Ухвала суду № 26495109, 09.10.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Куденков К.О.

Суддя-доповідач - Шишов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2012 року справа №2а/0570/8060/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шишова О.О.

суддів Дяченко С.П., Сіваченко І.В.,

секретарі судового засідання Казаковій Т.М.

за участю представника відповідача Ковригіної О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2012 року у справі № 2а/0570/8060/2012 за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфіш Плюс» про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні позову Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфіш Плюс» про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 13 360,53 грн., та пені у розмірі 160,20 грн.

З рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та звернувся з апеляційною скаргою у якій вказав, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріально права. Зазначив, що відповідач в порушення ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» не працевлаштувало необхідну кількість інвалідів і тому підлягає відповідальності. В порушення ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» за 2011 рік підприємством не було перераховано адміністративно-господарських санкцій. Просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Представник позивача у судове засідання не прибув, хоча він був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, тому суд апеляційної інстанції розглянув справу у відсутність особи, яка не з'явилася.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач зареєстрований у якості юридичної особи, ідентифікаційний код: 13492430, місцезнаходження: 83073, м. Донецьк, вул. Університетська, б. 91, про що зазначено у довідці АА №472529 з ЄДРПОУ.

Відповідач зареєстрований у якості юридичної особи, ідентифікаційний код: 33161470, місцезнаходження: 83102, м. Донецьк, проспект Ленінський, б. 13, кв. 9-10, про що зазначено у відповідному свідоцтві серія А01 №434334.

Відповідачем поданий звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2011 рік, у якому відповідачем наведено, що: середньооблікова кількість працівників облікового складу становить 38 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 1 особа; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - 2 особи; фонд оплати праці штатних працівників - 507,7 тисяч гривень; середньорічна заробітна плата штатного працівника - 13 360,53 грн.; сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів - 13 360,53 грн.

На підставі наведеного звіту позивачем здійснено розрахунок суми адміністративно-господарських санкцій за нестворені робочі місця для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2011р. на 13 360,53 грн. та розрахунок суми пені на заборгованість по сплаті адміністративно-господарських санкцій за нестворені робочі місця для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2011 році на суму 160,20 грн.

Відповідачем надані копії його звітів про наявність вакансій (форма №3-ПН) із відміткою Донецького міського центру зайнятості по отримання, а саме:

- звіт про наявність вакансій станом на 01.01.2011р., яким відповідачем зазначені 2 вакантні місця для інвалідів - механік рибодобувного судна, матрос; характер роботи - постійний;

- звіт про наявність вакансій станом на 08.02.2011р., яким відповідачем зазначені 2 вакантні місця для інвалідів - механік рибодобувного судна, матрос; характер роботи - постійний;

- звіт про наявність вакансій станом на 01.03.2011р., яким відповідачем зазначені 2 вакантні місця для інвалідів - матрос, машиніст рибопромислових машин та механізмів; характер роботи - постійний;

- звіт про наявність вакансій станом на 01.04.2011р., яким відповідачем зазначені 2 вакантні місця для інвалідів - менеджер у водному господарстві, машиніст рибопромислових машин та механізмів; характер роботи - постійний;

- звіт про наявність вакансій станом на 11.05.2011р., яким відповідачем зазначені 2 вакантні місця для інвалідів - менеджер у водному господарстві, машиніст рибопромислових машин та механізмів; характер роботи - постійний;

- звіт про наявність вакансій станом на 01.06.2011р., яким відповідачем зазначені 2 вакантні місця для інвалідів - менеджер у водному господарстві, машиніст рибопромислових машин та механізмів; характер роботи - постійний;

- звіт про наявність вакансій станом на 01.07.2011р., яким відповідачем зазначені 2 вакантні місця для інвалідів - менеджер у водному господарстві, машиніст рибопромислових машин та механізмів; характер роботи - постійний;

- звіт про наявність вакансій станом на 01.08.2011р., яким відповідачем зазначені 2 вакантні місця для інвалідів - менеджер у водному господарстві, машиніст рибопромислових машин та механізмів; характер роботи - постійний;

- звіт про наявність вакансій станом на 01.09.2011р., яким відповідачем зазначені 2 вакантні місця для інвалідів - менеджер у водному господарстві, машиніст рибопромислових машин та механізмів; характер роботи - постійний;

- звіт про наявність вакансій станом на 01.10.2011р., яким відповідачем зазначені 2 вакантні місця для інвалідів - менеджер у водному господарстві, машиніст рибопромислових машин та механізмів; характер роботи - постійний.

Згідно пояснень представника відповідача, звіти станом на листопад 2011р. та на грудень 2011р. до Донецького міського центру зайнятості не подавались у зв'язку із тим, що у періоді листопад-грудень 2011р. у відповідача працювало 2 інваліди.

На підтвердження вказаної обставини відповідачем надані: особова картка працівника - ОСОБА_3 із відомостями по отримання пенсії про інвалідності з дитинства 3 групи, дата призначення (переведення) на посаду експедитора - 01.09.2011р.; особова картка працівника - ОСОБА_4 із відомостями по отримання пенсії по інвалідності 2 групи загальне захворювання, дата призначення (переведення) на посаду капітана флоту - 24.05.2011р., дата звільнення - 30.12.2011р. - за власним бажанням.

Також, на підтвердження того, що вказані працівники є інвалідами відповідачем надана копія довідки МСЕК серія 10 ААА №416690 відносно ОСОБА_3; копія повідомлення МСЕК та копія пенсійного посвідчення серія НОМЕР_1 із зазначенням виду пенсії - пенсія по інвалідності відносно ОСОБА_4.

Також, у матеріалах справи наявний лист Донецького міського центру зайнятості від 30.07.2012р. №02-09/2307, яким Донецький міський центр зайнятості повідомляє, що відповідачем потягом 2011 року надавались звіти про наявність вакансій (за формою 3-ПН) із зазначенням вакансій для працевлаштування осіб з обмеженими можливостями на посади: машиніст рибопромислових машин та механізмів (внутрішні та прибережні води), менеджер на водному транспорті; машиніст рибопромислових машин та механізмів (відкрите море), менеджер з використання водних ресурсів, матрос, механік (судновий).

При цьому, Донецький міський центр зайнятості зазначає, що на обліку в центрі зайнятості осіб з обмеженими можливостями, щоб відповідали би вимогам вище вказаних посад, не перебувало, тому до відповідача з метою працевлаштування безробітні не направлялись.

За змістом ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Частиною першою статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Відповідно до частини 2 ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

При цьому, відповідно до ч.4 ст.20 зазначеного Закону, адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». Строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України не застосовуються.

Адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов'язковим платежем), а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення.

Разом з тим відповідно до частини першої статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною другою наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Частиною 1 ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Частиною 3 ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування.

Зазначена правова позиція відображена у висновках Верховного Суду України в постанові від 26.06.2012р. № 21-105а12.

Відповідач повідомляв Донецький міський центр зайнятості про наявність у відповідача протягом січня-жовтня 2011 року 2 вакантних робочих місць, на які мали змогу працевлаштуватися й інваліди, а протягом листопада-грудня 2011р. у відповідача працювали 2 інваліди.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач вживав заходів, передбачених законодавством, спрямованих на створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та недопущення правопорушення у сфері господарювання.

У зв'язку з цим покладення на відповідача відповідальності за не направлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для їх працевлаштування, має узгоджуватися з підставами, передбаченими частиною другою статті 218 Господарського кодексу України.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 року №42, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 лютого 2007 р. за №117/13384 (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 12 листопада 2008 року №527), затверджено форму звітності - «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» Форма №10-ПІ (річна), а також «Інструкція щодо заповнення форми N 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів»».

Вказаною інструкцією не передбачено порядку заповнення роботодавцем рядку 06 звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів Форми №10-ПІ у разі незгоди із наявністю обов'язку щодо сплати адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Заповнення вказаного рядку не є безумовною згодою із обов'язком сплати вказаних санкцій, а є лише розрахунком таких санкцій, сплата яких повинна здійснюватися за наявності вини роботодавця.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції вважає, що на відповідача не може бути покладена відповідальність за відсутність інвалідів, які бажають працевлаштуватись, враховуючи, що факти відмови у працевлаштуванні таких осіб у ході судового розгляду справи не встановлені.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку що підстави для застосування відносно відповідача санкцій, визначених ст. 20 Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - відсутні, у зв'язку із чим у задоволенні позовних вимог було відмовлено, з чим погоджується колегія суддів.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду без змін.

Повний текст рішення складений 12 жовтня 2012 року.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2012 року у справі № 2а/0570/8060/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2012 року у справі № 2а/0570/8060/2012 - залишити без змін.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України складення рішення у повному обсязі відкласти на строк - до 5 днів.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий О.О.Шишов

Судді І.В.Сіваченко

С.П.Дяченко