Постанова № 26478325, 09.10.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7616/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"09" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Аліменка В.О., Кучми А.Ю.,

за участю секретаря: Прищепчука А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями «МакДональдз? Юкрейн Лтд»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 серпня 2012 року у справі за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн Лтд»до Державної податкової інспекції у місті Сумах Сумської області Державної податкової служби, Державної податкової служби у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про залишення первинної скарги без розгляду, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Підприємства з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн Лтд», звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Сумах Сумської області Державної податкової служби та Державної податкової служби у Сумській області, в якому просив суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Сумах від 27.04.2012 року № 0002751502/9239;

- скасувати рішен?ня Державної податкової служ?би у Сумській області від 18.05.2012 року №6373/10/10-105-115/131ак про залишення первин?ної скарги без розгляду.

Постановою Окр?ужного адміністративного су?ду міста Києва від 03 серпня 2012 року

у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, недоведеності обставин, що мають значення для справи, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 серпня 2012 року та прийняти нову постанову, якою позовну заяву задовольнити у повному обсязі.

В судовому засіданні представники позивача підтримали вимоги апеляційної скарги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обґрунтованість висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, постанову суду першої інстанції - скасувати, та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції з'ясовано і встановлено, що позивач -Підприємство з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн Лтд»є юридичною особою та перебуває на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у місті Сумах Сумської області Державної податкової служби.

За результатами камеральної перевірки даних, задекларованих в податковій декларації з плати на землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік Державною податковою інспекцією у місті Сумах Сумської області Державної податкової служби складено акт перевірки від 13.04.2012 року №269/152/23744453 (далі -Акт), яким встановлено заниження суми податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за січень 2012 року на суму 5 585, 94 грн.

27.04.2012 року Державною податковою інспекцією у місті Сумах Сумської області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення - рішення №0002751502/9239, яким на підставі акту перевірки за порушення п.п. 288.5.1. п 288.5. ст. 288 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності юридичних осіб на загальну суму 8378,91 грн., у тому числі за основним платежем 5585,94 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 2792,97 грн.

Позивач, не погоджуючись із Податковим повідомлення-рішенням 11.05.2012 року в порядку адміністративного оскарження звернувся із первинною скаргою вих. № 456/03-RTO (далі -Первинна скарга) до Державної податкової адміністрації у Сумській області, у якій просив скасувати Податкове повідомлення-рішення.

Рішенням Державної податкової служби у Сумській області від 18.05.2012 року №6373/10/10-105-115/131ак (далі -Рішення про залишення первинної скарги без розгляду) Первинну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн Лтд»залишено без розгляду.

Не погоджуючись із Податковим повідомленням-рішенням та Рішенням про залишення первинної скарги без розгляду, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом, вважаючи вказані рішення протиправними, а тому -такими, що підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог пр?о скасування Рішення про зали?шення первинної скарги без розгляду, колегія суддів зазначає наступне.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог про скасування Рішення Державної податкової служби у Сумській області про залишення первинної скарги без розгляду від 18.05.2012 року № 6373/10/10-105-115/131ак на підставі того, що позивачем не доведено те, що первинна скарга оформлена у відповідності до вимог пункту 4 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженим Наказом ДПА України від 23.12.2010 року № 1001.

Суд першої інстанції в обґрунтування таких висновків керувався положеннями частини 4 статті 70 КАС України, якою встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем до позовної заяви додано копію первинної скарги Підприємства з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн Лтд»від 11.05.2012 року, у якій не міститься підпису представника юридичної особи. (а.с. 28-31).

Колегія суддів зазначає, що дана обставина не може свідчити про відсутність підпису представника на оригіналі поданої ним скарги до органу Державної податкової служби.

Відповідно до частини 3 статті 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачами не заперечується та обставина, що первинна скарга Підприємства з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн Лтд»була підписана представником Підприємства з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн Лтд». Державна податкова служба у Сумській області у рішенні про залишення первинної скарги без розгляду підтверджує наявність підпису представника позивача і вказує тільки на відсутність скріплення підпису печаткою юридичної особи -скаржника.

Із наявних матеріалів справи очевидно, що з приводу наявності підпису представника Підприємства з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн Лтд»у Первинній скарзі до Державної податкової служби в Сумській області спору не виникає, а тому, суд першої інстанції необґрунтовано посилається на відсутність підпису представника позивача як на законну підставу залишення без розгляду його скарги.

Стосовно невідповідності оформлення первинної скарги Підприємства з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн Лтд»вимогам Положення, а саме: підпункту "ґ" пункту 4 Положення, яким встановлено, що підпис представника юридичної особи - платника податку на скарзі повинен бути скріплений печаткою юридичної особи - платника податку, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 56.2. статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Пунктом 56.20. статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що вимоги до оформлення скарги, порядок подання та розгляду скарг встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

На реалізацію вказаних положень статей 55 і 56 глави 4 розділу II Податкового кодексу України та статті 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" наказом Державної податкової адміністрації України від 23.12.2010 року № 1001 затверджене Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби.

Відповідно до пункту 5 Положення скарга, оформлена без дотримання вимог, зазначених у підпункті "ґ" пункту 4, що не дає змоги розглянути скаргу по суті, повертається особі, яка її подала (надіслала), з відповідними роз'ясненнями не пізніше п'яти днів від дня отримання такої скарги.

Аналіз вказаної норми дає підстави стверджувати, що порушення вимог пункту 4 Положення щодо оформлення скарги платника податків є підставою для повернення скарги заявнику, а не прийняття рішення про залишення скарги без розгляду.

Крім того, відсутність скріплення підпису представника печаткою юридичної особи -скаржника, з урахуванням наявності належно оформленої довіреність представника з підписом та печаткою Підприємства з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн Лтд», доданої до копії скарги, на думку колегії суддів дає змогу розглянути скаргу по суті.

Проаналізувавши приписи Положення, колегія суддів зазначає, що єдиною правовою підставою прийняття рішення про залишення скарги платника податків без розгляду є підпункт ґ) абзацу першого пункту 14 Положення, зміст якого полягає в тому, що орган державної податкової служби при розгляді скарги платника податків залишає скаргу без розгляду та повертає автору у випадках, передбачених статтею 8 Закону України "Про звернення громадян".

У статті 8 Закону України «Про звернення громадян»закріплено, що письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає; не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.

Таким чином, колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог в частині скасування Рішення Державної податкової служби у Сумській області від 18.05.2012 року № 6373/10/10-105-115/131ак про залишення первинної скарги без розгляду.

Колегія суддів вважає, що рішення про залишення первинної скарги без розгляду від 18.05.2012 року № 6373/10/10-105-115/131ак винесено Державною податковою службою у Сумській області не на підставі та не у спосіб, що передбачені законами України.

Відмовляючи у задоволенні позовних в частині вимог про скасування Податкового повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з того, що розмір орендної плати за землю є формою податку на землю, справляння податку на землю є сферою регулювання податкового законодавства, а тому сплата обов'язкових платежів, до яких віднесено і плату за землю, не може залежати від умов договору.

Враховуючи вищевказане, суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскільки збільшення мінімального розміру орендної плати за землю відбулося не в зв'язку з волевиявленням сторін договору, а в зв'язку зі зміною ставки податку відповідно до Податкового кодексу України, то необхідність сплати земельного податку у новому розмірі виникла у позивача незалежно від змін до договору оренди за ініціативою сторін договору оренди землі, а тому податковим органом правомірно збільшено позивачу податкове зобов'язання по оплаті орендної плати на землю.

Колегія суддів не погоджується із вищевказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 9.1.10. пункту 9.1. статті 9 ПК України плата за землю відноситься до загальнодержавних податків та зборів.

Плата за землю, відповідно до підпункту 14.1.147. пункту 14.1. статті 14 ПК України, - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до підпункту 14.1.136. пункту 14.1. статті 14 ПК України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Пунктами 288.2. та 288.3. статті 288 ПК України встановлено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки, а об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Підпунктом 271.1.1. пункту 271.1. статті 271 ПК України встановлено, що базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Згідно пункту 288.1. статті 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем сплачено орендну плату за користування земельною ділянкою за адресою: м. Суми, Червона площа, 15-А у розмірі 5 585,93 грн., що становить 1,5% від суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка станом на 01.01.2012 року складає 4 468 746, 24 грн.

У зв'язку із чим суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем порушено приписи підпункту 288.5.1. пункту 288.5. статті 288 ПК України, у якому встановлено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Статтею 274 ПК України визначено ставку податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено. Така ставка встановлюється у розмірі 1 відсотка від нормативної грошової оцінки таких земель, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

Колегія суддів зважає на положення Закону України «Про оренду землі», який зокрема, регулює відсносини, пов'язані із орендою землі.

У статті 1 вказаного Закону визначено, що орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За змістом частини першої статті 15 Закону України «Про оренду землі»орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату належить до істотних умов договору оренди землі.

Відповідно до частини 2 статті 21 Закону України «Про оренду землі»розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Положення Закону України «Про оренду землі»дають підставу вважати, що встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності вирішується за згодою сторін договору оренди земельної ділянки із закріпленням розміру орендної плати в такому договорі оренди.

Як вбачається із матеріалів справи (а.с. 35-38), 15.02.2001 року між Сумською міською радою, як орендодавцем, та Підприємством з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн Лтд», як орендарем, укладено договір оренди земельної ділянки (далі -Договір).

За Договором, Сумською міською радою надано земельну ділянку яка знаходиться за адресою Червона площа, 15-А, м. Суми Підприємству з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн Лтд»у строкове платне володіння і користування терміном до 25.04.2024 року.

Пунктом 2.3. Договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається у випадках із моменту, зокрема: збільшення розмірів ставки земельного податку; в інших випадках, передбачених законодавством України.

Відповідно до п. 5.1. Договору зміни умов договору можливі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди спір вирішується в судовому порядку.

Застереження про мінімальний розмір орендної плати, викладене у підпункту 288.5.1. пункту 288.5. статті 288 ПК України дає підстави вважати, що орендна плата є регульованою ціною, відтак, починаючи з набранням чинності Податковим кодексом України -з 01.01.2011 року, дана норма є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору, однак не тягне автоматичного підвищення розміру орендної плати, встановленого в договорі оренди.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Податковий кодекс України не містить норм, які би прямо зобов'язували учасників цивільних правовідносин внести зміни до діючого договору у зв'язку із встановленням мінімального розміру орендної плати відповідно до підпункту 288.5.1. пункту 288.5. статті 288 ПК України.

Враховуючи що недійсність договору оренди земельної ділянки законом прямо не встановлена, рішення суду про визнання Договору недійсними відсутнє, а тому спірний договір оренди землі є правомірним.

При цьому, згідно із ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, умови договору (включаючи і умову щодо розміру орендної плати) є обов'язковими для виконання сторонами. Відповідно, платник орендної плати зобов'язаний сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою, що є предметом вказаного договору, у визначеному договором розмірі.

Тому, Державна податкова інспекція у місті Сумах Сумської області Державної податкової служби протиправно збільшила позивачу грошове зобов'язання з орендної плати за зем?ельні ділянки державної та ко?мунальної власності з юридич?них осіб у зв'язку із прийняти?м Податкового повідомлення -рішення, яке винесене із порушенням норм матеріального права.

Підставами для скасування судового рішення згідно пункту 2 і 4 частини 1 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні постанови не доведені обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими та порушено норми матеріального права, в зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 70, 72, 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкре?йн Лтд»задовольнити.

Скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 серпня 2012 року та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Сумах від 27.04.2012 року № 0002751502/9239.

Скасувати рішення Державної податкової служби у Сумській області від 18.05.2012 року №6373/10/10-105-115/131ак про за?лишення первинної скарги без? розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Постанову у повному обсязі складено 15.10.2012 року)

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Аліменко В.О.

Кучма А.Ю.