Постанова № 26506154, 22.10.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0570/13192/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10:35

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Хохленкова О. В.

при секретарі Проніні Д. С.

приміщення суду за адресою: 83052, м. Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Хохленкова О.В.,

за участю секретаря судового засідання Проніна Д. С.,

з участю:

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача1: не з'явився,

представника відповідача2: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області, управління Державної казначейської служби України в м. Горлівці Донецькій області про повернення безпідставно сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 2272,50 грн., стягнення з Державного бюджету України суми сплаченого судового збору у розмірі 107,30 грн.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області, управління Державної казначейської служби України в м. Горлівці Донецькій області про повернення безпідставно сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 2272,50 грн., стягнення з Державного бюджету України суми сплаченого судового збору у розмірі 107,30 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 21.06.2012 року він придбав автомобіль GELLY-MK CROSS, Impress.

Під час реєстрації даного автомобільного транспорту в органах ДАЇ позивачу було запропоновано сплатити збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 2272 грн. 50 коп., яку позивач сплатив.

У подальшому позивач звернувся до Управління Пенсійного Фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області з приводу повернення йому сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування придбаного автомобіля в розмірі 2272 грн. 50 коп.

Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області надало відповідачу відповідь, де було зазначено, що збір позивачем було сплачено правомірно, а підстави для його повернення відсутні.

Позивач просить стягнути з Державного бюджету України на його користь суму сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 2272,50 грн., стягнути з Державного бюджету України на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 107,30 грн.

У судове засідання позивач з'явився. Позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області ( далі - відповідач 1) у судове засідання не з'явився. Надав суду письмову заяву про розгляд справи в його відсутність та письмові заперечення проти позову.

Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився. Про дату час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. Надав суду письмові заперечення проти позову в яких вказав, що по-перше Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затверджений постановою КМУ від 03.11.1998 року № 1740 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України, що вказує на те що Міністерство юстиції дало цьому Порядку оцінку як такому що відповідає нормам законодавства, а по- друге Законом від 07.06.2012 року № 4911 були внесені зміни до п.7 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» згідно з якими платниками збору є фізичні особи, які набувають право власності на автомобілі.

На підставі цього просив суд в позові відмовити.

Заслухавши думку представника позивача, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

Позивач - ОСОБА_2 є фізична особа.

Відповідач 1 - Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.

У відповідності до ст. 12 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно зі ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України.

Згідно ст. 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

У відповідності до п. 5 ст. 4 вказаного Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо, зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; призначення і виплати пенсій; забезпечення повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Отже Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області є суб'єктом владних повноважень.

Відповідач 2 - управління Державної казначейської служби України в м.Горлівці Донецької області є юридичною особою, код ЄДРПОУ 38023569.

Між сторонами склалися правовідносини пов'язані зі сплатою збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при відчуженні автомобіля, які регулюються нормами Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» № 400/97-ВР.

Судом встановлено, що відповідно до довідки-рахунку № 385739 позивач ОСОБА_2 придбав автомобіль марки GELLY-MK CROSS, Impress.

При реєстрації вищевказаного автомобіля в органах ДАІ позивачеві було запропоновано сплатити збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 3% від вартості автомобіля, який позивач сплатив 22.06.2012 року у розмірі 2272 грн. 50 коп., що підтверджується квитанцією № 1020168.

При зверненні позивача із заявою про повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 3% від вартості автомобіля до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області відповідачу було відмовлено у поверненні сплаченого збору.

Статтею 3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» № 400/97-ВР » (в редакції яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що збір на обов`язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному законодавством України.

Згідно п.7 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» № 400/97-ВР» (в редакції яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.

Отже, відповідно до цього Закону ( в редакції яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) обов'язок зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування покладається на осіб лише у випадку відчуження, а не при купівлі автомобілів.

Проте, відповідно до п. 12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою КМУ від 03.11.1998 року № 1740, передбачено що суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом купівлі даних автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно чинним законодавством).

Тобто, норма зазначеного Порядку прямо суперечить Закону № 400, а тому позивач правомірно зазначив що він не зобов'язаний сплачувати пенсійний збір при придбанні автомобіля.

Що стосується заперечень відповідача 2 відносно того, що Законом від 07.06.2012 року № 4911 були внесені зміни до п.7 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» згідно з якими платниками збору є фізичні особи, які набувають право власності на автомобілі.

Дійсно такі зміни були внесені в Закон №400. Але цей Закон № 4911 набув чинності 28.06.2012 року, тоді як збір на загальнообов'язкове пенсійне страхування в розмірі 3% позивачем був сплачений 22.06.2012 року, тобто до набрання чинності цим Законом.

Згідно ч.1 ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Також, суд зазначає, що у роз'ясненні Пленуму Верховного Суду України, яке міститься в постанові від 01 листопада 1996 року № 9 (пункт 5) зазначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Таким чином, особа, яка придбала автомобіль не є платником збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (в редакції Закону № 400 яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) та відповідно не повинна надавати документ, що підтверджує його сплату, при реєстрації автомобіля.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАСУ у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору за приписами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України.

Керуючись ст..ст.2, 8-11, 69-72, 86, 94, 160, 167, 186, 254 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області, управління Державної казначейської служби України в м. Горлівці Донецькій області про повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 2272,50 грн., стягнення з Державного бюджету України суми сплаченого судового збору у розмірі 107,30 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути суму збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 3% від вартості автомобіля в сумі 2272 (дві тисячі двісті сімдесят дві) гривні 50 копійок з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2.

Стягнути суму судового збору в розмірі 107 (сто сім) гривень 30 копійок з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складений 23 жовтня 2012 року.

Суддя Хохленков О.В.