Постанова № 26505664, 15.10.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0570/11103/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12:00

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Толстолуцької М.М.

при секретарі Березовській Є.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:

Об'єднання «Донецькпродторг» (м. Донецьк)

до

Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби (м. Донецьк)

про

визнання недійсною податкової консультації, викладеної у листі № 4840/10/06-013 від 08.08.2012,

за участю представників сторін:

від позивача - Попова Г.Г. - за довіреністю,

від відповідача - Братченко Т.А. - за довіреністю, -

Об'єднання «Донецькпродторг» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсною податкової консультації, викладеної у листі № 4840/10/06-013 від 08.08.2012.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд

В С Т А Н О В И В:

Об'єднання «Донецькпродторг» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсною податкової консультації, викладеної у листі № 4840/10/06-013 від 08.08.2012.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивач звернувся до відповідача з листом про надання податкової консультації щодо необхідності уплати позивачем екологічного податку в 2012 році за розміщення відходів (зіпсованих або відпрацьованих ламп люмінесцентних, шин автомобільних, батарей свинцевих та акумуляторів, масел та змазок моторних, побутового сміття, лому цвітних та чорних металів). З врахуванням висновків Узагальнюючої податкової консультації щодо сплати екологічного податку, що справляється за розміщення побутових відходів, затвердженої Наказом ДПС України 16.12.2011 № 258. У відповідь на лист відповідач надав податкову консультацію № 4840/10/06-013 від 08.08.2012, в якій вказав, що визначені у запиті відходи не є побутовими, а тому Узагальнююча консультація не поширюється на позивача. Також відповідач зазначив, що з 2013 року екологічний податок не буде застосовуватися до позивача.

Посилаючись на Податковий кодекс України, Закон України «Про відходи», Порядок розроблення, затвердження, перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 № 1218, та листи Мінприроди, позивач вважає необґрунтованою надану відповідачем податкову консультацію, з огляду на що просить визнати її недійсною.

Відповідач надав письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що відходи, про які йдеться у листі позивача, не відносяться до побутових відходів у розумінні статті 1 Закону України «Про відходи», з огляду на що відповідно до норм Податкового кодексу України позивач має нараховувати і сплачувати екологічний податок, про що і було зазначено у податковій консультації, викладеній у листі № 4840/10/06-013 від 08.08.2012. Просив у задоволенні позову відмовити.

Судом встановлено, що позивач - Об'єднання «Донецькпродторг» зареєстровано в якості юридичної особи 25.05.1994, включено до ЄДРПОУ за кодом 21950711, що підтверджується довідкою Головного управління статистики у Донецькій області серії АА № 549043 від 11.07.2012. Позивач здійснює діяльність на підставі Статуту, затвердженого у новій редакції протоколом Загальних зборів учасників № 6 від 16.11.2011. Основними видами діяльності підприємства відповідно до Статуту є діяльність автомобільного транспорту, оптова та роздрібна торгівля продовольчими та непродовольчими товарами тощо.

Позивач перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Будьонівському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 30.01.2010 № 26/10/29-013.

20.07.2012 позивач звернувся до відповідача з листом №208, в якому, у тому числі, просив надати роз'яснення відносно необхідності уплати екологічного податку в 2012 році за розміщення відходів підприємства: ламп люмінесцентних, шин автомобільних, батарей і акумуляторів, олій, побутового сміття, лома кольорових та чорних металів.

У відповідь на зазначений лист Державною податковою інспекцією у Будьонівському районі м. Донецька надано відповідь від 08.08.2012 № 4840/10/06-013, в якій надано роз'яснення, за змістом якого відповідач із посилання на норми Податкового кодексу України, Закону України «Про відходи» та лист ДПС України від 15.05.2012 № 13743/7/15-2117, зазначив, що вказані позивачем відходи не є побутовими, з огляду на що він має нараховувати та сплачувати екологічний податок за тимчасове розміщення (зберігання) відходів протягом календарного кварталу. Законом України від 24.05.2012 № 4834-VI внесені зміни до Податкового кодексу України, які усунули проблему уплати екологічного податку за будь-яке тимчасове зберігання відходів, у тому числі і побутових. Зазначена норма набирає чинності з 01.01.2013.

Позивач вважає податкову консультацію, надану відповідачем у листі від 08.08.2012 № 4840/10/06-013, необґрунтованою, що стало підставою для його звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до пунктів 52.1, 52.2, 52.4, 52.5 статті 52 Податкового кодексу України, за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Консультації надаються органом державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку, або митним органом за місцем митного оформлення товарів, або вищим органом державної податкової служби або вищим митним органом, якому такий орган адміністративно підпорядкований, а також центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері митної справи.

Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.

Спірна податкова консультація надана податковим органом, в якому позивач перебуває на податковому обліку, а також стосується питань, що належить до його повноважень та стосується практичного використання норм податкового законодавства щодо нарахування та сплати екологічного податку.

Так, відповідно до підпункту 240.1.3 пункту 240.1 статті 240 Податкового кодексу України, платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюється розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини.

Згідно з положеннями пункту 240.5 статті 240 Податкового кодексу України, не є платниками податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах суб'єкти господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю відходів як вторинної сировини, провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів, що розміщуються на власних територіях (об'єктах), та надають послуги у цій сфері.

Статтею 1 Закону України «Про відходи» визначено відходи як будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Під розміщенням відходів відповідно до підпункту 14.1.223 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України розуміється зберігання (тимчасове розміщення до утилізації чи видалення) та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів.

Як вбачається з листа позивача від 20.07.2012, ним здійснюється тимчасове зберігання відходів не більше 75 днів з подальшою передачею цих відходів на утилізацію спеціалізованим підприємствам.

Отже, за змістом вищевказаних норм законодавства, позивач має нараховувати та сплачувати екологічний податок, про що і було зазначено відповідачем у спірній податковій консультації. Також відповідач вказав, що відповідно до змін, внесених до Податкового кодексу України Законом України від 24.05.2012 № 4834-VI, що набирають чинності з 01.01.2013, усувається проблема уплати екологічного податку за будь-яке тимчасове зберігання відходів, у тому числі й побутових.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкова консультація, надана відповідачем, відповідає вимогам законодавства.

Відповідно до пункту 53.3 статті 53 Податкового кодексу України, платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Оскільки у судовому засіданні встановлено, що спірна податкова консультація відповідає нормам та змісту екологічного податку, то відсутні підстави для визнання її недійсною.

Крім того, суд зауважує, що пунктом 53.3 статті 53 Податкового кодексу України визначено право платника податку на оскарження, проте не передбачено судового розгляду податкових консультацій без врахування наявності чи відсутності порушеного такою консультацією права платника податку.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 17 цього ж Кодексу, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Зазначений принцип полягає у захисті порушеного права від порушення, що вже відбулося, тобто в наявності матеріально-правового інтересу позивача відносно дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.

Виключення з такої передумови для оскарження рішень (дій, бездіяльності), як наявність порушеного права, нормами Кодексу адміністративного судочинства України передбачена для справ щодо оскарження нормативно-правових актів, які можуть оскаржувати ті особи, щодо яких можливе застосування акта.

Під час розгляду справи не встановлено наявності порушеного права позивача спірною податковою консультацією.

За таких обставин суд відмовляє у задоволенні адміністративного позову Об'єднання «Донецькпродторг».

На підставі статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати стягненню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Об'єднання «Донецькпродторг» до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька про визнання недійсною податкової консультації, викладеної у листі № 4840/10/06-013 від 08.08.2012 - відмовити.

Постанову ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 15 жовтня 2012 року.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 19 жовтня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Толстолуцька М.М.