Рішення № 26476726, 16.10.2012, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2012 р. Справа №18/1609/12

За позовом Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромліс", смт.Чутово

про стягнення 3 388,97 грн.

Суддя Мацко О.С.

Представники сторін в судове засідання не з'явились.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст.85 ГПК України та оголошено дату складання повного тексту рішення.

СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява про стягнення 3388,97 грн. заборгованості за договором поставки №ЛС-31/3 від 30.06.2010р.

Позивач в судове засідання не з'явився, вимоги ухвал суду виконав в повному обсязі, явка уповноваженого представника обов'язковою судом не визнавалась.

Відповідач представництво в судове засідання втретє не забезпечив, вимог суду не виконав, причин неявки суду не повідомив.

Ухвали суду від 15.08.2012 р., 30.08.2012 р. та 18.09.2012 р., які направлялися відповідачу за адресою: смт.Чутово, вул.Коханова, 10А, 38800 (вказану в позовній заяві та яка підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наданої Державним реєстратором на вимогу суду) повернулися з відміткою поштової установи: «За зазначеною адресою не знаходиться». Відповідно до пп. 3.5.10 Інструкції з діловодства в господарських судах України та пп. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", відповідач вважається належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення судових засідань та про покладені на нього обов'язки.

Відповідно до пп. 3.9.2 згаданої Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення встановленого ст. 69 ГПК України строку вирішення спору, відсутність клопотання щодо продовження строку вирішення спору, суд не оцінює вказану обставину як підставу для подальшого відкладення розгляду справи. Спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази, суд встановив:

30 липня 2010 року між сторонами було укладено договір поставки №ЛС - 31/3 (надалі Договір), згідно якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця товар, а покупець прийняти цей товар та оплатити його вартість на умовах даного Договору (завірена належним чином копія Договору, підписаного сторонами та скріпленого їх печатками - в матеріалах справи, арк. спр. 8, оригінал оглядався судом у засіданні). Товаром згідно п.1.2 Договору - є дров'яна деревина для технологічних потреб, порода - дуб.

При цьому сторони, зокрема, узгодили наступне:

- Документи на продукцію, які постачальник зобов'язаний передати покупцеві: товарно-транспортні накладні і податкові накладні (п. 1.3 Договору);

- загальна кількість продукції - 200 (двісті) кубічних метрів (п. 2.3 Договору);

- ціни на продукцію, яка продається згідно даного договору, вказані в Додатку №1, який є невід'ємною частиною даного договору ( п. 3.1 Договору) (завірена належним чином копія Додатку № 1 до Договору № 31/3 від 03.06.2010 р., підписаного сторонами та скріпленого їх печатками - в матеріалах справи, арк. спр. 9);

- оплата проводиться у формі 100% попередньої оплати (п.4.1 Договору);

- термін дії договору з моменту підписання сторонами по 30 вересня 2010 р. (п. 6.1 Договору);

Відповідно до наданої позивачем товарно-транспортної накладної № 003365 від 16.09.2010 р. (належним чином завірена копія накладної в матеріалах справи, оригінал оглянуто в судовому засіданні - арк. 10 справи) та специфікації-накладної № 00167 від 16.09.2010р. (належним чином завірена копія в матеріалах справи - арк. спр. 53) відповідачу через Петренко Л.А. по довіреності серії ЯПТ № 662120 від 09.09.2010р. (належним чином завірена копія довіреності в матеріалах справи - арк. 51-52 справи) було передано товар на загальну суму 6 370,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов'язання за вищезазначеним Договором щодо передачі товару. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором та приписів ст. 692 Цивільного кодексу України виконав зобов'язання частково, оплативши отриманий товар лише на суму 2 981,03грн., у зв'язку з чим заборгованість останнього на момент подання позову та розгляду даної справи складає 3 388,97 грн.. Дана обставина відповідачем не спростована.

Як пояснив у судовому засіданні 18.09.2012р. представник позивача, що підтверджено і письвовими поясненнями №01-07/1015 від 03.10.2012р., заборгованість у розмірі 3388,97 грн. виникла внаслідок поставки більшої кількості продукції, ніж та, за яку була здійснена передоплата відповідно до умов договору.

Частиною 3 ст. 670 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов'язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін. Доказів оплати товару чи повернення його позивачу відповідачем не надано.

Позивачем 19.01.2012 року було направлено відповідачу претензію з проханням добровільного погашення заборгованості по Договору поставки № ЛС-31/3 (арк. спр. 11), яка до цього часу залишена без задоволення.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору постачання, за яким в силу ст. 712 ЦК визначено, що продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. ст. 612 ЦК України).

На підставі матеріалів справи, поданих сторонами доказів суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення боргу в сумі 3388,97 грн. є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються належними доказами та допустимими доказами (договір №ЛС-313 від 30.07.2010р.; товарно-транспортна накладна, довіреність на отримання ТМЦ, специфікація-накладна від 16.09.2010р.).

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Позивач надав належні докази обґрунтованості та правомірності позовних вимог; відповідач жодних заперечень проти позову не надав. За викладеного, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спору, господарський суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог. Відповідно до вимог ст.82 ГПК України, рішення приймається судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками процесу, а також доказів, витребуваних судом, у нарадчій кімнаті.

На підставі матеріалів справи та керуючись статтями 32,33,43,49,75,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромліс»(38800, Полтавська область, Чутівський район, смт. Чутово, вул. Коханова, 10-А, код ЄДРПОУ 32460201, інші реквізити невідомі) на користь державного підприємства «Жовтневе лісове господарство»(61017, м. Харків, вул. Серіківська, 36, код ЄДРПОУ 00993165, р/р 26008000075379 в ПАТ "Укрсоцбанк" м. Київ, МФО 30023) 3 388,97 грн. основного боргу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копії рішення направити сторонам.

Повне рішення складено 18.10.2012р.

Суддя О.С.Мацко

Примітка: Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому cт. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, визначеному ст. 93 ГПК України.