Ухвала суду № 26496459, 27.09.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2012 р. Справа № 94101/09 /9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Кушнерика М.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційні скарги Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області, приватного підприємства «Сента» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2009 року у справі за позовом Приватного підприємства «Сента» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

ПП «Сента» 30.07.2009 року звернулося в суд з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000272399/3 від 24.07.2009 року, яким визнано суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 72 414,00 гривень, в тому числі: 48 276,00 гривень за основним платежем та 24 138,00 гривень штрафних санкцій.

В позовних вимогах зазначає, що підприємством правомірно в ІІІ кв. 2006 року було проведено коригування податкового зобов'язання з ПДВ в сторону зменшення на суму 19010грн.87коп. по контрагенту ТзОВ «ЛБМ Галмода», а посилання податкового органу як на порушення законодавства лише на відсутність документів, які б підтверджували правильність відображення підприємством в податковому та бухгалтерському обліку операцій з повернення товарів, збільшення товарних залишків, є необґрунтованим, оскільки всі підтверджуючі документи позивачем були знищені за терміном давності.

Також згідно принципу свободи договірних відносин підприємством «Сента» не нараховувалась та не отримувалась орендна плата від ТзОВ «Офісні сервісні системи» за грудень 2006 року та січень 2007 року, незважаючи на укладений договір оренди нерухомого майна від 01.11.2006 року, відповідно, враховуючи відсутність фактичної бази оподаткування ПДВ, позивачем правомірно не включались до складу податкових зобов'язань суми податку за вказані періоди - 5523 грн. та 3742грн.

Крім того, у лютому 2008 року підприємством також правомірно, на підставі отриманої податкової накладної №НН-Б0000081 від 22.01.2008 року, що є єдиною умовою для виникнення права платника податку на податковий кредит, віднесено до податкового кредиту податок в сумі 20000грн. по контрагенту ТзОВ «Термінал», з яким позивачем 21.01.2008 року було укладено договір доручення №01/01/08-ДОР на придбання офісного приміщення.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2009 року позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ №0000272399/3 від 24.07.2009 року в частині визначення підприємству «Сента» податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 13 897,50 гривень, в тому числі: за основним платежем - 9 265,00 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями - 4 632,50 гривень. В решті позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Луцька ОДПІ Волинської області, ПП «Сента» оскаржили його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі Луцька ОДПІ Волинської області просить постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2009 року в частині задоволених позовних вимог скасувати і прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Зазначає, що судом не враховано вимоги п.п. 7.3.1 п. 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року, якими передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань орендодавця (лізингодавця) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного передання об'єкта фінансової оренди (лізингу) у користування орендарю (лізингоотримувачу).

З врахуванням положень діючого законодавства, та того факту, що договір оренди від 01.11.2006 року укладений між ТзОВ «Офісні сервісні системи» ( орендар) та ПП «Сента» (орендодавець) діяв до 22.01.2007 року, то відповідно повинні були здійснюватися нарахування податкових зобов'язань за весь час дії вищезазначеного договору.

В апеляційній скарзі ПП «Сента» просить постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2009 року в частині відмовлених позовних вимог скасувати і прийняти нову постанову, якою позов задовольнити з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права та неповного з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Так, судом першої інстанції не враховано, що взаємовідносини з ТзОВ «ЛБМ Галмода» уже перевірялись податковим органом і в акті перевірки № 01532 від 14.07.2006 року зазначено, що ПП «Сента» неправомірно включило коригуючу накладну №22 від 31.03.2004 року до податкового кредиту, хоча ПП «Сента» було не покупцем, а постачальником, і сума податкового зобов»язання коригувалася внаслідок поверненого товару ТзОВ «ЛБМ Галмода».

За результатами вищевказаної перевірки податковим повідомленням-рішенням № 0005502301/0 від 26.07.2006 року підприємству донараховано податкове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на суму основного платежу 19 011,00 грн. та штрафних санкцій 9 505.90 грн.

Тому, донарахування податкового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на цю ж суму- основного платежу 19 011,00 грн. та штрафних санкцій 9 505.90 грн. податковим повідомленням-рішенням №0000272399/3 від 24.07.2009 року, було неправомірним., бо таким чином, фактично податковим органом до ПП «Сента» двічі застосовано міру відповідальності за одне і те ж порушення законодавства у сфері оподаткування ПДВ, щоразу кваліфікуючи по-різному - в першому випадку як завищення податкового кредиту, в другому - як заниження податкового зобов'язання.

ПП «Сента» також вважає, що ним правомірно віднесено у лютому 2008 року до податкового кредиту в сумі 20 000 грн. по контрагенту ТзОВ «Термінал», що перераховані по договору доручення № 01/01/08-ДОР 21.01.2008 року на придбання офісного приміщення на загальну суму 120 000,00 грн., оскільки перевіряючим була надана податкова накладних № НН- Б0000081 від 22.01.2008 року на суму 120 000,00 грн.( вт.ч.20000 грн. ПДВ)

Таким чином, вважає апелянт, передбачена законодавством єдина умова для виникнення права платника податку на податковий кредит, а саме подія отримання належним чином оформленої податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) згідно п. 7.5.1 Закону України «Про податок на додану вартість», дотримана. Це в свою чергу, визначає правомірність віднесення ПДВ в сумі 20 000 грн. до податкового кредиту.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу Луцької ОДПІ Волинської області слід залишити без задоволення, а приватного підприємства «Сента» задовольнити частково з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 13.01.2009 року по 06.02.2009 року працівниками Луцької ОДПІ та ДПА у Волинській області проведено планову виїзну перевірку підприємства «Сента» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 30.09.2008 року, про що складено акт перевірки від 26.02.2009 року №49/23-01/13348532.

Податковим органом при перевірці встановлено:

1) в порушення вимог пп.4.5.1 п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» та Порядку заповнення податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997року за №250/2054 (далі - Порядок) підприємством проведено коригування податкового зобов'язання в сторону зменшення в серпні 2006 року на суму 19011грн. по ТзОВ «Львівський будинок моделей «Галмода» згідно розрахунку коригування від 31.03.2004 року за №22 до податкової накладної №143/1 від 17.02.2004 році за відсутності в бухгалтерському обліку проведень, які б підтверджували операцію по поверненню товарів від ТзОВ «ЛБМ «Галмода», що призвело до заниження задекларованих податкових зобов'язань з ПДВ в сумі 19011грн.;

2) в порушення вимог п.4.1 ст.4, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» підприємством не нараховані податкові зобов'язання з ПДВ по операціях оперативного лізингу (оренди) по ТзОВ «Офісні сервісні системи» за грудень 2006 року - 5523 грн., січень 2007 року - 3742грн., всього на суму 9265грн., хоча згідно договору оренди від 01.11.2006 року та додатку до нього від 22.01.2007 року. орендар (ТзОВ «Офісні сервісні системи») користувався майном орендодавця (ПП «Сента») з встановленою орендною платою в розмірі 33140грн. в місяць;

3) підприємством «Сента», в порушення вимог абз.3 п.4.7 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» в лютому 2008 року до податкового кредиту віднесено податок в сумі 20000грн. по ТзОВ «Термінал», що були перераховані позивачем останньому по договору доручення №01/01/08-ДОР від 21.01.2008р., хоча станом на 01.10.2008 року довіритель (ПП «Сента») приміщення, придбаного за його дорученням повіреним (ТзОВ «Термінал») не отримав.

За наслідками перевірки Луцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000272399/0 від 10 березня 2009 року про визначення позивачу податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 72414грн., в т. ч. 48276грн. основного платежу та 24138грн. штрафних санкцій.

За результатами оскарження в адміністративному порядку Луцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 24.07.2009 року №0000272399/3 на ту ж суму, що є предметом оскарження позивачем.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог стосовно порушення, вказаного у висновках акту перевірки від 26.02.2009 року №49/23-01/13348532 за № 1, суд першої інстанції виходив з того, що в бухгалтерському обліку позивача відсутні проведення, які б підтверджували операцію по поверненню товарів від ТзОВ «ЛБМ «Галмода», відповідно поданий в серпні 2006 року розрахунок коригування податкового зобов'язання мінус в сумі 19011грн. в зв'язку з таким поверненням є завищеним на вказану суму.

Такий висновок суду, на погляд колегії суддів, не відповідає обставинам справи.

З матеріалів справи видно, що17.02.2004 року ПП «Сента» реалізувало товари ТзОВ «ЛБМ Галмода» згідно видаткової накладної №ТО-0000151 від 17.02.2004 року на суму 114 065,24 грн., одночасно виписавши податкову накладну №143/1 від 17.02.2004 року на таку ж суму.

31.03.2004 року ці товари були повернуті позивачу у зв'язку із неможливістю їх реалізації. Це стверджується накладною на повернення товару № 25 від 31.03.2004 року.

Відповідно на цю суму були збільшені товарні залишки, що було включено до розрахунку приросту (убутку) запасів в декларації про прибуток за 1 квартал 2004 року. На суму повернутого товару згідно до пп.4.5.1 п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» було виписано розрахунок коригування № 22 від 31.03.2004 року до податкової накладної №143/1 (зменшено податкові зобов'язання).

Однак не всі необхідні реквізити даного розрахунку коригування були заповнені, що було виявлено плановою документальною перевіркою діяльності підприємства «СЕНТА» в липні 2006 року (акт № 01532 від 14.07.2006 року).

При цьому в акті перевірки № 01532 від 14.07.2006 року зазначається, що ПП «Сента» неправомірно включило вказану коригуючу накладну №22 від 31.03.2004 року до податкового кредиту. В дійсності ж, коригуюча накладна не включалася і не могла бути включена до збільшення податкового кредиту, оскільки ПП «Сента» було не покупцем, а постачальником, і в результаті коригування могло знижувати податкові зобов'язання, як це і передбачено пп. 4.5.1 п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість».

Незважаючи на це, відповідачем до ПП «Сента» 26.07.2006 року на підставі акту перевірки № 01532 від 14.07.2006 року податковим повідомленням-рішенням № 0005502301/0 від 26.07.2006 року ( а.с.109 ) було донараховано податкове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на суму основного платежу 19 011,00 грн. та штрафних санкцій 9 505.90 грн. В матеріалах справи відсутні дані щодо оскарження останнього чи скасування такого.

Отже, по вказаній господарській операції податковим органом уже була проведена перевірка в липні місяці 2006 року, якою не була зафіксовано відсутність документів по господарській операції, а хіба деякі реквізити розрахунку коригування та прийнято вищенаведене рішення, що не було враховано судом першої інстанції.

Помилково також судом першої інстанції не було взято до уваги надані платником податку копії документів господарської операції щодо «ЛБМ Галмода», роздруковані з електронного архіву за 2004 рік, які підтверджують правильність відображення вище перелічених операцій в бухгалтерському і податковому обліку, оскільки відповідно до акта про виділення документів, що не підлягають зберіганню, від 12.01.2008 року оригінали таких були правомірно знищені згідно вимог Переліку типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших підприємств, установ та організацій, із зазначенням строків зберігання документів (затвердженого наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20.07.1998 року № 41). ( а.с.67-70).

Розглядуваним оскаржуваним податковим повідомленням-рішення № 0000272399/3 від 24.07.2009 року підприємству донараховано податкові зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на суму основного платежу 19 011,00 грн. та штрафних санкцій 9 505.90 грн, тобто на ту ж саму суму.

За таких обставин, колегія погоджується з позицією платника податку, що фактично податковим органом до ПП «Сента» двічі застосовано міру відповідальності за одне і те ж порушення законодавства у сфері оподаткування ПДВ, щоразу кваліфікуючи по-різному - в першому випадку як завищення податкового кредиту, в другому - як заниження податкового зобов'язання.

Таке подвійне застосування відповідальності неможливе в принципі, оскільки у господарській операції із поставки і повернення товару ПП «Сента» виступало як постачальник, коригування згідно уточнюючого розрахунку могло стосуватися тільки зменшення податкового зобов'язання, що й було здійснено ними правомірно у відповідності до пп. 4.5.1 п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про ПДВ», яким визначено, що якщо внаслідок перерахунку компенсації вартості товарів (включаючи перерахунок у випадках їх повернення) відбувається зменшення суми компенсації на користь постачальника, то постачальник зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку.

Таким чином, в цій частині позовних вимог судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, а також неправильно застосовано пп. 4.5.1 п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», а тому рішення суду в цій частині слід скасувати, а позовні вимоги в цій частині задовольнити.

Щодо формування податкового зобов»язання в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні у взаємовідносинах з ТзОВ «Офісні сервісні системи», колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи.

Так, 2. 01.11.2006 року між ПП «Сента» (орендодавець) та ТзОВ «Офісні сервісні системи» (орендар) укладено договір оренди, згідно якого орендодавець передав орендарю в строкове платне користування приміщення загальною площею 525 м2 строком на 11 місяців зі встановленою орендною платою - 33140 грн. в місяць.

27.11.2006 року орендарем на адресу орендодавця надіслано лист за № 95 з проханням про дострокове розірвання договору оренди від 01.11.2006 року та ненарахування орендної плати до моменту передачі приміщення згідно акту приймання-передачі, в зв'язку з необхідністю вивезення належного орендарю майна та відділення від'ємних поліпшень, що займе тривалий період часу.

28.11.2006 року орендодавцем повідомлено орендаря про згоду дострокового розірвання договору оренди від 01.11.2006 року з пропозицією провести повернення приміщення у строк до 01.02.2007 року, а також повідомлено, що орендна плата, починаючи з грудня 2006 року, нараховуватись не буде.

Відповідно до додатку до договору оренди нерухомого майна від 22.01.2007 року сторони достроково розірвали договір оренди від 01.11.2006 року та за актом приймання-передачі об'єкта від 22.01.2007 року орендар передав орендодавцю приміщення загальною площею 525 м2, при цьому вказано, що орендар повністю та належним чином виконав зобов'язання щодо оплати оренди нерухомого майна.

Згідно пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України №168/97-ВР датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

З реєстрів кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників валових доходів ПП «Сента» за ІV кв. 2006 року та І кв. 2007 року, зокрема, рядків «дохід від операційної оренди та транспортних послуг» видно, що проставлені суми: грудень 2006 року - 92978грн., січень 2007 року - 105797грн.

Проте, судом першої інстанції вірно зазначено, що в поданих розрахунках відсутній поділ на об'єкти оренди, відповідно не вбачається можливим підтвердити, що підприємством дійсно, в грудні 2006 року та січні 2007 року нараховувалась та була отримана (на банківський рахунок чи готівкою) орендна плата, тобто база оподаткування відсутня, а, отже, безпідставним є висновок податкового органу щодо заниження позивачем податкових зобов'язань з ПДВ по операціях оперативного лізингу (оренди) з ТзОВ «Офісні сервісні системи» за грудень 2006 року на 5523грн. та січень 2007 року на 3742грн., а всього на суму 9265грн.

Відтак, відповідно в частині донарахування позивачу таких податкових зобов'язань та нарахування штрафних санкцій в розмірі 50% від суми податкових зобов'язань податкове повідомлення-рішення від 24.07.2009 року №0000272399/3 обгрунтовано судом першої інстанції скасовано.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що підприємство «Сента», як довіритель, не мало права збільшувати податковий кредит на 20000 грн. внаслідок перерахованих ТзОВ «Термінал» (повіреному) в лютому 2008 року, 120000 грн. передоплати за придбання офісного приміщення по договору доручення №01/01/08-ДОР від 21.01.2008 року, не отримавши предмет договору доручення - офісне приміщення.

Посилання ПП «Сента» на наявність податкової накладної, як підстави правомірного формування податкового кредиту, не заслуговують на увагу, позаяк договор доручення, за яким ТзОВ «Термінал» (повірений) повинен був знайти та придбати для позивача офісне приміщення не виконано, тобто по суті ця господарська операція є безтоварною, що не дає право на формування податкового кредиту.

Такий висновок суду першої інстанції є правильним і відповідає обставинам справи, а доводи ПП «Сента» в апеляційній скарзі в цій частині не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198 п.3, 202 п.1, 4, 205 ч.2, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Сента» задовольнити частково.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2009 року у справі №2а-18586/09 в частині відмови в задоволенні вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області №0000272399/3 від 24.07.2009 року в частині визначення приватному підприємству «Сента» податкового зобов'язання з податку на додану вартість: основного платежу в сумі 19 011,00 гривень та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 9 505,50 гривень скасувати та прийняти нову постанову, якою позов приватного підприємства «Сента» в цій частині задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області №0000272399/3 від 24.07.2009 року в частині визначення приватному підприємству «Сента» податкового зобов'язання з податку на додану вартість: основного платежу в сумі 19 011,00 гривень та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 9 505,50 гривень.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

На постанову може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

М.П. Кушнерик