Ухвала суду № 26495946, 26.09.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2012 р.Справа № 1570/3029/2012

Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Шевчук О.А., Шляхтицького О.І.,

секретаря Жукової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Енеос Оіл Україна" до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И В:

14.05.2012р. товариство з обмеженою відповідальністю "Енеос Оіл Україна" (надалі -ТОВ "Енеос Оіл Україна" ) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби (надалі -ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Одеської області ДПС) про визнання протиправними дії відповідача по складанню та розповсюдженню акту від 20.04.2012 року № 603/22-3/32403057 за результатами проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Енеос Оіл Україна" по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ «Маркет Строй Ко»за період з 01.02.2011р. по 31.03.2011р. /т.2 а.с.157/

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20.06.2012р. позов задоволений.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.78.1.1 ст.79 Податкового кодексу України та Наказу ДПІ у Суворовському районі м.Одеси «Про проведення позапланової невиїзної перевірки»№210 від 05 квітня 2012 року, проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Енеос Оіл Україна»по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ «Маркет Строй Ко», за період з 01.02.2011р. по 31.03.2011р., за результатами якої був складений акт №603/22-3/32403057 від 20.04.2012 року. /т.1 а.с.10-25/

З врахуванням висновків актів перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 12.04.2011 року №2059/23-4/35767700 «Про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ «Маркет-строй Ко»з питань правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість за період з грудня 2010р. по лютий 2011р.», №506/23-5/37420365 «про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Маркет-Строй КО», щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період березень, травень - грудень 2011 року», встановлено порушення позивачем п.185.1 ст.185, п.п.а) п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, завищення суми податкового зобов'язання з контрагентами-покупцями за період з 01.02.2011р. по 31.03.2011р. на загальну суму 140401грн.; п.п.198.1 п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, завищення суми податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Маркет Строй Ко»за період з 01.02.2011р. по 31.03.2011р. на загальну суму 130500,40грн. /а.с.10-25/

Відповідно до пункту 14.1. статті 4 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Пунктами 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункти 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України).

Згідно з п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Отже, підставами для формування податкового кредиту є наявність належно оформленої податкової накладної, сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника ПДВ виникає право на податковий кредит.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пп.. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Передача товару від ТОВ «Маркет Строй Ко»до ТОВ "Енеос Оіл Україна" по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником підтверджується відповідними видатковими накладними.

Відповідно до платіжних доручень позивач повністю оплатив придбання товару.

Матеріали справи містять податкові накладні, отримані від постачальника товару ТОВ «Маркет Строй Ко», які також підтверджують факт здійснення вищевказаної господарської операції з постачання товару та дають право на включення податку на додану вартість до складу ціни товару та є необхідною умовою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Вказані податкові накладні, належним чином оформлені, були отримані позивачем від його контрагента на кількість товару відповідно до укладеної угоди, що підтверджується реєстрами отриманих та виданих податкових накладних.

ТОВ «Маркет Строй Ко» та ТОВ "Енеос Оіл Україна" на час здійснення господарських операцій, були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, перебували на податковому обліку, мали свідоцтво платника податку на додану вартість.

Господарська діяльність позивача з приводу купівлі-продажу автомобільної олії, супутніх товарів підтверджується реалізацією товару. Відповідно до бухгалтерських документів придбаний позивачем товар реалізовано за договорам поставки іншим підприємствам. / т.2 а.с.1-204, т.3 а.с.1-127/

Крім того, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08.12 2011року (справа 2а-1570/6714/2011) визнано протиправними дії державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси по проведенню 12.04.2011 року документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Маркет - Строй Ко», за результатами якої було складено акти №2059/23-4/35767700 «про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ «Маркет - Строй Ко», з питань правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість за період з грудня 2010 року по лютий 2011 року»та №2059/23-4/37420365 «про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Маркет-Строй Ко», щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період березень, травень - грудень 2011 року». /т.3 а.с.128-132/ Висновки суду першої інстанції підтверджені ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2012р. (справа №2а/1570/6714/2011) /т.3 а.с.128-132, 164-166/

Відповідно до пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Перевіривши матеріали справи судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для проведення оскарженої невиїзної позапланової документальної перевірки позивача, а відповідачем в свою чергу не було надано до суду доказів щодо правомірності проведення перевірки.

Отже, висновки оскарженого акту перевірки при використані актів перевірки ДПІ у Приморському районі м.Одеси від 12.04.2011 року №2059/23-4/37420365 та №2059/23-4/35767700 «про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ «Маркет - Строй КО»є безпідставними та протиправними.

На підставі викладеного, суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального закону та вирішив справу по суті правильно, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст. 200 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга -залишенню без задоволення.

Керуючись, ст.ст.198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 червня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуючий:

Судді: