Рішення № 26482448, 17.07.2012, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 2-398/2011 Провадження № 22-ц/0290/2192/2012Головуючий в суді першої інстанції:Димбіцький Ю.В.Категорія: 24 Доповідач: Міхасішин І. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2012 м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого: Міхасішина І.В.,

суддів: Стадника І.М., Войтка Ю.Б.

при секретарі: Яблонській І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою Підприємства «Волиньавтомотосервіс» на рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 30 травня 2012 року у цивільній справі за позовом Підприємства «Волиньавтомотосервіс» до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

в с т а н о в и л а:

В квітні 2011 року Підприємство «Волиньавтомотосервіс» звернулося до Іллінецького районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_2, в якому просило стягнути з відповідача 181 633 грн. заборгованості за договором підряду.

Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що 11 листопада 2009 року ОСОБА_2 звернувся до Підприємства «Волиньавтомотосервіс» із заявою про ремонт автобуса, який належить на праві власності відповідачу та зазнав пошкоджень внаслідок ДТП. Згідно висновку №161 від 15 березня 2010 року експертного автотоварознавчого дослідження автобуса матеріальний збиток, завданий власникові автобуса в результаті його пошкодження при ДТП складає 178 968, 60 грн.

Підприємство провело ремонт автобуса з використанням власних запчастин та матеріалів на загальну суму 181 633 грн., що підтверджується замовленням-нарядом №0000000385 від 01 листопада 2010 року. Відповідач погодився із сумою, яку визначило підприємство на проведення ремонту автобуса, проте кошти за ремонт не сплатив, що стало підставою для звернення до суду з вказаним позовом.

Рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області від 30 травня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Підприємство «Волиньавтомотосервіс» ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що договір підряду, як підстава позовних вимог Підприємства «Волиньавтомотосервіс», відсутній. Позивачем не надано доказів на підтвердження існування домовленості із відповідачем щодо всіх істотних умов договору, зокрема, предмета, ціни договору, строків виконання робіт, порядку і строків оплати виконаних робіт, не надано доказів погодження ОСОБА_2 суми, яку визначено у замовленні-наряді на проведення ремонту автобуса, замовлення-наряд №000000035 від 01 листопада 2010 року не містить необхідних реквізитів, а саме підписів всіх осіб, зокрема не містить підпису самого замовника - ОСОБА_2, а отже такий документ не є кошторисом на виконання ремонту автобуса та не є доказом фактичного виконання робіт, оскільки акт прийому-передачі виконаних за договором підряду сторонами не складався. Крім того, позивачем не доведено, що строк оплати ремонтних робіт уже наступив, а відтак наявність порушення права позивача.

З такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки судом порушено норми матеріального права.

По справі встановлено, що позивач ОСОБА_2 є власником автобуса YOUYI ZGT 6831, кузов НОМЕР_2 2006 року випуску, д.р.н. НОМЕР_1, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та копією договору купівлі-продажу від 09 лютого 2007 року (а.с. 4, 71-75).

11 листопада 2009 року ОСОБА_2 звернувся до Підприємства «Волиньавтомотосервіс» із заявою про проведення поточного ремонту автобуса, який зазнав пошкоджень внаслідок ДТП (а.с. 5).

12 листопада 2009 року пошкоджений транспортний засіб ОСОБА_2 був оглянутий спеціалістом ТОВ «Експерт-сервіс Волинь» в м. Луцьку, в якому зафіксовані пошкодження передньої правої частини автобуса (а.с. 83-85).

Згідно з висновком №161 експертного автотоварознавчого дослідження автобуса, виконаного 15 березня 2010 року спеціалістом ТОВ «Експерт-сервіс Волинь» за заявою Підприємства «Волиньавтомотосервіс», матеріальний збиток, завданий власникові автобуса YOUYI ZGT 6831, д.р.н. НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП складає 178968, 60 грн. (а.с.4, 78-82).

Підприємством «Волиньавтомотосервіс» було проведено ремонт автобуса з використанням власних матеріалів та запчастин на загальну суму 181 633 грн. Перелік виконаних робіт та їх вартість були погоджені сторонами у замовленні-наряді №0000000035 від 01 листопада 2010 року (а.с. 35-37), та засвідчені підписами від виконавця - Підприємства «Волиньавтомотосервіс» та замовника - ОСОБА_2

Згідно з висновком №169 судово-почеркознавчої експертизи від 28 лютого 2012 року, проведеної Вінницьким Відділенням КНДІСЕ підпис від імені ОСОБА_2, що розташований в розділі «Від Замовника» Замовлення-наряду №000000035 від 01 листопада 2010 року, виконаний самим ОСОБА_2 Рукописний текст «Зайцев Петро Іванович», що розташований в розділі «Від Замовника» №000000035 від 01 листопада 2010 року , виконаний самим ОСОБА_2.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та

оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 839 ЦК України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше

не встановлено договором.

Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Статтею 843 ЦК України встановлено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.

Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

За змістом ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний

сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

З аналізу змісту вищевказаних норм вбачається, що істотною умовою договору підряду є умова про його предмет. Щодо ціни та строків виконання договору, то зазначені умови не є його істотними умовами, а тому відсутність погодження сторонами у договорі таких умов не можуть бути підставою для визнання договору неукладеним та не є доказом відсутності зобов'язання сторін.

Кошторис не є обов'язковим елементом договору підряду, і може складатися за розсудом сторін, залежно від обсягу виконуваних робіт.

Крім того, ЦК не містить загальної норми , яка регулювала б питання стосовно форми договорів підрядного типу, тобто при їх укладенні слід виходити із загальних положень ЦК про форму правочинів, з чого можна дійти висновку про те, що законодавцем передбачена свобода сторін при виборі форми такого договору, за умови належного погодження сторонами умови про його предмет, який відрізняє його від інших договорів про надання послуг, що характеризується метою договору -виконання певної роботи із передачею її результату замовнику.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Як вбачається з матеріалів справи , сторонами було погоджено предмет договору - виконання робіт з ремонту автобуса, що підтверджується заявою ОСОБА_2 від 11 листопада 2009 року та замовленням-нарядом №000000035 від 01 листопада 2010 року, що підтверджує волю сторін на встановлення цивільних правовідносин.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що між Підприємством «Волиньавтомотосервіс» та ОСОБА_2 було укладено договір підряду у належній формі, погоджено умови про його предмет. Підрядником було виконано умови договору, про що надано розрахунок вартості виконаних робіт та матеріалів, яка була погоджена замовником - ОСОБА_2

Суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги замовлення-наряд №000000035 від 01 листопада 2010 року, який підписаний сторонами та висновок судово-почеркознавчої експертизи №160 від 28 лютого 2012 року, як належні та допустимі докази у справі щодо погодження сторонами виду і ціни проведених робіт. При цьому суд першої інстанції необґрунтовано послався на примірники замовлення-наряду №000000035 від 01 листопада 2010 року та замовлення-наряд №0000001808 від 05 квітня 2011 року, які не підписані сторонами, з чого дійшов висновку про відсутність домовленості між сторонами, що не відповідає обставинам справи.

Суд першої інстанції не навів мотивів , з яких ним не приймаються до уваги як докази висновок судово-почеркознавчої експертизи та замовлення-наряд №000000035 від 01 листопада 2010 року, який підписаний сторонами, що не відповідає вимогам щодо змісту судового рішення.

Висновки суду першої інстанції про відсутність договору підряду не ґрунтуються на нормах матеріального права та спростовуються матеріалами справи. До таких висновків суд дійшов без повного дослідження всіх обставин справи.

Також є необґрунтованими висновки суду першої інстанції про недоведення позивачем факту виконаних робіт за відсутнім договором підряду та передачі їх відповідачу, оскільки на його підтвердження не надано акта приймання-передачі.

По справі встановлено, та не заперечується сторонами, що після виконання Підприємством «Волиньавтомотосервіс» ремонтних робіт автобус YOUYI ZGT 6831, кузов НОМЕР_2 2006 року випуску, д.р.н. НОМЕР_1 було передано ОСОБА_2, який прийняв належним чином виконану роботу, зауважень щодо проведених робіт не заявив та на даний час транспортний засіб перебуває в експлуатації відповідача.

Згідно із ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі

виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших

недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Таким чином, Підприємство «Волиньавтомотосервіс» здійснило в повному обсязі обумовлену роботу та передало її результат замовнику - ОСОБА_2, проте останній не здійснив її оплату відповідно до с умов ст. 854 ЦК України.

З цих підстав, необґрунтованими є висновки суду першої інстанції про недоведеність вимог позивача в частині настання строку сплати за відсутнім договором підряду, оскільки такі висновки суду є взаємовиключними, а також спростовуються матеріалами справи.

Помилковими є висновки суду першої інстанції щодо неспіврозмірності вартості ремонтних робіт вартості належного відповідачу транспортного засобу, оскільки вартість ремонтних робіт, як було встановлено вище, була погоджена сторонами, висновок №161 експертного автотоварознавчого дослідження автобуса, виконаного 15 березня 2010 року відповідачем не оспорювався. Розрахунки вартості проведених робіт відповідачем жодним доказом не спростовані.

Колегією суддів не приймаються до уваги як підстава для звільнення від доказування ухвала Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 грудня 2010 року та ухвала апеляційного суду Волинської області від 29 березня 2011 року, оскільки даними судовими рішеннями вирішувались процесуальні питання щодо підсудності цивільної справи, а саме досліджувалась наявність умови договору про місце його виконання як підстава для застосування ч. 8 ст. 110 ЦПК України, вирішуючи які суди дійшли висновку про непідсудність даної справи Луцькому міськрайонному суду Волинської області.

Згідно з ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що між підприємством «Волиньавтомосервіс» та ОСОБА_2 виникли зобов'язальні правовідносини, на підставі договору підряду, укладеного в простій письмовій формі, які не виконуються замовником, а саме не здійснено оплату за належно виконані роботи. Сума виконаних робіт та заборгованість замовника перед підрядником підтверджена належними та допустимими доказами у справі, а тому вимоги позивача є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

За таких обставин, суд першої інстанції при вирішення спору неправильно встановив спірні правовідносини, які виникли між сторонами, не застосував норми матеріального права, які підлягали до застосування та дійшов необґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає до скасування з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну Підприємства «Волиньавтомотосервіс» задовольнити.

Рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 30 травня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Підприємства «Волиньавтомотосервіс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за довгором підряду задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (проживаючий АДРЕСА_1) на користь Підприємства «Волиньавтомотосервіс» (м. Луцьк вул. Підгаєцька, 3, р/р 26006301004706 у Луцькій філії ВАТ «ВТБ банк» м. Луцьк МФО 303473, ЗКПО 21742251) 181 633 (сто вісімдесят одну тисячу шістсот тридцять три) грн. заборгованості за договором підряду від 01 листопада 2010 року.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом вірно: