Постанова № 26492524, 15.10.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/3578/11

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

при секретарі - Вороніній І.О.,

за участю:

представника позивача - Гриценко С.В.,

представника відповідача - Шимки Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Зіньківський комбікормовий завод" до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

27 квітня 2011 року Закрите акціонерне товариство "Зіньківський комбікормовий завод" (надалі - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції (надалі - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 30.09.2010 року № 0000142301/0 та прийнятих у результаті його адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 26.11.2010 року № 0000142301/1; від 02.02.2011 року № 0000142301/2; від 11.04.2011 року № 0000142301/3.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, винесені за результатами проведення позапланової виїзної перевірки Закритого акціонерного товариства "Зіньківський комбікормовий завод" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок наступних податкових платежів, яка виникла у червні 2010 року за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалася в періоді з 01.06.2009 по 30.06.2010 року (акт від 21.09.2010 р. № 830/23/00687267). Вважає помилковим висновок про порушення позивачем пп. 7.4.1. п. 7.4 т. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", який у свою чергу, ґрунтується на висновках, зафіксованих у акті перевірки № 707/23-00687267 від 30.07.2010 року, складеному за результатами попередньої перевірки позивача.

Зазначає, що за результатами попередньої перевірки, яка набрала форму акта № 707/23-00687267 від 30.07.2010 року, було підтверджено правомірність відшкодування суми ПДВ, жодних питань щодо правомірності заявленої суми до відшкодування чи до первинних бухгалтерських документів не виникало, та позивачу змінено лише спосіб відшкодування.

Вказує, що господарські операції з ТОВ «Багатопрофільна фірма «Продус», ТОВ «Ятус»та ПП «Юст-А»носили реальний характер та повністю відображені в бухгалтерському та податковому обліку на підставі первинних документів, оформлених у відповідності до чинного законодавства. Посилається на ст. 61 Конституції України, відповідно до якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії контрагентів.

13.05.2011 року до суду від відповідача надійшли письмові заперечення, у яких на підтвердження правомірності оскаржуваного повідомлення-рішення та підставу для зменшення від'ємного значення р.26 (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) у сумі 492083 грн. посилається на порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" внаслідок включення ЗАТ "Зіньківський комбікормовий завод" до податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість сум ПДВ за господарськими операціями з придбання олії соняшникової нерафінованої у ТОВ «Багатопрофільна фірма «Продус», ТОВ «Ятус»та ПП «Юст-А»на загальну суму 492083 грн., у тому числі, за червень 2009 року -247731 грн. та за липень 2009 року -244352 грн.

Зазначає, що товарно-транспортні накладні на перевезення олії соняшникової оформлені підприємствами-контрагентами позивача не за встановленою формою, чим порушено п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"; згідно переліку платників ПДВ за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України взаєморозрахунки за перевіряємий період між ТОВ "Продус" та ТОВ "Яртрансавто", яке за даними товарно-транспортної накладної здійснювало перевезення олії, відсутні; згідно пояснень приватного підприємця ОСОБА_3, останній не перевозив олії Зіньківському комбікормовому заводу; автоперевізники ПП ОСОБА_4 та ПП ОСОБА_5 в ПП "Юст-А" згідно даних довідково-пошукової системи ДПА України не зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності. Вказує, що позивачем не надано до перевірки документів на підтвердження якості отриманого товару із зазначенням виробника олії, тому вважає, що наслідком діяльності спірних контрагентів є виключно чи переважно формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності, у тому числі для позивача.

Ухвалою суду від 10.06.2011 року провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 17.05.2012 року справа прийнята до провадження судді Сич С.С.

Ухвалою суду від 11.07.2012 року провадження у даній справі поновлено.

Ухвалою суду від 28.08.2012 року допущено заміну позивача його правонаступником Товариством з додатковою відповідальністю "Зіньківський комбікормовий завод".

28.08.2012 року позивачем подано до суду заяву, якою зменшено розмір позовних вимог, у якій позивач просить скасувати податкове повідомлення - рішення Гадяцької МДПІ від 30.09.2010 року № 0000142301/0 про зменшення сум бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість в сумі 492083 грн. (том 3 а.с. 62-63).

В обґрунтування заяви посилається на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.10.2010 року у справі № 2а-4262/10/1670, що залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2011 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.04.2012 року, якими встановлено реальність угод, укладених між позивачем та ТОВ «Багатопрофільна фірма «Продус», ТОВ «Ятус», ПП «Юст-А».

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач є юридичною особою та у періоді, за який проводилась перевірка, був зареєстрований платником податку на додану вартість з 15.12.2000 року, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 23646791, індивідуальний податковий номер 006872616119.

У термін із 03.09.2010 року по 16.09.2010 року Гадяцькою МДПІ проведено позапланову виїзну перевірку Закритого акціонерного товариства "Зіньківський комбікормовий завод" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок наступних податкових платежів, яка виникла у червні 2010 року за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалася в періоді з 01.06.2009 по 30.06.2010 року, за результатами якої складено акт від 21.09.2010 р. № 830/23/00687267 (том 1 а.с. 39-37).

За висновками перевірки позивачем порушено пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за червень 2010 року на суму 492083 грн. по господарських операціях із ТОВ «Багатопрофільна фірма «Продус», ТОВ «Ятус»та ПП «Юст-А».

Дане порушення відповідач обґрунтовує висновками попередньої перевірки позивача, оформленої актом № 707/23-00687267 від 30.07.2010 року, відповідно до якого встановлено порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Так, попередньою перевіркою було встановлено, що первинні документи на отримання олії соняшникової нерафінованої 1с. (наливної) від ТОВ «Багатопрофільна фірма «Продус», ТОВ «Ятус»та ПП «Юст-А», на підставі яких позивачем збільшено податковий кредит червня-липня 2009 року на суму 492083 грн., не відповідають вимогам п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та податкову звітність», а також, згідно податкової звітності відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення виду діяльності, який не визначено згідно довідки з ЄДРПОУ- виробництво олії (том 1 а.с. 33-34).

На виконання вимог ухвали суду від 11.09.2012 року відповідачем надано до суду обґрунтований розрахунок зменшення оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2010 року в розрізі контрагентів і господарських операцій (том 1 а.с. 183-184).

Згідно розрахунку по ТОВ "Продус" до бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2010 року позивачем було включено суму податкового кредиту за червень 2009 року в розмірі 247731,33 грн. та за липень 2009 року - в розмірі 144350,18 грн.; по ТОВ "Ятус" до бюджетного відшкодування було включено суму податкового кредиту за липень 2009 року в розмірі 50208,67 грн.; по ПП "Юст-А" до бюджетного відшкодування було включено суму податкового кредиту за липень 2009 року в розмірі 49793 грн.

30.09.2010 року на підставі акту перевірки за порушення позивачем п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" Гадяцькою МДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0000142301/0, яким Закритому акціонерному товариству "Зіньківський комбікормовий завод" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2010 року на суму 492083 грн. (том 1 а.с. 17, 178).

Позивач не погодився з податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його в адміністративному порядку.

Рішеннями податкових органів податкове повідомлення-рішення № 0000142301/0 від 30.09.2010 року залишене без змін, а скарги позивача -без задоволення (том 1 а.с. 21-28), у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню від 30.09.2010 № № 0000142301/0, суд виходить з наступного.

Законом України "Про податок на додану вартість" (чинним на момент виникнення спірних правовідносин) визначено коло платників податку на додану вартість, об'єкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Пп. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 Закону передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Податкова накладна відповідно до пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Поняття господарської операції визначено п. 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" відповідно до якого, господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно із пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6.).

За змістом підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З огляду на викладені положення Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ "Багатопрофільна фірма "Продус" укладено договори № 01/06-1 від 01.06.2009 року та № 01/07-1 від 01.07.2009 року (том 1 а.с. 96-98), які мають аналогічні умови та відповідно до яких постачальник (ТОВ "Багатопрофільна фірма "Продус") зобов'язується поставити покупцю (позивачу), а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити, олію соняшникову нерафіновану не виморожену (одержану з пресової), не нижче 1 сорту, нефасовану в кількості відповідно 240 тон (+/-5%) по ціні 6200 грн. за одну тонну нетто в т.ч. ПДВ та 145 тон (+/-5%) по ціні 6010 грн. за одну тонну нетто в т.ч. ПДВ. Ціна товару включає вартість поставки. Згідно положень розділу 3 договорів поставка товару здійснюється на умовах СРТ: Полтавська область, м. Зіньків, вул. Фрунзе, 146, склади ЗАТ "Зіньківський комбікормовий завод". На кожну партію товару постачальник повинен передати покупцю: рахунок-фактуру, видаткову та податкову накладні. Датою поставки вважається дата, вказана у видаткових накладних на цю партію товару, поставка проводиться автотранспортом продавця, за його рахунок. Дані договори набирають чинності з моменту підписання сторонами і діють до 31.12.2010 року (п. 5.2, 5.3, 10.1 договорів).

ТОВ "Багатопрофільна фірма "Продус" виписано позивачу рахунки (том 3 а.с. 189-192) та податкові накладні на олію нерафіновану 1 с (наливну) на загальну суму 2352489,90 грн.,у тому числі ПДВ -392081,51 грн.: № 102 від 18.06.2009 р., № 101 від 16.06.2009 р., № 100 від 15.06.2009 р., № 99 від 12.06.2009 р., № 98 від 10.06.2009 р., № 97 від 05.06.2009 р., № 96 від 04.06.2009 р., № 95 від 03.06.2009 р., № 406 від 30.07.2009 р., № 405 від 27.07.2009 р., № 404 від 22.07.2009 р., № 403 від 16.07.2009 р., № 402 від 14.07.2009 р. (том 1 а.с. 107-119), копії яких наявні у матеріалах справи.

Свідоцтво платника ПДВ ТОВ "Багатопрофільна фірма "Продус" № 100218168, видане 24.03.2009 року, було анульовано 03.12.2010 року (том 2 а.с. 34, том 3 а.с. 172). Таким чином, станом на момент виписання податкових накладних та здійснення господарських операцій ТОВ "Багатопрофільна фірма "Продус" було зареєстровано платником податку на додану вартість.

Отримані від ТОВ "Багатопрофільна фірма "Продус" податкові накладні внесені позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за червень та липень 2009 року (том 3 а.с. 144-155) та сформовано податковий кредит червня 2009 року на суму 247731,33 грн. та липня 2009 року -на суму 144350,18 грн.

Згідно визначень, приведених у Міжнародних правилах по тлумаченню термінів "Інкотермс" від 01.09.1990 р. №460, CPT Перевезення оплачене до (...місце призначення зазначене) "Перевезення оплачене до..." означає, що продавець оплачує фрахт за перевезення товару до погодженого місця призначення.

На підтвердження перевезення товару від ТОВ "Багатопрофільна фірма "Продус" позивачем надано копії товарно-транспортих накладних № 124071 від 30.07.2009 р., № 124069 від 27.07.2009 р., № 124068 від 22.07.2009 р., № 124044 від 12.06.2009 р., № 124046 від 15.06.2009 р., № 124047 від 16.06.2009 р., № 124065 від 16.07.2009 р., № 124063 від 14.07.2009 р., № 124043 від 10.06.2009 р., № 124039 від 05.06.2009 р., № 124038 від 04.06.2009 р., № 124036 від 03.06.2009 р. (том 1 а.с. 120-131).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Ч. 2 ст. 9 Закону передбачено, що первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Фактичне отримання товару від ТОВ "Багатопрофільна фірма "Продус" позивач підтверджує видатковими накладними № 390 від 14.07.2009 р., № 392 від 22.07.2009 р., № 391 від 16.07.2009 р., № 394 від 30.07.2009 р., № 393 від 27.07.2009 р., № 95 від 04.07.2009 р., № 94 від 03.06.2009 р., № 97 від 10.06.2009 р., № 96 від 05.06.2009 р., № 98 від 12.06.2009 р., № 100 від 16.06.2009 р., № 99 від 15.06.2009 р., № 101 від 18.06.2009 р. (том 1 а.с. 100-106). Згідно даних накладних товар отримано директором Козленком С.О. Копія витягу з Журналу реєстрації доручень наявна у матеріалах справи.

Отримання товару по кількості також підтверджується записами в Журналі зважування вантажів на автомобільних вагах (форма ЗХС-28), витяг з якого наявний у матеріалах справи (том 2 а.с.185-190). Отримання товару по якості підтверджується записами в Журналі контролю якості олії, що поступає на ЗАТ «ЗКЗ», витяг з якого наявний у матеріалах справи (том 2 а.с. 173-184).

Розрахунок за отриманий товар проведено у безготівковій формі на загальну суму 2352489,90 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (том 2 а.с. 42-51).

Отриману від ТОВ "Багатопрофільна фірма "Продус" продукцію позивач оприбуткував у бухгалтерському обліку, що підтверджується витягом з Журналу-ордеру і Відомості по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками за 01.06.09-31.07.09 (том 3 а.с.105).

Із пояснень представника у судовому засіданні встановлено, що отримана олія до моменту її подальшої реалізації зберігалася на підприємстві, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 281 "Місця зберігання" за червень-вересень 2009 року, копії яких наявні у матеріалах справи. Оскільки олія не відповідала якісним показникам за органолептичними та фізико-хімічними показниками ДСТУ, після очищення та доведення олії до відповідних норм, вона була реалізована контрагентам позивача, що підтверджується бухгалтерською довідкою щодо отримання економічної вигоди в результаті придбання МТЦ у ТОВ "Продус", ТОВ "Юст-А", ТОВ "Ятус" (том 3 а.с. 98).

Судом встановлено, що 13.07.2009 року між позивачем та ТОВ "Ятус" укладено договір № 1307 (том 1 а.с. 139), відповідно до умов якого постачальник (ТОВ "Ятус") зобов'язується поставити покупцю (позивачу), а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити, олію соняшникову нерафіновану не виморожену (одержану з пресової), не нижче 1 сорту, нефасовану в кількості 55 тон (+/-5%) по ціні 5800 грн. за одну тонну нетто в т.ч. ПДВ. Ціна товару включає вартість поставки. Згідно положень розділу 3 договору поставка товару здійснюється на умовах СРТ: Полтавська область, м. Зіньків, вул. Фрунзе, 146, склади ЗАТ "Зіньківський комбікормовий завод". На кожну партію товару постачальник повинен передати покупцю: рахунок-фактуру, видаткову накладну, податкову накладну, сертифікат якості. Датою поставки вважається дата, вказана у видаткових накладних на цю партію товару, поставка проводиться автотранспортом продавця, за його рахунок. Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2009 року (п. 5.2, 5.3, 10.1 договору).

ТОВ "Ятус" виписано позивачу рахунок-фактуру № 15072 від 15.07.2009 р (том 3 а.с. 187) та податкові накладні на олію нерафіновану 1 с (розливну) на загальну суму 301252 грн.,у тому числі ПДВ -50208,67 грн.: № 20071 від 20.07.2009 р., № 16071 від 16.07.2009 р., копії яких наявні у матеріалах справи (том 1 а.с. 141-142).

Свідоцтво платника ПДВ ТОВ "Ятус" № 100080313, видане 03.12.2007 року, було анульоване 28.01.2011 року, що підтверджується витягом з офіційного веб-сайту ДПС України (том 2 зворот а.с. 31, том 3 а.с. 171).

Отримані від ТОВ "Ятус" податкові накладні внесені позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за липень 2009 року (том 3 а.с. 146) та на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ "Ятус", сформовано податковий кредит липня 2009 року на суму 50208,67 грн.

На підтвердження перевезення товару позивачем надано товарно-транспорті накладні від 16.07.2009 р. та від 20.07.2009 р. (том 1 а.с. 142а).

Фактичне отримання товару від ТОВ "Ятус" позивач підтверджує видатковими накладними № 16071 від 16.07.2009 р. та № 20071 від 20.07.2009 р. (том 1 а.с. 140).

Отримання товару по кількості підтверджується записами в Журналі зважування вантажів на автомобільних вагах (форма ЗХС-28); отримання товару по якості підтверджується записами в Журналі контролю якості олії, що поступає на ЗАТ «ЗКЗ», витяги з яких наявніу матеріалах справи (том 2 а.с. 182, 185-186).

Розрахунок за отриманий товар здійснено у безготівковій формі на загальну суму 301252 грн., що підтверджується платіжним дорученням (том 2 а.с. 52).

23.07.2009 року між позивачем та ПП "Юст-А" укладено договір № 2307 від (том 1 а.с. 144), відповідно до умов якого постачальник (ПП "Юст-А") зобов'язується продати, а покупець (позивач) зобов'язується прийняти та оплатити на умовах даного договору олію соняшникову нерафіновану 1 сорту в кількості 52,0 тон+-5%. Згідно п. 2.1-2.3 договору відвантаження товару здійснюється партіями на умовах СРТ: Полтавська область, м. Зіньків, вул. Фрунзе, 146, склади ЗАТ "Зіньківський комбікормовий завод". Товар переходить у власність покупця в момент підписання видаткової накладної обома сторонами. Датою поставки товару вважається дата підписання видаткової накладної обома сторонами.

Якість товару повинна відповідати вимогам ДОСТа 1129-93 (1 сорт). Приймання товару по якості здійснюється до початку зливу товару із автоцистерн. Для цього у присутності представника продавця, а у випадку його відсутності, в присутності водія, здійснюється відбір проби (п. 4.1, 5.1 договору). Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2009 року (п. 9.1 договору).

ПП "Юст-А" виписано позивачу рахунок-фактуру № 2407 від 24.07.2009 р. (том 3 а.с. 188) та податкові накладні на олію нерафіновану 1 с (розливну) на загальну суму 298758 грн.,у тому числі ПДВ -49793 грн.: № 27071 від 27.07.2009 р. та № 28071 від 28.07.2009 р., копії яких наявні у матеріалах справи (том 1 а.с. 145а-146).

Свідоцтво платника ПДВ ПП "Юст-А" № 4030480, видане 20.10.2005 року, було анульовано лише 20.12.2010 року (том 2 а.с. 29, том 3 а.с. 172). Відтак, на момент видачі податкових накладних та здійснення господарської операції ПП "Юст-А" був зареєстрвоаний платником податку на додану вартість.

Отримані від ПП "Юст-А" податкові накладні внесені позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за липень 2009 року (том 3 а.с.147). На підставі податкових накладних, отриманих від ПП "Юст-А", позивачем сформовано податковий кредит липня 2009 року на суму 49793 грн.

На підтвердження перевезення товару позивачем надано товарно-транспорті накладні від 28.07.2009 р. та від 27.07.2009 р. (том 1 а.с. 147-148).

Фактичне отримання товару від ПП "Юст-А" позивач підтверджує видатковими накладними № 28071 від 28.07.2009 р. та № 27071 від 27.07.2009 р., копії яких наявні у матеріалах справи (том 1 а.с. 145), а також записами в Журналі зважування вантажів на автомобільних вагах (форма ЗХС-28) та Журналі контролю якості олії, що поступає на ЗАТ «ЗКЗ», витяг з якого наявний у матеріалах справи (том 2 а.с. 184, 186).

Розрахунок за отриманий товар проведено у безготівковій формі на загальну суму 298758 грн., що підтверджується платіжним дорученням (том 2 а.с. 52).

Отриману продукцію від ТОВ "Ятус" та ПП "Юст-А" позивач оприбуткував у бухгалтерському обліку, що підтверджується витягами з Журналу-ордеру і Відомості по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками за липень 2009 (том 3 а.с.106-107).

Із пояснень представника у судовому засіданні встановлено, що оскільки олія не відповідала якісним показникам за органолептичними та фізико-хімічними показниками ДСТУ, після очищення та доведення олії до відповідних норм, вона була реалізована контрагентам позивача, що підтверджується бухгалтерською довідкою щодо отримання економічної вигоди в результаті придбання МТЦ у ТОВ "Продус", ТОВ "Юст-А", ТОВ "Ятус" (том 3 а.с. 98).

Суд відхиляє доводи відповідача щодо безтоварності господарських операцій з посиланням на порушення щодо оформлення товарно-транспортних накладних, що засвідчують фактичне перевезення товарно-матеріальних цінностей, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 (надалі - Правила перевезення) товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Разом з тим, пунктом 1.3 Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затвердженої наказом Міністерства статистики України, Міністерства транспорту України від 7 серпня 1996 р. N228/253 (надалі -Інструкція) встановлено, що для первинного обліку обсягів перевезених вантажів і транспортної роботи автомобільного транспорту підставою для списування товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника і оприбуткування їх у вантажоодержувача, а також для виконання розрахунків між перевізниками і замовниками автомобільного транспорту Інструкцією застосовуються, зокрема, товарно-транспортна накладна - типова форма N 1-ТН. Зазначеною інструкцією встановлено вимоги до заповнення товарно-транспортної накладної.

Згідно з Висновком Міністерства юстиції України від 15 травня 2006 року N 10/68 рішення про державну реєстрацію наказу Міністерства статистики України та Міністерства транспорту України від 7 серпня 1996 року N 228/253 скасовано та 31 травня 2006 року зазначений наказ виключено з Державного реєстру нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади.

Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин та проведення перевірки був відсутній нормативно-правовий акт, яким би встановлювались вимоги щодо заповнення товарно-транспортної накладної.

Відповідно до п. 11.5 Правил перевезення товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Згідно наданих позивачем товарно-транспортних накладних, замовником послуг перевезення є контрагенти ТОВ "Продус", ПП "Юст-А", ТОВ "Ятус", що відповідає умовам укладених договорів.

Відтак, обов'язок щодо належного оформлення товарно-транспортних накладних законодавством було покладено саме на контрагентів позивача, та у разі неналежного виконання даного обов'язку позивач не повинен нести відповідальності на порушення, допущені його контрагентами при оформленні товарно-транспортних накладних.

Суд, зазначає, що можливі порушення порядку здійснення господарської діяльності контрагентів позивача не впливають на результати діяльності позивача і не можуть бути підставою для притягнення позивача до відповідальності, оскільки у відповідності до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Доводи відповідача про непричетність до господарської діяльності ПП ОСОБА_3, ПП ОСОБА_9, ПП ОСОБА_7, ОСОБА_8 судом також відхиляються, оскільки надані відповідачем непосвідчені належним чином ксерокопії письмових пояснень зазначених осіб не відповідають критеріям належності та допустимості доказів у справі.

Судом встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було винесене на підставі акту позапланової виїзної перевірки від 21.09.2010 року № 830/23/00687267, в якому в обґрунтування порушення позивачем пп.7.4.1., 7.4.5. п. 7.4. статті 7 Закону України "Про ПДВ" наявні посилання лише на акт перевірки № 707/23-00687267 від 30.07.2010 року, яким зменшено від'ємне значення з ПДВ позивачу в сумі 492 083 грн., в тому числі за червень 2009 року - 247 731 грн., за липень 2009 року - 244 352 грн., натомість вказані суми включені позивачем у декларацію за червень 2010 року та заявлені до відшкодування в рахунок майбутніх платежів.

Таким чином, висновок перевірки від 21.09.2010 року зроблений лише на підставі обставин, встановлених в акті перевірки від 30.07.2010 року.

Згідно акту перевірки № 707/23-00687267 від 30.07.2010 року позивачу зменшено від'ємне значення з ПДВ в сумі 492 083 грн. внаслідок встановлення порушення пп. 7.4.1., 7.4.5. п. 7.4. статті 7 Закону України "Про ПДВ" при формуванні податкового кредиту з ПДВ за результатами господарських операцій позивача із ТОВ "Продус", ПП "Юст-А", ТОВ "Ятус".

Дії Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції щодо зменшення від'ємного значення з ПДВ, а також податкове повідомлення-рішення, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток, були оскаржені ЗАТ "Зіньківський комбікормовий завод" до суду.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.10.2010 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2011 року у справі № 2а-4262/10/1670, позов ЗАТ "Зіньківський комбікормовий завод" задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 10.08.2010 року № 0000112301/0, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

При цьому судовими рішеннями, копії яких наявні у матеріалах справи, встановлено, що даними бухгалтерського обліку позивача і первинними бухгалтерськими документами підтверджується придбання товарів згідно укладених договорів із ТОВ "Продус", ПП "Юст-А", ТОВ "Ятус".

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.04.2012 року у справі № К/9991/9070/11 касаційну скаргу Гадяцької МДПІ залишено без задоволення, постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.10.2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2011 року - залишено без змін (том 3 а.с. 54-57).

Згідно ч. 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Частиною 2 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України також визначено, що обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Таким чином, сторони за укладеними договорами в повному обсязі виконали взяті на себе зобов'язання, сторони один до одного претензій не мають. Виконання договору характеризується передачею майна у власність та його оплатою.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно із пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 Цивільного кодексу України : 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу -землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією із сторін.

Відповідачем не доведено, що договори позивача із вказаними контрагентами були спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, не надано доказів про наявність умислу сторін, тобто, що вони усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного правочину і суперечність його мети інтересам держави та суспільства, прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Представники відповідача у судовому засіданні обґрунтовували нікчемність правочинів, укладених позивачем із ТОВ "Ятус" та ПП "Юст-А" порушенням кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення ТОВ "Ятус" та ПП "Юст-А".

На письмовий запит суду листом ДПС у Дніпропетровській області від 02.10.2012 року № 24610/10/09-026 суд повідомлено, що 21.04.2011 року матеріали кримінальної справи № 99106210, порушеної 05.11.2010 року за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення ТОВ "Ятус" та ПП "Юст-А" та ряду інших СГД за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, виділені з кримінальної справи та направлені до СВ ПМ ДПА у м. Києві для приєднання до кримінальної справи № 56-2659 (том 3 а.с. 227-228).

Листом ОВС СУ ДПС у м. Києві від 15.10.2012 року вих. № 2511/9/09-108 суд повідомлено, що 26.04.2011 року СВ ПМ ДПА у м. Києві матеріали кримінальної справи № 99106210 були приєднані до кримінальної справи № 56-2659, що підтверджується постановою слідчого від 26.04.2011 року (том 3 а.с. 239-241). На даний час по кримінальній справі № 56-2659 проводиться досудове слідство. Вироки судів у вказаній кримінальній справі відсутні.

Відповідно до частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Разом з тим, вироками судів ознаки узгоджених кримінально-карних дій в діях працівників позивача, ТОВ "Продус", ПП "Юст-А", ТОВ "Ятус" не встановлені. Відсутні також вироки суду про фіктивне підприємництво ПП "Юст-А" та ТОВ "Ятус".

Суд вважає за необхідне зазначити, що добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за не виконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом.

У разі якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт порушення позивачем п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції від 30 вересня 2010 року № 0000142301/0 не ґрунтується на вимогах законодавства України.

Зважаючи на те, що податкове повідомлення - рішення є правовим актом індивідуальної дії, та згідно ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне згідно ч. 2 ст. 11 КАС України вийти за межі позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення, натомість визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції від 30 вересня 2010 року № 0000142301/0.

Згідно із частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Разом з тим, у матеріалах справи відсутнє документальне підтвердження понесення позивачем судових витрат, відтак, відсутні підстави для стягнення на користь позивача судових витрат, у тому числі, судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з додатковою відповідальністю "Зіньківський комбікормовий завод" до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції від 30 вересня 2010 року № 0000142301/0.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 22 жовтня 2012 року.

Суддя С.С. Сич