Постанова № 26496822, 17.10.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2012 р. Справа № 110685/12/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Ніколіна В.В., Старунського Д.М.

з участю секретаря судового засідання Прухницької Н.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Галіція Дистилері" на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.05.2012р. по справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Галіція Дистилері" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

23.02.2012р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Києві (тепер - Окружна державна податкова служба - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби) №0001084020 від 10 лютого 2012року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2851453,00 грн. за основним платежем та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 712863,00 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що господарські операції позивача з ТОВ « Артіссофт» носили реальний характер та були направлені на досягнення реального господарського результату, а висновки податкового органу про нікчемність договору, укладеного між позивачем та ТОВ «Артіссофт» грунтуються на припущеннях і не спростовують реальність даного договору. Покупець не несе відповідальності за несплату податків продавцем, а у ПАТ «Галіція Дистилері» є належним чином оформлені первинні бухгалтерські документи, які підтверджують право позивача на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.05.2012р. в задоволенні позову відмовлено.

ПАТ "Галіція Дистилері" оскаржило дану постанову з підстав недоведеності судом обставин, що мають значення для справи,порушення норм матеріального права.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що податковий орган з огляду на отримання відповідей певних телеканалів про нібито нерозміщення реклами позивача на цих телеканалах, а також з огляду на матеріали кримінальної справи дійшов висновку про те, що господарські операції за договором про організацію рекламної кампанії від 04.10.2010 року позивачем та ТОВ «Артіссофт» фактично не здійснювались.

Однак, при цьому відповідачем, протиправно не було взято до уваги, що рекламні послуги від імені та за дорученням ТОВ «Артіссофт» могли надаватися третіми особами, про яких позивач не знав і не зобов'язаний був знати, так як господарський інтерес позивача при виконанні спірного договору становив факт розміщення реклами, а не виконавці, які таке розміщення здійснюють. У позивача є усі первинні документи, що підтверджують здійснення господарських операцій, за якими позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ,

Суд, відмовляючи в позові, вказав в оскаржуваній постанові про те, що згідно листів ПАТ «Міжнародний медіа центр-СТБ», ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» АТЗТ «Українська незалежна ТВ-корпорація» та ЗАТ «ТРК «Україна» реклама торгової марки «Грінвіч» на даних телеканалах на замовлення ТОВ «Укрінвестбудцентр», ПП «Дана Даблью» та ТОВ «Малекон» не розміщувалася.

Також судом першої інстанції зазначено, що в період з 01.10.2010 р. по 31.12.2010 р. ПАТ (Міжнародний медіа центр-СТБ» надало послуги з розміщення рекламного ролику ТМ «Грінвіч» на телеканалі «СТБ» на замовлення ТОВ «Старлайт Сейлз», а не позивача. Позивачем, на думку суду, не здійснювалося розміщення рекламного ролику ТМ «Грінвіч» на телеканалі «Студія 1+1».

Вважає, що при оцінці доказів судом та формування висновків у мотивувальній частині оскаржуваної постанови, судом не взято до уваги наступне.

Згідно п.1.1. Договору про організацію рекламної кампанії № 04-10/10 від 04.10.2010 року предметом договору є відношення, за яким виконавець (ТОВ «Артіссофт») бере на себе зобов'язання надавати замовнику (позивач) послуги з розміщення в ефірі телеканалу рекламних матеріалів замовника та/або клієнтів замовника, а замовник зобов'язується приймати ці послуги та оплачувати їх на умовах, передбачених договором.

В силу ч.1 ст.194 Господарського кодексу України, виконання господарського зобов'язання може бути покладено в цілому або в частині на третю особу, що не є стороною в зобов'язанні. Покладення виконання господарського зобов'язання на третю особу не суперечить положенням договору, якщо в договорі не вказано про інше, і не порушує прав кредитора. В Договорі про організацію рекламної кампанії №04-10/10 від 04.10.2010 не вказується про обмеження чи заборону покладення виконавцем (ТОВ «Артіссофт») виконання свого зобов'язання на третю особу.

Таким чином, встановлення судом відсутності безпосереднього замовлення ТОВ «Укрінвестбудцентр», ПП «Дана Даблью», ТОВ «Малекон» чи позивачем розміщення рекламних матеріалів на телеканалах, не спростовує ту обставину, що розміщення таких матеріалів здійснено за дорученням ТОВ «Укрінвестбудцентр», ПП «Дана Даблью», ТОВ «Малекон», ТОВ «Артіссофт» третіми особами, чи через ланцюжок таких третіх осіб.

На момент після прийняття оскаржуваної постанови, позивачу стало відомо про те, що відносини ТОВ «Артіссофт» з ТОВ «Укрінвестбудцентр», ПП «Дана Даблью», ТОВ «Малекон» були предметом перевірки ДПІ у Дніпровському районі м.Києва, за результатами якої 29.08.2011 року було складено акт №4416/23-621-35011524 та на підставі даного акту прийнято податкове повідомлення-рішення №0000412333 від 11.10.2011 р. про донарахування ТОВ «Артіссофт» податкових зобов'язань із плати податку на додану вартість.

ТОВ «Артіссофт» проводилося судове оскарження податкового повідомлення-рішення №0000412333 від 11.10.2011 р. Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 30.01.2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2012 р., позов ТОВ «Артіссофт» задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення №0000412333 від 11.10.2011, прийняте ДПІ у Дніпровському районі м.Києва.

В ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2012 р. зазначається, що судом першої інстанції було встановлено, що ТОВ «Артіссофт» укладено договори про організацію рекламної компанії з ТОВ «Укрінвестбудцентр» №1-04-10-10 від 04.10.2010, з ПП «Дана-Даблью» №2-01-11-10 від 01.11.2010, з ТОВ «Малекон» №3-26-11-10 від 26.11.2010 (далі договори). На підставі вказаних Договорів ТОВ «Укрінвестбудцентр», ПП «Дана-Даблью» та ТзОВ« Малекон» надали позивачу відповідні послуги на загальну суму 13746723,34 гри. (в тому числі ПДВ у розмірі 2749344,40грн.), що підтверджується належним чином оформленими Актами здачі-прийому виконаних робіт, ефірними довідками та податковими накладними.

Як встановлено судом, зобов'язання за Договорами між ТОВ «Укрінвестбудцентр», ПП «Дана-Даблью» та ТОВ «Малекон» виконувались сторонами у повному обсязі, що підтверджується належним чином оформленими актами здачі-прийому виконаних робіт, ефірними довідками та податковими накладними, копії яких долучені до матеріалів справи.

Реальність спірних господарських операцій підтверджується також: долученими до матеріалів справи завданнями, актами здачі-прийому виконаних робіт та іншими документами, що підтверджують факт надання та оплати ЗАТ «Галспирт» рекламних послуг за договором №04-10/10 від 04.10.2010р. з метою виконання якого позивачем були укладені спірні Договори з ТОВ «Укрінвестбудцентр», ПП «Дана-Даблью» та ТОВ «Малекон».

Відтак, в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2012 р., котра набрала законної сили 25.04.2012 року, щодо ЗАТ «Галспирт» встановлено надання (споживання) та оплату ЗАТ «Галспирт» послуг ТОВ «Артіссофт» за договором №04-10/10 від 04.10.2010 р. За таких умов на підставі ч.1 ст.72 КАС України, обставини щодо надання ЗАТ «Галспирт» послуг за договором №04-10/10 від 04.10.2010 р. є преюдиціальними і звільняються від доказування.

За таких умов, вбачається, що висновки суду першої інстанції зроблені без з'ясування та оцінки усіх обставин справи, які мають значення для справи. Таким чином є недоведеними обставини про те, що жодних послуг за договором від 04.10.2010 року №04-10/10 ТОВ «Артіссофт» не надавало.

Вважає неправильними висновки суду, що наявність заборгованості позивача перед ТОВ «Артіссофт» за договором від 04.10.2010 року № 04-10/10 свідчить про те, що послуги за таким договором не надавались. Оплата спожитих послуг є зобов'язанням позивача його виконання неналежним чином не спростовує факту виконання зобов'язання ТОВ «Артіссофт», а саме розміщення ТОВ «Артіссофт» рекламних матеріалів позивача. Згідно п.4.4 Договору, остаточні взаєморозрахунки між Сторонами мають бути проведені не пізніше 10 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були надані рекламні послуги .. за умови підписання сторонами акту виконаних робіт, належно оформленого у відповідності з п.1.5. Договору. До того ж встановлення судом кредиторської заборгованості позивача перед ТОВ «Артіссофт» свідчить про те, що у позивача є зобов'язання по оплаті спожитих послуг - борг. Тому встановивши обставини справи в частині обов'язку оплати позивачем спожитих послуг суд дійшов до неправильного висновку при оцінці таких обставин про ненадання послуг, що в тому числі призвело до необгрунтованої відмови в позові. Крім того, згідно акту перевірки (арк.23) загальна вартість рекламних послуг, отриманих ЗАТ «Галспирт» від ТОВ «Артіссофт», складає 17 180 000 грн., в т.ч. ПДВ 2 851 752,29 грн. А відповідно до акту звірки взаєморозрахунків між ЗАТ «Галспирт» та ТОВ «Артіссофт», заборгованість ЗАТ «Галспирт» перед ТОВ «Артіссофт» на 01.01.2011 р. складає 15 982 400,01 грн. Тобто позивач частково оплатив надані послуги в сумі 1 197 600 грн. Отже, твердження суду про те, що позивач не сплачував кошти за договором від 04.10.2010р. №04-10/10, не відповідає дійсності.

Стосовно посилань суду в оскаржуваній постанові на те, що згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 36.1.1 (Партнери) за 4 квартал 2010 р. жодних коштів позивач ТОВ «Артіссофт» не сплачував, зазначені суми наявні на рахунку 63.1.1 (ознака валових витрат)», то в бухгалтерському обліку позивача взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Артіссофт» за договором від 04.10.2010р. №04-10/10 взагалі не можуть відображатися за рахунком 36.1.1, оскільки згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України N 291 від 30.11.1999 р., на рахунку 36 відображаються Розрахунки з покупцями та замовниками. По відношенню до позивача ТОВ «Артіссофт» виступало не замовником, а підрядником, тому взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Артіссофт» за договором від 04.10.2010р. №04-10/10 у бухгалтерському обліку позивача відображені за рахунком 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», за субрахунком 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками». З акту звірки взаємних розрахунків між ЗАТ «Галспирт» та ТОВ «Артіссофт» за 4 квартал 2010 року, на який посилається суд першої інстанції, вбачається, що 11.10.2010 позивач перерахував ТОВ «Артіссофт» 333 600 грн., а 14.12.2010 - 864 000 грн., загалом за 4-й квартал 2010 року - 1 197 600 грн. Згідно з оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 63.1.1 по контрагенту ТОВ «Артіссофт» також вбачається, що дебетовий оборот (тобто оплата) за 4-й квартал 2010 року становив 1 197 600 грн. Отже, твердження суду про те, що позивач не сплачував кошти за договором від 04.10.2010 № 04-10/10 знову ж таки не відповідає дійсності.

Також, судом першої інстанції неправильно застосовано пп.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих.) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст, 7 цього Закону є дата здійснення першої з наступних подій: а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); б) дата отримання податкової накладної.

Відповідно до пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 названого Закону).

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) -актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Аналіз зазначених норм дає підстави зробити висновок, що формування підприємством податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами (контрагентами).

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

На момент перевірки та судового розгляду справи у позивача були наявними усі податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит і ані відповідачем, ані судом неналежність таких податкових накладних не встановлена. Крім того, на момент здійснення господарських операцій ТОВ «Артіссофт» було зареєстровано у встановленому порядку, не було виключено з ЄДРПОУ, перебувало на обліку в органах державної податкової служби та було зареєстровано як платник податку на додану вартість, здійснювало свою діяльність відповідно із законодавством.

А висновки суду щодо неможливості відображення податкових накладних у податковому обліку позивача з огляду на фактичну відсутність надання послуг, як слідує із вище викладеного, сформовані на підставі обставин, котрі не відповідають дійсним обставинам справи і не є доведеними.

Відповідно до п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України, в разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону, закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передають правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Згідно з п.58.4 ст.58 цього Кодексу у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових, санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом). Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за додатками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами. Абзац другий цього пункту не застосовується, коли податкове повідомлення-рішення надіслане (вручене) до порушення кримінальної справи.

Невиїзна позапланова перевірка позивача, за результатами якої складений Акт від 25.01.2012 р. та прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, проведена відповідачем на підставі Постанови слідчого з СВ ПМ ДПА у Дніпровському районі м.Києва від 01.12.2011 року в рамках розслідування кримінальної справи № 74-00175 відносно директора ТОВ «Артіссофт» ОСОБА_1

В оскаржуваній постанові суд в обґрунтування відмови в позові послався на: показання ОСОБА_2 службової особи ТОВ «Укрінвестбудцентр», допитаного в рамках кримінальної справи; показання ОСОБА_3, допитаного в рамках кримінальної справи; відповіді телеканалів, отриманих на запити слідчого, в рамках розслідування кримінальної справи; акт перевірки № 59/40-20/31274359 від 25.01.2012 р., складений за результатами перевірки, проведеної в рамках кримінальної справи.

Відповідачем дефекту фактичних відносин позивача з ТОВ «Артіссофт» не встановлено. Усі висновки та підстави прийняття оскаржуваного податкового-повідомлення рішення ґрунтуються на відносинах ТОВ «Артіссофт» із третіми особами, які є предметом розгляду у кримінальній справі і оцінку яким повинен надати суд під час судового розгляду кримінальної справи.

Письмові докази, котрі отримані в рамках розслідування кримінальної справи, не є належними доказами в розумінні ст.70, 72 КАС України, які встановлюють відповідні юридичні факти і не повинні братися до уваги судом при вирішенні адміністративного спору і встановленні дійсних обставин справи.

Кримінальна справа №74-00175 відносно директора ТОВ «Артіссофт» ОСОБА_1. як на день прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, так і на момент прийняття оскаржуваної постанови не розглянута, а тому у відповідача були відсутні законні підстави до набрання законної сили вироком чи постановою суду про закриття кримінальної справи за нереабілітуючим підставами у цій кримінальній справі приймати податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки, здійсненої під час розслідування кримінальної справи.

Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою позов задоволити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, який підтримав апеляційну скаргу, представника відповідача, яка заперечила апеляційну скаргу, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 05 січня 2012 року по 25 січня 2012 року відповідачем проведена невиїзна позапланова документальна перевірка ПрАТ « Галіція Дистилері» ( що є правонаступник: ТзОВ «Галспирт») з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинах з ТзОВ « Артіссофт» за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року, результати якої викладені в Акті №59/40-20/31274359 від 25 січня 2012 року.

Перевіркою встановлено порушення ПрАТ «Галіція Дистилері» пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що відповідає п.п.198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся на загальну суму 2851453,00 грн., в тому числі: в жовтні 2010 року на суму 461411,00 грн., в листопаді 2010 року на суму 1195021,00 грн., в грудні 2010 року на суму 1195021,00 грн.

На підставі вищевказаного Акту податковим органом прийняте податкове повідомлення-рішення №0001084020 від 10 лютого 2012року, яким донараховано основного платежу ПДВ в розмірі 2851453,00 грн. та застосовано штрафну ( фінансову) санкцію у розмірі 712863,00 грн.( 25 % від суми недоплати).

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у позивача відсутнє право на формування податкового кредиту по господарських операціях за договором №04-10/10 від 04.10.2010р., що укладений між ЗАТ «Галспирт» (правонаступник - ПрАТ «Галіція Дистилері») (Замовник) та ТОВ «Артіссофт (Виконавець), оскільки вони фактично не здійснювались, та законність прийнятого оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з наступних підстав.

04.10.2010р. між ЗАТ «Галспирт» в особі ОСОБА_4 (Замовник), та ТОВ «Артіссофт» (Виконавець) особі ОСОБА_1, укладено договір №04-10/10 про організацію рекламної компанії, предметом якого є надання послуг з розміщення в ефірі телеканалів рекламних матеріалів замовника. В жовтні - грудні 2010 р. ТОВ «Артіссофт» та ЗАТ «Галспирт» складено первинні документи, згідно яких ТОВ «Артіссофт» надало позивачу послуги з медіа-планування та розміщення рекламного ролику торгової марки «Грінвіч» на телеканалах «Інтер», «СТ «Студія 1 + 1» та «Україна» на загальну суму 17,1 млн. грн., в т.ч. ПДВ 2 863 300грн.

В свою чергу, ТОВ «Артіссофт» складені договори та первинні документи, згідно яких в жовтні-грудні 2010р. ТОВ «Укрінвестбудцентр», ПП «Дана-Даблью» та ТОВ «Малекон» надали ТОВ «Артіссофт» послуги з розміщення рекламного ролику ТМ «Грінвіч» на телеканалах «Інтер», «СТБ», «Студія 1 + 1» та «Україна», що не суперечить п.1.1. Договору про організацію рекламної кампанії № 04-10/10 від 04.10.2010 року, яким передбачено, що виконавець (ТОВ «Артіссофт») бере на себе зобов'язання надавати замовнику (позивач) послуги з розміщення в ефірі телеканалу рекламних матеріалів замовника та/або клієнтів замовника, а замовник зобов'язується приймати ці послуги та оплачувати їх на умовах, передбачених договором.

В даному Договорі не зазначено обмеження чи заборону покладення виконавцем (ТОВ «Артіссофт») виконання свого зобов'язання на третю особу.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2012 р., встановлено надання (споживання) та оплату ЗАТ «Галспирт» послуг ТОВ «Артіссофт» за договором №04-10/10 від 04.10.2010 р. Таким чином, з врахуванням вимог ч.1 ст.72 КАС України, обставини щодо надання ЗАТ «Галспирт» послуг за договором №04-10/10 від 04.10.2010 р. є встановленими і звільняються від доказування.

Щодо наявності заборгованості позивача перед ТОВ «Артіссофт» то колегія суддів приймає до уваги твердження апелянта про те, що загальна вартість рекламних послуг, отриманих ЗАТ «Галспирт» від ТОВ «Артіссофт», складає 17 180 000 грн., в т.ч. ПДВ 2 851 752,29 грн. А відповідно до акту звірки взаєморозрахунків між ЗАТ «Галспирт» та ТОВ «Артіссофт», заборгованість ЗАТ «Галспирт» перед ТОВ «Артіссофт» на 01.01.2011 р. складає 15 982 400,01 грн. Тобто позивач частково оплатив надані послуги в сумі 1 197 600 грн.

Згідно з оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 63.1.1 по контрагенту ТОВ «Артіссофт» також вбачається, що дебетовий оборот (тобто оплата) за 4-й квартал 2010 року становив 1 197 600 грн.

Виходячи з норм п.7.2, 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» - формування підприємством податкового кредиту не може ставитись в залежність від одержання податкового законодавства третіми особами (контрагентами)

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення заявленого позову, що узгоджується з положеннями п.3 ст.2 КАС України.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.4 ст.202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Галіція Дистилері" - задоволити.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.05.2012р. по справі № 2а-1970/699/12 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Приватного акціонерного товариства "Галіція Дистилері" задоволити.

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Києві форми «Р» №0001084020 від 10.02.2012р.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя: М.П.Кушнерик

Судді: В.В.Ніколін

Д.М.Старунський

Повний текст виготовлено 22.10.2012р.