Рішення № 26493719, 11.10.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" жовтня 2012 р. Справа № 26/096-12

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Надія України" в особі Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Надія України", Київська обл., м. Біла Церквадо 1) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Київська обл., м. Біла Церква 2) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, Київська обл., м. Біла Церква 3) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, Київська обл., м. Біла Церкватретя особа 1:ОСОБА_4, Київська обл., м. Біла Церкватретя особа 2:ОСОБА_5, Київська обл., м. Біла Церкватретя особа 3:ОСОБА_6, Київська обл., м. Біла Церквапро стягнення 35 033,31 грн.за участю представників:

позивача:Остапенко В.В. (дов. № б/н від 01.08.2011 року);відповідачів:не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У серпні 2012 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом до відповідачів про стягнення 34852,58 грн., з яких: 21674,00 грн. заборгованості за кредитом, 12988,88 грн. -заборгованості за відсотками, 144,92 грн. пені та 44,78 3 % річних, що виникли у зв'язку з неналежним виконанням третьої особою, поручителем якої є відповідач, зобов'язань за кредитним договором № ДК 59-7 від 15.06.2011 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.08.2012 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 06.09.2012 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.09.2012 року відкладено розгляд справи на 20.09.2012 року.

Ухвалами господарського суду Київської області від 06.09.2012 року та 20.09.2012 року, розгляд справи було відкладено відповідно на 20.09.2012 року та 11.10.2012 року.

До господарського суду Київської області 20.09.2012 року надійшло клопотання про збільшення розміру позовних вимог, в зв'язку з чим розмір заявленої до стягнення суми склав 35033,31 грн., з яких 21674,00 грн. боргу, 12988,88 грн. відсотків за користування кредитом, 74,90 грн. трьох відсотків річних та 295,53 грн. пені.

24.09.2012 року до канцелярії господарського суду від відповідача 3 надійшов відзив на позовну заяву в якому він заявив клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення суми заборгованості з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, в зв'язку з припиненням ним підприємницької діяльності, що підтверджується наявним в матеріалах справи спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Крім того, в судовому засіданні, яке відбулось 11.10.2012 року, позивачем заявлено клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення суми заборгованості з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 в зв'язку з припиненням останнім підприємницької діяльності, яке судом було задоволено.

Представники відповідачів в судове засідання 11.10.2012 року не з'явилися, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представників відповідачів не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників відповідачів, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд ?

ВСТАНОВИВ:

15 червня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України»(далі - Позивач), в особі менеджера з надання кредитів Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України»Іщенка Юрія Вікторовича та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі - Відповідач-1) був укладений Договір кредиту № ДК 59-7 (далі - Договір кредиту).

Відповідно до п. 2.1. кредитного договору кредитор зобов'язується надати Позичальнику в тимчасове користування на умовах зворотності, терміновості, забезпеченості та платності кредит в сумі 40000,00 (сорок тисяч грн. 00 коп.) , з оплатою по процентній ставці 2,5% на місяць, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки у розмірі та на умовах, передбачених Договором.

Згідно з пп. 3.1., 3.2. Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами, та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по Договору, а Позичальник зобов'язується повністю повернути кредит, отриманий за цим договором, та відсотки за користування ним, до 16-00 години 15.06.2013 року включно.

Відповідно до п. 4.2.4. Кредитного договору позичальник зобов'язується проводити погашення кредиту і відсотків у порядку та строки згідно з Графіком погашення кредиту і відсотків (Додаток №1), який є невід'ємною частиною Договору. Днем погашення кредиту та/або відсотків є день надходження грошових коштів до каси Кредитора або зарахування грошових коштів на поточний рахунок Кредитора.

Згідно п. 5.1. кредитного договору, плата за користування кредитом у період з дати, зазначеної в пункті 3.1. Договору і до дати погашення кредиту Позичальник сплачує Кредиторові відсотки у розмірі 2,5% на місяць від суми, вказаної в пункті 2.1 Договору.

Пунктом 5.3. встановлено, що повернення кредиту і сплата відсотків за ним здійснюється Позичальником у порядку та терміни згідно з Графіком погашення кредиту і відсотків (Додаток № 1) готівкою через касу Кредитора або шляхом перерахування на поточний рахунок Кредитора через банк. При несплаті частини кредиту та/або відсотків у термін, вказаний у Графіку, вони вважаються простроченими. Кошти для погашення заборгованості, що не перевищує 29 (включно) календарних днів, спрямовуються у першу чергу для сплати нарахованої пені, у другу чергу - прострочених відсотків за кредитом, у третю чергу - нарахованих відсотків за користування кредитом, у четверту чергу - простроченої заборгованості за кредитом, у п'яту чергу - платежів по погашенню кредиту, термін виконання яких настав. Кошти для погашення заборгованості, що складає 30 (включно) і більше календарних днів, спрямовуються у першу чергу для сплати заборгованості за кредитом, простроченим 30 (включно) і більше календарних днів, у другу чергу - прострочених відсотків за кредитом, у третю чергу - нарахованих відсотків за користування кредитом, у четверту чергу - заборгованості за кредитом, простроченої від 1 до 29 (включно) днів, у п'яту чергу - платежів по погашенню кредиту, термін виконання яких настав, в останню чергу - для сплати нарахованої пені

Банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором, надавши позичальнику кредитні кошти, що підтверджується видатковим касовим ордером № 129 від 15.06.2011 р. на суму 40000,00 грн., проте позичальник порушив взяті на себе зобов'язання щодо строків сплати платежів, які встановлені п. 5.3. кредитного договору.

Відповідно до п. 4.3.4. Кредитного договору Кредитор має право вимагати дострокового розірвання Договору у разі:

- нецільового використання кредиту;

- порушення Графіку погашення кредиту і відсотків (Додаток №1) більш ніж на один платіжний період;

- створення незабезпеченої заборгованості з причин, що не залежать від Кредитора;

- виникнення реальної загрози невиконання Позичальником своїх зобов'язань за Договором;

- важкої хвороби Позичальника або настання інших обставин, що не залежать від волі останнього або перешкоджають виконанню ним умов Договору;

- порушення Позичальником умов Договору.

Пунктом 4.3.5. Кредитного договору встановлено, що при настанні обставин, передбачених підпунктом 4.3.4 Договору, направити Позичальникові повідомлення про дострокове розірвання Договору. Повідомлення містить вимогу Кредитора про дострокове погашення кредиту, сплату відсотків за весь термін користування кредитом (за весь термін дії Договору), а також пені.

Позивач неодноразово повідомляв Відповідача-1 про необхідність повернення несплаченої суми кредиту та відсотків (Листи № 295 від 20.06.2012 р., № 309 від 02.07.2012 р.), проте Відповідач-1 частково вчинив дії, спрямовані для погашення повної заборгованості. В зв'язку з чим Позивачем було направлено лист про розірвання Договору кредиту згідно п. 4.3.4. та повернення несплаченої суми кредиту та відсотків за користування кредиту (лист № 340 від 16.07.2012 р.).

Таким чином, станом на 20.09.2012 року заборгованість позичальника за кредитним договором становить 35033,31 грн., в тому числі: 21674,00 грн. - заборгованість за кредитом, 12 988,88 грн. - заборгованість по відсоткам.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до положень ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У зв'язку з неналежним виконання грошових зобов'язань за кредитним договором позивач нарахував позичальнику пеню за прострочення сплати кредиту та процентів в розмірі 295,53 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7.1. кредитного договору, у випадку порушення Позичальником термінів погашення заборгованості за кредитом та/або оплаті відсотків за користування кредитом, Кредитор, починаючи з першого дня прострочення зобов'язання по сплаті кредиту та відсотків за користування кредитом, має право нарахувати, а Позичальник зобов'язаний оплатити Кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Пеня нараховується за весь період прострочення. Сплата пені не звільняє Позичальника від зобов'язання сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

З огляду на вищевикладене та наявність у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 перед ТОВ «Фінансова компанія «Надія України»заборгованості по кредиту в розмірі 21674,00 грн. та по відсоткам за користування кредитом в розмірі 12988,88 грн., суд погоджується з розрахунком пені в розмірі 295,53 грн., наданим позивачем і вважає його обґрунтованим.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 74,90 грн. трьох відсотків річних, з яким суд також погоджується та вважає обґрунтованим.

Положеннями п. 6.1. кредитного договору встановлено, що виконання зобов'язань Позичальника за договором забезпечується договором поруки № 42 від 15.06.2011 р., укладений між Кредитором і ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, (по тексту Договора - Поручителі), а також усім майном та коштами, які належать Позичальникові та на які може бути звернено стягнення у порядку, встановленому законодавством України.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

15 червня 2011 року був укладений Договір поруки № 42 (далі - Договір поруки). Умовами зазначеного Договору поруки передбачено, що Відповідач-2, Відповідач-3 зобов'язуються відповідати перед Позивачем за виконання Відповідачем-1 своїх зобов'язань, що випливають з Договору кредиту (пункт 1.1 Договору поруки). Згідно з пунктами 3.1., 3.3 Договору поруки, у разі невиконання або неналежного виконання Відповідачем-1 взятих на себе зобов'язань по Договору кредиту, Відповідач-2, Відповідач-3 несе солідарну відповідальність перед Позивачем за виконання зобов'язань в повному обсязі та Позивач має право звернути стягнення на майно та кошти, які належать Відповідачу-1.

Відповідач-2, Відповідач-3 були повідомлений про невиконання Відповідачем-1 своїх зобов'язань за Договором кредиту (Листи № 329 від 10.07.2012 р., № 326 від 10.07.2012 р. та № 297 від 20.06.2012 р.) та про дострокове розірвання Позивачем Договору кредиту з Відповідачем-1 і про обов'язок Відповідача-1 достроково повернути Позивачу всю суму кредиту та відсотки (Лист № 341 від 16.07.2012 р., № 342 від 16.07.2012 р.).

Згідно умов ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно зі статтею 541 ЦК України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

При солідарному виконанні господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення цивільного кодексу України, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до статті 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України»перед фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № ДК 59-7 від 15.06.2011 року, встановлений судом, тому позовні вимоги позивача про солідарне стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованості по кредиту в розмірі 21674,00 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом в розмірі 12988,88 грн., трьох відсотків річних в розмірі 74,90 грн. та пені в розмірі 295,53 грн., визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком суду.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, судовий збір покладаються на відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ч. 6 ст. 80, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Припинити провадження в справі в частині солідарного стягнення заборгованості з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (09100, АДРЕСА_1 код НОМЕР_1).

Стягнути солідарно з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (09100, АДРЕСА_2, код НОМЕР_2), фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (09100, АДРЕСА_3, код НОМЕР_3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України»(02121, м. Київ, вул. Декабристів, буд. 3, оф. 702, код 34067398) заборгованість по кредиту в розмірі 21674,00 грн. (двадцять одна тисяча шістсот сімдесят чотири грн. 00 коп.), заборгованість по процентам в розмірі 12988,88 грн. (дванадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят вісім грн.. 88 коп.), три відсотки річних в розмірі 44,78 грн. (сорок чотири грн. 78 коп.), пеню в розмірі 144,92 грн. (сто сорок чотири грн. 92 коп.), а також 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.) судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 16.10.2012 р.

Суддя Т.Д. Лилак