Постанова № 26492140, 30.08.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 0670/537/12

категорія 8.2.1

30 серпня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Фещук А.В.,

при секретарі судового засідання Гнітецькій Т.Ф.,

за участю:

представника позивача - Хаванської Н.В. (за довіреністю від 03.05.2012 року);

представника відповідача - Олексієнко В.М. (за довіреністю від 23.03.2012 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Малинська паперова фабрика - Вайдманн" до Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000042340 від 06.01.2012 р.,-

встановив:

У січні 2012 року Публічне акціонерне товариство "Малинська паперова фабрика - Вайдманн" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області , в якому просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000042340 від 06.01.2012р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2053 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставність зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2053 грн. за податковим повідомленням-рішенням №0000042340 від 06.01.2012р.

Вказане рішення прийняте на підставі акта документально позапланової виїзної перевірки від 22.12.2011 року №228/23-12/278735 щодо достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку за жовтень 2011 року.

Перевіркою було встановлено, що позивачем порушено вимоги п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України - завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у жовтні 2011 року на суму 2052,75 грн. Вказане порушення, на думку органу державної податкової служби, виникло внаслідок того, що в порушення п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України підприємством у вересні 2011 року зайво віднесено до суми податкового кредиту суму податку на додану вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей (кухонні меблі, скатертина та тюлеві штори (вуаль)), які не використовуються у господарській діяльності платника.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить суд визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000042340 від 06.01.2012р.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, з підстав, викладених у адміністративному позові, просила їх задовольнити.

Відповідач надав письмові заперечення проти адміністративного позову та пояснення, за змістом яких просить відмовити у його задоволенні. Зазначив, що підставою зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є порушення позивачем п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України внаслідок того, що підприємством у вересні 2011 року зайво віднесено до суми податкового кредиту податку на додану вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей (кухонні меблі, скатертина та тюлеві штори (вуаль)), які не використовуються у господарській діяльності платника згідно з податковою накладною №365 від 27.09.2011 року, загальна сума по придбанню товарів становить 12316,5 грн., у тому числі податок на додану вартість 2052,75 грн.

У судовому засіданні представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство "Малинська паперова фабрика - Вайдманн" (далі - "Малинська паперова фабрика - Вайдманн") 27.04.1994 р. зареєстрована Малинською районною державною адміністрацією Житомирської області, код ЄДРПОУ 00278735, перебуває на податковому обліку в Малинській об'єднаній державній податковій інспекції Житомирської області (далі - Малинська ОДПІ).

Відповідачем здійснено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2011 року, за наслідками якої складено акт від 22.12.2011 р. №228/23-12/278735 (далі - акт перевірки).

Актом перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України - завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у жовтні 2011 року на суму 2052,75 грн. Вказане порушення, на думку органу державної податкової служби, виникло внаслідок того, що в порушення п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України підприємством у вересні 2011 року зайво віднесено до суми податкового кредиту суму податку на додану вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей (кухонні меблі, скатертина та тюлеві штори (вуаль)), які не використовуються у господарській діяльності платника.

28 грудня 2011 року позивачем подано заперечення до акту перевірки за вхідним №3413, в яких зазначило, що підстави для зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у органу державної податкової служби відстуні.

Розглянувши заперечення до акту перевірки від 28.12.2011р. за вхідним №3413, відповідачем надано відповідь №5/23-09 від 03.01.2012 р., в якій орган державної податкової служби зазначив, що висновок в акті перевірки щодо порушення підприємством вимог п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України є законним та обґрунтованим.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000042340 від 06.01.2012р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2011 року у сумі розміром 2053 грн.

Перевіряючи оскаржуване рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд не може визнати його таким, що узгоджується з правовими положеннями законів України, зважаючи на наступне.

Так, згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом;

Таким чином, відповідач при проведені перевірки позивача здійснював повноваження надані йому Податковим кодексом України.

Відповідно до наданих первинних бухгалтерських документів, судом встановлено, що 27 вересня 2011 року між позивачем ("Покупець") та Приватним підприємством "Меблі-Сервіс" ("Продавець") у спрощений спосіб укладено договір, відповідно до якого позивач за видатковою накладною №91 від 04.10.2011 року одержав від ПП "Меблі-Сервіс" кухонні меблі вартістю12316,5 грн., з яких ПДВ - 2052,75 грн. Суму податку на додану вартість, сплаченого в ціні товару, позивачем віднесено до податкового кредиту у вересні 2011 року.

Судом встановлено, що фактично умови договору, укладеного між позивачем та ПП "Меблі-Сервіс" у спрощений спосіб, виконані сторонами.

Факт виконання договору підтверджуються видатковою накладною №91 від 04.10.2011 р., податковою накладною №365 від 27.09.2011 р., актом приймання передачі основних засобів від 20.10.2011 р.

Придбані кухонні меблі, призначались для облаштування трикімнатної квартири, з метою виконання зобов'язань за трудовим контрактом №3 від 24.04.2009 року з Головою правління ПАТ "Малинська паперова фабрика - Вайдманн", в п.8.3 якого визначено, що з метою забезпечення умов праці Голови правління товариства в м.Малині, тобто поза межами його постійного проживання та для створення належних умов для відпочинку впродовж робочого тижня, товариство надає Голові правління право використання для забезпечення своїх соціально-побутових потреб майна, яке є у власності товариства (житло, меблі, телефони, транспорт, тощо), при цьому витрати на утримання цього майна, а також витрати, здійсненні в процесі його використання, відшкодуванню Головою правління не підлягають.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно з п.п. 198.3 та 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України якщо у подальшому такі товари/послуги, основні виробничі засоби фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні виробничі засоби вважаються проданими у податковому періоді, на який припадає таке використання, у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами, основними виробничими засобами.

Згідно з п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Суд не вважає обгрунтованим висновок податкового органу про те, що придбані кухонні меблі не призначені для використання в господарській діяльності позивача, оскільки придбані для облаштування трикімнатної квартири, яка знаходиться на балансі позивача та забезпечення умов праці Голови правління товариства в м.Малині, тобто поза межами його постійного проживання, для створення належних умов для відпочинку впродовж робочого тижня.

На думку суду, висновки податкового органу про непов`язаність сплачених сум ПДВ з господарською діяльністю позивача на дату прийняття оспореного податкового повідомлення-рішення були передчасними, з огляду на те, що позивач придбав його для використання в господарській діяльності.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, а також враховуючи приписи чинного податкового законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області №0000042340 від 06.01.2012 р. підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.94 КАС України судові витрати позивача зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -

постановив:

Позов Публічного акціонерного товариства "Малинська паперова фабрика - Вайдманн" до Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000042340 від 06.01.2012 р., - задовольнити.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області №0000042340 від 06.01.2012 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Малинська паперова фабрика - Вайдманн" судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 107 (сто сім) грн. 30 (тридцять) коп.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 30 серпня 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя А.В. Фещук

Повний текст постанови виготовлено 04 вересня 2012 року.