Вирок № 26490414, 27.06.2012, Путивльський районний суд Сумської області

Справа № 1814/699/2012

Пр. № 1/1814/84/2012

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.06.2012 року

Путивльський районний суд Сумської області у складі:

головуючого -судді Данік Я.І.

при секретарі -Чертковій І.Є.

з участю прокурора -Шпака Д.Г.

потерпілого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Путивль кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м.Путивль Сумської області, освіта середня спеціальна, не одруженого, не працюючого, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.263, ч. 4 ст. 296 КК України,

в с т а н о в и в :

Підсудний ОСОБА_2 влітку 2011 року, знайшовши у лісосмузі в м.Путивль Сумської області ніж у непридатниму стані, усунув наявні дефекти, внаслідок чого ніж став придатним для використання, і зберігав у своєму господарстві.

21 квітня 2012 року близько третьої години ночі підсудний, після вживання спиртних напоїв, взяв зазначений ніж та сокиру, зайшов у двір домоволодіння потерпілого ОСОБА_1, що знаходиться по АДРЕСА_2, і на грунті неприязних відносин намагався вдарити його в область грудної клітини, однак ОСОБА_1 перехватив ніж рукою, внаслідок чого отримав тілесні ушкодження у вигляді різаних ран 3-4-5 пальців правої кисті, що є легкими тілесними ушкодженнями з короткочасним розладом здоров'я. Після цього підсудний умисно пошкодив належне потерпілому майно, що знаходилось біля двору, а саме: розбив заднє скло автомобіля ВАЗ 2102, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, розрізав лезом ножа електричну проводку на панелі приладів автомобіля УАЗ 330301, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, та камінням розбив шість стекол у трьох подвійних віконних рамах магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташованого по АДРЕСА_3, що належить ОСОБА_1 У результаті таких дій підсудного ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_1 завдано майнову шкоду на суму 1094 грн.

Будучи допитаним у судовому засіданні, підсудний ОСОБА_2 вину свою у вчиненні ремонту та носінні холодної зброї без передбаченого законом дозволу визнав і суду показав, що дійсно влітку 2011 року, знайшовши у лісосмузі в м.Путивль Сумської області ніж у непридатниму стані, усунув наявні дефекти, внаслідок чого ніж став придатним для використання, і зберігав у своєму господарстві.

Також підсудний показав, що перебуває з потерпілим у неприязних стосунках близько чотирьох років -з того часу, як він розлучився з дружиною, і винним у цьому вважає потерпілого, оскільки, на його думку, вона зрадила йому з потерпілим. Після розлучення він телефонував потерпілому декілька разів з метою з'ясувати стосунки, ображав останнього, близько двох років тому вони зустрілися на площі і між ними виник конфлікт на грунті неприязних стосунків. З того часу вони не спілкувались, підсудний уникав зустрічей з потерпілим, оскільки відноситься до нього негативно. З приводу розлучення з дружиною він переживає до теперішнього часу.

21 квітня 2012 року він прокинувся близько третьої години у поганому настрої і, вживши спиртних напоїв, вирішив помститися ОСОБА_1 за те, що він зруйнував його сім'ю, взяв відремонтований ним ніж та сокиру і пішов до домоволодіння потерпілого ОСОБА_1, що знаходиться по АДРЕСА_2. Сокиру він залишив на вулиці, а коли зайшов у двір, загавкала собака і на ганок вийшов потерпілий та увімкнув світло. Підсудний від несподіванки махнув ножем, однак ОСОБА_1 перехватив ніж рукою. Потім він, маючи на меті з помсти завдати потерпілому майнової шкоди, рукояткою ножа розбив заднє скло автомобіля ВАЗ 2102, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, та розрізав лезом ножа електричну проводку на панелі приладів автомобіля УАЗ 330301, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що стояли біля двору ОСОБА_1 Після цього підсудний пішов додому. Проходячи повз магазин «ІНФОРМАЦІЯ_2», що розташований по АДРЕСА_3, він за допомогою каміння, яке він знайшов поруч, розбив стекла у вікнах вказаного магазину, достовірно знаючи про те, що магазин належить ОСОБА_1, і маючи на меті завдати майнову шкоду останньому на грунті неприязних відносин. Він визнає себе винним у вчиненні зазначених дій, але вчинив він їх не з мотиву явної неповаги до суспільства, а маючи на меті завдати шкоди саме потерпілому.

Незважаючи на заперечення підсудним наявності у нього умислу спричинити тілесні ушкодження потерпілому, його вина в умисному заподіянні легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, підтверджується його ж поясненнями, які він дав 21 квітня 2012 року про те, що мав намір завдати шкоди здоров'ю потерпілого, а також - іншими доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Так потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні показав, що дійсно підсудний вважає його винним у тому, що останнього покинула дружина. Близько чотирьох років тому, вже після того, як підсудний розлучився з дружиною, хтось пошкодив належний потерпілому автомобіль, винного тоді не знайшли, але він вважає, що це зробив ОСОБА_2 Деякий час після розлучення підсудний йому телефонував, погрожував розправою, потім дзвінки припинились. Близько двох років тому вони випадково зустрілись на вулиці і між ними виник конфлікт на грунті неприязних відносин, після чого до 21 квітня 2012 року вони не спілкувались.

В ніч на 21 квітня 2012 року його розбудила дружина -ОСОБА_3, і повідомила, що по двору хтось напевне ходить, оскільки собака гавкає. Коли він вийшов на ганок, світло горіло, нікого не було видно і раптом звідкись вискочив ОСОБА_2, замахнувся на нього ножем, намагаючись нанести удар в область грудної клітини, але він перехватив ніж правою рукою, в результаті чого отримав порізи 3-4-5 пальців та долоні кисті правої руки. Він відскочив, став звати на допомогу сина та дружину, схопив держак від лопати, який знаходився поруч. Підсудний, побачивши це, став тікати і коли вискочив з двору, то сокирою розбив заднє скло автомобіля ВАЗ-2102. На його думу, підсудний приходив його вбити, оскільки був одягнений у тільняшку та камуфляжні штани, ще на ньому був армійський берет, а в руках він тримав ніж та сокиру і в погляді була ненависть.

Допитана в якості свідка у судовому засіданні ОСОБА_4 показала, що вночі 21 квітня 2012 року вона не бачила, як її син -ОСОБА_2 пішов з дому, і не чула, коли повернувся. Знає, що її син досі переживає з приводу розлучення, однак причина, з якої від нього пішла дружина, їй невідома, оскільки син з нею своє особисте життя не обговорює.

Допитана в якості свідка ОСОБА_3 суду показала, що в ніч на 21 квітня 2012 року прокинулась від того, що загавкав собака, вона розбудила чоловіка -ОСОБА_1, він вийшов на вулицю, вона почула, як чоловік закричав, а ще -якісь удари, після чого чоловік зайшов до будинку з порізаною рукою закривавлений.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_5 суду показав, що в ніч на 21 квітня 2012 року прокинувся від крику батька -ОСОБА_1, який звав на допомогу. Він визирнув у вікно і побачив, що батько з'ясовує стосунки з ОСОБА_2 Останнього він добре розгледів, бо той стояв близько біля вікна.

Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7, допитані у судовому засіданні, показали, що вранці 21 квітня 2012 року були запрошені в якості понятих при проведенні огляду місця події по АДРЕСА_1, де проживає підсудний, і в їх присутності було виявлено на вилучено берет армійський, камуфляжні штани та куртку, а також ніж у чорному чохлі.

Крім того, вина підсудного підтверджується:

- протоколами огляду місця події від 21 квітня 2012 року, з яких вбачається, що: за місцем проживання потерпілого ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 у дворі виявлено плями бурого кольору, а біля двору - автомобіль ВАЗ 2102, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, з розбитим заднім склом та автомобіль УАЗ 330301, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, з пошкодженою електричною проводкою на панелі приладів (а.с.11-15); по АДРЕСА_3 при огляді магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2»виявлено, що у трьох подвійних віконних рамах розбито шість стекол (а.с.25-30); за місцем проживання підсудного ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 виявлено та вилучено берет армійський, штани чоловічі камуфляжні, куртку камуфляжну, ніж з чорною ручкою у чорному чохлі;

- протоколами відтворення обстановки та обставин події від 25 квітня 2012 року, з яких вбачається, що підсудний продемонстрував свою обізнаність щодо місця та механізму спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, а також -щодо пошкодження майна, належного останньому (а.с.83-84, 88-91);

- висновком експерта від 17 травня 2012 року №63, згідно з яким ніж, вилучений 21 квітня 2012 року при проведенні огляду місця події по АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_2, є колюче-ріжучою зброєю, виготовлений саморобним способом по типу кинджалів (а.с.101-103);

- висновком експерта від 25 квітня 2012 року №84, з якого вбачається, що при обстеженні потерпілого ОСОБА_1 виявлені різані рани 3-4-5 пальців правої кисті, які могли утворитись від одноразової дії гострого предмета типу ножа 21 квітня 2012 року, відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я і механізм їх утворення може співпадати з механізмом, продемонстрованим ОСОБА_2 при відтворенні обстановки та обставин події 25 квітня 2012 року (а.с.97-98).

Таким чином, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_2 у повному обсязі знайшла своє підтвердження в ході розгляду справи і дії підсудного слід кваліфікувати за ч.2 ст.263 КК України, як ремонт та носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу, та за ч.2 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

Органом досудового слідства дії підсудного кваліфіковано за ч.4 ст.296 КК України, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, яка виразилась у заподіянні тілесних ушкоджень потерпілому (хуліганство), кваліфікуючою ознакою якого є застосування холодної зброї, заздалегідь заготовленої для нанесення тілесних ушкоджень. Суд вважає таку кваліфікацію безпідставною, адже фактичні обставини, встановлені судом, свідчать про те, що підсудний вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.125 КК України, оскільки, даючи пояснення під час досудового слідства (а.с.43), будучи допитаним у якості підозрюваного (а.с.67-68) та у якості обвинуваченого (а.с.140-141), а також -під час судового слідства підсудний ОСОБА_2 показав, що перебуває з потерпілим ОСОБА_1 у неприязних відносинах близько чотирьох років після розірвання шлюбу з ОСОБА_8 внаслідок сварки, причиною якої був потерпілий, з того часу між ним та потерпілим іноді виникали конфлікти. Будучи допитаним у судовому засіданні, він показав, що злочин ним вчинено саме на грунті неприязних відносин, а не з мотивів явної неповаги до суспільства, оскільки він мав намір завдати шкоди лише потерпілому, а не порушувати громадський порядок. Факт існування неприязних відносин та виникнення конфліктів на цьому грунті підтвердив і сам потерпілий як під час досудового слідства (а.с.31-33, 49-50), так і в судовому засіданні. Крім того, потерпілий наполягав у судовому засіданні на притягненні підсудного до кримінальної відповідальності за умисне заподіяння йому легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, про що подав письмову заяву. Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про відсутність у діях підсудного складу злочину, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.

При визначенні підсудному виду і міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне призначити підсудному покарання у виді громадських робіт, оскільки воно є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку у законну силу слід залишити підписку про невиїзд.

Речові докази по справі:

- автомобіль ВАЗ 2102, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, та автомобіль УАЗ 330301, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, передані під розписку потерпілому ОСОБА_1 (а.с.109), дозволити йому використовувати на власний розсуд;

- ніж, що знаходиться в камері зберігання речових доказів Путивльського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області (а.с.115), знищити;

- берет армійський, штани чоловічі камуфляжні, куртку чоловічу камуфляжну та військові берці, що знаходяться в камері зберігання речових доказів Путивльського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області (а.с.115, 119), повернути підсудному.

Підлягають стягненню з підсудного судові витрати за проведення криміналістичної експертизи в сумі 325 грн. 80 коп. (а.с.100).

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.125 та ч.2 ст.263 КК України, і призначити йому покарання:

за ч.2 ст.125 КК України у виді 150 годин громадських робіт;

за ч.2 ст.263 КК України у виді 120 годин громадських робіт.

На підставі ст.70 КК України визначити ОСОБА_2 остаточне покарання шляхом часткового складання покарань у виді 240 годин громадських робіт.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку у законну силу залишити підписку про невиїзд.

Речові докази по справі: автомобіль ВАЗ 2102, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, та автомобіль УАЗ 330301, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, передані під розписку ОСОБА_1, дозволити йому використовувати на власний розсуд;

- ніж, що знаходиться в камері зберігання речових доказів Путивльського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, знищити;

- берет армійський, штани чоловічі камуфляжні, куртку чоловічу камуфляжну та військові берці, що знаходяться в камері зберігання речових доказів Путивльського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, повернути ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 325 (триста двадцять п'ять) грн. 80 коп. судових витрат за проведення криміналістичної експертизи на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області (розрахунковий рахунок 31256272210011, банк одержувача ГУДКСУ в Сумській області МФО 837013, код ЄДРПОУ 25574892, свідоцтво платника податку 25756800, ІПН 255748918191, код класифікації доходів бюджету 25010100).

На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Сумської області через Путивльський районний суд Сумської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя підпис

Копія вірна

Суддя

Путивльського районного суду Я.І. Данік