Рішення № 26501483, 18.09.2012, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 0203/2892/2012

РІШЕННЯ

Іменем України

18 вересня 2012 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

В складі судді Ганкіної І.А.

При секретарі Морозовському А.С.

Пред-ві позивача Корченюк А.В.

Відповідачі ОСОБА_2

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниця позовну заяву Кредитної спілки «Злагода»до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором кредиту, -

Встановив:

КС «Злагода»звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором кредиту.

В позові Кредитна спілка зазначила, що 25 лютого 2008 року між кредитною спілкою „Злагода" та відповідачем ОСОБА_3 було укладено Договір кредиту №5098к. Крім того, 25.02.2008 року між кредитною спілкою «Злагода», ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір поруки №П-57, за яким ОСОБА_2, виступив поручителем ОСОБА_3 за договором кредиту №5098к від 25.02.2008 р. та зобов'язався перед КС «Злагода»відповідати за виконання зобов'язань відповідача. У відповідності до умов цього договору, а саме п. 1.1. Кредитна спілка „Злагода" (кредитодавець) надає ОСОБА_3 (позичальнику) кредит в сумі 4000, 00 (чотири тисячі) гривень на засадах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначеним цим договором. Цільове призначення кредиту: споживчий (п. 1.2. договору). Згідно п.п. 2.1., 2.2. договору кредит надається строком на 18 місяців від дати падання позичальнику кредиту. Кредитодавець зобов'язується надати позичальнику кредит в строк не пізніше 2 банківських днів від дати підписання договору. Відповідно до п. 2.4. договору кредит надається позичальнику готівкою у касі кредитодавця або (згідно заяви позичальника) шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на рахунок, вказаний позичальником в заяві. Пункт 3.1. договору визначає, що плата за користування кредитом (проценти) становить 55 відсотків суми річних від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом, з яких 2 відсотки річних нараховується та сплачується позичальником в день видачі кредиту. Сторони домовилися, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно графіка розрахунків, що є невід'ємною частиною договору (п.3.3 договору). Згідно п. 3.7. договору позичальник проводить погашення кредиту та процентів за користування кредитом через касу кредитодавця за її місцезнаходженням у відповідні робочі дні та години або шляхом перерахуванням коштів на поточний рахунок кредитодавця. В свою чергу згідно п. 5.1. договору позичальник зобов'язаний: використати кредит за призначенням, вчасно здійснювати платежі щодо погашення кредиту і процентів, нарахованих за користування кредитом, відповідно до графіка розрахунків. На виконання вказаного договору від 25.02.2008 р., позивачем було передано, а відповідачем отримано грошові кошти в сумі 4000, 00 грн. Виконання зобов'язань по передачі коштів підтверджується видатковим касовим ордером №1000 від 25.02.2008 р. на суму 4000, 00 грн. Зі свого боку позивачем було виконано прийняті на себе зобов'язання, проте відповідачем, свої зобов'язання за договором щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування коштами не виконані, чим грубо порушено п. 5.1.3. даного договору. За п. 5.4.3. договору кредитодавець має право вимагати дострокового повернення кредиту та сплати процентів за весь фактичний строк користування кредитом у разі затримання сплати позичальником частини та/або процентів за користування кредитом на строк, що перевищує один календарний місяць. Згідно п. 6.4. договору за прострочення повернення суми отриманого кредиту або його частини та процентів по ньому на строк, що перевищує 3 дні, процентна ставка збільшується вдвічі та застосовується до моменту повернення позичальником усієї заборгованості за кредитом. Відповідно до п. 6.5. договору кредитодавець у разі звернення до суду з позовом про стягнення з позичальника суми заборгованості зі сплати кредиту та/або процентів за користування ним, має право вимагати стягнення з позичальника штрафу у розмірі 30% від суми заборгованості за кредитом. Згідно із ч. 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів. Тому, враховуючи вказане, та невиконання відповідачами взятих на себе забов»язань, позивач був змушений звернутися до суду з вимогою щодо стягнення кредитної заборгованості з позичальника та поручителя.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, та суду додав, що не вважає, що договір поруки було припинено, так як ОСОБА_2 був попереджений про наявність заборгованості у ОСОБА_3 перед позивачем, неодноразово повідомлявся про обов»язок сплатити борг і обов»язок нести солідарну відповідальність за борговим зобов»язанням, що передбачено за договором поруки, який свою дію ще не закінчив.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав та суду показав, що лише один раз був попереджений про наявність у ОСОБА_3 заборгованості по кредитному договору, після чого він зв»язався з ОСОБА_3 та той передав його платіж за договором, який він сплатив. Інших повідомлень позивача він не отримував та не підписував. Оскільки, позивач пропустив 6 місяців на подачу претензій до нього, як до поручителя, в зв»язку з закінченням дії договору поруки, відповідач позов не визнав та просить в задоволенні позову відмовити.

Відповідач ОСОБА_3 до суду жодного разу не з»явився, за клопотанням сторони позивача, що було підтримано відповідачем ОСОБА_2 повідомлявся про слухання справи шляхом надрукування газетного повідомлення, в зв»язку з чим слухання справи проводиться у його відсутність.

Заслухавши пояснення сторін по справі, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне:

25 лютого 2008 року між кредитною спілкою „Злагода" та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір кредиту №5098к (а.с.5-6).

25.02.2008 року між кредитною спілкою «Злагода», ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №П-57, за яким ОСОБА_2, виступив поручителем ОСОБА_3 за договором кредиту №5098к від 25.02.2008 р. та зобов'язався перед КС «Злагода»відповідати за виконання зобов'язань ОСОБА_3(а.с.11).

У відповідності до умов даного договору, а саме п. 1.1. Кредитна спілка „Злагода" (Кредитодавець) надає ОСОБА_3 (позичальнику) кредит в сумі 4000, 00 (чотири тисячі) гривень на засадах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначеним цим договором.

Цільове призначення кредиту: споживчий (п. 1.2. договору). Згідно п.п. 2.1., 2.2. договору кредит надається строком на 18 місяців від дати падання позичальнику кредиту, кредитодавець зобов'язується надати позичальнику кредит в строк не пізніше 2 банківських днів від дати підписання договору.

Відповідно до п. 2.4. договору кредит надається позичальнику готівкою у касі кредитодавця або (згідно заяви позичальника) шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на рахунок, вказаний позичальником в заяві.

Пункт 3.1. договору визначає, що плата за користування кредитом (проценти) становить 55 відсотків суми річних від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом, з яких 2 відсотки річних нараховується та сплачується позичальником в день видачі кредиту. Сторони домовилися, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно графіка розрахунків, що є невід'ємною частиною договору (п.3.3 договору) (а.с.7,9-10).

Згідно п. 3.7. Договору позичальник проводить погашення кредиту та процентів за користування кредитом через касу кредитодавця за її місцезнаходженням у відповідні робочі дні та години або шляхом перерахуванням коштів на поточний рахунок кредитодавця.

В свою чергу згідно п. 5.1. договору позичальник зобов'язаний: використати кредит за призначенням, вчасно здійснювати платежі щодо погашення кредиту і процентів, нарахованих за користування кредитом, відповідно до графіка розрахунків.

На виконання вказаного договору від 25.02.2008 р., позивачем було передано, а відповідачем отримано грошові кошти в сумі 4000, 00 грн. Виконання зобов'язань по передачі коштів підтверджується видатковим касовим ордером №1000 від 25.02.2008 р. на суму 4000, 00 грн. (а.с.19).

Зі свого боку позивачем було виконано прийняті на себе зобов'язання, проте відповідачем ОСОБА_3, свої зобов'язання за договором щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування коштами не виконані, чим грубо порушено п. 5.1.3. даного договору.

За п. 5.4.3. договору кредитодавець має право вимагати дострокового повернення кредиту та сплати процентів за весь фактичний строк користування кредитом у разі затримання сплати позичальником частини та/або процентів за користування кредитом на строк, що перевищує один календарний місяць.

Згідно п. 6.4. договору за прострочення повернення суми отриманого кредиту або його частини та процентів по ньому на строк, що перевищує 3 дні, процентна ставка збільшується вдвічі та застосовується до моменту повернення позичальником усієї заборгованості за кредитом.

Відповідно до п. 6.5. договору кредитодавець у разі звернення до суду з позовом про стягнення з позичальника суми заборгованості зі сплати кредиту та/або процентів за користування ним, має право вимагати стягнення з позичальника штрафу у розмірі 30% від суми заборгованості за кредитом.

Визначаючись щодо заявлених вимог, суд виходить з того, що вказані спірні правовідносини регулюються ст.ст. 526,527,532,559,1054 ЦК України.

Так, зокрема, згідно ст.526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

За ст.527 ЦК України боржник забов»язаний виконати свій обов»язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інакше не встановлено договором або законом, не випливає з суті зобов»язання чи звичаїв ділового обороту.

За ст. 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (пенею, штрафом) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За ст. 550 ЦК України визначається, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

За ст.1054 ЦК України за договором кредиту банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник забов»язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ст.1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Як встановлено по справі відповідач ОСОБА_3 укладений між ним та КС «Злагода»договір кредиту не оспорював, в судовому порядку договір не скасований. Позивач виконав покладені на нього зобов»язання за кредитним договором в повному обсязі, однак відповідач припинив виплату тіла кредиту та процентів в наслідок чого утворилася заборгованість станом на 28.09.2011р. в сумі 1912 грн. 59 коп. основного кредиту, заборгованість по відсоткам -4291 грн. 23 коп., штраф в сумі 573 грн. 77 коп. Всього -6777 грн.59 коп.

Тому, враховуючи вказане, суд вважає підстави заявленого позову до ОСОБА_3 доведеними повністю.

Щодо вимоги заявленої до ОСОБА_2, як до поручителя за кредитним договором від 25.02.2008р. суд виходить з того, що у відповідності до ст.559 ч.4 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення (вручення) йому вимоги про погашення боргу залежно від умов договору, так і пред'явлення до нього позову.

Тобто, в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

При цьому, сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником, як зазначено у п.5 договору поруки №П-57 від 25.02.2008р. зобов»язання перед кредитодавцем, або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов»язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст.252 ЦК України, згідно якої строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Таке визначення у п. 5 договору поруки №П-57 від 25.02.2008р. є відсутнім.

Тому, суд враховує, та вважає доведеною ту обставину, що договір поруки було припинено. В шість місяців позовна вимога до поручителя не була пред»явлена.

Факт належного звернення з позовом до суду в 6 місячний термін, чи належним чином оформлене сповіщення відповідача про необхідність виконання обов»язку поручителя суду не надано.

З оглянутої в судовому засіданні кредитної справи КС «Злагода»за кредитним зобов»язанням ОСОБА_3 та поручителя ОСОБА_2 вбачається, що жодне з повідомлень за листами КС «Злагода»відповідачем ОСОБА_2 не підписане.

Тому, враховуючи вищевказане, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, шляхом стягнення заборгованості в сумі -6777 грн.59 коп. з ОСОБА_3

В стягненні кредитної заборгованості солідарно з ОСОБА_3 з ОСОБА_2 слід відмовити.

За ст.88 ЦПК України з ОСОБА_3 підлягають до стягнення судові витрати позивача по сплаті державного мита в сумі 214 грн.60 коп.

В стягненні судових витрат з ОСОБА_2 слід відмовити.

Керуючись ст.ст.526,527,532,559,1048-1050,1054 ЦК України, ст.ст.15,30,31,60,61,79,81,88,214,215,223 ЦПК України, суд, -

Вирішив:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ( ідент. номер НОМЕР_1) на користь Кредитної спілки «Злагода»ЄДРПОУ 26423413 борг, згідно договору кредиту №5098к від 25.02.2008р. в сумі 6777 грн.59 коп.

В стягненні боргу, згідно договору кредиту №5098к від 25.02.2008р. за договором поруки № П-57 від 25.02.2008р. з поручителя ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ( ідент. номер НОМЕР_1) на користь Кредитної спілки «Злагода»ЄДРПОУ 26423413 судові витрати в сумі 214 грн.60 коп.

В стягненні судових витрат з ОСОБА_2 відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Вінницької області на протязі 10 діб з моменту його винесення.

Суддя: