Ухвала суду № 26481985, 24.09.2012, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 206/4532/2012 Провадження № 22-ц/0290/2681/2012Головуючий в суді першої інстанції:Сичук М.М.Категорія: 79 Доповідач: Шемета Т. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2012 м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі: головуючого : Шемети Т. М., суддів: Сопруна В. В., Пащенко Л. В. при секретарі: Богацькій О.М. з участю: представника відповідача ТОВ «Багатогалузева фірма «Республіканське управління механізації шляхового будівництва»Грубника Д.Л. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Багатогалузева фірма" Республіканське управління механізації шляхового будівництва"" на ухвалу Замостянського районного суду м. Вінниці від 20 липня 2012 року про відкриття провадження по справі та на ухвалу Замостянського районного суду м. Вінниці від 20 липня 2012 року про забезпечення позову, по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантік Оіл" до ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Багатогалузева фірма" Республіканське управління механізації шляхового будівництва"" про стягнення заборгованості, - в с т а н о в и л а :

10 липня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлантік Оіл" звернулося до ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Багатогалузева фірма" Республіканське управління механізації шляхового будівництва"" про стягнення заборгованості. До позовної заяви позивачем була додана заява про забезпечення позову.

Ухвалою Замостянського районного суду м. Вінниці від 20 липня 2012 року провадження по справі було відкрито.

В цей же день ухвалою Замостянського районного суду м. Вінниці від 20 липня 2012 року задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантік Оіл" про забезпечення позову та накладено арешт на майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальність «Багатогалузева фірма «Республіканське управління механізації шляхового будівництва»(код ЄДРПОУ 05422912, адреса: м. Київ, просп. Московський 9в), а саме: квартиру АДРЕСА_1; квартиру АДРЕСА_2: нежитлове приміщення АДРЕСА_3; нежитлове приміщення АДРЕСА_4; нежитлове приміщення з АДРЕСА_5; нежитлове приміщення АДРЕСА_6; нежитлові приміщення з АДРЕСА_7; нежитлові приміщення АДРЕСА_8; нежитлове приміщення з АДРЕСА_9; нежитлові приміщення з АДРЕСА_10; нежитлове приміщення АДРЕСА_11); нежитлове приміщення АДРЕСА_12; майновий комплекс по АДРЕСА_13

Не погодившись із зазначеними ухвалами суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Багатогалузева фірма" Республіканське управління механізації шляхового будівництва"" подало апеляційну скаргу, в якій просить:

- ухвалу про відкриття провадження скасувати та відмовити у відкритті провадження по справі. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд відкрив провадження з порушенням правил підсудності: не визначився з суттю правовідносин, не врахував, що сутність правовідносин полягає в спорі між двома юридичними особами та такий спір має розглядатися в порядку господарського судочинства, що фізична особа не є солідарним боржником з юридичною особою-відповідачем;

- також просить ухвалу про забезпечення позову скасувати як таку, що постановлена безпідставно, необґрунтовано, не є спів мірним способом забезпечення позову.

Також апелянт посилається на те, що при постановленні обох ухвал судом було порушено ряд процесуальних норм, в тому числі копії ухвал не були вчасно направлені відповідачеві.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваних ухвал в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши пояснення представника відповідача, вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.

Суддя першої інстанції, відкриваючи провадження у справі, виходив з того, що позовна заява підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, відповідає вимогам ст. ст. 119, 120 ЦПК України. Однак, такий висновок суду не відповідає фактичним обставинам у справі.

Так, між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Багатогалузева фірма" Республіканське управління механізації шляхового будівництва"" були укладені договори купівлі - продажу нерухомого майна на суму 1 540 629 грн. 00 коп. Рішенням господарського суду м. Києва, що набрало законної сили, вказані договори були визнані недійсними, внаслідок чого у ОСОБА_4 виникло право вимагати повернення сплачених коштів у сумі 1 540 629 грн. 00 коп..

28 листопада 2008 р. ОСОБА_4 в особі представника за довіреністю в порядку передоручення ОСОБА_5 уклала договір про відступлення права вимоги з ОСОБА_3, згідно якого до останнього перейшло право вимоги повернення сплачених за визнаними недійсними договорами купівлі-продажу кошти в сумі 1 540 629 грн. 00 коп..

23 квітня 2012 року між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлантік Оіл" укладено договір про відступлення права вимоги, за яким право вимагати кошти в сумі 1 540 629 грн. 00 коп.. перейшло до позивача. Згідно п. 1.6 даного договору ОСОБА_3 частково поручився за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Багатогалузева фірма" Республіканське управління механізації шляхового будівництва"" своїх зобов'язань в сумі 10 000 грн..

Посилаючись на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Багатогалузева фірма" Республіканське управління механізації шляхового будівництва"" своїх зобов'язань, позивач звернувся в суду до відповідачів ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Багатогалузева фірма" Республіканське управління механізації шляхового будівництва"" про стягнення заборгованості як до солідарних боржників та ставить вимогу стягнути з ОСОБА_3 10 000 грн., а з ТОВ «Багатогалузева фірма «Республіканське управління механізації шляхового будівництва» 1 530 629 грн.. Згідно з довідкою з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а. с. 25) Товариство з обмеженою відповідальністю "Багатогалузева фірма" Республіканське управління механізації шляхового будівництва"" є юридичною особою. Позивач, звертаючись до Замостянського районного суду м. Вінниці з позовною заявою, просив застосувати положення ст. ст. 109, 113 ЦПК України, зазначивши те, що позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях пред'являються за місцем проживання або знаходження одного з відповідачів за вибором позивача, а тому справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства Замостянським районним судом м. Вінниці.

За загальним правилом, згідно ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод

чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно із ч. 1 ст.1, ст. ст. 2. 12 ГПК України справи, у яких сторонами є юридичні особи та громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, розглядаються господарськими судами.

Стаття 16 ЦПК України визначає, що не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлене законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позов пред'явлено юридичною особою Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлантік Оіл" до юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Багатогалузева фірма" Республіканське управління механізації шляхового будівництва"" та ОСОБА_3 -фізичної особи.

Відкриваючи провадження по справі, суд повинен, не зважаючи на право позивача визначати коло відповідачів, вникнути в суть правовідносин, що склалися між сторонами.

Позивач має право пред'явити позов одночасно до юридичної особи та фізичної особи в разі, коли їх обов'язок перед позивачем є нероздільним, обов'язки перед позивачем виникли з одних і тих самих правовідносин, вимоги взаємопов'язані між собою і окремий їх розгляд неможливий

Як вбачається з умов договору про відступлення права вимоги від 23 квітня 2012 року ( а.с.18-21), зокрема з п. 2.1.3, ОСОБА_3 є боржником на суму лише 10 000 грн., тоді як ТЗОВ «Багатогалузева фірма «Республіканське управління механізації шляхового будівництва»є боржником на суму 1 540 629 грн.

Відповідач ОСОБА_3 не є ні поручителем виконання зобов'язання другим відповідачем, ні солідарним боржником з другим відповідачем в розумінні параграфа 3 глави 49 та ст.. 543 Цивільного Кодексу України. Тому в даному випадку Товариство з обмеженою відповідальністю "Багатогалузева фірма" Республіканське управління механізації шляхового будівництва"" та ОСОБА_3 не є солідарними боржниками, їх обов'язки перед позивачем не є нероздільними та не виникають з одних і тих самих правовідносин, вимоги до кожного з них є індивідуальними, не пов'язаними між собою. При відкритті провадження суд першої інстанції цього не врахував та помилково застосував положення ст.. 109, ч.1 ст. 113 ЦПК України, не врахувавши, що вимоги до ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Багатогалузева фірма" Республіканське управління механізації шляхового будівництва"" підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства: цивільного та господарського відповідно, тобто дійшов помилкового та передчасного висновку щодо відкриття провадження по справі. За таких обставин вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню, так як апеляційний суд неповноважний вирішувати питання про відкриття чи відмову у відкритті провадження по справі, тому справа підлягає поверненню в суд першої інстанції для належного вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Що стосується ухвали Замостянського районного суду м. Вінниці від 20 липня 2012 року про забезпечення позову, то суд першої інстанції, задовольняючи заяву про забезпечення позову керувався відомостями, зазначеними в заяві про забезпечення позову і виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Однак такий висновок суду є передчасним та не відповідає фактичним обставинам справи.

Так, судом першої інстанції, під час розгляду заяви про забезпечення позову, в порушення вимог ч. 6 ст. 152 ЦПК України, не було перевірена дійсна вартість майна на яке накладено арешт, та не встановлена співмірність його вартості вимогам заявленим в позовній заяві. Не взято до уваги пункт 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»де зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Судом не було встановлено та не мотивовано в ухвалі наявність чи відсутність обставин що могли б утруднити чи унеможливити виконання рішення суду, не взято до уваги інтереси відповідача: не перевірено чи накладення арешту на зазначене майно не зробить неможливим здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "Багатогалузева фірма" Республіканське управління механізації шляхового будівництва"" господарської діяльності. Таким чином арешт був накладений передчасно, без з'ясування усіх суттєвих обставин по справі, в тому числі і підсудності вказаної справи Замостянському районному суду м. Вінниці.

За таких обставин доводи апеляційної скарги є ґрунтовними та вона підлягає задоволенню, а ухвала про забезпечення доказів. -скасуванню з направлення до суду першої інстанції для належного вирішення заявленого клопотання.

Зважаючи на викладене, та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312, 313. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія ,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Багатогалузева фірма" Республіканське управління механізації шляхового будівництва"" задовольнити частково.

Ухвалу Замостянського районного суду м. Вінниці від 20 липня 2012 року про відкриття провадження у справі скасувати, передати питання відкриття провадження по справі на новий розгляд до Замостянського районного суду м. Вінниці.

Ухвалу Замостянського районного суду м. Вінниці від 20 липня 2012 року про забезпечення позову скасувати, питання про забезпечення позову по справі передати на новий розгляд до Замостянського районного суду м. Вінниці.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає як така що не перешкоджає подальшому провадженню по справі.

Головуюча: Т. М. Шемета

Судді: Л. В. Пащенко

В. В. Сопрун