ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 жовтня 2012 р.Справа № 2а-1615/12/1470
Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О.
Одеський апеляційний адміністративний суду у складі колегії:
головуючого судді -Кравченко К.В.,судді -Градовського Ю.М.,судді -Вербицькій Н.В.при секретарі -Конончук А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 липня 2012 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Візіт-Гарант»до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В:
В березні 2012 року ТОВ «Візіт-Гарант»(надалі -позивач) звернулось до суду з позовом до ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (надалі -відповідач, ДПІ) про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 06.03.2012 року №0000132301, №0000142301, а також про визнання протиправними дій податкової інспекції щодо визнання в акті перевірки нікчемними правочинів.
Ухвалою суду від 16.03.2012 року відмовлено у відкритті провадження в частині вимог позивача про визнання протиправними дій податкової інспекції щодо визнання в акті перевірки нікчемними правочинів.
В обґрунтування позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень позивач зазначив, що відповідач під час проведення перевірки неправомірно не врахував його права, передбаченого ПК України, на перенесення до декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток, яке утворилось за результатами господарської діяльності попередніх 2011 року податкових періодах, оскільки таке право передбачене ст.150 та п.3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»ПК України.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.07.2012 року позовні вимоги задоволені.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ДПІ подала апеляційну скаргу, в якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини.
Спірні податкові повідомлення-рішення від 06.03.2012 року №0000132301 та №0000142301 складені на підставі висновків акту документальної планової виїзної перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 року до 30 вересня 2011 року, валютного та іншого законодавства за той же період, результати якої оформлені актом №560/23-200/30243492 від 20.02.2012 року (надалі -акт перевірки).
Податковим повідомленням-рішенням від 06.03.2012 року №0000132301 позивачеві зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року на 4135199,00 грн., а рішенням №0000142301 позивачу збільшені зобов'язання з податку на прибуток на суму 155782,00 грн..
Відповідно до акту перевірки відповідач вважає, що позивач в порушення п.3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»ПК України зависив від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року на 4135199,00 грн. (у тому числі за ІІ квартал 2011 року на суму 4812514,00 грн.) та занизив податок на прибуток за ІІІ квартал 2011 року на суму 155782,00 грн., оскільки позивач неправомірно переніс до ІІ кварталу 2011 року збитки попередніх періодів на суму 4812514,00 грн..
Саме у зв'язку із перенесенням позивачем збитків минулих періодів в розмірі 4812514,00 грн. з І до ІІ кварталу 2011 року, а з ІІ до ІІ кварталу 2011 року в розмірі 4135199,00 грн., ДПІ винесла спірні повідомлення-рішення.
Про інші порушення податкового законодавства, які б вплинули на спірні податкові-повідомлення-рішення, в акті перевірки не зазначено.
Задовольняючі позовні вимоги, суд першої інстанції визнав правильною позицію позивача про перенесення з І кварталу 2011 року до ІІ кварталу 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в сумі 4812514,00 грн., яке утворилось за результатами господарської діяльності позивача до 2011 року.
Твердження податкового органу про те, що від'ємне значення, яке утворилось у попередніх 1 кварталу 2011 року податкових періодах, не підлягає переносу до 2 кварталу 2011 року, суд першої інстанції визнав такими, що не ґрунтуються на законі.
Колегія суддів повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони повністю узгоджуються з приписами податкового законодавства.
Так, ст.150 ПК України визначає, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Згідно п.1 розділу XIX Прикінцевих положень та п.1 підрозділу 4 Перехідних положень ПК України, визначений розділом ІІІ цього кодексу порядок оподаткування податком на прибуток набирає чинності з 01.04.2011 року.
Пунктом 3 підрозділу 4 Перехідних положень ПК України встановлено, що п.150.1 ст.150 ПК України застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками 1 кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого кварталу 2011 року.
До введення в дію 01.04.2011 року вказаної норми, формування витрат у новому календарному році регламентувалось ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до якого, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Позивач при поданні податкової декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року, яка заповнювалась за новою формою, затвердженою наказом ДПА України №114 від 28.02.2011 року, у рядку 06.6, в якому відображається від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду, визначив суму в розмірі 4812514,00 грн..
Ця сума також увійшла до суми 5613863,00 грн., яка відображена позивачем в рядку 06.6 декларації за 2 та 3 квартали 2011 року.
З наведеного слідує, що порядок формування витрат в 2011 році у зв'язку із введенням в дію розділу ІІІ ПК України залишився таким, як і порядок, що був визначений Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств». Жодною з вищенаведених норм не передбачено того, що об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року не може включати від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього періоду.
Судова колегія не погоджується з доводами апелянта про те, що для включення до складу витрат, починаючи з 2 кварталу 2011 року, враховується від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане у 1 кварталі 2011 року, без врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування будь-яких інших звітних періодів, оскільки вважає, що такі висновки викликані помилковим тлумаченням п.3 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України.
Оскільки в ході судового розгляду не встановлено порушень з боку позивача при перенесенні з декларації за 1 квартал 2011 року до декларації за 2 квартал 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 4812514,00 грн., податкові повідомлення-рішення ДПІ від 06.03.2012 року №0000132301 та №0000142301 не є законними та обґрунтованими, а тому правомірно були скасовані судом першої інстанції.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби -залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 липня 2012 року -без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Повний текст судового рішення виготовлений 17 жовтня 2012 року.
Головуючий: Судді:
Судове рішення № 26495953, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 16.10.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-1615/12/1470. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: