Вирок № 26485013, 17.08.2012, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 213/621/12

В И Р О К

іменем України

"17" серпня 2012 р. Липовецький районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Мочульської Л. Т.

за участю секретаря Белінська С. І.,

прокурора Гаврилюк М.М.

захисника ОСОБА_1,

представника потерпілого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданнів приміщенні залу суду м.Липовець кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниця Вінницької області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, студента 2-го курсу Центру професійно-технічної освіти, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 187 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3, 23.01.2012 року біля 19.00 годин, маючи намір на розбійний напад з метою заволодіння чужим майном, заздалегідь приготувавши ніж, одяг та матерчату маску, шляхом вільного доступу зайшов на територію майданчика прийому металобрухту ТОВ «Київ-Інвест», яка розташована в смт. Турбові по вул. Миру 25 Липовецького району Вінницької області, де застосувавуючи фізичне насильство, що є небезпечним для життя та здоров'я, руками та ногами почав наносити тілесні ушкодження в область голови та тулубу ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми - струс головного мозку, контузії середнього ступеню правого ока та легкого ступеню лівого ока, параорбітальні гематоми, забійних ран обличчя, які згідно висновку експерта № 20 від 29.02.2012 року належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, після чого відкрито заволодів грошима в сумі 6100 гривень та мобільним телефоном марки «Самсунг», вартістю 500 гривень, які знаходилися в кишенях куртки та штанів останнього, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 6600 гривень.

Підсудний ОСОБА_3 у судовому засіданні вину свою визнав частково. Суду пояснив, що йому було відомо про наявність в смт. Турбові пункту прийому металобрухту, де він неодноразово бував і здавав метал, який приймала жінка та чоловік. 23.01.2012 року, надивившись бойовиків, він вирішив з цього металоприймального пункту викрасти гроші, так як раніше при здачі металу бачив гроші в підсобному приміщенні на столику. Він одягнув джинси світлого кольору, кросівки біло-чорного кольору, куртку зелено-сірого кольору. З собою у рюкзак взяв джинси, кросівки та матерчату маску чорного кольору, яку придбав у м. Вінниця кілька років тому та пішов в с. Приборівка, де сів на рейсовий автобус. При в'їзді в смт. Турбів він попросив водія, щоб той зупинився . Вийшовши з автобуса і пройшовши кілька метрів у лісі, заховав там рюкзак з речами . Біля 18.30 годин він підійшов до металоприймального пункту та став неподалік відкритої вхідної брами . Він побачив, що на території стояв один легковий автомобіль, а через кілька хвилин приїхала ще одна машина. На території було кілька чоловік. Через деякий час автомобілі від'їхали і залишилась одна людина, яка зайшла у підсобне приміщення і ОСОБА_3 впізнав чоловіка, якому раніше здавав металобрухт. Він підійшов до підсобного приміщення , з якого через хвилину вийшов цей чоловік та запитав хто він та що тут робить. ОСОБА_3 відповів, що він заблукав. Чоловік підійшов до нього та взяв його за куртку і почав тягнути до підсобного приміщення. Він сказав чоловікові, що його прізвище ОСОБА_6 з с. Прилука. Потім чоловік сказав, що викличе міліцію. Після цього кулаком правої руки він щосили наніс удар чоловікові в область обличчя, внаслідок чого той впав і ОСОБА_3 побачив, що з носа у чоловіка йде кров. Чоловік хотів піднятись, і коли він лежав обличчям до ОСОБА_3, то останній два рази правою ногою наніс удар чоловікові в обличчя. Обличчя у чоловіка було закривавлене і потім він наніс йому ще удар кулаком в область обличчя та один удар ногою в область тулуба. При собі ні ножа, ні маски у нього не було. Маска була в рюкзаку, він її з собою не брав . Він побачив, що біля чоловіка лежав мобільний телефон. Вказаний мобільний телефон він забрав, і також з кишені штанів потерпілого вийняв та забрав гроші п»ять купюр по 500 гривень і 1-2 купюри по 100 гривень. Потім вибіг через відчинену вхідну браму та через ліс пішов в с. Приборівка. По дорозі ОСОБА_3 забрав рюкзак та дійшов до с. Приборівка, де на полі переодягнувся у речі, які були в рюкзаку, а одяг який був на ньому, а саме кросівки та джинси положив у рюкзак та залишив на полі. Викрадені гроші у сумі 2600 гривень він потратив на власні потреби. Сім-карту з викраденого телефону марки «Самсунг», він розламав та викинув.. В с. Приборівка зупинив автомобіль на якому доїхав до м. Вінниця, там всю ніч пробув у Інтернет салоні. 24.01.2012 року він пішов на ринок та придбав джинси, кофту і шапку. Викрадений телефон марки «Самсунг»чорного кольору залишив собі та вставив у нього свою сім-карту. Даним телефоном він користувався, оскільки у нього не було мобільного телефону. Також за викрадені кошти він придбав плеєр та навушники. Він не хотів бити потерпілого, просто він його тримав, тягнув за куртку і погрожував що викличе працівників міліції.

Цивільний позов визнає частково: моральну шкоду повністю, матеріальну у сумі 2600 грн. і витрати на лікування.

На досудовому слідстві він давав інші показання оскільки його залякали працівники міліції, які чинили психологічний тиск, залякували тюрмою, прикували наручниками до батареї .

Потерпілий ОСОБА_4 суду пояснив, що з 2005-2006 року він працює начальником дільниці прийому металобрухту, яка розташована в смт. Турбів по вул. Миру 25 Липовецького району Вінницької області. 23.01.2012 року біля 18.35-18.40 годин його син ОСОБА_7 на своєму автомобілі привіз його на майданчик прийому металобрухту, оскільки він мав змінити дружину. . Коли ОСОБА_4 зайшов на майданчик, то дружина ОСОБА_8 стояла на вулиці. Через кілька хвилин приїхав на автомобілі ОСОБА_9, який забрав її щоб завезти додому. Вони відїхали і за ними відразу поїхав ОСОБА_10 з хлопцем. Вхідна брама була відчинена. Після чого він зайшов до підсобного приміщення, де знаходилися документи. В приміщенні він кілька хвили переглядав журнал прийому, після чого підійшов до монітору та у правий карман штанів поклав гроші мілкими купюрами номіналом 1, 2, 5, 10, 20 гривень. Також були гроші номіналом 50 та 100 гривень, одна-дві 200 гривень. Разом з цими грошима лежали ще гроші номіналом 500 гривень у кількості 8 штук. Яка сума була мілкими купюрами він не пам'ятає. Куди він положив телефон також не пам'ятає, але мабуть у карман куртки. В той момент коли він положив гроші в карман, то почув гавкіт собак. Він відразу вийшов з приміщення на вулицю, і побачив, що в напрямку відчиненої брами з майданчика йде чоловік, якого обступили собаки і не давали йому рухатися. Він запитав , чому той сюди прийшов, на що почув відповідь, що заблукав. Коли він почав до нього підходити, то побачив, що це хлопець молодого віку 20-25 років, невисокого зросту біля 1,65 м., середньої статури, обличчя овальне, волосся коротке світло-русяве. Хлопець був без головного убору, одягнений у куртку коричневого кольору, схожу на дублянку з штучного хутра. Обидві руки хлопця були у кишенях. Він підійшов ближче та запитав у хлопця, що у нього у руках. Хлопець відповів, що нічого не покаже. Він почав тягнути хлопця до підсобного приміщення, так як хотів підвести його ближче до світла. ОСОБА_4 запитав хто він і той відповів, що «ОСОБА_6 з Прилуки». Коли вони підійшли до приміщення, то він запропонував хлопцеві зайти всередину, однак той відмовився. Він взяв хлопця правою рукою за одяг спереду і сказав, що викличе міліцію. Він тримав хлопця повністю на витягнуту руку. Після того відчув удар і втратив свідомість. Куди та чим був нанесений удар він не пам'ятає.

З показань свідка ОСОБА_6, оголошених в судовому засіданні, встановлено, що він навчається в м. Вінниця в ПТУ № 2 та мешкає в гуртожитку в одній кімнаті з ОСОБА_3 з с. Приборівки Липовецького району Вінницької області, з яким підтримував дружні відносини. 24.01.2012 року він зустрівся в навчальному закладі з ОСОБА_3 на перерві, так як в ніч з 23.01.2012 року на 24.01.2012 року ОСОБА_3 не ночував у гуртожитку, а потім зустрілися в кімнаті гуртожитку. Він помітив, що у ОСОБА_3 був новий мобільний телефон марки «Самсунг» та запитав, де він його взяв. ОСОБА_3 пояснив, що даний телефон він придбав для себе. 27.01.2012 року він запропонував ОСОБА_3 поїхати до себе додому в гості, на що той погодився. Цього ж дня вони біля 18.00 годин приїхали до нього додому, а 29.01.2012 року повернулись на навчання. В автобусі ОСОБА_3 говорив з кимось по своєму мобільному телефону «Самсунг», а потім сказав, що його шукає міліція. Після цього ОСОБА_3 заховав свій мобільний телефон «Самсунг»під сидіння автобуса в якому вони їхали. Він не пояснював, чому його шукає міліція, але був дуже наляканий та нервував./а.с.19/

Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що на протязі року вона працює охоронником на майданчику прийому металобрухту ТОВ «Київ-інвест», який розташований в смт. Турбові по вул. Миру 25 Липовецького району Вінницької області. Директором майданчика являється ОСОБА_4 Разом з ним працює і його дружина ОСОБА_8 На роботу вона приходить о 19.00 годин і завжди її дочікуються або директор , або ОСОБА_8 Так 23.01.2012 року о 18.45 вона вийшла з дому на роботу. Вона прийшла на майданчик біля 19.00 годин. Вхідна брама була відчинена. Вона почула гавкіт собак і коли йшла по території, то на землі біля підсобного приміщення побачила лежачого чоловіка. Потім зайшла до приміщення, де горіло світло, оскільки думала, що там хтось є, але там нікого не було. Після цього вона вийшла на вулицю і підняла чоловіка, який лежав, впізнавши у ньому ОСОБА_4. Обличчя у нього було закривавлене та набрякле. Вона допомогла ОСОБА_4 піднятись і завела його до приміщення. Після цього вони знову вийшли на вулицю, оскільки він сказав, що йому погано. Вона відразу почала з мобільного телефону дзвонити до ОСОБА_8, але не змогла додзвонитися. Після цього вона залишила ОСОБА_4 на вулиці, а сама пішла до сусідів і подзвонила до ОСОБА_8 та повідомила, що сталось. Через кілька хвилин приїхала дружина та забрала ОСОБА_4 до лікарні. Коли вона оглядала територію майданчика, то побачила, що біля підсобного приміщення на снігу були плями бурого кольору схожі на кров.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що в смт. Турбів по вул. Миру 25 Липовецького району є майданчик прийому металобрухту ТОВ «Київ-інвест», де її чоловік працює начальником, а вона допомагає йому по роботі. Територія майданчика огороджена та в темну пору доби охороняється. 23.01.2012 року вона знаходилась на майданчику, і біля 18.00 годин мав приїхати її чоловік, оскільки їй потрібно було йти додому. Біля 18.30 годин приїхав ОСОБА_4 і на майданчику були ще люди автомобілем, але хто саме вона не пам'ятає. Вона своєму чоловікові віддала гроші номіналом по 500 гривень у кількості 7 штук та гроші в сумі 2600 купюрами різного номіналу ( 20 гривень, 50 гривень, 100 гривень, 1 гривня, 2 гривні, 5, гривень, 10 гривень), які він положив у карман штанів. Крім того у чоловіка в кармані були гроші в сумі 4000 гривень номіналом по 200 гривень. Вона викликала таксі та біля 18.40 годин поїхала додому. Відразу за ними виїхав інший автомобіль.На майданчику залишився ОСОБА_4, який мав дочекатись приходу охоронника. Біля 19.10 годин до неї на мобільний зателефонував незнайомий чоловік і сказав, що ОСОБА_4 побили. Після цього на таксі вона відразу поїхала на майданчик, а, приїхавши, побачила охоронника ОСОБА_11 та ОСОБА_4, який стояв біля підсобного приміщення. Обличчя у нього було закривавлене в ранах, та набрякле. ОСОБА_4 рухався неадекватно, хаотично та сказав, що його хтось побив , але нічого чіткого він не міг сказати. Після цього вона на таксі завезла ОСОБА_4 до Вінницької обласної лікарні № 2, де він знаходився на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні. По дорозі в лікарню вони виявили, що відсутній мобільний телефон чоловіка марки «Самсунг», який вона подарувала йому в червні 2011 року. Чоловік вийняв з кишені та віддав їй гроші в сумі 4000 гривень купюрами номіналом по 200 гривень. А решти грошей, які були в чоловіка - не стало.

Крім зазначених доказів, винуватість підсудного у вчиненні даного злочину підтверджується матеріалами кримінальної справи дослідженими в судовому засіданні:

· протоколом огляду місця події та фототаблицями до нього, згідно з яким при огляді місця події вилучений ніж / а.с.4-7 /

· протоколом пред'явлення особи для впізнання , згідно з яким потерпілий впізнав ОСОБА_3, як особу, яка вчинила на нього напад, /а.с.28/

· протоколом відтворення обстановки та обставин події з фототаблицями до нього, під час якого підозрюваний ОСОБА_3 відтворив обставини події / а.с. 49 /

· протоколом виїмки мобільного телефону марки «Самсунг» /а.с.30/

· висновком товарознавчої експертизи №98 від 03.02.2012 року, згідно з яким вартість викраденого телефона складає 500 грн /а.с.66-73/

· висновком експертизи холодної зброї № 45-Х від 16.02.2012 року , згідно з яким ніж, вилучений при огляді місця події, холодною зброєю не являється. /а.с.78-81/

· висновком судово-медичної експертизи №87 від 10.02.2012 року ( а.с. 95-97), згідно з якою в плямах на джинсових штанах, які належать ОСОБА_3 встановлена наявність крові людини, яка може належати і ОСОБА_4

· висновком судово- медичної експертизи № 20 від 29.02.2012 року /а.с.103,104/., згідно з якою у ОСОБА_4 мала місце закрита черепно-мозкова травма - струс головного мозку, контузія середнього ступеню правого ока та легкого ступеню лівого ока, параорбітальні гематоми, забійні рани обличчя, які виникли від дії тупих твердих предметів в час і при обставинах, викладених у постанові, які належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров»я ( понад 21 добу)

Суд ретельно перевірив посилання підсудного на застосування щодо нього незаконних методів досудового слідства. Судом було дано доручення прокуратурі Липовецького району на перевірку показань підсудного у цій частині.

За результатами перевірки була винесена постанова слідчого прокуратури Липовецького району про відмову в порушенні кримінальної справи відносно працівників Липовецького РВ УМВС по факту перевищення службових повноважень, що супроводжувались психологічним тиском, за відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ст.365 КК України( а.с.175).

Отже , враховуючи зазначені обставини, та даючи оцінку показанням підсудного в судовому засіданні, суд розцінює їх, як обраний підсудним спосіб захисту.

Суд вважає достовірними показання підсудного на досудовому слідстві, які логічно узгоджуються з іншими доказами по справі, та в сукупності підтверджують , що 23.01.2012 року біля 19.00 годин, ОСОБА_3, маючи намір на розбійний напад з метою заволодіння чужим майном, заздалегідь приготувавши ніж, одяг та матерчату маску, шляхом вільного доступу зайшов на територію майданчика прийому металобрухту ТОВ «Київ-Інвест», яка розташована в смт. Турбові по вул. Миру 25 Липовецького району Вінницької області, де застосувавуючи фізичне насильство, що є небезпечним для життя та здоров'я, руками та ногами почав наносити тілесні ушкодження в область голови та тулубу ОСОБА_4 , чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми - струс головного мозку, контузії середнього ступеню правого ока та легкого ступеню лівого ока, параорбітальні гематоми, забійних ран обличчя, які згідно висновку експерта № 20 від 29.02.2012 року належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, після чого відкрито заволодів грошима в сумі 6100 гривень та мобільним телефоном марки «Самсунг», вартістю 500 гривень, які знаходились в кишенях куртки та штанів останнього, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 6600 гривень.

Враховуючи, що ОСОБА_3, раніше неодноразово бував на території майданчика прийому металобрухту, що на час вчинення злочину брама майданчика була відчинена і туди мав вільний доступ будь-хто, охорони на час вчинення злочину не було, вторгнення на територію пункту відбулось шляхом вільного доступу через відчинену браму, без подолання будь-яких перешкод, суд вважає, що в даному випадку така кваліфікуюча ознака, як проникнення у сховище не знайшла свого підтвердження. Тому дії підсудного суд кваліфікує за ч.1 ст.187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров»я особи, яка зазнала нападу.

При обранні міри покарання підсудному, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки ним вчиненого, його особу, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

У відповідності до ст. 12 КК України, злочин, передбачений ч.1 ст. 187 КК України відноситься до тяжких злочинів, а санкція цієї статті передбачає лише покарання у виді позбавлення волі.

Як особа, за місцем навчання характеризується негативно , був помічений у вживанні алкоголю, потребує систематичного контролю. Мати цікавилась справами сина, але впливу на нього не має ( а.с.110).

Враховуючи зазначені обставини, а також те, що розбій є найбільш небезпечним серед злочинів проти власності, суд вважає, що підсудному слід призначити покарання у виді позбавлення волі.

Обтяжуючих покарання підсудного обставин, судом не встановлено.

До пом"якшуючих його покарання обставин суд відносить щире каяття.

При цьому , враховуючи молодий вік ОСОБА_3, який на час вчинення злочину лише досяг повноліття, раніше проблем із законом не мав, до кримінальної відповідальності не притягався, за місцем проживання характеризується позитивно (характеристика № 7 від 31.01.2012 року, видана правлінням садово-городнього масиву «Турбівський»/а.с. 109/), з 2006 року проживає без батька, який помер 07.12.2006 року, суд вважає можливим застосувати мінімальну міру покарання, передбачену ч.1 ст.187 КК України.

Потерпілим по справі заявлено цивільний позов на суму 25300 грн., з яких матеріальна шкода -15 300 грн, що включає 6100 грн -викрадені гроші та 9200 грн. -витрати на лікування і протезування зубів, а також моральна шкода -10 000 гривень.

Сума матеріальної шкоди в розмірі 6100 грн, визначена ОСОБА_4 в своєму цивільному позові, обґрунтована та відповідає встановленим обставинам справи, оскільки є співрозмірною із вартістю викрадених коштів. В той же час суду не надано будь-яких доказів, що видалення та протезування зубів викликано неправомірними діями підсудного, оскільки у відповідності до висновку судово-медичної експертизи ( а.с103-104), видалення чотирьох зубів у потерпілого було викликано діагнозом : парадонтит навколо 42,41, 31,32 зубів. Тому в частині стягнення 9200 грн за лікування та протезування зубів цивільний позов задоволенню не підлягає.

Суд вважає безспірним факт заподіяння злочином потерпілому по кримінальній справі моральної шкоди, оскільки остання являється постійним супутником кожної протиправної поведінки щодо фізичної особи. Моральна шкода полягає у фізичному болі, стражданнях, яких зазнала потерпіла, внаслідок неправомірних дій підсудного.

Розмір відшкодування за моральну шкоду залежить від характеру злочину, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала шкоди.

Враховуючи вищевикладене, визнання позову підсудним в частині стягнення моральної шкоди , вимоги розумності та справедливості, судову практику по подібних справах, ґрунтуючись на встановлених обставинах справи, суд задовольняє у повному обсязі позов ОСОБА_4 про стягнення з підсудного ОСОБА_3 10 000 грн. моральної шкоди.

По справі є речові докази, доля яких після набрання вироком законної сили визначається у відповідності до вимог ст.81 КПК України.

За матеріалами справи, на проведення судових експертиз по справі затрачено 1406 грн.76 коп ( А.С. 72,79), що є судовими витратами і відповідно до ст.. 93 КПК України підлягають стягненню із підсудного.

Також судом встановлено, що ОСОБА_3 був затриманий як підозрюваний у вчиненні злочину 30.01.2012 року, а з 02.02.2012 року щодо нього було обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту .

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.187 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 ( три) роки.

В строк відбуття покарання зарахувати час перебування під вартою -з 30.01.2012 року.

Міру запобіжного заходу підсудному до набрання вироком законної сили залишити попередню - утримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_4 6100 грн матеріальної шкоди та 10 000 грн. моральної шкоди , разом 16 100 гривень.

Речові докази по справі: викрадений телефон -повернути потерпілому, придбані за викрадені кошти одяг : кофту, шапку та штани, а також МРЗ програвач, навушники та приладдя до нього -передати в доход держави; решта речових доказів : ніж , вилучений під час огляду місця події, рюкзак, штани з плямами, кросівки та маска - підлягають знищенню після набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України у Вінницькій області (код -24525055, рахунок - 31250272210172, МФО -802015, банк одержувача -ГУДКУ у Вінницькій області, індивідуальний податковий № 245250502286, свідоцтво платника ПДВ № 100271072) - судові витрати в сумі 562,56 грн. за проведення судово-товарознавчої експертизи та 844 грн 20 коп -за проведення експертизи холодної зброї-а разом 1406,76 грн.

Вирок може бути оскаржений до Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області через Липовецький районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а для засудженого, який знаходиться під вартою - з дня отримання копії вироку.

Суддя:Л. Т. Мочульська