Постанова № 26492877, 12.10.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/5689/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Молодецького Р.І.,

при секретарі - Лі Н. А.,

за участю:

представника позивача - Капліна В. В.,

представника відповідача - Мурич Л. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Виробничо-будівельного колективного підприємства "Рассвет" до Кременчуцької об'єднаної Державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

31 серпня 2012 року Виробничо-будівельне колективне підприємство "Рассвет" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної Державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем 24 липня 2012 року було складено акт перевірки № 2468/22-209/24831310, який, на думку позивача, не містить ніяких фактичних даних, які б спростовували реальність господарських операцій між ВБКП «Рассвет»та ПП «Троян-СВ». Також зазначив, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина, на думку позивача, не є підставою для позбавлення його права на формування податкового кредиту через можливі порушення податкового законодавства постачальником товарів по ланцюгу. До того ж, позивач зазначив, що відповідачем було неправомірно нараховано штрафні санкції у розмірі 50 % від суми нарахованого податкового зобов'язання, оскільки, відповідно до вимог пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, у позивача не було жодного порушення податкового чи валютного законодавства протягом 1095 днів.

Представник позивача вимоги позовної заяви підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог, просив суд у їх задоволенні відмовити, посилаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, а також з огляду на обставини, викладені у письмових запереченнях.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, пояснення свідків, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Виробничо -будівельне колективне підприємство «Рассвет»(ідентифікаційний код 24831310) зареєстроване як юридична особа Кременчуцькою районною державною адміністрацією Полтавської області 01 липня 1997 року /а. с. 27/. Позивач перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ та з 15 травня 2006 року є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 23490484 від 15 травня 2006 року, копія якого наявна в матеріалах справи.

Відповідно до статті 21 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з Податковим кодексом та іншими законами і нормативними актами.

Підпунктом 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 ПКУ передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПКУ органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Положеннями підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, якщо, зокрема, платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Стаття 79 ПКУ регулює особливості проведення документальної невиїзної перевірки: документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, Кременчуцькою об'єднаною ДПІ в Полтавській обласні було надіслано на адресу ВБКП «Рассвет»запит № 16485/10/15 від 19 червня 2012 року про надання пояснень та їх документального підтвердження стосовно взаємовідносин позивача з ПП «Троян-СВ»за квітень 2012 року, копія якого міститься в матеріалах справи /а. с. 31-32/.

Відповідно до пояснень позивача, викладених в позовній заяві, ним не надано відповіді на вказаний запит з огляду на те, що запит було складено з порушеннями вимог абзацу 2 статті 73 Податкового кодексу України, а саме: запит не містив підстав для його направлення.

17 липня 2012 року Кременчуцькою об'єднаною ДПІ в Полтавській області було прийнято рішення, оформлене наказом № 1558 "Про проведення позапланової виїзної перевірки ВБКП «Рассвет»по питанню взаємовідносин з ПП «Троян-СВ»за період з 01 квітня 2012 року по 30 квітня 2012 року". Як вбачається з даного наказу, підставою для винесення вказаного рішення стало ненадання пояснень та документів ВБКП «Рассвет»на запит Кременчуцької ОДПІ від 19 червня 2012 року № 16485/10.

З 18 липня 2012 року по 24 липня 2012 року на підставі направлення від 17 липня 2012 року № 3212/003212, виданого Кременчуцькою ОДПІ, посадовими особами відповідача було проведено позапланову виїзну перевірку ВБКП «Рассвет».

За наслідками перевірки Кременчуцькою ОДПІ складено Акт від 24 липня 2012 року № 2468/22-209/24831310 "Про результати позапланової виїзної перевірки ВБКП «Рассвет»(код 24831310) по питанню взаємовідносин з ПП "Троян-СВ" (код 36092819) за період з 01 квітня 2012 року по 30 квітня 2012 року, згідно із висновками якого встановлено, порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пунктів 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження позивачем податку на додану вартість в сумі 107 722 грн. за квітень 2012 року.

На підставі висновків Акта перевірки від 24 липня 2012 року № 2468/22-209/24831310, відповідачем 14 серпня 2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0011852301/1163, яким ВБКП «Рассвет»збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в сумі 161 583 грн., в тому числі основний платіж - +107 722 грн., штрафні (фінансові) санкції -53 861 грн.

Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням - рішенням, ВБКП «Рассвет»оскаржило його до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція -це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття "господарська операція" (бухгалтерський чи економічний ефект).

Із положень частин 1, 3 статті 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Згідно частини 2 статті 9 Закону первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відповідно до вимог статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми. Таким чином, господарська операція, яка не відбулась, не може бути об'єктом оподаткування.

Досліджуючи правомірність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення № 0011852301/1163 від 14 серпня 2012 року, суд встановив наступне.

Згідно акту перевірки підставою для нарахування позивачу податкового зобов`язання з ПДВ у сумі 107 722 грн. стали господарські правовідносини між позивачем та ПП «Троян-СВ».

Судом встановлено, що 07 березня 2012 року між ВБКП «Рассвет»(Покупець) та ПП "Троян-СВ" (Продавець) укладено договір купівлі -продажу № 07/12М (далі -Договір), відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти та оплатити металопродукцію та фундаментні блоки в кількості та за цінами у відповідності до рахунків -фактур, товарних накладних, які є невід'ємною частиною договору (пункт 1.1 Договору). Постачання продукції здійснюється на умовах само вивозу (пункт 3.1 Договору).

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) /пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України/.

Згідно п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту /абз. 1 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України/.

На виконання умов договору ПП "Троян-СВ" виписало рахунки-фактури № 00052 від 06 квітня 2012 року та № 00068 від 24 квітня 2012 року, видало податкові накладні № 12 від 09 квітня 2012 року, № 17 від 10 квітня 2012 року, № 18 від 12 квітня 2012 року та № 21 від 24 квітня 2012 року на загальну суму 646 332 грн. 60 коп., у тому числі ПДВ у розмірі 107 722 грн. 10 коп., та видаткові накладні № 00068 від 06 квітня 2012 року, № 00070 від 09 квітня 2012 року, № 00071 від 10 квітня 2012 року, № 00075 від 12 квітня 2012 року, № 00089 від 25 квітня 2012 року, № 00090 від 25 квітня 2012 року, № 00092 від 28 квітня 2012 року, № 00093 від 28 квітня 2012 року, № 00095 від 28 квітня 2012 року, № 00098 від 30 квітня 2012 року, № 00099 від 30 квітня 2012 року, № 00102 від 04 травня 2012 року, № 00103 від 07 травня 2012 року, № 00104 від 10 травня 2012 року, № 00105 від 10 травня 2012 року, № 00106 від 10 травня 2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, транспортування придбаного у ПП "Троян-СВ" товару здійснювалось автомобілями ОСОБА_1, державний номер НОМЕР_1 та МАЗ, державний номер НОМЕР_2, належних на праві власності ВБКП «Рассвет», що підтверджується копіями свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу /а. с. 110-111/.

На підтвердження транспортування товарно-матеріальних цінностей відповідно до договору № 07/12М від 07 березня 2012 року позивачем було надано товарно -транспортні накладні № 89/04 від 25 квітня 2012 року, № 90/04 від 25 квітня 2012 року, № 92/04 від 28 квітня 2012 року, № 93/04 від 28 квітня 2012 року, № 95/04 від 28 квітня 2012 року, № 98/04 від 30 квітня 2012 року, № 99/04 від 30 квітня 2012 року, № 102/05 від 04 травня 2012 року, № 103/05 від 07 травня 2012 року, № 104/05 від 10 травня 2012 року, № 105/05 від 10 травня 2012 року, № 106/05 від 10 травня 2012 року, № 68/04 від 06 квітня 2012 року, № 70/04 від 09 квітня 2012 року, № 71/04 від 10 квітня 2012 року, № 75/04 від 12 квітня 2012 року.

Також, дані обставини підтверджуються поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які працюють водіями ВБКП «Рассвет», що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями трудових книжок /а. с. 112-114/, наданими у судовому засіданні 26 вересня 2012 року. Зокрема, свідок ОСОБА_3 пояснив суду, що він здійснював перевезення вантажів на грузових автомобілях позивача, пунктом завантаження зазначив провулок Галузевий, 38 в м. Кременчуці, де отримував товар - металічні блоки, зазначив, що при отриманні товару оформлював ТТН. Свідок ОСОБА_4 у своїх поясненнях суду зазначив, що здійснював перевезення товару автомобілем "Владімір", оформлював необхідні документи на перевезення.

На підтвердження того, що придбаний у ПП "Троян-СВ" товар використовувався позивачем у його господарській діяльності, а саме: використання у виробництві опор металевих, які в подальшому були поставлені покупцю -ТОВ «Паркінг+», до суду надано: акти списання № Р-00000012 від 30 квітня 2012 року (списання у виробництво металовиробів), № Р-00000018 від 31 травня 2012 року (списання у виробництво металовиробів), № Р-00000024 від 30 червня 2012 року (списання у виробництво металовиробів), договори субпідряду № 17/01-СП 2 та № 17/01-СП 1 від 17 січня 2012 року укладений між ВБКП «Рассвет»(Субпідрядник) та ТОВ «Паркінг+», відповідно до якого генпідрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе на свій ризик виконання робіт з капітального ремонту просп.. Гагаріна на дільниці від вул. Вернанського до вул. Сидоренківської в м. Харкові (виготовлення та улаштування фундаментів, монтаж опор контактної мережі ОКМ-12, ОКМ-18), довідки про вартість виконаних робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт за березень -квітень 2012 року та квітень -травень 2012 року.

Судом встановлено, що реальність та товарність вищенаведених договірних відносин між позивачем та ПП «Троян-СВ», ставиться податковим органом під сумнів, зокрема, з тих підстав, що при перевірці вищезгаданих товарно-транспортних накладних відповідачем встановлено, що в графі «Пункт навантаження»зазначено «м. Кременчук, пр. Галузевий, буд 38». Відповідачем було зроблено обстеження за адресою м. Кременчук, пр. Галузевий, буд 38 та встановлено, що за даною адресою знаходиться підприємство ТОВ ПКП «Шляхбудсервіс». Як зазначено відповідачем у письмових запереченнях, ним було направлено запит на адресу вказаного підприємства № 20208/10 від 20 липня 2012 року для надання пояснень та відповідних документів з питань відносин із ПП «Троян-СВ»за квітень -травень 2012 року. ТОВ «ПКП «Шляхбудсервіс»листом від 24 липня 2012 року № 14-12 /а. с. 154/ повідомило відповідача, що не має будь-яких договорів оренди з ПП «Троян-СВ».

За визначенням пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.2007 № 363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568 /далі по тексту - Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом/, перевізник - особа, яка надає послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом загального користування; товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу; товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до пунктів 11.1, 11.4-11.7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14 жовтня 1997 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри /пункт 11.6/.

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику /пункт 11.7/.

Пунктом 13.1 цих Правил визначено, що перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною.

Як вже було зазначено, допитаний у якості свідка водій ОСОБА_3 надав пояснення, що пункт відвантаження товару знаходився за адресою, пр. Галузевий, 38 в м. Кременчуці.

Разом з тим представником позивача було надано до суду посвідчені належним чином копії договору оренди майна № 04-2011 А від 01 липня 2011 року, укладений між ТОВ «ПКП «Шляхбудсервіс»(Орендодавець) та ТОВ «Профіль-Стиль»(Орендар), відповідно до якого орендодавець зобов'язується надати орендарю майно -частину цілісного майнового комплексу «База»(площею 900 кв. м.), що знаходиться за адресою -м. Кременчук, пр.. Галузевий, 38, у тимчасове користування, а орендар зобов'язується сплачувати орендну плату в розмірі і терміни, визначені Договором, а також договору суборенди № 11 від 01 березня 2012 року, укладеного між ТОВ «Профіль-Стиль»(Орендар) та ПП «Троян-СВ»(Суборендар), відповідно до якого орендар передає, а суборендар бере у тимчасове володіння та користування складську площу, розташовану за адресою: Полтавська область, м. Крменчук, проїзд Галузевий, 38. Складська площа складає 35 кв. м. та передається у суборенду для розміщення ТМЦ.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку

Крім того, згідно акту перевірки ПП «Троян-СВ»№ 57/1500/36092819 від 21 червня 2012 року /а.с. 200-213/, копія якого міститься в матеріалах справи, ПП «Троян-СВ»на час виникнення та дії спірних правовідносин було зареєстрованим юридичною особою та платником ПДВ. Даний факт також не заперечується відповідачем.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне зазначити, що чинне законодавство не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 від 16.07.1999 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було повністю дотримано всіх вимог закону з реалізації права на податковий кредит. Вказані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи копіями первинних бухгалтерських документів.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що господарські операції позивача з ПП «Троян-СВ»мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, тому формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на суму 107 722 грн. на підставі належним чином оформлених податкових накладних ПП «Троян-СВ»ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття оскаржуваних повідомлень - рішень покладено на податковий орган.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, зокрема, правомірність нарахування штрафних санкцій позивачу у розмірі 50 % від суми нарахованого податкового зобов'язання.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Виробничо-будівельного колективного підприємства "Рассвет" до Кременчуцької об'єднаної Державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення задовльнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної ДПІ Полтавської області ДПС від 14 серпня 2012 року № 0011852301/1163.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Виробничо-будівельного колективного підприємства "Рассвет" (код ЄДРПОУ 24831310) витрати зі сплати судвого збору в сумі 1 615 (одна тисяча шість сот п'ятнадцять) грн. 83 копійки.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 17 жовтня 2012 року.

Суддя Р.І. Молодецький