Ухвала суду № 26482668, 18.07.2012, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 207/125/2012 Провадження № 22-ц/0290/2040/2012Головуючий в суді першої інстанції:Димбіцький Ю.В.Категорія: 19 Доповідач: Кучевський П. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2012 м. ВінницяКолегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Кучевського П.В.

Суддів: Камзалова В.В., Панасюка О.С.

При секретарі: Руденко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 29 травня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтербудмонтаж» про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до Іллінецького районного суду Вінницької області з позовом до ТОВ «Фірма «Інтербудмонтаж», в якому просив стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 40 000 грн.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_2 з допомогою підсобників виконав обумовлену договором роботу повністю, а саме: капітальний ремонт покрівлі дошкільного закладу «Пролісок» в місті Іллінці, а ТОВ «Фірма «Інтербудмонтаж» - частково - не забезпечивши його роботу відповідними будівельними матеріалами, виплатила всього 8500 грн. для харчування і проживання, тоді як за трудовою угодою від 11 червня 2010 року відповідач зобов'язувався виплатити 40 000 грн.

Рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області від 29 травня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області від 29 травня 2012 року, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та ухвалити нове рішення у справі, яким задовольнити заявлені позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції в порушення норм матеріального та процесуального права помилково взято уваги розпорядження директора ТОВ «Фірма «Інтербудмонтаж» як доказ одностороннього припинення договору відповідачем.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що договір про виконання робіт з ремонту покрівлі дитячого дошкільного закладу «Пролісок» від 11 червня 2010 року був припинений в односторонньому порядку в зв'язку з порушенням термінів виконання будівельно-ремонтних робіт передбачених договором.

Судом встановлено, що між ОСОБА_2 та ТОВ «Фірма «Інтербудмонтаж» 11 червня 2010 року було укладено договір за яким позивач зобов'язувався виконати роботу з ремонту покрівлі дитячого дошкільного закладу «Пролісок».

Згідно із п. 2.1 договору термін виконання робіт встановлювався з 11 червня по 11 липня 2010 року.

Пунктом 4.3 договору передбачається, що у разі порушення виконавцем умов даного договору замовник має право в односторонньому порядку розірвати даний договір або стягнути матеріальне відшкодування.

Як встановлено, директор ТОВ «Фірма «Інтербудмонтаж» розпорядженням від 29 червня 2010 року №1 у зв'язку з порушенням умов договору, а саме: зриву термінів виконання будівельно-монтажних робіт по дитячому дошкільному закладу «Пролісок» та збитковості для підприємства по виконанню договору з міською радою, розірвано договір від 11 червня 2010 року та прийнято позивача на роботу згідно наказу від 01 липня 2010 №18 на постійній основі на посаду покрівельника (а.с. 51).

З апеляційної скарги вбачається, що позивачу було відомо про вище зазначений факт, оскільки він вказує, що власноручно написав заяву про прийняття його на роботу на постійній основі.

Крім того, за час роботи з 01 липня 2010 року по 01 вересня 2010 року ОСОБА_2 було виплачено 8500 грн. заробітної плати. Також із 02 по 16 серпня 2010 року ОСОБА_2 за його письмовою заявою надавалася відпустка за власний рахунок.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що договір від 11 червня 2010 року був припинений в односторонньому порядку 29 червня 2011 року. Надалі між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, що регулюються трудовим законодавством.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому

Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Як встановлено ч. 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу п.1 ч.1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Зважаючи на викладене колегія суддів апеляційного суду вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що у ТОВ «Фірма «Інтербудмонтаж» у зв'язку з порушенням встановлених договором строків виконання зобов'язання були усі правові підстави для одностороннього розірвання угоди.

Крім того, звертається увага, що позивач не оскаржував підстав припинення зобов'язань за договором від 11 червня 2010 року та з даного приводу до суду не звертався.

За таких обставин, ОСОБА_2 не виконавши у встановлений строк передбаченого договором від 11 червня 2010 року об'єму робіт, фактично визнав правомірність одностороннього припинення зобов'язання за договором підряду замовником ТОВ «Фірма «Інтербудмонтаж», а тому заявлені позовні вимоги про стягнення всієї обумовленої договором ціни в розмірі 40000 грн. є не доведеними та такими що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

В силу частини 1 статті 60 ЦПК України кожна зі сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу.

Враховуючи встановлене судова колегія приходить до висновку про те, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідивши обставини справи, надавши належну оцінку наявним у справі доказам, правильно встановив коло суспільних правовідносин та норми матеріального права, які їх регулюють та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Рішення суду є законним і обґрунтованим, підстав для його скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 29 травня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом вірно: