Постанова № 26492681, 10.10.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/4024/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кукоби О.О.,

при секретарі - Марченко О.Є.,

за участю:

представника позивача - Кішка Д.О.,

представника відповідача - Коваленка А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юмекс" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Оржицький цукровий завод" про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юмекс" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Юмекс") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Дніпровському районі міста Києва) про скасування податкового повідомлення-рішення від 07 листопада 2011 року №0000722302, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 3 753 411 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на безпідставність доводів контролюючого органу про відсутність у товариства права на включення до податкового кредиту за серпень 2011 року сум ПДВ, що підтверджені податковими накладними, виписаними ТОВ "Оржицький цукровий завод", у зв'язку з тим, що такі податкові накладні не зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, адже їх (податкові накладні) не зареєстровано у зв'язку з внутрішнім збоєм програмного забезпечення ДПА України.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судових засіданнях та наданих до суду письмових запереченнях проти адміністративного позову заперечував, посилаючись на обставини, встановлені документальною невиїзною перевіркою ТОВ "Юмекс" з питань формування податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року в частині включення до складу податкового кредиту податкових накладних, що підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Третя особа явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечила, надала до суду клопотання про розгляд справи без участі представника товариства.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юмекс" у встановленому законодавством порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 30859697; перебуває на обліку в якості платника податків в ДПІ у Дніпровському районі міста Києва з 29 червня 2000 року та відповідно до свідоцтва №100090040 є платником податку на додану вартість з 07 липня 2000 року (т. І, а.с. 69-70, 173).

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основними видами діяльності позивача за КВЕД є: оптова торгівля іншими продуктами харчування, посередництво в торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами, посередництво в спеціалізованій торгівлі іншими товарами, оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, оптова торгівля м'ясом та м'ясопродуктами, оптова торгівля цукром, шоколадними та кондитерськими виробами (т. І, а.с. 68).

Фахівцем ДПІ у Дніпровському районі міста Києва 24 жовтня 2011 року проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "Юмекс" з питань формування податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року в частині включення до складу податкового кредиту податкових накладних, що підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не зареєстрованих за серпень 2011 року.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складено акт від 24 жовтня 2011 року №6352/23-222-30859697 (далі по тексту - Акт перевірки), в якому вказано на порушення позивачем вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження платником податку на додану вартість за серпень 2011 року в розмірі 3 002 729 грн. (т. І, а.с. 173-178).

На підставі вищезазначеного висновку Акта перевірки ДПІ у Дніпровському районі міста Києва 07 листопада 2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000722302, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 3 753 411 грн. (в т.ч., 3 002 729 грн. - основний платіж, 750 682 грн. - штрафні (фінансові) санкції) (т. І, а.с. 7).

За наслідками звернення позивача в порядку апеляційного узгодження зі скаргою на вказане податкове повідомлення-рішення до ДПА у м. Києві його скаргу залишено без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення - без змін (т. І, а.с. 8-11).

Не погоджуючись із вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з вимогою про його скасування.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню ДПІ у Дніпровському районі міста Києва від 07 листопада 2011 року №0000722302 та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.

Судом встановлено та не заперечується сторонами у справі, що ТОВ "Юмекс" на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Оржицький цукровий завод", віднесено до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за серпень 2011 року суму податку в розмірі 3 002 728 грн. 58 коп. (т. І, а.с. 189-193).

Однак, перевіркою виявлено безпідставне віднесення до складу податкового кредиту вищезазначеної суми, внаслідок чого відповідач дійшов висновку про заниження платником податку на додану вартість за серпень 2011 року в розмірі 3 002 729 грн.

При цьому, вказаний висновок контролюючий орган обґрунтовує відсутністю факту реєстрації вищезазначених податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що є порушенням вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та позбавляє позивача права на включення суми ПДВ до складу податкового кредиту.

Стосовно вищенаведеного суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як визначено підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (в редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

В силу пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

За приписами пункту 201.10 вказаної статті податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 11 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України визначено, що реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року, понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року.

Судом встановлено, що на підтвердження факту передачі ТОВ "Юмекс" товарів за договором комісії від 01 листопада 2010 року №С/10/к-03/11 у серпні 2011 року ТОВ "Оржицький цукровий завод" 11 серпня 2011 року виписано податкові накладні №33 на загальну суму 5 000 000 грн., в т.ч. ПДВ - 833 333 грн. 34 коп.; №35 на загальну суму 5 000 000 грн., в т.ч. ПДВ - 833 333 грн. 34 коп.; №36 на загальну суму 5 000 000 грн., в т.ч. ПДВ - 833 333 грн. 34 коп.; №37 на загальну суму 3 016 371 грн. 38 коп., в т.ч. ПДВ - 502 728 грн. 56 коп. (т. І, а.с. 12-15).

Зважаючи на положення пункту 201.10 статті 201, пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України вказані податкові накладні підлягали реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Судом встановлено, що вищезазначені податкові накладні ТОВ "Оржицький цукровий завод" 11 серпня 2011 року було надіслано для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних до Державної податкової адміністрації України, що підтверджується повідомленнями про отримання звітності, копії яких наявні в матеріалах справи (т. І, а.с. 18).

Відповідно до листа Державної податкової служби України від 13 серпня 2012 року №310/0/51-12/18-4015 вказані податкові накладні надійшли до серверу Інформаційного порталу органів ДПС України 11 серпня 2011 року та успішно оброблені, однак внаслідок помилок, допущених при їх формуванні, в Єдиному реєстрі податкових накладних вони не зареєстровані (т. І, а.с. 208).

За приписами пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

У відповідності до пункту 1 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, подання податкової накладної Державній податковій службі в електронній формі здійснюється відповідно до Порядку підготовки і подання податкових документів в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженого Державною податковою службою.

Як визначено Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року №233 та зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 року за №320/15011, підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є, зокрема, його відповідність затвердженому формату (стандарту).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що третій особі ДПА України 11 серпня 2011 року надіслано квитанції із зазначенням помилок у оформленні податкових накладних від 11 серпня 2011 року №№33, 35, 36, 37. Так, відповідно до листа ДПС України від 13 серпня 2012 року №310/0/51-12/18-4015 причиною неприйняття вказаних податкових накладних слугувало те, що документи з аналогічними іменами файлу вже було зареєстровано в системі 09 серпня 2011 року (т. І, а.с. 208-211).

З метою встановлення фактичних обставин справи судом на адресу ДПС України надіслано запит з проханням надати детальну інформацію про причини неприйняття до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних вищевказаних податкових накладних.

Відповідно до листа ДПС України від 09 жовтня 2012 року №3039/0/51-12/18-8516 за даними архіву податкової звітності в Єдиному реєстрі податкових накладних з реєстраційним номером 9006470789, номер файлу 16220005463791J1201003100000000 610820111622.XML зареєстровано податкову накладну від 09 серпня 2011 року №24, що виписана ТОВ "Оржицький цукровий завод" в адресу ТОВ "Юмекс" (т. ІІ, а.с. 2-3); з реєстраційним номером 9006455111, номер файлу 16220005463791J1201003100000000 510820111622.XML зареєстровано податкову накладну від 09 серпня 2011 року №23, що виписана ТОВ "Оржицький цукровий завод" в адресу ТОВ "Юмекс" (т. ІІ, а.с. 4-5); з реєстраційним номером 9006429403, номер файлу 16220005463791J1201003100000000 410820111622.XML зареєстровано податкову накладну від 09 серпня 2011 року №22, що виписана ТОВ "Оржицький цукровий завод" в адресу ТОВ "Юмекс" (т. ІІ, а.с. 6-7); з реєстраційним номером 9006467506, номер файлу 16220005463791J1201003100000000 710820111622.XML зареєстровано податкову накладну від 09 серпня 2011 року №25, що виписана ТОВ "Оржицький цукровий завод" в адресу ТДВ "Пальмірський цукровий завод" (т. ІІ, а.с. 8-9).

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що податкові накладні від 11 серпня 2011 року №№33, 35, 36, 37, виписані ТОВ "Оржицький цукровий завод" в адресу ТОВ "Юмекс" на підтвердження факту передачі товарів загальною вартістю 18 016 371 грн. 38 коп. (в т.ч., ПДВ - 3 002 728 грн. 58 коп.), на підставі яких позивачем зараховано до складу податкового кредиту за серпень 2011 року суму податку в розмірі 3 002 728 грн. 58 коп., не були зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних з вини третьої особи, оскільки до даного реєстру вже було внесено податкові накладні від 09 серпня 2012 року №№22, 23, 24, 25 з аналогічним номером файлу. При цьому, суд зазначає, що дану обставину визнає ТОВ "Оржицький цукровий завод", що підтверджується листом останнього від 12 вересня 2012 року вих. №418 (т. І, а.с. 221).

Посилання позивача та третьої особи на ненадходження на адресу ТОВ "Оржицький цукровий завод" квитанцій №1 із значенням причин неприйняття податкових накладних до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних спростовуються матеріалами справи. Так, на вимогу суду ДПС України надано примірники квитанцій №1, що надіслані третій особі в електронному форматі (т. ІІ, а.с. 10-13). Крім того, ТОВ "Оржицький цукровий завод" до листа від 12 вересня 2012 року вих. №418 надано аналогічні за змістом квитанції №1, в яких зазначено про неприйняття податкових накладних до реєстрації, вказано на причини їх неприйняття та роз'яснено платнику податків право повторного подання таких податкових накладних за умови зміни номеру файлу (т. І, а.с. 222-225).

Вищенаведене дає підстави стверджувати про те, що третій особі було відомо про відсутність факту реєстрації податкових накладних від 11 серпня 2011 року №№33, 35, 36, 37 в Єдиному реєстрі податкових накладних та причини їх не реєстрації.

Крім того, зі змісту позовної заяви та пояснень представника позивача, наданих ним в судовому засіданні, судом встановлено, що про вищевказані факти було також відомо і ТОВ "Юмекс".

У зв'язку з викладеним, суд звертає увагу на те, що згідно з абзацом одинадцятим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Однак, позивачем вказані дії вчинено не було.

Окрім того, ні позивачем, ані третьою особою ні в ході проведення перевірки ТОВ "Юмекс", ані в ході судового розгляду справи не надано доказів того, що ТОВ "Оржицький цукровий завод" вживалися подальші дії щодо реєстрації вищезгаданих податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Станом на момент проведення перевірки та на дату розгляду судом даної справи податкові накладні від 11 серпня 2011 року №№33, 35, 36, 37 в Єдиному реєстрі податкових накладних не зареєстровані, що підтверджується матеріалами справи в їх сукупності.

З огляду на вищевикладені фактичні обставини справи суд вважає необґрунтованими посилання позивача на лист-підтвердження ОСОБА_3, в якому стверджується про внутрішній збій програмного забезпечення ДПА України в спірний період (т. І, а.с. 19), оскільки матеріалами справи підтверджено, що податкові накладні від 11 серпня 2011 року №№33, 35, 36, 37 не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних з тих підстав, що на момент їх надходження на реєстрацію у вказаному реєстрі вже були зареєстровані із аналогічним номером файлу податкові накладні від 09 серпня 2012 року №№22, 23, 24, 25, виписані ТОВ "Оржицький цукровий завод", а повторна реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних з аналогічним іменем файлу не допускається.

Згідно з абзацом дев'ятим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

За таких обставин, суд вважає правомірним та обґрунтованим висновок ДПІ у Дніпровському районі міста Києва про порушення позивачем вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, та, як наслідок, заниження платником податку на додану вартість за серпень 2011 року в розмірі 3 002 729 грн.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Як визначено підрозділом 10 розділу ХХ Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Згідно з пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відтак, податковим повідомленням-рішенням від 07 листопада 2011 року №0000722302 правомірно застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції в розмірі 750 682 грн.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, надано належні та достатні докази на підтвердження доводів, викладених в Акті перевірки, що слугували підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення. Разом з тим, позивачем не надано суду доказів, що свідчили б про порушення контролюючим органом вимог чинного законодавства України та обґрунтованість даного позову.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі міста Києва діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження їй надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо. А вимоги позовної заяви не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та задоволенню не підлягають.

Зважаючи на приписи статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати, понесені позивачем, стягненню на користь останнього не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Юмекс" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Оржицький цукровий завод" про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 15 жовтня 2012 року.

Суддя О.О. Кукоба