Ухвала суду № 26496885, 10.10.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2012 р. Справа № 51993/09 /9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Дяковича В. П., Рибачука А. І.;

за участю секретаря судового засідання -Дембіцької Х. М,,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу комунального підприємства Новороздільської міської ради Львівської області «Розділжитлосервіс» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2009 року в справі за позовом Державної податкової інспекції в Миколаївському районі Львівської області до комунального підприємства Новороздільської міської ради Львівської області «Розділжитлосервіс»про стягнення податкової заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

27 листопада 2008 року Львівським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Державної податкової інспекції в Миколаївському районі Львівської області до комунального підприємства Новороздільської міської ради Львівської області «Розділжитлосервіс»про стягнення в бюджет податкової заборгованості в сумі 1 264 901, 77 грн. (з урахуванням уточнень позовних вимог).

В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що при здійсненні господарської діяльності відповідачем допущено значну податкову заборгованість. Пунктом 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»позивачу надано право подавати до суду позов про стягнення заборгованості перед бюджетами і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2009 року позов задоволено. Стягнуто з комунального підприємства Новороздільської міської ради Львівської області «Розділжитлосервіс»на користь державного бюджету 1 264 901,77 податкового боргу.

Зазначену постанову мотивовано тим, що відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем -комунальним підприємством Новороздільської міської ради Львівської області «Розділжитлосервіс», подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову в частині стягнення 1 022 813,2 грн. заборгованості та залишення в силі оскаржуваної постанови в частині стягнення 242 088,58 грн. податкового боргу (з урахуванням змін до апеляційної скарги).

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не застосовано строків звернення до адміністративного суду встановлених КАС України. Крім того, в межах строку звернення до суду відповідачем здійснено проплати, котрі позивачем належним чином не зараховано у поточні платежі.

Представник позивача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечив та просить таку залишити без задоволення.

Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримав та просить таку задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Комунальне підприємство Новороздільської міської ради Львівської області «Розділжитлосервіс»зареєстроване Миколаївською районною державною адміністрацією 07.02.2006 р., свідоцтво серії А00 № 462254, ЄДРПОУ 22362258.

Відповідно до довідки ДПІ у Миколаївському районі Львівської області від 07.11.2008 р. за № 11571/10/19-017, станом на 06.11.2008 р. загальна сума податкової заборгованості КП «Розділжитлосервіс» становить 1 870 123,97 грн., в тому числі основна сума - 1 501 153,08 грн., пеня -138 113,28 грн., штрафні санкції -230 857,61 грн.

Рішеннями № 65 від 27.11.2008 р., № 20 від 25.02.2009 р., № 27 від 28.05.2009 р. ДПІ у Миколаївському районі Львівської області списано безнадійний податковий борг КП «Розділжитлосервіс»в розмірі 136 596,84 грн., 317 119,32 грн. та 83 094,68 грн. відповідно.

Згідно з уточненням позовних вимог, станом на 09.06.2009 р. податкова заборгованість КП «Розділжитлосервіс»становить 1 264 901,77 грн., в тому числі основна сума -1 202 220,86 грн., пеня -25 817,74 грн., штрафні санкції -36 863,17 грн. по наступних платежах:

- податок на додану вартість -1 142 497,77 грн., в тому числі: основний платіж -1 079 838 грн., який підлягає негайній сплаті відповідно до декларацій з податку на додану вартість; пеня - 25 796,60 грн.; штрафні санкції -36 863,17 грн., які підлягають негайній сплаті відповідно до корінців податкових повідомлень-рішень форми «Ш»за № 0009021500 від 03.10.2005 р., № 0009841500/0 від 20.12.2005 р., № 0005501511/0 від 28.07.2006 р., № 0007221511/0 від 26.07.2007 р., № 0000211650/0 від 29.01.2008 р.;

- податок за землю -112 425,87 грн., в тому числі: основний платіж -112 425,87 грн., який підлягає негайній сплаті згідно з податковим розрахунком від 27.01.2005 р. № 79, від 15.05.2006 р. № 5729, від 27.04.2007 р. № 5482, від 22.08.2008 р. № 1813;

- комунальний податок - 9647,82 грн., в тому числі: основний платіж - 9647,82 грн., який підлягає негайній сплаті відповідно до податкових розрахунків від 24.10.2005 р. № 12300, від 08.08.2005 р. № 7925, від 28.04.2005 р. № 1918, від 09.02.2006 р. № 19265, від 23.10.2006 р. № 17047, від 05.08.2006 р. № 5077, від 20.07.2006 р. № 10721, від 25.01.2007 р. № 24114, від 07.08.2007 р. № 13377, від 07.08.2007 р. № 12229, від 29.10.2007 р. № 19812, від 08.02.2008 р. № 28644;

- збір за забруднення навколишнього природного середовища - 330,31 грн., в тому числі основний платіж - 309,17 грн., який підлягає негайній сплаті відповідно до податкового розрахунку від 08.02.2008 р. № 28013; пеня - 21,14 грн.

Частиною 1 статті 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», платники податків зобов'язані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Ненарахування та несплата податків з коштів (доходів), отриманих від здійснення господарської діяльності, є порушенням інтересів держави та суспільства.

Згідно з ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III (далі - Закон № 2181) є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону № 2181 податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону № 2181 податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону № 2181 у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181 встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.

Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що звернення до суду із позовом про стягнення коштів повинно відбуватись в межах строку звернення до адміністративного суду.

Так, ст. 99 КАС України (в редакції чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції) встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Виходячи з викладеного, позовні вимоги органів державної податкової служби України про стягнення податкового боргу з платників податків повинні пред'являтися протягом одного року з моменту виникнення права на стягнення податкового боргу.

Право на стягнення податкового боргу виникає після надіслання (вручення) контролюючим органом першої та другої податкових вимог платнику податків. Відносини, що виникають у процесі надіслання (вручення) податкових вимог платникові податків регулюються пунктом 6.2 статті 6 Закону № 2181. При цьому обставини, з настанням яких податкова вимога вважається надісланою (врученою) особі, визначені підпунктом 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181.

Згідно з підпунктом 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Закону № 2181 стягнення коштів та продаж інших активів платника податків провадяться не раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання йому другої податкової вимоги. Тому процедура фактичного стягнення коштів платника податків має виконуватися з урахуванням строку, передбаченого підпунктом 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Закону № 2181.

Саме після настання зазначених у підпункті 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181 обставин виникає право на звернення контролюючого органу із позовом про стягнення податкового боргу. Відповідно, з цього моменту починається перебіг строку звернення контролюючого органу з відповідним позовом до адміністративного суду.

Державною податковою інспекцією в Миколаївському районі Львівської області здійснено заходи щодо погашення податкового боргу шляхом надіслання першої податкової вимоги № 1/18 від 15 жовтня 2001 року та другої податкової вимоги № 2/159 від 10 грудня 2011 року, які отримано уповноваженими посадовими особами, проте заборгованість перед бюджетом відповідачем не погашено (А. с. 148-149).

11 січня 2002 року Державною податковою інспекцією в Миколаївському районі Львівської області прийнято рішення № 14 про стягнення податкового боргу з рахунку (рахунків) комунального підприємства Новороздільської міської ради Львівської області «Розділжитлосервіс»(А. с. 150).

Відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частиною 1 ст. 100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Матеріали справи свідчать, що Державною податковою інспекцією в Миколаївському районі Львівської області адміністративний позов про стягнення податкового боргу з комунального підприємства Новороздільської міської ради Львівської області «Розділжитлосервіс»подано з порушенням строків звернення до суду.

Звідси, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення без розгляду адміністративного позову в частині стягнення штрафних санкцій на суму 36 863,17 грн. по податкових деклараціях № 12871 від 19 січня 2004 року, № 717 від 20 лютого 2004 року, № 1367 від 19 березня 2004 року, а також нарахованої пені на суму 25 796,6 грн. та пені за прострочення плати за забруднення навколишнього природного середовища на суму 21,14 грн.

Крім того, за межами строку звернення до суду знаходиться заборгованість з податку на додану вартість по податкових деклараціях за період з травня 2005 року по вересень 2007 року на суму 855 731 грн.; заборгованість по земельному податку за період з січня 2006 року по жовтень 2007 року на суму 78 586,11 грн.; заборгованість по комунальному податку за період з 4 кварталу 2005 року по 3 квартал 2007 року на суму 8723,72 грн.

Загальна суму податкового боргу відповідача про стягнення якої позивач звернувся до суду із пропущенням строку звернення становить 1 005 721,74 грн. (855 731 грн. + 78 586,11 грн. + 8723,72 грн. + 36 863,17 грн. + 25 796,6 грн. + 21,14 грн.).

Стосовно позовних вимог про стягнення решти податкового боргу в межах строку звернення до адміністративного суду, на думку суду апеляційної інстанції слід зазначити наступне.

Так, відповідачем, з метою виконання обов'язку щодо сплати податкових зобов'язань по податку на додану вартість, здійснено наступні платежі:

- ПДВ за жовтень 2007 року 3400 грн. -платіжне доручення № 1073 від 20 листопада 2007 року;

- ПДВ за лютий 2008 року 3000 грн. -платіжне доручення № 237 від 19 березня 2008 року;

- ПДВ за березень 2008 року 3000 грн. -платіжне доручення № 310 від 11 квітня 2008 року;

- ПДВ за березень 2008 року 1000 грн. -платіжне доручення № 328 від 15 квітня 2008 року;

- ПДВ за березень 2008 року 2000 грн. -платіжне доручення № 376 від 24 квітня 2008 року;

- ПДВ за квітень 2008 року 1612,6 грн. -платіжне доручення № 474 від 23 травня 2008 року;

- ПДВ за квітень 2008 року 3100 грн. -платіжне доручення № 484 від 27 травня 2008 року.

Всього на суму 17 112,6 грн.

Відповідно до п. 20.1. ст. 20 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»ініціатором переказу може бути платник, який у відповідності до вимог ст.ст. 21.22 цього ж Закону подає до банку відповідний документ.

Згідно з п. 22.4. ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.

Пунктом 30.1 ст. 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»встановлено, що переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Банк отримувача в разі надходження суми переказу протягом операційного дня зобов'язаний її зарахувати на рахунок отримувача або виплатити йому в готівковій формі в той самий день або в день (дата валютування), зазначений платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки, що передбачено пунктом 30.2. ст. 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

При цьому, в платіжних дорученнях чітко вказується призначення платежу. Дані суми в цей же день надходять на рахунок державного казначейства, а отже, у відповідності до ст. 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», в цей же переказ вважається завершеним.

Згідно з п. 1.1 ст. 1 Закону № 2181 податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону № 2181 податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення, за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях. Однак, вищезазначеним пунктом не встановлено право чи обов'язок саме податкового органу, як, наприклад, у пп. 16.3.3. п. 16.3 ст. 16 Закону № 2181, змінювати призначення платежу шляхом зміни податкових зобов'язань в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України № 2181 та іншими законами.

Положення Інструкції «Про порядок ведення органами державної податкової служби України оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України», затвердженої наказом ДПА України від 18.07.05 № 276, також не передбачають права податкової служби змінювати призначення платежу, визначеного суб'єктом господарювання у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

Окрім того, статті 8-10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»чітко визначають, що однією з функцій органів державної податкової служби є лише ведення обліку надходжень податків та інших платежів.

В Законі № 2181, як і у будь-якому іншому Законі України, не передбачено права органу державної податкової служби змінювати призначення платежів, визначених платником податків у платіжному документі.

Отже, зарахування відповідачем сплачених сум не в рахунок сплати угоджених сум зобов'язань за конкретно вказаний період є неправомірним.

Звідси, суд апеляційної інстанції вважає, що податковий борг з податку на додану вартість в сумі 17 112,6 грн. стягненню не підлягає, оскільки такий погашено відповідачем.

Разом з тим, відповідач визнає позов в частині стягнення податкового боргу на суму 242 067,43 грн.: 206 994,4 грн. податку на додану вартість, 33 839,76 грн. земельного податку, 924,1 грн. комунального податку, 309,17 грн. збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Позовні вимоги про стягнення вищезазначеної суми податкового боргу, на переконання суду апеляційної інстанції, слід задовольнити.

Водночас, варто зазначити, що податковий борг відповідача складається як із загальнодержавних податків, так і з місцевих податків.

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про систему оподаткування»комунальний податок належить місцевих податків, а тому, на думку суду апеляційної інстанції, заборгованість із сплати згаданого податку слід стягнути до місцевого бюджету, а заборгованість із сплати інших податків -до державного бюджету, оскільки такі податки є загальнодержавними відповідно до ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування».

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на неповно, необ'єктивно і всебічно не з'ясованих обставинах, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 99, 100, 158-163, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу комунального підприємства Новороздільської міської ради Львівської області «Розділжитлосервіс»задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2009 року в справі № 2а-8387/08/1370 -скасувати.

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Миколаївському районі Львівської області до комунального підприємства Новороздільської міської ради Львівської області «Розділжитлосервіс»про стягнення податкової заборгованості в частині податкової заборгованості на суму 1 005 721 (один мільйон п'ять тисяч сімсот двадцять одна) гривня 74 (сімдесят чотири) копійки -залишити без розгляду, а в частині податкової заборгованості на суму 259 180 (двісті п'ятдесят дев'ять тисяч сто вісімдесят) гривень 03 (три) копійки -задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства Новороздільської міської ради Львівської області «Розділжитлосервіс» (код ЄДРПОУ 22362258, вул. Грушевського, 37, м. Новий Розділ, Миколаївський район, Львівська область, 81652) в дохід державного бюджету заборгованість із сплати податку на додану вартість в сумі 206 994 (двісті шість тисяч дев'ятсот дев'яносто чотири) гривні 40 (сорок) копійок, земельного податку в сумі 33 839 (тридцять три тисячі вісімсот тридцять дев'ять) гривень 76 (сімдесят шість) копійок та збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 309 (триста дев'ять) гривень 17 (сімнадцять) копійок.

Стягнути з комунального підприємства Новороздільської міської ради Львівської області «Розділжитлосервіс» (код ЄДРПОУ 22362258, вул. Грушевського, 37, м. Новий Розділ, Миколаївський район, Львівська область, 81652) в дохід місцевого бюджету заборгованість із сплати комунального податку в сумі 924 (дев'ятсот двадцять чотири) гривні 10 (десять) копійок.

В задоволенні решти позовних вимог -відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у випадку коли, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, складення постанови в повному обсязі відкладено - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: В. П. Дякович

А. І. Рибачук

Постанову складено в повному обсязі 15 жовтня 2012 року