Рішення № 26482549, 03.07.2012, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 224/393/2012 Провадження № 22-ц/0290/2016/2012Головуючий в суді першої інстанції:Пилипчук О.В.Категорія: 27 Доповідач: Міхасішин І. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2012 м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого : Міхасішина І.В.

Суддів: Стадника І.М., Голоти Л.О.

При секретарі: Яблонській І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 03 травня 2012 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту, -

встановила:

В лютому 2010 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № VIXRRX12750477 від 14 березня 2009 року у розмірі 35926, 79 грн., з яких 4531, 20 грн. - заборгованість за кредитом; 295, 21 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 101, 97 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 28811, 42 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором , а також штрафи відповідно до п. 5.3 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 1686, 99 грн. - штраф (процентна складова), а також стягнення судових витрат у справі.

Рішенням Томашпільського районного суду Вінницької області від 03 травня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі та вимог, заявлених в суді першої інстанції дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції в повній мірі не відповідає.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів виконання кредитного договору, зокрема перерахування кредитних коштів на рахунок торгівельно-сервісного підприємства та отримання позичальником кредитних коштів за договором.

З такими висновками суду погодитися неможливо.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Правильним є те, що відповідно до ст. 10, 119 ЦПК України позивач зобов'язаний зазначити докази, що підтверджують кожну обставину , якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зокрема у позовній заяві.

Згідно з ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим кодексом.

Проте, зазначених вимог закону суд першої інстанції не виконав як на стадії відкриття провадження у справі, так і під розгляду справи.

Як встановлено по справі, 14 березня 2009 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № VIXRRX12750477.

Згідно Заяви позичальника банк надав позичальнику строковий кредит у сумі 4531, 20 грн. на строк з 14 березня 2009 року по 14 березня 2010 року включно для придбання товару, а також у розмірі 691, 2 грн. на плату страхового платежу, з сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,0% на місяць, на суму залишку заборгованості за кредитом, одноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 11,30 грн. в обмін на зобов'язання позичальника з повернення кредиту , сплати відсотків , винагороди, комісії в зазначені в Заяві та Умовах надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (СТАНДАРТ) строки. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку, починаючи з 14 квітня 2009 року (дати сплати першого щомісячного платежу) у сумі 414, 28 грн. для погашення заборгованості за кредитом, відсотків, винагороди, комісії, а також інших витрат згідно з Умовами. Позичальник доручає банку , без додаткового узгодження, перерахувати кредитні кошти в день надання кредиту: в сумі 3200 грн. на поточний рахунок №26004060314984 в Вінницька філія ПриватБанку, м. Вінниця, МФО 302689, ЗКПО 3155109017 з призначенням платежу «Перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою №24 від 14 березня 2009 року, у тому числі ПДВ 533, 33 грн. В сумі 640 грн. на поточний рахунок №61111909990760, в ПриватБанк, МФО 302689, ЗКПО 21724222 з призначенням платежу «Сплата одноразової винагороди за надання фінансового інструменту за кредитним договором № VIXRRX12750477 від 14 березня 2009 року. В сумі 691, 2 грн. на сплату страхового платежу на поточний рахунок Страхової компанії ЗАО Страховая компания Ингострах, код 2956813592, рахунок № 26507050000686 в ПриватБанк МФО 305299.

Сторони погодили, що заява разом із запропонованими ПриватБанком Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (СТАНДАРТ), Тарифами складає кредитно- заставний договір.

Згідно з п. 2.1. Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (СТАНДАРТ) банк зобов'язується надати позичальнику кредит шляхом перерахування на рахунок торгівельно-сервісному підприємству. Строк, термін повернення, розмір кредиту, цілі, відсотки, винагороди, розмір щомісячного платежу та період сплати платежів визначені в Заяві позичальника, підписанням якої клієнт та банк укладають кредитно-заставний договір.

Згідно з п.п. 5.1, 5.3 Умов у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту, позичальник сплачує банку пеню у розмірі 1, 25% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, але не менше 1 грн. При порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш, ніж 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Відповідно до п. 6.3 Умов дата видачі кредиту є дата укладання кредитно-заставного договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Так, відповідно до акту прийому-передачі товару № VIXRRX12750477 від 14 березня 2009 року продавець «ФЛП ОСОБА_3» в особі ОСОБА_4 з одного боку передав, а покупець ОСОБА_2 прийняв товар - водонагрівач загальною вартістю 4900 грн. відповідно до рахунку фактури/товарної накладної/договору купівлі-продажу №24 від 14 березня 2009 року (а.с. 50-51).

Згідно меморіального ордеру №00к7 від 16 березня 2009 року Вінницькою філією ПАТ КБ «ПриватБанк» перераховано 640 грн. ОСОБА_2 згідно кредитного договору від 14 березня 2009 року № VIXRRX12750477, згідно меморіального ордеру № HSAV6B00k5 від 16 березня 2009 року позивачем перераховано 691, 20 грн. ЗАО «Ингострах» (транзит) як страхова премія за кредитним договором від 14 березня 2009 року та згідно меморіального ордеру №ILFZ0ABP91 позивачем перераховано 3200 грн. ФОП ОСОБА_3 сплата згідно рахунку-фактури 324 від 14 березня 2009 року .

ОСОБА_2 підтверджено факт укладання кредитного договору від 14 березня 2009 року.

Таким чином, по справі встановлено, що між сторонами було укладено кредитно-заставний договір № VIXRRX12750477 від 14 березня 2009 року, факт належного виконання зобов'язання банком за договором та неналежне його виконання з боку відповідача.

Договір в установленому законом порядку ніким не оспорено та є чинним.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором від 14 березня 2012 року

Відповідно до роз'яснень, наданих у п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 40 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення» у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Кредитним договором передбачено відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: пеня та штраф. Тобто за одне й те саме порушення зобов'язання передбачена подвійна відповідальність одного виду. При цьому в ст. 61 Конституції України зазначено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення фінансових санкцій за кредитним договором у вигляді штрафу 500 грн. (фіксована частина) та штраф - 1686, 99 грн. (відсоток від суми заборгованості) не підлягають до задоволення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позивач звернувся до суду з позовом 17 лютого 2012 року.

Отже, пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором підлягає стягненню в межах одного року.

Згідно з ч. 2 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Сторони можуть право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 3 ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Проте, позивачем не надано суду належного та повного розрахунку пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором відповідача, які підтверджують суму заборгованості, за рік, що передував зверненню до суду.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором від 14 березня 2012 року №VIXRRX12750477 в розмірі 4928 грн. 38 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 4531 грн. 20 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом - 295 грн. 21 коп., заборгованість з комісії за користування кредитом - 101 грн. 97 коп.

За таких обставин, суд першої інстанції в порушення ст. ст. 212-214 ЦПК України неповно з'ясував обставини , які мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, рішення суду першої інстанції підлягає до скасування з ухваленням нового рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316, 319 ЦПК України

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 03 травня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер платника податку НОМЕР_1 проживаючий АДРЕСА_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, р/р №29092829003111 МФО №305299 ) заборгованість за договором кредиту №VIXRRX12750477 від 14 березня 2009 року у розмірі 4928 (чотири тисячі двадцять вісім) грн. 38 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 4531 ( чотири тисячі п'ятсот тридцять одна) грн. 20 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом - 295 (двісті дев'яносто п'ять) грн. 21 коп., заборгованість з комісії за користування кредитом - 101 (сто одна ) грн. 97 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 394, 23 грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом вірно: