Ухвала суду № 26476759, 16.10.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

_____________________________

УХВАЛА

"16" жовтня 2012 р. № 1632/12

Суддя Миханюк М.В. розглянувши матеріали за заявою Костопільського районного центру зайнятості

до Костопільського міжгосподарського лісгоспу

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Заявник - Костопільський районний центр зайнятості звернувся до господарського суду Рівненської області із заявою про порушення справи про банкрутство Костопільського міжгосподарського лісгоспу: 35000, Рівненська область, Костопільський район, м.Костопіль, вул.Бурова, буд.17А, ІК 21099592 на підставі ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Вимоги викладені в заяві заявник обгрунтовує наявністю заборгованості боржника перед ініціюючим кредитором в сумі 403 грн., відсутністю керівних органів боржника за його місцезнаходженням, неподанням протягом року звітності до органів державної податкової служби.

Як вбачається з документів доданих до заяви, а саме розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 1 квартал 2004 року, заборгованість в сумі 403 грн. є недоїмкою.

Як зазначено в заяві Костопільського районного центру зайнятості, згідно довідки державного реєстратора АЗ №045489 від 12.09.2012р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців записів про проведення реєстраційних дій не знайдено, з моменту запровадження даного реєстру Боржник не звертався до державного реєстратора з метою проведення реєстраційних дій, що на думку заявника є підтвердженням відсутності боржника за його місцезнаходженням.

За таких обставин просить суд порушити провадження у справі про банкрутство Костопільського міжгосподарського лісгоспу та визнати банкрутом.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Інше передбачено ч.1 ст.52 Закону, яка визначає особливості банкрутства відсутнього боржника. Згідно з вказаною нормою заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань боржником.

Крім того, згідно до частини першої статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або в разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань. Заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною першою статті 52 вищезазначеного Закону, а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав.

Тобто, ініціюючим кредитором має бути належним чином підтверджений факт нездійснення боржником підприємницької діяльності, зокрема у зв'язку з його відсутністю за місцезнаходженням.

Відповідно до вимог ст.1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені

Згідно ч.5 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ч.1,3 ст.18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Як вбачається з приєднаної до заяви ініціюючого кредитора копії довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 12.09.2012р., довідка не містить відомостей про статус юридичної особи - Костопільського міжгосподарського лісгоспу.

Згідно із ч.8 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо до Єдиного державного реєстру не внесено запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, то в разі неодержання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу в установлений частиною 7 цієї статті строк, а також у разі одержання державним реєстратором від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний у строк, що не перевищує десяти робочих днів з дати, яка встановлена для подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, або з дати одержання повідомлення від органу державної податкової служби, направити рекомендованим листом юридичній особі повідомлення про необхідність подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

У разі повернення до державного реєстратора рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за вказаною адресою або неподання юридичною особою протягом місяця з дати направлення їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Отже, відсутність записів про проведення реєстраційних дій не є підтвердженням відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням.

Таким чином, заявником не додано до заяви належних доказів відсутності юридичної особи - боржника за її місцезнаходженням.

Виходячи з вимог ч.2 ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як встановлено судом, ініціюючим кредитором у якості грошових зобов'язань боржника визначений борг у сумі 403 грн., який є недоїмкою.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до складу грошового зобов'язання, що складає кредиторські вимоги до боржника (у тому числі безспірні), не зараховуються недоїмка (пеня та штраф).

Отже, оскільки визначені кредитором грошові вимоги до боржника складаються лише з сум недоїмки, такі вимоги не зараховуються до складу грошових зобов'язань, що покладаються в основу кредиторських вимог відповідно до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст.56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Як встановлено судом, в якості доказів направлення заяви боржнику, заявником додано до заяви копію квитанції про направлення поштового відправлення Костопільському міжгосподарському лісгоспу.

Відтак, заявником не виконано вимоги статей 56, 57 Господарського процесуального кодексу України, тобто не додано до заяви доказів відправлення відповідачеві (боржнику - Костопільському міжгосподарському лісгоспу) копії заяви листом з описом вкладення.

Крім того, судом встановлено, що Костопільським районним центром зайнятості не додано до заяви розрахунку суми боргу, копії рішення господарського суду Рівненської області від 27.08.2004р. у справі 14/254, копії установчих документів боржника.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду з підстав вказаних в даній статті та з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що заява Костопільського районного центру зайнятості про порушення справи про банкрутство Костопільського міжгосподарського лісгоспу підлягає поверненню без розгляду.

Керуючись ст. 56, 57, 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст.7, 9, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд -

УХВАЛИВ:

1. Повернути без розгляду заяву Костопільського районного центру зайнятості про порушення провадження у справі про банкрутство Костопільського міжгосподарського лісгоспу: 35000, Рівненська область, Костопільський район, м.Костопіль, вул.Бурова, 17А, ІК 21099592.

2. Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду після усунення допущеного порушення.

Суддя Миханюк М.В.