Постанова № 26493391, 27.09.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 вересня 2012 року 11:22 № 2а-1078/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т. при секретарі судового засідання Олійник Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гемма" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.11.2011 р. №0001610720/0 за участю представників сторін:

від позивача, Куча П. В., довіреність № б/н, від 10.04.12 р.;

від відповідача, Харитонова А. О., довіреність № 6612/8/10-008, від 12.09.12 р.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гемма», (надалі - ТОВ «Гемма», позивач), звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби, (надалі - ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС, відповідач), про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.11.2011р. №0001610720/0.

Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що висновки відповідача, зокрема, про безпідставність формування позивачем податкових зобов'язань із ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних постачальником ТОВ «ВІП Трейд», в яких невірно зазначено місцезнаходження юридичної особи, а також, про те, що податкові накладні виписані постачальником ПП ВКФ «Акма» на частки товару, що не містять відокремленої вартості, без додатку 1 до податкової накладної, чим порушені вимоги п.201.2, п.201.7 ст.201 Податкового Кодексу України є необгрунтованими та спростовуються наданими позивачем доказами, в силу чого, у відповідача були відсутні підстави для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

В запереченнях на позовну заяву, відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки при формуванні податкового зобов'язання із ПДВ позивачем неправомірно включено податкові накладні, виписані постачальником ТОВ «ВІП Трейд», в яких невірно зазначено місцезнаходження юридичної особи, а також про неправомірність включення до податкового кредиту з ПДВ податкових накладних виписаних постачальником ПП ВКФ «Акма»на частки товару, що не містять відокремленої вартості, без додатку 1 до податкової накладної, чим порушено вимоги п.201.2, п.201.7, п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, зі змінами та доповненнями, з урахуванням п.200.4 ст.200 Податкового Кодексу, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування у липні 2011р. на суму ПДВ 288781 грн.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши норми закону, які діяли на момент виникнення правовідносин між сторонами, суд встановив наступне.

В період з 21.10.2011р. по 25.10.2011р. відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Гемма»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2011р., за результатами якої складено Акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Гемма»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2011р. №1004/07-20-22964773 від 28.10.2011р. (далі - Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 201.2, п. 201.7, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України з урахуванням вимог п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, у зв'язку із чим завищено суму бюджетного відшкодування за липень 2011р. на суму ПДВ 288781,00 грн. та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за червень 2011р. на суму ПДВ 74395,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки, 10.11.2011 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001610720/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого за рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 288781,00 грн. за липень 2011р. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 72195,25 грн.

В Акті перевірки зазначено, що у червні - липні ТОВ «Гемма» здійснювало операції з придбання послуг по прибиранню офісних приміщень, прилеглої території на загальну суму ПДВ 20812, 00 грн. на підставі податкових накладних виписаних постачальником ТОВ «ВІП Трейд», в яких невірно зазначено місцезнаходження юридичної особи, яке є одним з обов'язкових реквізитів відповідно до вимог п.п. 201.1 Податкового кодексу України. Таким чином, порушення порядку заповнення податкової накладної відповідно до ст. 187, 201.4, 201.6 Податкового кодексу України не дає право покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, а суми податкового кредиту не підтверджуються податковими зобов'язаннями продавців.

Також, в обґрунтування наведених у Акті перевірки порушень, відповідачем зазначено, що у червні 2011 року ТОВ «Гемма» здійснило операції з придбання вертикального оброблюючого центру та включило до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 298285,00 грн. на підставі податкових накладних виписаних ПП ВКФ «Акма» на частки товару, що не містять відокремленої вартості, без додатку 1 до податкової накладної. У зв'язку з чим, порушило вимоги п. 201.10 Податкового кодексу України з урахуванням вимог п.14 Наказу ДПА України від 21.12.2010 року № 969 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення»зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «ВІП Трейд» укладено договір на клінінгові послуги від 01.03.2011р. №0103/11, згідно якого постачальник, - ТОВ «ВІП Трейд» надавав послуги по прибиранню в офісних приміщеннях, (площа 642,0 кв.м.) і прилеглій території ТОВ «Гемма», (площа 9104,0 кв.м.), які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Промислова, 14.

На виконання умов вказаного договору позивачем та ТОВ «ВІП Трейд» були складені та підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): №ОУ-0000104 від 31.03.2011р. на загальну суму 78204,00 грн., в т.ч. ПДВ 13034,00 грн., №ОУ-0000168 від 29.04.2011р. на загальну суму 76224,00 грн., в т.ч. ПДВ 12704,00грн., №ОУ-0000232 від 31.05.2011р. на загальну суму 84450,00 грн., в т.ч. ПДВ 14075,00грн., №ОУ-0000283 від 30.06.2011р. на загальну суму 61980,00 грн., в т.ч. ПДВ 10330,00 грн., №ОУ-0000364 від 29.07.2011р. на загальну суму 62892,00 грн., в т.ч. ПДВ 10482,00 грн.

Судом встановлено, що розрахунки між вказаними суб'єктами господарювання за надані послуги проводились у безготівковій формі. У рахунок оплати за отримані послуги позивачем на розрахунковий рахунок ТОВ «ВІП Трейд»були перераховані грошові кошти у сумі 78204,00 грн., в т.ч. ПДВ 13034,00 грн., 09.06.2011р. у сумі 76224,00 грн., в т.ч. ПДВ 12704,00 грн., 27.07.2011р. на суму 77450,00 грн. в т.ч. ПДВ 12908,00 грн. та 09.06.2011р. на суму 7000,00 грн. в т.ч. ПДВ 1166,67 грн., 27.07.2011р. на суму 44776,00 грн. в т.ч. ПДВ 7462,67 грн. та 07.09.2011р. на суму 17204,00 грн. в т.ч. ПДВ 2867,33 грн., що підтверджується банківськими виписками, дослідженими судом.

На виконання вказаного договору, ТОВ «ВІП Трейд» були виписані на користь ТОВ «Гемма»податкові накладні: від 31.03.2011р. №112 на загальну суму 78204,00 грн., в т.ч. ПДВ 13034,00 грн., від 29.04.2011р. №98 на загальну суму 76224,00 грн., в т.ч. ПДВ 12704,00грн., від 31.05.2011р. №110 на загальну суму 84450,00 грн., в т.ч. ПДВ 14075,00грн., від 30.06.2011р. №94 на загальну суму 61980,00 грн., в т.ч. ПДВ 10330,00 грн., від 29.07.2011р. №162 на загальну суму 62892,00 грн., в т.ч. ПДВ 10482,00 грн.

Наявні в матеріалах справи Витяг серії АЗ № 031877 від 10.05.2012 року та Довідка серії АЗ № 037641 від 14.06.2012 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців підтверджують, що ТОВ «ВІП Трейд» станом на час здійснення господарських операцій було зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та знаходилось за адресою: 01014, м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 65.

Як вбачається з довідки з ЄДР, контрагент позивача - ТОВ «ВІП Трейд» на час проведення господарських операцій не був ліквідований, діяльність його в установленому законом порядку не була припинена, з ЄДРПОУ підприємство не виключене. Відтак, вказане підприємство мало достатній рівень правосуб"єктності та мало право укладати правочини та вчиняти інші юридично значимі дії.

Суд звертає увагу, що у податкових накладних від 31.03.2011р. №112 на загальну суму 78204,00 грн., в т.ч. ПДВ 13034,00 грн., від 29.04.2011р. №98 на загальну суму 76224,00 грн., в т.ч. ПДВ 12704,00грн., від 31.05.2011р. №110 на загальну суму 84450,00 грн., в т.ч. ПДВ 14075,00грн., від 30.06.2011р. №94 на загальну суму 61980,00 грн., в т.ч. ПДВ 10330,00 грн., від 29.07.2011р. №162 на загальну суму 62892,00 грн., в т.ч. ПДВ 10482,00 грн. вказано саме юридичну адресу контрагента позивача - ТОВ «Віп Трейд», зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, - 01014, м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 65, та юридичну адресу ТОВ "Гемма", зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, - вул. Ямська, 72. м. Київ, 03150, і вказані податкові накладні містять всі обов"язкові реквізити, визначені п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що спростовує висновки відповідача про зазначення у вказаних податкових накладних невірного місцезнаходження юридичної особи, яке є одним з обов'язкових реквізитів відповідно до вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України та про порушення порядку заповнення податкової накладної відповідно до ст.. 187, 201.4, 201.6 Податкового кодексу України, що не дає право покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Суми податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями віднесені позивачем до складу податкового кредиту у податкових деклараціях з ПДВ, що не заперечувалось відповідачем.

Також, на підтвердження реальності вказаних господарських операцій та використання отриманих за договором із ТОВ "Віп-Трейд"послуг у власній господарській діяльності, представник позивача пояснила, що ТОВ "Віп-Трейд" забезпечувалось прибирання майнового комплексу, що належить позивачу, позивачем надано до суду договір купівлі-продажу майнового комплексу від 10.02.2005р. б/н, згідно якого ВАТ «Протекс», (продавець), передає у власність ТОВ «Гемма», (покупця), майновий комплекс, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Промислова, 14, загальною площею 5606,7 кв.м. Даний договір зареєстрований Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 17.02.2005р. в реєстровій книзі №4з-257 за реєстровим №571з, згідно Реєстраційного посвідчення №004944, в якому зазначено, що майновий комплекс зареєстрований за ТОВ «Гемма» на праві колективної власності. В подальшому, внаслідок реконструкції майнового комплексу, його площу було збільшено до 11593,9 кв.м., що підтверджується Сертифікатом відповідності №КВ 000511 від 03.12.2010р.

Судом встановлено, що між ТОВ «Гемма» (як покупцем) та постачальником ПП «ВКФ «Акма» (продавець) укладено договір купівлі-продажу від 02.03.2011р. №4.

Згідно умов даного договору, позивач придбав металоріжуче обладнання по найменуванню, комплектності, кількості, цінам у відповідності з Специфікацією, а саме: вертикальний оброблювальний центр VX400 з системою ЧПУ FANUC 0i-M, виробництва компанії Hyundai-wia, Республіка Корея та CNC токарний оброблювальний центр мод. SKT100M з системою ЧПУ FANUC Oi-T, виробництва компанії Hyundai-wia, Республіка Корея.

Придбання вищезазначеного обладнання позивачем підтверджується актом приймання передачі від 11.08.2011р.; актами виконаних робіт від 03.08.2011р., від 17.08.2011р., від 31.08.2011р.; видатковою накладною від 30.06.2011р. №0000018; товарно-транспортною накладною від 30.06.2011р. №01 АБ; рахунками-фактурами від 10.06.2011р. №СФ-0000049, від 02.06.2011р. №СФ-0000045, від 04.05.2011р. №СФ-0000035, від 11.05.2011р. №СФ-0000037; податковими накладними від 06.06.2011р. №1, від 10.06.2011р. №3, від 04.03.2011р. №2 та банківськими виписками.

У наданій позивачем Довідці АА №390373 з ЄДРПОУ, виданої Державним комітетом статистики України, основним видом діяльності ТОВ «Гемма» є згідно КВЕД 71.34.0 -Оренда інших машин та устаткування.

Дане обладнання та комплектуючі до нього Наказом №29/07 від 29.07.2011р. «Про введення в експлуатацію придбаних основних засобів та МНМА», виданим позивачем, з метою подальшого використання в господарській діяльності було введено в експлуатацію та поставлено на баланс підприємства ТОВ «Гемма», що підтверджується актами внутрішнього переміщення основних засобів, де зазначається первісна вартість обладнання, норми амортизаційних відрахувань та дата введення в експлуатацію. В подальшому обладнання (із комплектуючими) здається позивачем в оренду - орендатору для збирання кінцевої продукції, що також підтверджується наданими до суду первинними документами.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби», а також у інформаційному листі від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11, процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: встановлення факту здійснення господарської операції (в т. ч. дослідження усіх первинних документів, які належить складати залежно від певного виду господарської операції); встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції (в т.ч. з'ясування можливої обізнаності платника щодо можливих дефектів у правовому статусі його контрагентів); встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку (зокрема, наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку); встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Положеннями п. 3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 33.3 ст. 33 ПК України, базовий податковий (звітний) період - це період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 201.6 ст.201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.4 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Судом встановлено та не заперечувалось відповідачем, що позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість за червень, липень 2011 року в складі податкового кредиту відобразив суму податку на додану вартість, в тому числі на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «ВІП-Трейд» та ПП «ВКФ «Акма», які сплачені (нараховані) ним, в зв'язку з придбанням товарів, послуг.

За приписами пункту 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Суми податку на додану вартість за вказаними вище операціями віднесені позивачем до складу податкового кредиту у податкових деклараціях з ПДВ на підставі податкових накладних виданих ТОВ «ВІП Трейд» та ПП «ВКФ «Акма».

Податковий кодекс України визначає лише окремі випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду, це: не пов'язаність здійсненої операції з господарською діяльністю, фіктивність операцій, відсутність поставки та відсутність у платника податків на момент перевірки податкових накладних або видача її особою, яка не є платником ПДВ.

Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, згідно пункту 201.10 ст. 201 ПК України є податкова накладна, яка видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця.

У податковій накладній повинні бути зазначені наступні реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до вимог статті 183 ПК України право платника податку на податковий кредит і виписку податкових накладних виникає після добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним підпунктом 6 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу та з початком податкового періоду, з якого така особа вважатиметься платником податку.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, контрагенти позивача -ТОВ «ВІП Трейд", код за ЄДРПОУ 37240770, та ПП ВКФ «Акма», код за ЄДРПОУ 20278565, були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку та мали належний рівень правосуб"єктності.

Податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, відповідають вимогам встановленим пунктом 201.1. статті 201 ПК України та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 року № 41 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 року за № 197/18935, стосовно порядку оформлення та підстав їх видачі.

Судом також встановлено, що позивачем здійснено оплату у повному обсязі ТОВ «ВІП Трейд" за надання послуг з прибирання майнового комплексу позивача та ПП ВКФ «Акма» за поставку вертикального оброблювального центру VX400 з системою ЧПУ FANUC 0i-M, виробництва компанії Hyundai-wia, Республіка Корея та токарного оброблювального центру мод. SKT100M з системою ЧПУ FANUC Oi-T, виробництва компанії Hyundai-wia, Республіка Корея, надано докази транспортування, введенння в експлуатацію та постановки на баланс ТОВ «Гемма» вказаного обладнання та докази його подальшого використання у господарській діяльності позивача, зокрема договір оренди обладнання № 01/06-10 від 01.06.2012 р., укладений між позивачем, як орендодавцем та Приватним підприємством "Тісо-Продакшин", як орендарем, згідно з яким позивач передав вказане обладнання в оплатну оренду.

Крім того, стосовно придбання вертикального оброблюючого центру у ПП ВКФ «Акма»та включення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних ПП ВКФ «Акма» на частки товару, що не містять відокремленої вартості, без додатку 1 до податкової накладної, суд зазначає наступне.

На час складання вказаного Акту перевірки діяв Наказ ДПА України від 21.12.2010р. №969, згідно п.14 якого визначається, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі коли частка товару/послуги не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної (додаток 1) і в повній вартості враховується у податковій накладній та загальних податкових зобов'язаннях (додаток 1 виписується у двох примірниках, з яких оригінал видається покупцю товарів/послуг, а копія залишається у продавця товарів/послуг).

Відповідно до п. 14.1.191 Податкового кодексу України, постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Відповідно до п. 187.1 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

Тобто, додаток 1 до податкової накладної заповнюється у разі здійснення часткової поставки товарів/послуг, якщо частка товару не має відокремленої вартості та містить перелік (номенклатуру) частково поставлених товарів.

Відповідно, при отриманні попередньої оплати за товар (послуги), частка яких не має відокремленої вартості, додаток 1 до податкової накладної не заповнюється, а виписується лише податкова накладна на частину отриманої передоплати, яка і враховується в податкових зобов'язаннях.

Таким чином, позивачем було дотримано спеціальні вимоги щодо документального підтвердження спірних сум податкового кредиту, а отже і правомірність відображення їх у податковій звітності.

Статтею 86 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати (судовий збір) з Державного бюджету України.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 158-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гемма" задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 10.11.2011 р. №0001610720/0.

3. Судові витрати в сумі 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень) присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гемма" (ідентифікаційний код 22964773) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

З урахуванням положень ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні 27.09.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 03.10.2012 р.

Суддя Ю.Т. Шрамко