Рішення № 26481960, 19.09.2012, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 209/1247/12 Провадження № 22-ц/0290/2289/2012Головуючий в суді першої інстанції:Навроцький А.П.Категорія: 20 Доповідач: Копаничук С. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2012 м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючої : Копаничук С.Г.

Суддів: Нікушина В.П., Денишенко Т.О.

при секретарі: Чернаті В.С.

за участю відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором купівлі-продажу, за апеляційною скаргою дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на рішення Козятинського міськрайонного суду від 05.06.2012 року ,-

В с т а н о в и л а :

ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (надалі - Компанія) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 2974,64 грн. боргу за договором купівлі-продажу з відстроченням платежу №0200125 від 02.08.2006 року, посилаючись на те, що дочірнє підприємство "Газ-тепло" КАУ "Нафтогаз Україна", правонаступником якого є позивач, як продавець, згідно укладеного з ОСОБА_2 договору, передало та встановило останньому газо - теплопостачальне устаткування на загальну суму 13740,85 грн. ,а він зобов'язався прийняти його та оплатити згідно порядку та в строки ,передбачені цим договором ,а саме :з розстроченням платежу до 02.08.2011 року ,вносячи плату рівномірними платежами щомісячно до 20 числа. Зазначили ,що свої зобов'язання підприємство виконало у повному обсязі, устаткування ОСОБА_2 передало і встановило ,а останній за договором сплатив 10766,21 грн. і заборгував 2974,64 грн.

Рішенням Козятинського міськрайонного суду від 05.06.2012 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" просить зазначене рішення суду скасувати ,а по справі ухвалити нове рішення ,яким позовні вимоги задовольнити. Зазначили, що суд невірно розцінив і витлумачив ст.ст.694 ч.4 ,695 ч.5 ЦК України, оскільки компанія, виходячи з принципу диспозитивності, сама обирає спосіб захисту порушеного права ,а тому висновок суду про те, що єдиним способом захисту їх права, є звернення до покупця з вимогою про повернення устаткування, є невірним.

Заперечуючи проти скарги ОСОБА_2 вважає рішення суд першої інстанції законним і обґрунтованим, а доводи скарги безпідставними.

Заслухавши доповідача, осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначене рішення цим вимогам не відповідає.

Суд першої інстанції встановив , що 02.08.2006 року між ДП «Газ-тепло»НАК «Нафтобаз України», правонаступником, якого є позивач, та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу з відстроченням платежу №100125. Відповідно до п.п.1.1, 1.2, 3.1 вказаного договору позивач передає та встановлює устаткування, зазначене в акті прийому-передачі до даного договору (додаток №1), покупцеві, який приймає устаткування та зобов'язується сплатити за нього грошову суму у строки й розмірі, встановленими умовами даного договору, в даному випадку з розстроченням до 02.08.2011 року. Право власності на устаткування переходить до покупця з моменту оплати його вартості. Загальна сума договору становить 13740, 85 грн.

Згідно акту прийому-передачі устаткування й монтажних робіт №00125, ДП «Газ-тепло»встановив, а відповідач прийняв по вул. Селекційній, 3 в с.Ялтушків устаткування та виконанні роботи.

Проте, відповідач, на виконання умов даного договору, сплатив позивачу станом на 01.09.2011 року лише 10766,21 грн., чим допустив заборгованість у сумі 2974,64 грн.

Ухвалюючи рішення по справі про відмову в задоволенні позову, суд виходив з того, що зі змісту зазначеного договору вбачається обов'язок відповідача здійснити оплату лише за передане йому устаткування без вартості робіт по його установці. Встановивши, що відповідач сплатив 10766,21 грн., вартістю устаткування, суд вважав, що ОСОБА_2 в повній мірі виконав умови договору, а тому заборгованість в розмірі 2974,64 грн. стягненню не підлягає.

Проте, з таким висновком погодитись не можна з наступних підстав.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п.1.1 вказаного договору, продавець передає та встановлює устаткування, зазначене в акті прийому-передачі до даного договору (додаток №1), покупцеві, що приймає устаткування й зобов'язується сплатити за нього грошову суму, у строки й розмірі, відповідно до умов даного договору. (а.с.8)

Зі змісту даного договору вбачається, що у ньому є складові договору і купівлі-продажу, і виконання робіт.

Згідно п.2 акту прийому-передачі устаткування й монтажних робіт від 02.08.2006 року, підписаного сторонами, позивачем були виконано, а відповідачем прийнято виконавчо-технічна документація; відключення одного стояку від системи центрального опалення (транзит); монтаж радіатора на стіну; підключення радіатора до системи опалення; монтаж газового котла на стіну; підключення газового котла до системи опалення та водопостачання; підключення котла до системи газопостачання; підключення плити до системи газопостачання; монтаж рушникосушарки; електромонтажні роботи (підключення котла до електромережі); транспортні витрати на 1 об'єкт. Виконання цих робіт було засвідчено власноручним підписом відповідача ОСОБА_2 і зазначено, що останній претензій не має (а.с.11).

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов невірного висновку про відсутність у відповідача обов'язку оплати вартості виконаних робіт, вказаних у акті прийому-передачі устаткування й монтажних робіт від 02.08.2006 року, що є додатком №1 до вищевказаного договору та безпідставно вважав, що ОСОБА_2 в повній мірі виконав усі умови даного договору щодо його оплати.

Згідно п.п. 3.3, 3.4 договору, щомісячно до 20 числа поточного місяця відповідач здійснює оплату по договору шляхом перерахування грошових коштів в розмірі 229,01 грн. на розрахунковий рахунок позивача (а.с.8). Остаточна оплата за передане й установлене устаткування повинна бути здійснена не пізніше 02.08.2011 року.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, відповідач своє зобов'язання щодо здійснення щомісячної оплати з розстрочкою платежу до 02.08.2011 року виконав частково, сплативши позивачу лише 10766, 21 грн.

Згідно розрахунку боргу, розмір заборгованості відповідача перед позивачем за договором купівлі-продажу з відстроченням платежу станом на 01.09.2011 року становить 2974,64 коп. (а.с.6)

Отже, вказана сума заборгованості за договором купівлі-продажу з відстрочкою платежу підлягає стягненню з ОСОБА_2

Доводи скарги щодо цього є підставними, а рішення суду не відповідає обставинам справи та вимогам закону, тому підлягає скасуванню, з ухваленням нового - про задоволення позову.

Заперечення ОСОБА_2 проти скарги щодо невиконання позивачем робіт, вказаних у акті прийому-передачі від 02.08.2006 року є необґрунтованими, так як належних та допустимих доказів цього відповідач до суду першої інстанції не надав, оскільки участь в розгляді справи не приймав, подавши до Козятинського міськрайонного суду заяву про розгляд справи у його відсутність. Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 власноручним підписом у даному акті засвідчив виконання позивачем вказаних у ньому робіт та їх прийняв, при цьому також зазначив, що претензій не має.

Керуючись ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст.ст.307, 309, 314, 316 ЦПК України ,-

В и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задовольнити.

Рішення Козятинського міськрайонного суду від 05.06.2012 року скасувати.

Позов дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (р/р №26008301970 в ВАТ"Ощадбанк" МФО 300465 ,код ЄДРПОУ 31301827) 2 974,64 грн. боргу , у повернення сплачених 51 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: