Рішення № 26487763, 12.06.2012, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 2308/944/2012

№ пров. 2/2308/364/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2012 р.

. Канівського міськрайонного суду Черкаської області

в складі головуючого - судді Штих К.М.

при секретарі Десятник О.А.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Каневі справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Миронівська птахофабрика» про визнання недійсним та скасування наказу ПАТ «Миронівська птахофабрика» № 658п від 07.03.2012р. «Про депреміювання» та стягнення моральної шкоди суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася з позовом в суд до відповідача про визнання недійсним та скасування наказу ПАТ «Миронівська птахофабрика» № 658п від 07.03.2012р. «Про депреміювання» та стягнення моральної шкоди посилаючись на те , що вона з 2007р. працює в ПАТ»Миронівська птахофабрика» підсобним працівником механізованої бригади, а з грудня 2011року оператором бригади по відлову птиці, з невідомих для неї причин попала в розробку начальника служби безпеки ПАТ«Миронівська птахофабрика» ОСОБА_11 та його помічника ОСОБА_3. з приводу перевірки факту ніби то здійснення нею неправильного табелювання входу на роботу працівників бригади та внесення недостовірних даних про свій вихід на роботу у жовтні 2011р., листопаді 2011р., грудні 2011р., внаслідок чого отримала зайву зарплату в сумі 3127 грн., але вказане по відношенню до неї не відповідає дійсності. Незважаючи на те, що вона мати - одиночка, яка має грудну дитину - 11.02.2010р.н.працювала як усі, в тім числі і в нічний час, відповідно і виходи на роботу мала такі як і інші члени бригади. Облік виходу на роботу по бригаді здійснював механік бригади ОСОБА_4, а вона на прохання останнього проводила комп'ютерний набір тексту та табелів виходу на роботу по його чорнових записах обліку часу праці членів бригади. Однак під психологічним тиском працівників служби безпеки, які погрожували посадити її в тюрму, забрати в інтернат дітей та інше злякавшись вона оговорила себе та під їх диктовку написала пояснення про те, чого не було та заяву про відрахування із її заробітної плати 3127грн. за 90 годин робочого часу приписаного начебто нею в табелях робочого часу в жовтні, листопаді та грудні 2011р., дисциплінарного проступку вона не вчиняла, дисциплінарне стягнення до неї не застосовувалося, на підставі цього було видано наказ №658п від 07.03.2012р. «Про де преміювання» , а саме на відрахування протягом шести місяців з її заробітної плати щомісячно в рівних частках до повного погашення суми - 3127грн. Вважає наказ ПАТ «Миронівська птахофабрика» № 658п від 07.03.2012 незаконним та просить його скасувати.

В судовому за сіданні позивач позовні вимоги підтримала посилаючись на обставини викладені в позовній заяві пояснивши, що вона працюючи у відповідача підсобним робітником механізованої бригади а пізніше оператором бригади по відлову птиці ніяким чином не могла приписати собі лишні години, вона проживає за 70 кілометрів від місця роботи куди її та інших членів бригади привозить щоденно автобус, як бригада працювала так і вона вийти кудись під час виробничого процесу не могла , оскільки б тоді інші члени бригади не змогли працювати. Незважаючи на те,що за своїми посадовими обов'язками вона немала ніякого відношення до табелювання робочого часу бригади , вона на прохання бригадира заносила в електронну систему табель виходу на роботу після чого проводилася бригадиром звірка по його письмових записах і тоді здавалися табеля в контору. Дописать вона нічого не могла. Під тиском працівників служби безпеки, які спочатку умовляли щоб вона написала заява про приписки в табелі і добровільне відрахування із заробітної плати, для того щоб її не викликали в міліцію вона змушена була себе оговорить, незважаючи на обіцяне відповідач звернувся в Канівський МРВ УМВС Украни в Черкаській області про порушення кримінальної справи стосовно неї за ч.1 ст.190 КК України, на даний час кримінальна справа закрита за відсутності складу злочину. 04.04.2012р. вона звернулася із заявою до відповідача про зупинення своєї заяви про добровільне відрахування із заробітної плати з проханням скасувати наказ «Про де преміювання» , але позитивного реагування не відбулося тому просить позов задовольнити та стягнути моральну шкоду в сумі 1500грн. так,як діями відповідача були спричинені моральні страждання, вона втратила нормальні життєві зв'язки змушена була прикладати додаткові зусилля для нормальної організації свого життя.

Представник позивача, адвокат ОСОБА_5 позовні вимоги підтримав посилаючись на сказане позивачем.

Представник відповідача - ОСОБА_6 в судовому засіданні позов не визнала посилаючись на незаконність та необґрунтованість позовних вимог та пояснила, що наказ № 658п від 07.03.2012р. «Про де преміювання» видано на законних підставах, про що свідчить пояснення ОСОБА_1 та її заяви про відрахування безпідставно отриманих коштів за дні роботи, які фактично не були нею відпрацьовані, за її власноручно написаною заявою на підставі пояснення де вона визнає вину в дописуванні годин, однак до неї не застосовувались ні дисциплінарні стягнення ні заходи дисциплінарного і громадського впливу. Також пояснила, що нарахування заробітної плати працівникам за відпрацьований час проводиться на підставі електронного носія, який подається в бухгалтерію за підписом бригадира, але в комп'ютер заносила ОСОБА_1 про що написала пояснення та заяву, наказом по підприємству ОСОБА_1 не уповноважувалася на ведення табелів у бригаді, відповідальності за ведення табелю також, керівник бригади веде облік по табелю та підписує його, а охорона фіксує прихід на роботу працівника та його вихід з роботи.

Моральну шкоду не визнає також посилаючись на те, що порушення прав позивача неправомірними діями відповідача місця не мали, оскільки відрахування проводиться за заявою ОСОБА_1 і не може розглядатися, як порушення прав позивача, в позові просить відмовити.

Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, свідків:ОСОБА_4, ОСОБА_7,ОСОБА_8,ОСОБА_9, ОСОБА_3, вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення.

В судовому засіданні з достовірністю встановлено, що ОСОБА_1 з 27.06.2007р. по 10.10.2008р. (наказ №202к від 27.06.2007р.) (а.с.40) працювала підсобним робітником у бригаді по відлову птиці, аз 10.10.2008р. по 02.06.2011р.(наказ №1115к від 10.10.2008р) (а.с.41,42) - робітником виробничої дільниці по відлову птиці №1, з 02.06.2011р. по 01.12.2011р. (наказ №589-к від 02.06.2011р.) (а.с.43)- підсобним робітником механізованої бригади по відлову птиці №1, з 01.12.2011р. по даний час - оператор птахофабрик та механізованих ферм механізованої бригади з відлову птиці наказ № 1455-к від 01.12.2011р. (а.с.44).

06.03.2012р. ОСОБА_1 написала заяву про відрахування із її заробітної плати 3127грн. за 90 годин робочого часу приписаного нею в табелях за жовтень, листопад та грудень 2011р. та написала пояснення, яке відібрав помічник начальника СБ -ОСОБА_3.(а.с.38,39).

07.03.2012р. на підставі доповідної служби безпеки щодо правильності табелювання робочого часу робітників механізованої бригади з відлову птиці за жовтень, листопад, грудень 2011р. встановлено факт внесення недостовірних даних в табель виходу на роботу оператора бригади ОСОБА_1, яка дописувала собі години, які фактично не відпрацювала в кількості 90 годин робочого часу та отримала заробітну плату, яка становить -3127 грн., у вчиненому зізналася та написала заяву про добровільне відшкодування було видано наказ № 658п «Про депреміювання» - відрахування коштів із її заробітної плати протягом шести місяців до повного відшкодування. (а.с.5).

18.03.2012 року ст..слідчий Канівського МВ УМВС України в Черкаській області розглянувши матеріали попередньої перевірки по факту шахрайських дій ОСОБА_1 які виразилися в тому що вона працюючи в ПАТ «Миронівська птахофабрика» оператором механізованої бригади по відлову птиці, будучи наділеною повноваженнями табелювання робочого часу працівників даного підрозділу товариства, за жовтень, листопад та грудень 2011р. внесла в табеля невідпрацьовані нею 90 годин робочого часу і таким чином, шахрайським шляхом отримала заробітну плату в розмірі 3127 грн., чим завдала матеріальних збитків ПАТ «Миронівська птахофабрика» було порушено кримінальну справу проти неї за ч.1 ст.190 КК України.(а.с.22).

30.03.2012р. постановою Канівського міжрайонного прокурора було скасовано постанову про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_1 та матеріали повернуто на дадаткову перевірку.(а.с.63).

04.04.2012р. ОСОБА_1 звернулася із заявою до відповідача про зупинення відрахування із її заробітної плати та скасувати наказ №658п від 07.03.2012р. «Про депреміювання».(а.С.14).

07.06.2012р.винесено постанову Канівським МВ УМВС України в Черкаській області про відмову на підставі п.2 ст.6 КПК України в порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_1 так як в її діях відсутній склад злочину передбачений ч.1ст.190 КК України.(а.С. ).

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що в його функціональні обов'язки входить ведення табелю робочого часу працівників у бригаді. Табелі ведуться і в письмовому і в електронному виді, він вів письмовий облік а ОСОБА_1 електронний після звірки він підписував і здавав їх у бухгалтерію. На роботу і з роботи завозив і вивозив їх автобус і ОСОБА_1 не могла зробить приписки бо бригада працює вся разом по 4 особи на комбайні така специфіка роботи що без одної людини комбайн не запускають. Наказу директора про покладення обов'язків на ОСОБА_1 по веденню табелів робочого часу бригади не було, вона заносила в комп'ютер за його проханням. Коли автобус завозив і вивозив то працівники розписувалися в журналі охорони але не звіряли які години там проставляв охоронець після цього випадку самі проставляють час прибуття і виходу з роботи та розписуються в журналі власноручно.

Свідки ОСОБА_7 ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в судовому засіданні дали аналогічні покази що і ОСОБА_4 та доповнили про те, що охоронець один і не може записать всіх людей, вони тільки розписувалися в журналі, а охоронець дописував пізніше, не дописав - гроші не отримаєш, ОСОБА_1 не брала навіть вихідних, стверджують, що це зроблено для того щоб позбавить її 13-ї зарплати, сьогодні ОСОБА_1, а завтра інших.

Свідок ОСОБА_3, який працює помічником начальника служби охорони в судовому засіданні пояснив, що він отримав вказівку на перевірку табелів виходу на роботу і зокрема ОСОБА_1 На підприємстві ведуться журнали входу і виходу на роботу із роботи, в'їзду і виїзду транспорту , при пред'явленні пропуску проставляється час заходу всіх працівників і працівник ставить свій підпис. Перевіривши табелі із журналом встановив, що ОСОБА_1 години не співпадають по табелях і по журналу, доповів про це керівництву, зустрівся з ОСОБА_1 і допитав її. На протязі трьох місяців економічний відділ дав розрахунки , він викликав ОСОБА_1 вона погодилася з тим що вчинили приписки та написала заяву на відрахування зайво отриманої заробітної плати, ніякого психологічного тиску він на неї не здійснював, не погрожував.

Відповідно до посадових інструкцій працівника на яких посадах працювала ОСОБА_1 у її функціональні обов'язки не входило складання чи ведення табелю обліку робочого часу працівників бригади (а.с.45-50)., що не заперечує в судовому засіданні і представник відповідача, оскільки ведення документації по обліку робочого часу та нарахуванню заробітної плати згідно посадової інструкції старшого механіка… п.3.6 покладено на ОСОБА_4.(а.с.51,52), який в судовому засіданні пояснив , ніяких приписів невідпрацьованого робочого часу ОСОБА_1 вчинено не було, оскільки він перевіряв свої записи з електронними і тільки тоді підписував.

Суд критично оцінює твердження відповідача про те, що наказ видано не як штрафну санкцію, а по добровільній заяві ОСОБА_1 яка власноручно написала заяву про відрахування із її заробітної плати отримані кошти за час, який вона не працювала, оскільки це спростовується показами свідків, матеріалами відмовної кримінальної справи та ніяк не пояснює чому заява ОСОБА_1 від 04.04.2012 року про зупинення її «добровільної заяви» та скасування наказу про де преміювання залишена без реагування навіть після відмови в порушенні кримінальної справи.

Твердження представника відповідача та пояснення свідка ОСОБА_3 про те, що охорона проводить контроль за входом і виходом працівників на роботу із роботи і то є достовірні дані де кожен працівник ставить свій підпис спростовуються показаннями свідків:ОСОБА_4ОСОБА_7 ОСОБА_8,ОСОБА_9 про те , що охорона не в змозі записать всіх людей які привозить автобус тому вони в журалі ставили свої підписи, а пізніше охоронець дописував, а ОСОБА_1 працювала як і всі члени бригади, оскільки технологічний процес неможливо запустити без однієї людини, після даного інциденту власноручно проставляють час прибуття та виходу з роботи.

Згідно ст..127 КЗпП України , відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі , організації, де вони працюють, можуть проводитися за наказом власника або уповноваженого ним органу: - для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок і т.д., та при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації і можуть проводитись тільки у випадках, передбачених законодавством України. Покриття шкоди працівниками, відповідно до вимог ст..136 цього ж Кодексу, розмірі, що не перевищує середньомісячного заробітку, проводиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника, а якщо працівник не згоден з відрахуванням або його розміром проводиться шляхом подання власником позову до суду.

У відповідності із ст..130 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі , організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

Таким чином, на ОСОБА_1 не покладалися обов'язки по веденню табелювання робочого часу працівників бригади, що в судовому засіданні підтвердив представник відповідача, а відповідно вона і не повинна нести відповідальності по відшкодуванню шкоди, яка нічим не доведена, а позивач це заперечує і її твердження підтверджуються покази свідків, відмовним матеріалом кримінальної справи в порушенні якої відмовлено за відсутності складу злочину.

З урахування всіх обставин справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача про визнання наказу ПАТ «Миронівська птахофабрика» № 658п від 07.03.2012р.»Про де преміювання» недійсним та скасування його і моральної шкоди підлягають до часткового задоволення.

Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодуванню підлягає і моральна шкода у зв'язку з тим, що були порушені законні права, що призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків, які вимагали від нього додаткових зусиль для організацію її життя, суд вважає можливим стягнути із відповідача моральну шкоду в сумі 1000 грн.

Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати в дохід держави в сумі 214,60 грн.

Керуючись ст.43, 61 Конституції України, ст.ст.1,4,127,237-1 КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №4 від31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової ) шкоди», ст..ст. 10,11, 60, 88 ,209, 212, 214- 218 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати наказ ПАТ «Миронівська птахофабрика» № 658п від 07.03.2012 року «Про де преміювання» незаконним та зобов'язати ПАТ «Миронівська птахофабрика» його скасувати .

Стягнути із ПАТ «Миронівська птахофабрика» м.. Канів вул. Леніна 177,р/р 26002112225 в ЧОД « Райффайзен Банк Аваль» м. Черкаси, МФО 354411,ЄДРПОУ 30830662 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 проживаючого в АДРЕСА_1 моральну шкоду в сумі 1000 грн. ( Одну тисячі гривень ).

Стягнути із ПАТ «Миронівська птахофабрика» в дохід держави судовий збір в сумі 214,60 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через міськрайсуд на протязі 10 днів з дня його проголошення.

Головуючий К . М . Штих