УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" грудня 2011 р.справа № 2а-764/10/1170
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю
суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.
при секретарі судового засідання: Новошицькій О.О.
за участю представників:
позивача: - Чернета В.Є. дов від 10.01.2011
відповідача: - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Кіровограді
на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 червня 2010 року
у справі № 2а-764/10/1170
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградпаливо»
до Державної податкової інспекції у м. Кіровограді
про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0006312320 від 18.12.09, -
ВСТАНОВИЛА:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіровоградпаливо»звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати нечинним та протиправним рішення Державної податкової інспекції у м. Кіровограді про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0006312320 від 18.12.09 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 720017,86 грн. за порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Позовні вимоги обґрунтовані невідповідністю висновків податкового органу, зроблених під час перевірки, фактичним обставинам. Під час перевірки порушень ведення обліку товарів в місці реалізації (АЗС) виявлено не було, висновок відповідача про порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»зроблений виходячи з того, що посадових осіб податкового органу не було допущено до зняття фактичних залишків паливно-мастильних матеріалів.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.06.10 адміністративний позов частково задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у м. Кіровограді про застосування штрафних (фінансових)санкцій № 0006312320 від 18.12.09 в частині нарахування штрафних(фінансових) санкцій в сумі 720017,8/6 грн.
Державна податкова інспекція у м. Кіровограді, не погодившись з постановою суду, подала апеляційну скаргу (а.с.154), в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить постанову суду від 02.06.10 скасувати та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання відповідач повідомлений судом належним чином.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, 18.12.09 відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0006312320, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в загальному розмірі 720364,11 грн., в тому числі на підставі ст.21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення п.12 ст.3 цього ж Закону в розмірі 720017,86 грн.
Підставою для прийняття означеного рішення стали висновки, зроблені ДПА у Кіровоградській області під час проведеної 25.11.09 перевірки за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці позивача -АЗС № 4, розташованої за адресою: вул. Короленка, 15 в м. Кіровограді (акт перевірки від 09.06.09 № 0592/11/28/23/36390445).
Як зазначено в акті перевірки, станом на 12 год. 13 хв. 25.11.09 відповідно до звіту реєстратора розрахункових операцій Dateks ND 777, фіскальний № 1123007649, облікові залишки паливних матеріалів склали 360008,93 грн., в тому числі: А 80 -15827,74 л на суму 100 506,149 грн.; А 92 -7177,75 л, на суму -49 526,475 грн.; А 95 -12458, 68 л на суму -90 948,364 грн.; ДП -19674,04 л на суму -119 027,942 грн.
На письмову вимогу ДПА у Кіровоградській області допустити посадових осіб податкового органу, що проводили перевірку, до зняття залишків паливно-мастильних матеріалів на АЗС з метою здійснення контролю з питання дотримання товариством вимоги п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», було відмовлено. У зв'язку з не допуском до перевірки фактичних залишків ПММ податковим органом зроблений висновок про відсутність у резервуарах пального. Фактичні залишки прирівняні до нуля.
Вказані обставини за висновком податкового органу свідчать про нестачу облікованих по реєстратору розрахункових операцій паливних матеріалів на загальну суму 360008,93 грн. І порушення позивачем вимог п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»в частині порушення порядку ведення обліку товарів за місцем реалізації та зберігання, що є підставою для застосування штрафних санкцій, передбачених ст.21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про безпідставність застосування до позивача оскаржуваним рішенням штрафної (фінансової) санкції у розмірі 720017,86 грн. за порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Відповідно до п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
У відповідності до ст.21 вказаного Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 6 цього ж Закону передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.
Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 246 від 20.10.1999, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за N 751/4044, яке визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності, розроблена методологія та порядок визнання та первісної оцінки запасів, оцінки запасів на дату балансу та розкриття інформації про запаси в примітках до фінансової звітності. При цьому для цілей бухгалтерського обліку даним стандартом встановлено, що запаси включають, зокрема, товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу.
Згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік -процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.
Згідно ст. 9 цього ж Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв'язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України № 281/171/578/155 від 20.05.2008, на підставі ТТН та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою № 17-НП. Тобто, оприбуткуванням нафтопродуктів вважається внесення необхідних записів в журнал обліку надходження нафтопродуктів.
Положеннями п. 10.3.1.1 Інструкції визначено, що розрахунки під час відпуску нафтопродукту власникам автотранспорту за готівку здійснюються на АЗС з використанням РРО, які відповідають технічним вимогам до їх застосування та внесені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій згідно з Положенням про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1315 від 29.08.2002. Відпуск нафтопродуктів за готівку, талони, платіжними картками відображається у змінному звіті АЗС за формою К17-НП.
При цьому, облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою. Відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у Змінному звіті АЗС за формою М17-НП (пункт 10.3.1.3 Інструкції).
Порядок обліку нафтопродуктів на АЗС визначено пунктом 16 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, яким передбачено, що матеріально відповідальні особи АЗС ведуть облік руху нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного палива в залежності від масової частки сірки) нафтопродуктів у змінному звіті за формою №17-НП, який складається у двох примірниках. Перший примірник разом з первинними документами здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається у матеріально відповідальної особи.
Фактичні залишки нафтопродуктів на АЗС мають відповідати обліковим залишкам надходження нафтопродуктів за певний проміжок часу, що підтверджені відповідними документами (ТТН), змінного звіту АЗС за формою N17-НП, за вирахуванням кількості відпущених нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників паливно-роздавальних колонок. Обсяг реалізації нафтопродуктів, що фіксується лічильником сумарного обліку паливно-роздавальних колонок за певний проміжок часу, має збігатися з обсягом реалізації, відображеним у звітних документах касових апаратів за всіма формами оплати за цей самий проміжок часу.
Виходячи з наведених правових норм в їх сукупності, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що висновок про неналежний облік товарних запасів на АЗС можливий у разі, якщо перевіркою встановлено, що на АЗС не зберігається (відсутній) другий примірник змінного звіту АЗС за формою № 17-НП.
Листом ДПА України №28896/7/23-7017/14591 від 25.12.2009 також підтверджено, що порушенням установленого порядку ведення обліку нафтопродуктів є встановлення при проведенні перевірки факту не зберігання (відсутності) другого примірника змінного звіту АЗС за формою №17-НП.
Проте, в ході проведеної перевірки позивача такий факт виявлений не був. З матеріалів справи вбачається, що облік реалізації нафтопродуктів здійснюється позивачем у відповідності з приписами наведеної вище Інструкції, а саме: на АЗС зберігаються змінні звіти, в т.ч. і звіти складені напередодні та в день перевірки.
Також наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, не спростовано відповідачем, що за період, який перевірений податковим органом, всі операції з реалізації нафтопродуктів проводилися позивачем із використанням належним чином зареєстрованого реєстратора розрахункових операцій.
Під час перевірки в установленому порядку не встановлено розбіжностей між залишками запасів (товарно-матеріальних цінностей) за даними бухгалтерського обліку на початок звітної дати та залишками запасів за даними обліку за вирахуванням вибуття запасів за цей період, а також розбіжностей між обсягом реалізації, що були зафіксовані лічильниками поливано-роздавальної колонки, та відображені в звітних документах реєстратора розрахункових операцій.
Висновок про порушення позивачем порядку ведення обліку товарів за місцем їх реалізації та зберігання зроблений податковим органом, виходячи з нестачі нафтопродуктів, тобто невідповідності між залишками запасів (товарно-матеріальних цінностей) за даними обліку та фактичними залишками запасів (товарно-матеріальних цінностей), хоча сам по собі факт нестачі палива не свідчить про порушення порядку обліку товарів за місцем їх реалізації та зберігання, оскільки може бути наслідком інших обставин.
Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що належні докази на підтвердження виявлення під час перевірки нестачі нафтопродуктів відповідачем не подані, в матеріалах справи такі докази відсутні. Жодна правова норма, що регулює спірні правовідносини, не визначає факт не допуску перевіряючих до зняття фактичних залишків товарно-матеріальних цінностей підприємства як доказ відсутності у цього підприємства товарно-матеріальних цінностей з відповідними правовими наслідками.
Відповідно до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведений у встановленому порядку факт порушення позивачем приписів п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», тому нарахування позивачеві штрафних (фінансових) санкцій оскаржуваним рішенням на суму 720017,86 грн. є протиправним та необґрунтованим.
Під час розгляду даної адміністративної справи судом першої інстанції об'єктивно, повно та всебічно з'ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі, норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини, і ухвалено законне рішення.
Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими судом доказами та не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Кіровограді залишити без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 червня 2010 року у справі № 2а-764/10/1170 -без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: І.Ю. Добродняк
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: Я.В. Семененко
Судове рішення № 26500115, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 20.12.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 21019/10. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: