Постанова № 26500176, 29.05.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2012 р. справа № 2а/0470/1720/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Шкуропадська В. М.

за участю представників:

позивача: - Вишневський А.Є. дов від 22.03.2011

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТРАСТ-ДНІПРО»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2011 року

у справі № 2а/0470/1720/11

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТРАСТ-ДНІПРО»

до Державної податкової інспекції у Красногвадійському районі м. Дніпропетровська

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановила:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОНТРАСТ-ДНІПРО»звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Красногвадійському районі м. Дніпропетровська, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська № 0001172301/0/35797 від 10.12.10 та № 0001172301/1 від 28.12.10.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки податкового органу, зроблені під час перевірки, які стали підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, є такими, що не відповідають фактичним обставинам, нормам законодавства, що регулює спірні правовідносини. Посилання податкового органу на вирок суду від 13.08.09, яким не встановлено реалізації електрообладнання позивачем ТОВ «Петра Плюс», в даному випадку є помилковим. Жодним актом цивільного законодавства не передбачено, що зобов'язання з постачання та оплати товарів можуть виникати між юридичними особами лише на підставі рішення суду. Не встановлення вироком суду правовідносин між позивачем та його контрагентом не свідчать про відсутність правовідносин між цими особами. Вирок суду стосовно директора та засновника ТОВ «Петра Плюс»в даному випадку не має преюдиціального значення, жодних діянь стосовно позивача даним вироком не встановлено. Також жодним судовим рішенням не визнано недійсним договори, що укладені між позивачем та ТОВ ТФК «Технополіс», ТОВ «Універсал».

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.11 у задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що вироком суду від 13.08.09, яким директора ТОВ «Петра Плюс»визнано винним згідно ч.1 ст.205, ч.3 ст.28, ч.2 ст.202, ч.1 ст.366 КК України, не встановлено реалізацію електрообладнання позивачем ТОВ «Петра Плюс», внаслідок чого отримані від ТОВ «Петра Плюс»грошові кошти, які надійшли на розрахунковий рахунок позивача поза договірними відносинами, вважаються безповоротною фінансовою допомогою та повинні включатися до складу валового доходу. Відповідно, реалізація позивачем електрообладнання здійснено не встановленій особі, чим занижено податок на прибуток. У правовідносинах позивача з ТОВ «ТФК «Технопліс»та ТОВ «ОТП «Універсал»від імені вказаних товариств діяла особа, яка не мала законних повноважень на здійснення таких операцій та підписання договорів, що підтверджено вироком суду від 13.08.09 у справі № 1-298/2009 відносно директора цих товариств ОСОБА_3, якого визнано винним згідно ч.1 ст.205, ч.3 ст.28, ч.2 ст.202 та ч.1 ст.366 КК України.

Не погодившись із постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу (т.2 а.с.118), в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.11 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання відповідач повідомлений судом належним чином. Від позивача надійшло письмове клопотання за допомогою факсимільного зв'язку про перенесення судового засідання на іншу дату у зв'язку з неможливістю явки представника відповідача в судове засідання через перебування його у відпустці. Вказане клопотання відповідачем не підписано, докази на підтвердження викладених в ньому обставин не подані, внаслідок чого колегія суддів вважає, що означене клопотання задоволенню не підлягає.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведено планову виїзну перевірку ТОВ «КОНТРАСТ-ДНІПРО»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.07 по 30.06.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.07 по 30.06.2010, за результатами якої складений акт від 01.12.2010 № 7962/23-2-17/33185381.

В ході перевірки встановлено порушення позивачем п.1.22, 1.32 ст.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підприємством невірно розраховано об'єкт оподаткування податком на прибуток за період, що перевірявся, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток за IV квартал 2008 року на сусу 58244,00 грн., І квартал 2009 року -на суму 71075,00 грн., ІІ квартал 2009 току -на суму 2242,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.12.2010 № 0001172301/0/35797, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 197341,50 грн., із яких 131561,00 грн. -основний платіж. 65780,50 грн. -штрафні (фінансові) санкції.

Означене податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем в порядку ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». За результатами розгляду первинної скарги позивача оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення залишено без змін, скарга -без задоволення.

28.12.2010 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001172303/1 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 197341,50 грн.

Висновок про заниження підприємством податку на прибуток зроблений відповідачем з огляду на наступні обставини.

ТОВ «КОНТРАСТ-ДНІПРО» згідно видаткових накладних здійснено реалізацію електрообладнання (лампочок) ТОВ «Петра Плюс»на загальну суму 470121,74 грн., в т.ч. ПДВ -78353,62 грн.: в IV кварталі 2008 року на суму 179147,15 грн., в І квартал 2009 року -на суму 212621,00 грн.

За отримане електрообладнання ТОВ «Петра Плюс»перерахувало грошові кошти на розрахунковий рахунок ТОВ «КОНТРАСТ-ДНІПРО»в загальній сумі 470121,74 грн., в т.ч. ПДВ -78353,62 грн.: в IV кварталі 2008 року в сумі 214976,60 грн.. в І кварталі 2009 року -в сумі 246179,11 грн., у ІІ кварталі 2009 року -в сумі 8966,04 грн., що підтверджено відповідними платіжними дорученнями.

Відповідно до журналів-ордерів станом на 30.06.2010 заборгованість по взаємовідносинах з ТОВ «Петра Плюс» у позивача відсутня.

Вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 13.08.09 у справі № 1-298/2009 визнаний винним згідно ч.1 ст.205, ч.3 ст.28, ч.2 ст.202, ч.1 ст.366 КК України ОСОБА_4, який в період з 01.09.08 по 23.04.09 був директором ТОВ «Петра Плюс».

Вказаним вироком встановлено, що ОСОБА_4 за наказом ОСОБА_5 діяв навмисно, з метою внесення в офіційні документи всіх необхідних реквізитів, підписував складені іншою особою ОСОБА_5 офіційні документи фінансово-господарської діяльності підприємства, які мали завідомо неправдиву інформацію про не проведені в дійсності угоди між підконтрольними організованій групі суб'єктами підприємницької діяльності.

Зазначені обставини, як вказано в акті перевірки від 01.12.2010 № 7962/23-2-17/33185381, свідчать, що в господарських операціях з ТОВ «КОНТРАСТ-ДНІПРО»від імені ТОВ «Петра Плюс»діяла особа, яка не мала законних повноважень на здійснення таких операцій та підписання документів. Отже договори, укладені між позивачем та ТОВ «Петра Плюс», мають протиправний характер, оскільки укладені без мети настання реальних наслідків, спрямовані на заниження об'єктів оподаткування, несплату податків. Документи, якими оформлені взаємовідносини, не мають юридичної сили та доказовості.

Згідно вироку суду від 13.08.09 у справі № 1-298/2009 не встановлено реалізацію електрообладнання позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю «Петра Плюс», внаслідок чого ТОВ «КОНТРАСТ-ДНІПРО»в порушення пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»завищено валових дохід на загальну суму 391768,15 грн. Грошові кошти, які надійшли на розрахунковий рахунок ТОВ «КОНТРАСТ-ДНІПРО» поза договірними відносинами від ТОВ «Петра Плюс»вважаються безповоротною фінансовою допомогою відповідно до пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та включаються до складу валового доходу як дохід з інших джерел, отже позивачем занижено валовий доход на суму 470121,75 грн.

Встановлене податковим органом під час перевірки вибуття товару зі складських приміщень ТОВ «КОНТРАСТ-ДНІПРО»визначено як реалізація електрообладнання невстановленій особі, внаслідок чого підприємством занижено податок на прибуток у сумі 391768,13 грн.

Також в ході перевірки встановлені взаємовідносини позивача з ТОВ ТФК «Технополіс», ТОВ «Універсал».

В межах укладеного ТОВ «КОНТРАСТ-ДНІПРО»з ТОВ ТФК «Технополіс»договору № 610 від 06.11.08 позивачем отримано маркетингові послуги згідно акту здачі-приймання виконаних маркетингових послуг від 28.11.08 на суму 18000,00 грн.

В межах укладеного ТОВ «КОНТРАСТ-ДНІПРО»з ТОВ «Універсал»договору № 4 від 05.02.09 позивачем отримано електрообладнання згідно видаткової накладної від 16.02.09 № 155 на суму 38122,00 грн.

Вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 13.08.09 у справі № 1-298/2009 визнаний винним згідно ч.1 ст.205, ч.3 ст.28, ч.2 ст.202, ч.1 ст.366 КК України ОСОБА_3, який в період з 01.09.08 по 23.04.09 був директором ТОВ ТФК «Технополіс»та ТОВ «ОТП «Універсал».

Вказаним вироком встановлено, що ОСОБА_3 за наказом ОСОБА_5 діяв навмисно, з метою внесення в офіційні документи всіх необхідних реквізитів, підписував складені іншою особою ОСОБА_5 офіційні документи фінансово-господарської діяльності підприємства, які мали завідомо неправдиву інформацію про не проведені в дійсності угоди між підконтрольними організованій групі суб'єктами підприємницької діяльності.

Зазначені обставини за висновком податкового органу свідчать про те, що в господарських операціях з ТОВ «КОНТРАСТ-ДНІПРО»від імені ТОВ ТФК «Технополіс»та ТОВ «ОТП «Універсал»діяла особа, яка не мала законних повноважень на здійснення таких операцій та підписання документів, внаслідок чого підприємством в порушення пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»безпідставно до складу валових витрат включено витрати по придбанню товарів та послуг за документами, які не відповідають вимогам первинних документів -не підписані посадовою особою, на загальну суму 56122,00 грн.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає наведені вище висновки податкового органу помилковими.

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Валовий доход включає відповідно до п.4.1. п.4.1 ст.4 вказаного Закону загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону); відповідно до п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону - доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.

За визначенням пп.1.22.1 п.1.22 ст.1 цього ж Закону безповоротна фінансова допомога -це, зокрема, сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За правилами, визначеними в пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 цього ж Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Відповідно до п.5.11 ст.5 зазначеного Закону установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Як вбачається з матеріалів справи, реалізація світлотехнічної продукції позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю «Петра Плюс»в період, що перевірявся, здійснена в межах укладеного між ними договору поставки № 32 від 01.12.08, за умовами якого позивач (постачальник) зобов'язувався поставити у власність покупцю (ТОВ «Петра Плюс») продукцію в асортименті, кількості та ціні, узгодженими сторонами в рахунках-фактурах, а покупець -прийняти продукцію і своєчасно оплатити її вартість у відповідності з умовами цього договору.

Факт виконання договору № 32 від 01.12.08 підтверджений рахунками-фактурами, видатковими накладними, податковими накладними ТОВ «КОНТРАСТ-ДНІПРО», довіреностями, виданими ТОВ «Петра Плюс», банківськими виписками. Копії означених документів долучені до матеріалів справи (т.2 а.с.22-65). Проти факту поставки позивачем продукції та отримання ним грошових коштів відповідач не заперечує.

Як вбачається з наведених документів, в кожному випадку реалізації та оплати продукція первинна документація має посилання на відповідний рахунок-фактуру ТОВ «КОНТРАСТ-ДНІПРО», виставлений у відповідності з умовами договору № 32 від 01.12.08, відповідає вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Таким чином, протягом грудня 2008 року -березня 2009 року позивачем на підставі договору поставки здійснено поставку електротехнічної продукції ТОВ «Петра Плюс»і отримано від ТОВ «Петра Плюс»грошові кошти в сумі 470121,74 грн. саме за реалізовану в межах вказаного договору продукцію. На момент відображення означених вище операцій в податковому обліку позивач мав всі необхідні, належним чином складені, документи, які підтверджують факт поставки електротехнічної продукції ТОВ «Петра Плюс», що свідчить про виконання позивачем всіх законодавчо встановлених умов для відображення операції з поставки продукції в податковому обліку у відповідних (податкових) періодах.

У зв'язку з викладеним є помилковим висновок відповідача про здійснення реалізації позивачем продукції невстановленій особі та отримання безповоротної фінансової допомоги в сумі 470121,74 грн.

Посилання відповідача на обставини, встановлені вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 13.08.09 у справі № 1-298/2009, колегія суддів не приймає до уваги.

Зазначеним вироком встановлено, що в діях директора ТОВ «Петра Плюс»ОСОБА_4 встановлені ознаки злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України (фіктивне підприємництво).

Виходячи з наведених обставин, відповідач дійшов висновку, що між позивачем та ТОВ «Петра Плюс»договір укладений без мети настання реальних наслідків, спрямований на заниження об'єктів оподаткування, документи, якими оформлені взаємовідносини, не мають юридичної сили та доказовості.

Відповідно до ст.234 ЦК України відсутність у сторін дійсного наміру створити наслідки, які зумовлюються правочином, є відмінними ознаками фіктивного правочину.

Відповідно до ст.234 Цивільного кодексу України фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Відповідачем вказані норми законодавства не враховані, належність та відповідність умовам складених первинних документів на підтвердження фактичного виконання договору, укладеного між позивачем та ТОВ «Петра Плюс», в установленому порядку не спростовано.

Стосовно встановленої відповідачем відсутності у ОСОБА_4 законних повноважень на здійснення операцій від імені ТОВ «Петра Плюс»слід зазначити, що правові наслідки таких дій встановлені ст.241 Цивільного кодексу України. Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Наявними матеріалами справи підтверджено виконання укладеного між позивачем та ТОВ «Петра Плюс»договору поставки № 32 від 01.12.08. Поставлена позивачем продукція за вказаним договором ТОВ «Петра Плюс»прийнята, за отриману продукцію ТОВ «Петра Плюс»розрахувалось шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Фактична реалізація мети, з якою укладений договір поставки електрообладнання, настання правових наслідків, обумовлених цим договором, підтверджено належним чином складеними первинними документами. Дії позивача та його контрагента ТОВ «Петра Плюс», вчинені на виконання умов договору, направленні саме на створення наслідків, які обумовлені правовою природою договорів такого виду.

Обставини, які б підтверджували відсутність за вказаним договором дійсного наміру створити наслідки, які зумовлюються цим правочином, означеним вище вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 13.08.09 не встановлені. Також не встановлено зв'язку між протиправними діями ОСОБА_4 з господарськими відносинами, які мали місце між юридичною особою ТОВ «Петра Плюс»та позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

На момент укладення та реалізації договору поставки ТОВ «Петра Плюс»було зареєстровано в установленому порядку в якості суб'єкта підприємницької діяльності, платника податків, цивільної дієздатності не позбавлено.

Відповідно до ч.4 ст.91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ст.104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

З цих же підстав є помилковим висновок відповідача про завищення позивачем валових витрат з операцій по отриманню товару від ТОВ «ОТП «Універсал»(договір № 4 від 05.02.09) та маркетингових послуг від ТОВ ТФК «Технополіс»(договір № 610 від 06.11.08).

Факт придбання позивачем товару та маркетингових послуг у ТОВ ТФК «Технополіс»та ТОВ «ОТП «Універсал»у відповідності з укладеними відповідними договорами та їх використання у власній господарській діяльності позивача підтверджений наявними в матеріалах справи документами, які відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме:

договір № 4 від 05.02.09 -накладною № 155 від 16.02.09 на суму 45746,40 грн., в т.ч. ПДВ 7624,40 грн., рахунком-фактурою № 155 від 16.02.09, банківською випискою від 17.02.09. Придбаний позивачем товар оприбуткований позивачем, на час перевірки знаходився на складі підприємства, що підтверджено актом інвентаризації від 30.10.2010.

договір № 610 від 06.11.08 -актом здачі-приймання маркетингових послуг від 28.11.08 на суму 21600,00 грн., в т.ч. ПДВ -3600,00 грн., банківською випискою від 25.12.08.

При цьому договори, укладені позивачем з ТОВ ТФК «Технополіс»№ 610 від 06.11.08 та ТОВ «ОТП «Універсал»№ 4 від 05.02.09, підписані з боку контрагентів директором ОСОБА_6, а не ОСОБА_3, стосовно якого Самарським районним судом м. Дніпропетровська винесений вирок від 13.08.09.

Вказаний вироком суду не встановлено будь-яких протиправних діянь у правовідносинах між позивачем та ТОВ ТФК «Технополіс»та ТОВ «ОТП «Універсал».

Таким чином, на момент відображення означених вище господарських операцій в податковому обліку позивач мав необхідні документи, що підтверджують факт придбання товару та послуг у вищезазначених контрагентів та їх використання у власній господарській діяльності, у зв'язку з чим правомірно відніс вартість цих товарів та послуг до складу валових витрат відповідних податкових періодів.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведений у встановленому порядку факт порушення позивачем приписів Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», тому нарахування позивачеві суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 131561,00 грн., застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 65780,50 грн., є протиправним та необґрунтованим.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи не повно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, зробив помилковий висновок про відсутність підстав для задоволення позову, що відповідно до ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТРАСТ-ДНІПРО»задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2011 року у справі № 2а/0470/1720/11 - скасувати.

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська № 0001172301/0/35797 від 10.12.10, № 0001172301/1 від 28.12.10.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко