Рішення № 2649760, 05.11.2008, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

05.11.08 Справа№ 3/230

 Суддя Н.Березяк  при секретарі І. Торській розглянула матеріали справи

За позовом: СПД ФО ОСОБА_1, с.Підгірне

До відповідача: ТзОВ „Трускавецьінвест”, м. Трускавець

Про стягнення 124 218,48 грн.

В судове засідання з'явились:

від позивача: ОСОБА_2 -представник

від відповідача: Войтович О.В. - представник

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов СПД ФО ОСОБА_1 до ТзОВ „Трускавецьінвест” про стягнення 124 218,48 грн.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

Відповідач позовні вимоги визнає частково, посилаючись на завищення вартості товару.

В судовому завданні 05.11.2008 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

 19.02.2008 року між СПД ФО ОСОБА_1 (Постачальник) та ТзОВ „Трускавецьінвест” (Покупець) укладено договір поставки товарно -матеріальних цінностей № б/н.

На виконання умов договору позивач протягом 17.08.2007-15.02.2008 р.р. поставив відповідачу товар на загальну суму 265 587,47 грн. за який відповідач зобов'язувався оплатити, однак, свої договірні зобов'язання виконав частково.

03.08.2008 року позивачем була направлена претензія про оплату заборгованості, яка залишена відповідачем без відповіді і задоволення.

Станом на день подання позову заборгованість відповідача перед позивачем складає 124 218,48 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно ст. ст. 526, 530 Цивільного Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно умов договору № б/н відповідачем з 17.08.2007 року по 15.02.2008 року отримано від позивача товар на загальну суму 265 587,47 грн., що підтверджується накладними підписаними та завіреними печатками сторін (а.с.12-73).

Згідно п.5.4 Договору відповідач зобов'язувався здійснити оплату вартості поставлених товарно-матеріальних цінностей у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобов'язання виконав частково, оплативши 141 656,99 грн. Решта суми боргу за отриманий відповідачем товар залишилась непогашеною.

Відповідно до п.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Як вбачається із матеріалів справи, 03.08.2008 року позивачем була направлена відповідачу претензія про оплату заборгованості в розмірі 124 218,48 грн. яка залишена відповідачем без відповіді і задоволення.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що поставка товару відбувалась за іншим договором №П-02/08-07, який був укладений між сторонами 31.08.2008 року, а також на те, що позивачем завищено вартість поставленого товару, визначену в  додатку №1 до договору (специфікації).

Доводи відповідача не заслуговують на увагу суду, оскільки сторонами до матеріалів справи було долучено два договори поставки, зміст яких є ідентичний, однак вони різняться номерами і датою укладення. В зазначених договорах сторони не обумовили вартість, ціну та асортимент товару що поставляється, які повинні були бути визначені в специфікації, яка є додатком до договору. В судове засідання сторонами було подано різні специфікації, які підписані і завірені печатками сторін та різняться по змісту.

Положеннями п.3.4 Договору поставки передбачено, що „покупець фіксує в окремому акті всі відступи поставок, що здійснюються постачальником, від специфікації. За підсумками кожного місяця, в якому були допущені такі відступи, постачальник зобов'язаний підписати такий акт або письмово викласти мотиви відмови від його підписання”. Як було з'ясовано в ході судового розгляду справи, позивачем жодних актів не складалося, претензій щодо кількості, якості та ціни отриманих по договору товарів не виставлялося.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема накладних, поставки відбувалась в період з 17.08.2008 року, а договір на який посилається відповідач укладено 31.08.2008 року. Крім того, слід зазначити, що товар поставлявся відповідачеві по накладних, в яких не зазначено по якому саме договору він поставлявся. В зазначених накладних (оригінали яких було оглянуто в судовому засіданні) зазначено кількість та вартість товару, накладні підписані та закріплені печатками сторін. Товар був прийнятий відповідачем без будь-яких застережень щодо ціни та якості товару і використаний відповідачем для власних потреб. Під час судового розгляду справи судом з'ясовано, що залишки поставленого позивачем товару у відповідача відсутні.

Доказів погашення вартості отриманого по накладних товару відповідач суду не подав.

Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем, за отриманий товар станом на день розгляду справи, становить 124 218,48 грн.

Згідно зі ст. 4-2 та 4-3 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, однак жодних доказів в підтвердження своїх заперечень, викладених у відзиві на позов ТзОВ „Трускавецьінвест” до суду не надало.

Разом з тим, доводи СПД ФО ОСОБА_1, викладені у позовній заяві обґрунтовані, підтверджені наявними у справі матеріалами, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню.

З урахуванням положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, керуючись ст.ст. 12, 32-38, 43, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Трускавецьінвест” (82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. Суховоля, 50, код ЄДРПОУ 30439207) на користь суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) 124 218,48 грн. -заборгованості, 1 242,19 грн. - державного мита та 118,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя