Постанова № 26507738, 16.10.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

16 жовтня 2012 р. Справа №2а-8909/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Нуруллаєва І.С.,

при секретарі судового засідання -Принцевській Ю.В.,

за участю:

представника позивача - Єрьоміної О.Ю.,

представника відповідача - Джиджавадзе Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новобуд-Комфорт" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Новобуд-Комфорт", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення відповідача від 18.07.2012 року №0000162210, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3750,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 937,50 грн.; скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення відповідача від 18.07.2012 року №0000172210, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 4313,00 грн.

В обґрунтовування позову позивач зазначив, що ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "Новобуд-Комфорт" з питань правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат з податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «БК «Уровень»(код ЄДРПОУ 34469785) за період з 01.11.2011р. по 31.11.2011р. За результатами перевірки складено акт від 08.06.2012 року №1004/2210/35351175 та винесено податкові повідомлення-рішення від 18.07.2012 року №0000162210, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3750,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 937,50грн.; та від 18.07.2012 року №0000172210, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 4313,00грн. Позивач вважає, що зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем без достатніх правових підстав, а тому є повністю незаконними та необґрунтованими. Позивач зазначив, що не порушував податкового законодавства, податки обчислював правильно, спірні податкові повідомлення-рішення суперечать ч.3 ст.2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладають на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України. Посилання Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про непідтвердженість реальності господарських операцій з контрагентом ТОВ «БК «Уровень»(код ЄДРПОУ 34469785) неправомірні, оскільки господарські зобов'язання виконані належним чином, реальність здійснення господарських операцій підтверджується належно оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, фактом проведення розрахунків, фактом настання змін у складі та структурі активів учасників господарських операцій, даними бухгалтерського обліку.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини, вказані у позовній заяві, просив суд задовольнити позов.

Відповідач, ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС, з поданим позовом не погодився, надав до суду письмові заперечень на адміністративний позов, у якому відповідач зазначив, що висновки про порушення ТОВ "Новобуд-Комфорт" вимог податкового законодавства обґрунтовуються тим, що в ході перевірки документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «БК «Уровень». З цих підстав зроблено висновки про те, що позивач неправомірно задіяв в складі валових витрат при обчисленні податку на прибуток підприємств та в складі податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість витрати по взаємовідносинам з вказаним контрагентом. При перевірці ТОВ "Новобуд-Комфорт" враховувались результати проведених перевірок контрагента позивача, яким було встановлено відсутність факту реального здійснення діяльності ТОВ «БК «Уровень»за період 01.10.2011 -29.02.2012р. Операції з поставки по ланцюгах: ТОВ Тривекс», ПП «Фреш Груп Маркет», ТОВ «ПСМК Оріс»- ТОВ «БК «Уровень»не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів та не спричиняють реального настання правових наслідків. В ході дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій позивача, на підставі яких ним були сформовані дані податкового обліку, з урахуванням проведених перевірок контрагентів, не підтверджено фактичне придбання товарів, надання послуг. У зв'язку з чим відповідач просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.

У судовому засіданні представник відповідача - ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС - заперечував проти позову у повному обсязі, посилаючись на обставини, зазначені у письмових запереченнях, та просив суд відмовити в задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Новобуд-Комфорт" зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради 20.09.2007 року як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 426701.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Новобуд-Комфорт" зареєстроване як платник податку на додану вартість з індивідуальним номером 353511720342, що підтверджується свідоцтвом №100310383 серії НБ№248917.

Також, згідно довідки АА №595546 Головного управління статистики Харківської області, одним з основних видів діяльності позивача за КВЕД є комплексне обслуговування об'єктів та управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту.

ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС на підставі наказу №451 від 05.06.2012р. та згідно направлення на перевірку від 05.06.2012 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Новобуд-Комфорт" з питань правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат з податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «БК «Уровень»(код ЄДРПОУ 34469785) за період з 01.11.2011р. по 31.11.2011р.

За результатами перевірки було складено акт про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобуд-Комфорт»від 08.06.2012 року №1004/2210/35351175, в якому податковим органом встановлені такі порушення:

1. п.п.138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а саме за 4 кв.2011 р. Внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 4312,50 грн., в тому числі за 4 квартал 2011 року (листопад 2011 року) в сумі 4312,50 грн.

2. п.198.4, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями занижено податок на додану вартість на загальну суму 3750,00 грн., в т.ч. за листопад 2011 року на суму 3750,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення від 18.07.2012 року №0000162210, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3750,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 937,50 грн. та податкове повідомлення -рішення від 18.07.2012 р. №0000172210, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 4313,00 грн.

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугувало відображене в акті від 08.06.2012 року №1004/2210/35351175 судження суб'єкта владних повноважень про те, що господарські операції між ТОВ «Новобуд-Комфорт»та ТОВ «БК «Уровень»не спричиняють реального настання правових наслідків, у зв'язку з чим позивачем, на думку податкового органу, порушені вимоги вищенаведеного законодавства.

Судом встановлено, що між ТОВ «Новобуд-Комфорт»та ТОВ «БК «Уровень»було укладено Договори №11\01-НК від 01.11.2011 р. та №14\11-НК від 14.11.2011 р.

Умовами зазначених договорів передбачено, що замовник, ТОВ «Новобуд-Комфорт», доручає, а виконавець, ТОВ «БК «Уровень», приймає на себе зобов'язання по виконанню ремонтних робіт, передбачених додатками №1 до зазначених договорів. Відповідно до умов зазначених договорів ТОВ «БК «Уровень»має виконувати роботи по зазначеним договорам у м. Харкові, за адресами: пл.Руднєва, 14/1, вул. Ак.Павлова, 160д; вул. Ак.Барабашова, 36а.

За договором №11\01-НК від 01.11.2011 р. всі необхідні матеріали для виконання вищезазначених робіт придбавались силами та за рахунок виконавця.

До матеріалів справи представником позивача надано завірену копію акту приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей від 23.11.2011 р., згідно якої будівельні матеріали, відповідно до договору №14\11-НК від 14.11.2011 р., були передані від замовника, ТОВ «Новобуд-Комфорт», до виконавця, ТОВ «БК «Уровень», а також копії звітів про використання коштів, виданих під звіт, копії квитанцій та копії товарних чеків, в підтвердження того, які саме матеріали придбавались позивачем для виконання вищевказаних робіт.

За результатами виконання зазначених договорів сторонами складено та підписано акти приймання - здачі робіт від 09.11.2011р. та від 30.11.2011р., виконавцем - ТОВ «БК «Уровень»було виписано податкові накладні №59 від 09.11.2011р., №163 від 30.11.2011р. відповідно до договорів №11\01-НК від 01.11.2011 р. та №14\11-НК від 14.11.2011 р.

На підтвердження використання отриманих будівельних робіт у власній господарській діяльності представником позивача до суду надані договори про здійснення управління житловими будинками у м. Харкові, за адресами: вул. Ак. Барабашова, 36-а -договір №1/06/08 від 01.06.2008 р., укладений позивачем з ТОВ «Моноліт»Будівельний альянс»; вул. Ак. Павлова, 160-д -договір від 01.04.2008 р., укладений позивачем з ТОВ «Технобудсистема»; пл. Руднева, 14/1- договір від 01.11.2007 р., укладений позивачем з АТ «Агросервіс -Україна», з додатковими угодами. З зазначених договорів вбачається, що позивач, ТОВ «Новобуд-Комфорт», зобов'язаний забезпечити постійну та належну експлуатацію переданих йому будинків, відповідно до закону.

На підтвердження необхідності виконання робіт з асфальтування прибудинкової території за адресою м. Харків, пл.Руднєва, 14/1, позивачем на вимогу суду надано до матеріалів справи акт від 30.11.2011 р., в якому зазначено, що в наслідок аварійних ситуацій на трубопроводі холодної води та каналізації було здійснено розриття для ліквідації аварії, в наслідок чого було порушено асфальтно-бетонне покриття при в'їзді до житлового будинку п.1 у дворі, а також отмостка навколо під'їзду 1. Вказаним актом встановлено у присутності власників квартир №105 та №107, що асфальтно-бетонне покриття, а також отмостка поновлено.

В підтвердження того, чому саме виконувались роботи по установці та монтажу рециркулярного насосу на опалення за адресою м. Харків, вул. Ак.Павлова, 160д, позивачем надано до матеріалів справи копію акту від 19.05.2011 р., затвердженого директором ТОВ «Новобуд-комфорт», відповідно до якого комісією при огляді житлового будинку №160Д по вул. Ак. Павлова було встановлено, що у кінці кожного отеплювального сезону насоси необхідно демонтувати та встановити на профілактичний огляд та ремонт. Актом від 30.11.2011 р. комісією у присутності власників квартир №78, 92, 103, 109 вказаного будинку встановлено, що після профілактичного огляду та ремонту ре циркулярні насоси на центральне опалення та гарячу воду встановлені.

На підтвердження необхідності виконання робіт по установці сигнальних ліхтарів за адресою: м. Харків, вул. Ак.Барабашова, 36а, позивачем на вимогу суду надано до матеріалів справи копію заяви від власників квартир вказаного будинку про установку додаткового освітлення будинку та копію акту від 30.11.2011 р., затвердженого директором ТОВ «Новобуд-комфорт», відповідно до якого комісією при огляді житлового будинку №36а по вул. Ак. Барабашова було встановлено, що навколо будинку встановлені додаткові ліхтарі для освітлення будинку та прибудинкової території.

Відповідно до договору про відступлення права вимоги від 09.11.2011 р., ТОВ «БК «Уровень»(кредитор-1) в повному обсязі передає ТОВ «Слас Груп»(кредитор - 2) право вимоги погашення зобов'язань ТОВ «Новобуд-Комфорт»(Боржник) за договором №11/01-НК від 01.11.2011 р. у сумі 14000,00 грн. Відповідно до п.6 даного договору з моменту підписання цього договору взаємні зобов'язання ТОВ «БК «Уровень»та ТОВ «Новобуд-Комфорт»за договором №11/01-НК від 01.11.2011 р. вважаються виконаними та погашаються. Зобов'язання по оплаті вартості послуг були виконані позивачем шляхом перерахування безготівкових коштів згідно з платіжним дорученням №1943 від 09.11.2011р. у сумі 14000,00 грн.

Зобов'язання по оплаті вартості послуг за договором №14\11-НК від 14.11.2011 р. були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжним дорученням №1977 від 30.11.2011р. у сумі 8500,00 грн.

Суд відмічає, що на момент укладення згаданих правочинів сторони мали правоздатність і дієздатність юридичних осіб, що підтверджується Довідкою №595545 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб - підприємців та Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб - підприємців.

Оглянувши вказані договори, суд не знаходить підстав для відхилення їх як належного та допустимого в розумінні ст.70 КАС України доказу вчинення правочину відповідно до ст.ст.202 та 203 Цивільного кодексу України, оскільки за формою укладення, предметом, змістом прав та обов'язків сторін вказані договори закону не суперечать.

Оцінивши перелічені вище первинні документи за правилами ст.86 КАС України, суд відмічає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

За таких обставин, суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Також судом встановлено, що на момент здійснення господарських операцій, та на момент перевірки контрагент позивача ТОВ «БК «Уровень» був платником податку на додану вартість. Статус позивача та його контрагента підтверджується доданими до матеріалів справи доказами.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про невідповідність фактичним обставинам справи висновків податкового органу про відсутність факту реального вчинення господарських операцій ТОВ «Новобуд-Комфорт»за перевірений період з ТОВ «БК «Уровень».

Згідно п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З досліджених судом в ході розгляду справи доказів встановлено реальність здійснених операцій між ТОВ «Новобуд-Комфорт»та його контрагентом - ТОВ «БК «Уровень», наявність у позивача первинних документів, які є підставою для формування податкового кредиту з ПДВ по господарським операціям з придбання результатів робіт, а також документів, що підтверджують використання вказаних результатів робіт у власній господарській діяльності.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність порушень в діях позивача при формуванні податкового кредиту з ПДВ та валових витрат по господарським операціям з придбання результатів робіт у ТОВ «БК «Уровень».

Також згідно ч. 2 ст.161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

При вирішенні справи судом встановлено, що 31.01.2011р. Верховним Судом України винесена постанова у справі у за позовом Закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат»до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

В рішенні Верховного суду України по цій справі зазначено, що у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі N 21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі N 21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, суд при розгляді справи, керуючись приписами ст. 8 КАС України, бере до уваги, що обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес"АД проти Болгарії від 22.01.09 р судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

З огляду на зазначене, при дослідженні порядку ведення платником податків податкового обліку з податку на додану вартість та податок на прибуток відсутні підстави для врахування обставин порушення контрагентом такого платника податків порядку ведення господарської діяльності.

На підставі викладеного, суд не бере до уваги в якості належного обґрунтування заперечень проти позову посилання відповідача в акті від 08.06.2012 року №1008/2210/31939846 на матеріали, отримані від ДПІ у Московському районі м. Харкова відносно контрагента позивача - ТОВ «БК «Уровень».

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що під час розгляду відповідачем за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами, відповідачем не доведено неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару (послуг), просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином.

Окрім того, суд при вирішенні спору вважає за необхідне взяти до уваги приписи ч.4 ст. 70 КАС України, де зазначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

З огляду на положення ст. 71 КАС України та беручи до уваги п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України, яким встановлена презумпція правомірності рішень платника податків, суд доходить висновку, що поданих суб'єктом владних повноважень доказів є явно недостатньо для висновку про правомірність спірних податкових повідомлень-рішень.

Суд звертає увагу на те, що заперечуючи проти позову, відповідач за правилами ч.2 ст.71 КАС України не довів юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки відповідачем, який в силу Закону України "Про державну податкову службу в України" та за ознаками ст. 3 КАС України є суб'єктом владних повноважень, при розгляді і вирішенні судом справи в порядку ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності спірних податкових повідомлень-рішень, суд доходить висновку, що в спірні правові акти індивідуальної дії порушують права і інтереси позивача, тому підлягають скасуванню, а позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги позивача про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Московському районі міста від 18.07.2012 року №0000162210, №0000172210 є обґрунтованими, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 7-14, 69, 70, 71, 86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Новобуд-Комфорт" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 18.07.2012 року №0000162210, яким збільшено ТОВ "Новобуд-Комфорт" суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3750,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 937,50 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 18.07.2012 року №0000172210, яким збільшено ТОВ "Новобуд-Комфорт" суму грошового зобов'язаня з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 4313,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новобуд-Комфорт" (61184, м. Харків, вул. Дружби Народів, буд. 202, кв.85, код ЄДРПОУ 35351175, інші відомості не відомі) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 107,30 грн. (сто сім грн. 30 коп).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі текст постанови виготовлено 22.10.2012р.

Суддя І.С. Нуруллаєв