Постанова № 26492982, 27.09.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/3370/2012

27 вересня 2012 року 17год. 41хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сало А.Б. за участю секретаря судового засідання Таргоній А.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Філатова А.В., Гординська Т.В., Ханенко К.І.,

відповідача: представник Троянчук Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю- фірма "ТТК-Вест" до Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю - фірма «ТТК-Вест» звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача - Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби, відповідно до якого просив скасувати податкове повідомлення-рішення №0003672342 від 14.08.2012 року.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказав, що не погоджується з висновками податкового органу, які були зроблені під час проведення планової (чергової) перевірки ТОВ «ТТК-Вест», знайшли своє відображення в акті перевірки №361/22-200/30647384 від 06.08.2012 і стали підставою для винесення оспорюваного податкового-повідомлення рішення.

Відповідач, згідно наданих суду заперечень, проти задоволення позову заперечив. В поданих запереченнях вказав, що при встановлені повноти визначення податкового кредиту позивача, за період з 01.04.2011 по 31.03.2012 встановлено його завищення на суму 68 455,32грн.

Вказане порушення, згідно висновків викладених у акті перевірки виникло у зв'язку із тим, що на підтвердження вказаної суми податкового кредиту в порушення вимог п.198.6 ст.198 Податкового кодексу, позивачем було надано податкові накладні, які оформлені з порушенням вимог встановлених законом.

Зокрема, податкові накладні: від ТОВ "Українська сирна компанія» №200100 від 20.01.2012р. на суму 107515,44 грн. в т.ч. ПДВ 17919,24 грн.(в даній податковій накладній не зазначено асортименту товарів, а лише вказано загальну вартість поставки товару); від ТОВ "Українська сирна компанія» №60061 від 06.02.2012р. на суму 92685,9 грн. в т.ч. ПДВ 15447,65 грн. (в даній податковій накладній не зазначено асортименту товарів, а лише вказано загальну вартість поставки товару); від ТОВ "Українська сирна компанія» №150143 від 15.02.2012р. на суму 142777,56 грн. в т.ч. ПДВ 23796,26 грн., (в даній податковій накладній не зазначено реквізити підприємства постачальника, а саме індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість); від ТОВ «Західенергоресурс» №74/001 від 05.03.2012р. на суму 67753,02 грн. в т.ч. ПДВ 11292,17 грн., (в даній податковій накладній не вказано номер договору поставки).

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали. На обґрунтування позовних вимог навели обставини аналогічні викладеним у позовній заяві. Просили суд позовні вимоги позивача - ТОВ «ТТК -Вест» задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечення підтримав та просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що за результатами проведення планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання податкового законодавства, ревізорами відповідача складено акт перевірки №361/22-200/30647384 від 06.08.2012 (далі по тексту постанови іменовано - акт перевірки ).

В вказаному акті перевірки, зазначено, що в порушення вимог Податкового кодексу України підприємством включено до податкового кредиту суми ПДВ по податкових накладних оформлених з порушенням встановлених вимог на суму 68455,32грн, а саме:

За січень 2012року:

- від ТОВ "Українська сирна компанія» №200100 від 20.01.2012р. на суму 107515,44 грн. в т.ч. ПДВ 17919,24 грн.(в даній податковій накладній не зазначено асортименту товарів, а лише вказано загальну вартість поставки товару);

За лютий 2012 року:

- від ТОВ "Українська сирна компанія» №60061 від 06.02.2012р. на суму 92685,9 грн. в т.ч. ПДВ 15447,65 грн.(в даній податковій накладній не зазначено асортименту товарів, а лише вказано загальну вартість поставки товару);

- від ТОВ "Українська сирна компанія» №150143 від 15.02.2012р. на суму 142777,56 грн. в т.ч. ПДВ 23796,26 грн., (в даній податковій накладній не зазначено реквізити підприємства постачальника, а саме індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість);

- від ТОВ «Західенергоресурс» №74/001 від 05.03.2012р. на суму 67753,02 грн. в т.ч. ПДВ 11292,17 грн., (в даній податковій накладній не вказано номер договору поставки).

На підставі обумовленого, відповідачем акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0003672342 від 14.08.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 102 682грн. (в тому числі 68 455грн основного платежу і 34 227, 50грн. штрафних санкцій).

Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню суб'єкта владних повноважень судом враховано, що порядок формування сум податкового кредиту визначено Податковим Кодексом України.

Відповідно до абз. «а» п.198.1. ст. 198 Податкового Кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2. ст. 198 ПК України).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2. ст. 3, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З аналізу наведених норм слідує, що підставою для формування (віднесення) валових витрат платника понесених затрат по певній господарській операції є первинні документи, що містять всі обов'язкові реквізити передбачені ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Підставою для формування сум податкового кредиту за такими операціями є податкова накладна.

Судом встановлено, що позивач відніс до складу податкового кредиту суму ПДВ по податкових накладних від ТОВ "Українська сирна компанія» №200100 від 20.01.2012р. на суму 107515,44 грн. в т.ч. ПДВ 17919,24 грн.; від ТОВ "Українська сирна компанія» №60061 від 06.02.2012р. на суму 92685,9 грн. в т.ч. ПДВ 15447,65 грн.; від ТОВ "Українська сирна компанія» №150143 від 15.02.2012р. на суму 142777,56 грн. в т.ч. ПДВ 23796,26 грн.; від ТОВ «Західенергоресурс» №74/001 від 05.03.2012р. на суму 67753,02 грн. в т.ч. ПДВ 11292,17 грн..

Провівши аналіз вищезазначених накладних, судом встановлено, що доводи податкового органу стосовно неправильності їх оформлення є безпідставними, так як :

- податкова накладна від ТОВ "Українська сирна компанія» №200100 від 20.01.2012р. та податкова накладна від ТОВ "Українська сирна компанія» №60061 від 06.02.2012р. взагалі не мають графи «Асортимент товару», натомість графа «Номенклатура товарів/послуг продавця» повністю заповнена, як того вимагає Закон;

- податкова накладна від ТОВ "Українська сирна компанія» №150143 від 15.02.2012р. містить реквізити підприємства постачальника, а саме індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість, що відповідає дійсності;

- податкова накладна від ТОВ «Західенергоресурс» №74/001 від 05.03.2012р. містить номер договору поставки, що додатково стверджується копією відповідного договору.

Крім того, як встановлено в судовому засіданні, всі вищезазначені податкові накладні, що оформлені ніби-то з помилками, зареєстровані (занесені) до єдиного реєстру податкових накладних.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вказані податкові накладні містять всі необхідні реквізити, складені особами, що на момент їх складання були в установленому порядку зареєстровані, як суб'єкти господарювання та платники податків (в тому рахунку і податку на додану вартість).

Обставини щодо фактичного здійснення (реальності та товарності) господарських операцій позивача, на підтвердження яких надавались вказані податкові накладні, в ході розгляду справи відповідачем не оспорювались.

Акт перевірки позивача не містить жодного посилання на будь-які первинні документи або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують або вказують на наявність факту безтоварності операцій позивача з обумовленими контрагентами.

Разом з тим, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст. 71 КАС України).

В супереч зазначеного відповідач не довів правомірності прийнятих ним податковихповідомлень - рішень та правомірності його тверджень про нікчемність та безтоварність названих операцій.

Враховуючи викладені обставини, адміністративний позов позивача слід задовольнити повністю.

Відповідно до ст. 94 КАС України понесені витрати позивачем у вигляді сплати судового збору присуджуються позивачу із Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003672342 від 14.08.2012 року Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби.

Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю- фірма "ТТК-Вест" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1026,83 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Сало А.Б.