Постанова № 26507571, 17.10.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" жовтня 2012 р. № 2-а-10685/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Істоміна А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Комітет об'єднаних аудиторів» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Комітет об'єднаних аудиторів», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 12.09.2012 року № 0005541503.

В обґрунтування позову вказано, що ТОВ «Техноспецмаркетинг»на момент вчинення господарських операцій з ТОВ «Комітет об'єднаних аудиторів», тобто на червень 2012 року, мало право згідно п. 201.8 ст. 208 Податкового кодексу України на нарахування податку та складання податкових накладних, а отже податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 12.09.2012 року № 0005541503 є незаконним та необґрунтованим.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.

Таким чином, суд вважає, що відповідач є належно повідомлений про дату, час та місце судового засідання, його відсутність в судовому засідання не перешкоджає розгляду справи, слід розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що працівниками ДПІ у Київському районі м. Харкова було проведено камеральну перевірку податкової звітності ТОВ «Комітет об'єднаних аудиторів»(далі ТОВ «КОА»), з податку на додану вартість за червень 2012 року.

За результатами проведеної перевірки було складено акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 15.08.2012 за №1592/15-308/35698428 яким було встановлено порушення ТОВ «КОА»п. 198.6 ст. 198, п.201.8, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-IV та завищено суму податкового кредиту по декларації з ПДВ за червень 2012 року на 5 566, 33 грн., внаслідок чого занижено суму, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет по декларації за червень 2012 року на 5 566, 00 грн.

На підставі вище зазначеного акту перевірки керівником ДПІ у Київському районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення - рішення за № 0005541503 від 12.09.2012 року на загальну суму 8 349,0 грн.

Також судом встановлено та вказаний факт сторонам не заперечувався , що ТОВ «КОА»до складу податкового кредиту згідно податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року від 21.07.2012 року №9042572399 та в додатку № 5 до декларації за червень 2012 року «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» від 21.07.2012 № 9042572397, віднесено суму ПДВ по наступному контрагенту: 5 566, 33 грн. по контрагенту з індивідуальним податковим номером 370935520352 ТОВ «Техноспецмаркетинг»(код 37093551) за податковою накладною від 26.06.2012 року № 256.

Також судом встановлено, що згідно даних реєстру платників податку на додану вартість ТОВ «Техноспецмаркетинг»(код 37093551) свідоцтво платника податку на додану вартість від 08.07.2010 № 100291955 анульовано 31.01.2012.

Приписами підпунктів 14.1.181 ст.14, п.198.3, 198.6. ст.198 Податкового Кодексу України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду в тому числі у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Суд зазначає, що висновок податкового органу про допущення арифметичної помилки, що вплинула на розрахунки з бюджетом, зроблений відповідачем на підставі того, що контрагент позивача ТОВ «КОА" не є платником податку на додану вартість. Суд погоджується з даними твердженням відповідача та зазначає.

Позивач посилається на Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2012 р., якою було визнано протиправним та скасовано Рішення № 10/15-02-36 від 31.01.2012 року Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноспецмаркетинг»та зобов'язано Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Харкова вчинити дії щодо поновлення реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноспецмаркетинг»платником податку на додану вартість з дня скасування реєстрації .

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2012 р. постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2012 р. залишено без змін. Постанова набрала законної сили.

Однак суд вказує на те, що як вбачається з постанови Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2012 року, Товариству з обмеженою відповідальністю «Техноспецмаркетинг»було анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість з 31.01.2012 року. Рішення про анулювання свідоцтво платника податку на додану вартість Товариством з обмеженою відповідальністю «Техноспецмаркетинг»було отримано.

Тобто на момент виписування вище вказаних податкових накладних підрядник ТОВ «Техноспецмаркетинг»був позбавлений статуту платника податку на додану вартість та його свідоцтво платника податку на додану вартість було анульовано, про що він був обізнаний.

Відповідно до п. 201.8., п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України №969 від 21.12.2010р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2012р. за №1401/18696, визначено, що податкову накладну складає лише особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Також суд зазначає, що згідно п. 1 вищезазначеного порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у цьому пункті.

Крім того відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підприємницька діяльність здійснюється на основі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику (ст. 44 Господарського кодексу України). Це означає, що здійснення господарських операцій суб'єктом підприємницької діяльності передбачає досягнення певної ділової мети, економічної вигоди. При цьому презумується отримання вигоди у сфері господарювання, а відтак отримання вигоди у сфері оподаткування не може розцінюватися як самостійна ділова мета підприємницької діяльності.

Суд зазначає, що інформація щодо платників податку на додану вартість є доступною інформацією.

Тобто, відображення в податковому обліку факту отримання товару від підприємства яке не є платником податку на додану вартість свідчить про намір ТОВ «КОА» отримання податкової вигоди у вигляді податкового кредиту з ПДВ, зменшення своїх податкових зобов'язань.

Суд вважає, що на підставі вищезазначеного ТОВ «КОА» на порушення п. 198. 6 ст. 198 Податкового Кодексу України було завищено податковий кредит по декларації ПДВ за червень 2012р. та відповідно занижено ПДВ по сплаті до бюджету .

Враховуючи, що факти порушень позивачем вимог податкового законодавства знаходять своє підтвердження в ході судового розгляду справи, суд вважає правомірним застосування до позивача санкцій згідно з приписами Податкового Кодексу України

Відповідально до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідачем в ході судового розгляду доведено належними та допустимими доказами правомірність та обґрунтованість висновків, які містяться в акті перевірки позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Комітет об'єднаних аудиторів»до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 22 жовтня 2012 року.

Суддя Спірідонов М.О.