Ухвала суду № 26500112, 13.09.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2012 р. справа № 1170/2а-2779/11 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Уханенка С.А. Богданенка І.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Ракової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2011 року по справі за позовом кредитної спілки «Простір»до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2011 року кредитна спілка «Простір»звернулась з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції в якому просить суд визнати протиправним рішення відповідача про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: земельний податок на загальну суму 6811,00 грн., скасувати податкове повідомлення-рішення від 12 липня 2011 року № 0000442200.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що рішення відповідача суперечить законодавству оскільки позивач, як орендар приміщення у багатоквартирному будинку не може бути самостійним землекористувачем, а отже, і не може самостійно сплачувати земельний податок, бо для нього немає об'єкта оподаткування, а платниками земельного податку до бюджету у випадку оренди є власники землі та землекористувачі - орендодавці приміщень.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2011 року позовні вимоги задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 12 липня 2011 року № 0000442200 про збільшення суми грошового зобов'язання Кредитній спілці "Простір" за платежем: земельний податок з юридичних осіб, код платежу 13050100 на загальну суму 6811 грн. з яких за основним платежем -4905 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -1906 грн.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами відповідача проведено документальну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.03.2011 року.

В ході перевірки зокрема встановлено порушення ст.ст. 2. 13, 14, 15 Закону України «Про плату за землю»від 19.09.1996 р. № 378/96-ВР та абзацу «б»п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»в частині неподання звіту про обчислення суми земельного податку за 2008-2011 роки.

За результатами перевірки складено акт від 04.07.2011 р. №51/22-0/23903029 (а.с. 6-12).

На підставі даного акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000442200 від 12 липня 2011 року, яким нараховане позивачу грошове зобов'язання з податку за землю в сумі 4905,00 грн. та штрафні санкції в сумі 1906,00 грн. (а.с. 13)

На підтвердження вказаних порушень в акті перевірки зазначено, що відповідно до договору найму від 01.12.2006 року та договору від 01.06.2010 року № 9 ПП ОСОБА_1 було надано в оренду позивачу приміщення площею 50,48 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1, даний факт позивачем не заперечувався.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про плату за землю»(який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Як визначено в ст. 13 даного Закону, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності -договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно ч. 2 ст. 5 цього ж Закону - суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності та право користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його держаної реєстрації.

Таким чином, виходячи із змісту вищевказаних норм Закону та враховуючи обставини справи апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не є суб'єктом який повинен здійснювати плату за землю в розумінні Закону України «Про плату за землю», оскільки факт оренди приміщення у багатоквартирному будинку не породжує обв'язку сплати земельного податку.

Виходячи із змісту вищевказаної норми Закону та враховуючи обставини справи апеляційний суд вважає протиправними вимоги відповідача про сплату позивачем земельного податку, оскільки позивач не є власником або користувачем земельної ділянки на якій розташований багатоквартирний будинок в якому знаходиться орендована ним квартира.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно були застосовані норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції -залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2011 року залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 18 вересня 2012 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко