Ухвала суду № 26475180, 10.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/63657/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Малюга Ю.В.,

за участю:

представника позивача -Колеснікова Ю.О.,

представника відповідача - Ястремського В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2011 року

у справі № 2а-3259/11/1270

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська»

до Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Відкрите акціонерне товариство «Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська»(далі -позивач), звернулось до суду з позовом до Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області, правонаступником якої є Антрацитівська об'єднана державна податкова інспекція Луганської області Державної податкової служби (далі -відповідач), про скасування податкових повідомлень-рішень Антрацитівської ОДПІ Луганської області від 31 березня 2011 року № 0000072310 та №00000310.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним податкове повідомлення-рішення № 0000072310 від 31 березня 2011 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 23743736,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у сумі 300034,00 грн. Скасовано податкові повідомлення-рішення від 31 березня 2011 року № 0000072310 та № 00000310.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2011 року постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року залишено без змін.

В касаційній скарзі Антрацитівська ОДПІ Луганської області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2011 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

У запереченні на касаційну скаргу ВАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська», посилаючись на те, що рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2011 року -без змін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Антрацитівська ОДПІ Луганської області провела документальну позапланову невиїзну перевірку ВАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01 вересня 2009 року по 31 січня 2011 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування за листопад 2009 року, грудень 2009 року, січень 2010 року, лютий 2010 року, березень 2010 року, травень 2010 року, липень 2010 року, серпень 2010 року, вересень 2010 року, жовтень 2010 року, листопад 2010 року, грудень 2010 року, січень 2011 року по взаємовідносинах з ПрАТ «Луганська вугільна компанія», за результатами якої був складений акт № 96/23-00179648 від 31 березня 2011 року.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені: вимоги пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7, абзацу «а»підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого товариством завищено суму бюджетного відшкодування на 22543602,00 грн., в тому числі по періодах: за листопад 2009 року -2261357,00 грн., за грудень 2009 року -2782185,00 грн., за січень 2010 року -3192890,00 грн., за лютий 2010 року -403064,00 грн., за березень 2010 року -471480,00 грн., за травень 2010 року -299150,00 грн., за липень 2010 року -1965909,00 грн., за серпень 2010 року -1429965,00 грн., за вересень 2010 року -1396573,00 грн., за жовтень 2010 року -1833457,00 грн., за листопад 2010 року -2694427,00 грн., за грудень 2010 року -3813145,00 грн.; вимоги пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.4 статті 200, пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого товариством завищено суму бюджетного відшкодування за січень 2011 року на 1200134,00 грн.; вимоги підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого товариством занижено податок на додану вартість у сумі 3740666,00 грн., у тому числі по періодах: за грудень 2009 року -158708,00 грн., за січень 2010 року -на 323424,00 грн., за лютий 2010 року -151291,00 грн., за березень 2010 року -1804346,00 грн., за квітень 2010 року -190504,00 грн., за травень 2010 року -646623,00 грн., за вересень 2010 року -38123,00 грн., за жовтень 2010 року -215931,00 грн., за листопад 2010 року -109259,00 грн., за грудень 2010 року -102457,00 грн.

Зокрема, в акті перевірки було вказано, що позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів суми податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими від ПрАТ «Луганська вугільна компанія»у період з 01 вересня 2009 року по 31 січня 2011 року на підставі договорів купівлі-продажу, оскільки операції з поставки товарно-матеріальних цінностей від вказаного контрагента позивачу не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, з огляду на те, що відповіді на запити податкового органу про проведення зустрічної перевірки ПрАТ «Луганська вугільна компанія»не надійшли, що підтверджує нікчемність правочинів у розумінні статей 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України.

31 березня 2011 року Антрацитівська ОДПІ Луганської області на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000072310, яким згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58, підпунктами 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України зменшила ВАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська»суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 23743736,00 грн., у тому числі: за листопад 2009 року -2261357,00 грн., за грудень 2009 року -2782185,00 грн., за січень 2010 року -3192890,00 грн., за лютий 2010 року -403064,00 грн., за березень 2010 року -471480,00 грн., за травень 2010 року -299150,00 грн., за липень 2010 року -1965909,00 грн., за серпень 2010 року -1429965,00 грн., за вересень 2010 року -1396573,00 грн., за жовтень 2010 року -1833457,00 грн., за листопад 2010 року -2694427,00 грн., за грудень 2010 року -3813145,00 грн., за січень 2011 року -1200134,00 грн., та застосувала штрафні (фінансові) санкції у розмірі 300034,00 грн.

31 березня 2011 року Антрацитівська ОДПІ Луганської області на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000082310, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, абзацом 2 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України збільшила ВАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська»суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на 4675833,00 грн., з яких 3740666,00 грн. -за основним платежем, 935167,00 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що висновки податкового органу щодо нікчемності правочинів, укладених позивачем з ПрАТ «Луганська вугільна компанія», не мають правового обґрунтування, оскільки право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту не залежить від сплати податку на додану вартість продавцем та його постачальниками. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит та бюджетне відшкодування у разі, якщо останній має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Також суди виходили з того, що законодавець не ставить відшкодування податку на додану вартість у залежність від проведення податковими органами зустрічних перевірок.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.

02 квітня 2007 року між ЗАТ «Луганська вугільна компанія»(замовник) та ВАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська»(виконавець) був укладений договір на переробку вугільної продукції № 131 (в редакції додаткових угод до нього), відповідно до умов якого замовник зобов'язується своїми силами та засобами поставити давальницьку сировину (рядове вугілля) виконавцю у відповідності до Додатка № 1 до цього договору, який є невід'ємною частиною цього договору, та оплатити надані ним послуги у порядку, визначеному цим договором (пункт 1.1 статті 1 договору); виконавець зобов'язується прийняти рядове вугілля, переробити його на умовах давальницької сировини та всю вугільну продукцію, отриману від переробки у відповідності до Додатка № 2 до цього договору, який є невід'ємною частиною цього договору, відвантажити по вказаних замовником реквізитах (пункт 1.2 статті 1 договору); при збагаченні вугілля право власності на нього від замовника до виконавця не переходить (пункт 1.4 статті 1 договору); замовник поставляє рядове вугілля безпосередньо з шахти конвеєром, залізничним транспортом або автотранспортом (пункт 2.1 статті 2 договору); у підтвердження здійснення поставки замовник зобов'язується підписувати з виконавцем акти прийому -передачі рядового вугілля, а також надавати виконавцю: реєстри відвантажених вагонів з обов'язковим зазначенням дати відвантаження, номера вагонів та залізничних квитанцій (накладних), фактичної ваги (пункт 2.3 статті 2 договору); договір вступає в силу після його підписання обома сторонами, діє до 31 грудня 2010 року. У випадку, якщо жодна зі сторін за місяць до закінчення дії договору не заявить у письмовій формі про закінчення його дії, договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих же умовах (пункт 10.1 статті 10 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, між ВАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська»(покупець) та ЗАТ «Луганська вугільна компанія»(постачальник) були укладені договори купівлі-продажу № 36 від 01 січня 2005 року (в редакції додаткових угод до нього) та № 560/04 від 01 квітня 2010 року (в редакції додаткових угод до нього), відповідно до умов яких постачальник на умовах, визначених цими договорами, зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити вугільну продукцію (вугілля) (пункти 1.1 статей 1 договорів); поставка вугілля за цими договорами здійснюється залізничнним транспортом на умовах «FCA -станція відправлення»Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс 2000». (пункти 2.2 статей 2 договорів); поставка товару може здійснюватися на території покупця безпосередньо після переробки вугільної сировини шляхом передачі у власність з балансу продавця на баланс покупця згідно актів приймання-передачі з наступним розрахунком по закінченню календарного місяця (підпункти 2.8.1 пунктів 2.8 статей 2 договорів).

Також між ВАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська» (покупець) та ЗАТ «Луганська вугільна компанія»(постачальник) був укладений договір купівлі-продажу № 366/01 від 01 січня 2009 року, відповідно до умов якого постачальник на умовах, передбачених даним договором, зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товарно-матеріальні цінності (пункт 1.1 статті 1 договору); поставка товарів здійснюється погодженим сторонами засобом (пункту 2.1 статті 2 договору).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на переробку давальницької сировини позивачу за період з 01 вересня 2009 року по 31січня 2011 року надійшло: на переробку всього -3440001,04 т.; залишок АРШ на 01 вересня 2009 року -101403,50 т.;перероблено -3525404,54 т.; вихід концентрату всього -2647287,00 т.; в тому числі: вугілля м. АК -18006 т.; вугілля м. АКО -106696 т.; вугілля -104812 т.; вугілля м. АО -283341 т.; вугілля м. АМ -283341 т.; вугілля м. АС -355240 т.; вугілля м. АШ об. -1779132 т.

Згідно договору № 36 від 01 січня 2005 року позивачем придбано вугілля м. АО 23496 т. -24389172,00 грн. (з податком на додану вартість), м. АК -12082 т. -12609372,00 грн., м. АКО -14310 т. -12649152,00 грн., м. АМ -27222 т. -19974192,00 грн., м. АС -23612 т. -15844080,00 грн., разом -100722 т. на загальну суму 85244328,00 грн., в тому числі податок на додану вартість -14244328,00 грн.; згідно договору № 560/04 від 01 квітня 2010 року позивачем придбано вугілля м.: АО 27732 т. -40071912,00 грн. (з податком на додану вартість), м. АК -1305 т. -1843128,00 грн., м. АКО -15607 т. -204790442,00 грн., м. АМ -35325 т. -40635648,00 грн., м. АС -15569 т. -19472436,00 грн., разом -95538 т. на загальну суму 122502168,00 грн., в тому числі податок на додану вартість -20417028,00 грн. За період з 01 вересня 2009 року по 31 січня 2011 року позивачем всього придбано 196260 т. вугілля на загальну суму 207968136,00 грн. (з податком на додану вартість), відвантажено на експорт -169376,7 т. на загальну суму 182919117,52 грн. (з податком на додану вартість), решта залишилась на власні потреби.

Згідно договору про переробку вугільної продукції № 131 від 02 квітня 2007 року залишок вугілля на вересень 2009 року 101403,5 т., надійшло -177049 т., перероблено 185049 т., вартість послуг -3219852,60 грн., в тому числі залізничний транспорт -25093 т., конвеєр -108937 т., автотранспорт -43019 т.; жовтень 2009 року: надійшло -213503,5 т., перероблено 219503 т., вартість послуг -3819360,90 грн., в тому числі залізничний транспорт - 31901,5 т., конвеєр -116643 т., автотранспорт -64959 т.; листопад 2009 року: надійшло -226616,5 т., перероблено -215416,5 т., вартість послуг -3748247,10 грн., в тому числі залізничний транспорт -51573,91 т., конвеєр -125073 т., автотранспорт -49969,59 т.; грудень 2009 року: надійшло - 197124 т., перероблено -206127 т., вартість послуг -3586609,80 грн., в тому числі залізничний транспорт -45108,88 т., конвеєр -99703 т, автотранспорт -52312,12 т.; січень 2010 року: надійшло -186567 т., перероблено -176901 т., вартість послуг -3078077,40 грн., в тому числі залізничний транспорт -39130,05 т., конвеєр -111258 т., автотранспорт -36178,95 т.; лютий 2010 року: надійшло -99266,5 т., перероблено -176597,4 т., вартість послуг -3232248,36 грн., в тому числі залізничний транспорт -29726,25 т., конвеєр -106422 т., автотранспорт -40449,15 т.; березень 2010 року: надійшло -90102,50 т., перероблено -204413,90 тю, вартість послуг -3556801,86 грн., в тому числі залізничний транспорт -33544,03 т., конвеєр -127287 т., автотранспорт -43582,87 т.; квітень 2010 року: надійшло -199241,5 т., перероблено -199241,5 т., вартість послуг -3466802,10 грн., в тому числі залізничний транспорт -19955,86 т., конвеєр -126597 т., автотранспорт -52688,64 т.; травень 2010 року: надійшло -177119,24 т., перероблено -184119,24 т., вартість послуг -3203674,78 грн., в тому числі залізничний транспорт -18859,04 т., конвеєр -107538 т.; червень 2010 року: надійшло -185060,90 т, перероблено -188110,90 т, вартість послуг -3273129,66 грн., в тому числі залізничний транспорт -15727,9 т., конвеєр -117505 т., автотранспорт -51828 т.; липень 2010 року: надійшло -174041,2 т., перероблено -188543,7 т., вартість послуг -3280660,38 грн., в тому числі залізничний транспорт -12277,2 т., конвеєр -115479 т., автотранспорт -46285 т.; серпень 2010 року: надійшло -183472,5 т., перероблено -181091,5 т., вартість послуг -3150992,10 грн., в тому числі залізничний транспорт -14272,50 т., конвеєр -14272,5 т., автотранспорт -55987 т.; жовтень 2010 року: надійшло - 224681,50 т., перероблено -224681,5 т., вартість послуг -3909458,10 грн., в тому числі залізничний транспорт -21952,5 т., конвеєр -128246 т., автотранспорт -74483 т.; листопад 2010 року: надійшло -206699 т., перероблено -206699 т., вартість послуг -3596562,60 грн., в тому числі залізничний транспорт -19900 т., конвеєр -133285 т., автотранспорт -53514 т.; грудень 2010 року: надійшло -247849,3 т., перероблено -247848,3 т., вартість послуг -4789338,82 грн., в тому числі залізничний транспорт -28637,3 т., конвеєр -130140 т., автотранспорт -89072 т.; січень 2011 року: надійшло -256822 т., перероблено -270322 т., вартість послуг - 4703602,80 грн., в тому числі залізничний транспорт -24006 т., конвеєр -122916 т., автотранспорт -10990 т.

Згідно договору купівлі-продажу № 36 від 01 січня 2005 року: за вересень 2009 року придбано вугілля 44107 т. загальною вартістю (включаючи податок на додану вартість) 31011792,00 грн., за жовтень 2009 року придбано вугілля 19999 т. загальною вартістю (включаючи податок на додану вартість) 16693116,00 грн., за листопад 2009 року придбано вугілля 11482 т. загальною вартістю (включаючи податок на додану вартість) 10489284,00 грн., за грудень 2009 року придбано вугілля 8443 т. загальною вартістю (включаючи податок на додану вартість) 9008928,00 грн., за січень 2010 року придбано вугілля 3874 т. загальною вартістю (включаючи податок на додану вартість) 4179912,00 грн., за лютий 2010 року придбано вугілля 8356 т. загальною вартістю (включаючи податок на додану вартість) 9207204,00 грн., за березень 2010 року придбано вугілля 4461 т. загальною вартістю (включаючи податок на додану вартість) 4875732,00 грн., за квітень 2010 року придбано вугілля 3027 т. загальною вартістю (включаючи податок на додану вартість) 3429780,00 грн., за травень 2010 року придбано вугілля 3304 т. загальною вартістю (включаючи податок на додану вартість) 3773496,00 грн., за червень 2010 року придбано вугілля 10019 т. загальною вартістю (включаючи податок на додану вартість) 11355384,00 грн., за липень 2010 року придбано вугілля 11233 т. загальною вартістю (включаючи податок на додану вартість) 12336168,00 грн., за серпень 2010 року придбано вугілля 9777 т. загальною вартістю (включаючи податок на додану вартість) 11235192,00 грн., за вересень 2010 року придбано вугілля 13169 т. загальною вартістю (включаючи податок на додану вартість) 15696912,00 грн., за жовтень 2010 року придбано вугілля 10586 т. загальною вартістю (включаючи податок на додану вартість) 13966788,00 грн., за листопад 2010 року придбано вугілля 11071 т. загальною вартістю (включаючи податок на додану вартість) 15519936,00 грн., за грудень 2010 року придбано вугілля 11688 т. загальною вартістю (включаючи податок на додану вартість) 18592404,00 грн., за січень 2011 року придбано вугілля 11664 т. загальною вартістю (включаючи податок на додану вартість) 16596108,00 грн.

В свою чергу, позивачем відвантажено вугілля на експорт у вересні 2009 року 22327 т. на загальну вартість 15438151,83 грн., в жовтні 2009 року 17704,6 т. на загальну вартість 13632121,76 грн., в листопаді 2009 року 13960,3 т. на загальну вартість 12863902,25 грн., в грудні 2009 року 1069,44 т. на загальну вартість 8609448,43 грн., в січні 2010 року 1052,21 т. на загальну вартість 2466275,62 грн., в лютому 2010 року 9113,7 т. на загальну вартість 10019141,29 грн., в березні 2010 року 4123,3 т. на загальну вартість 4299410,96 грн., в квітні 2010 року 2885,1 т. на загальну вартість 3354463,21 грн., в травні 2010 року 5215,9 т. на загальну вартість 5886265,40 грн., в червні 2010 року 9806 т на загальну вартість 10025263,70 грн., в липні 2010 року 9771,2 т. на загальну вартість 9924975,30 грн., в серпні 2010 року 8814,74 т. на загальну вартість 9563144,29 грн., в вересні 2010 року 12808,26 т. на загальну вартість 14157589,02 грн., в жовтні 2010 року 8343,49 т. на загальну вартість 10396943,63 грн., в листопаді 2010 року 1321,85 т. на загальну вартість 13245967,50 грн., в грудні 2010 року 9590,8 т. на загальну вартість 14206437,51 грн., в січні 2011 року 14497,11 т. на загальну вартість 24829615,83 грн.

Факт отримання позивачем сировини від ЗАТ «Луганська вугільна компанія»згідно договору на переробку вугільної продукції № 131 від 02 квітня 2007 року залізничним транспортом підтверджується актами приймання -передачі вугілля (т. 11, арк. справи 1; т. 8, арк. справи 1; т. 25 арк. справи 1а; т. 24 арк. справи 2; т. 23 арк. справи 1а; т. 52 арк. справи 1а, т. 45 арк. справи 1а; т. 41 арк. справи 1а; т. 36 арк. справи 1а; т.35 арк. справи 1а; т. 32 арк. справи 2; т. 79 арк. справи 1; т. 83 арк. справи 1; т. 61 арк. справи 1; т. 69 арк. справи 1; т. 72 арк. справи 1а), актами про передачу рядового вугілля збагачувальній (брикетній) фабриці (т. 25 арк. справи 7-36; т. 21 арк. справи 1б-60; т. 45 арк. справи 13-39; т. 48 арк. справи 5-36), відомостями обліку надходження вугілля на збагачувальну фабрику (форма УПД-28) (т. 11 арк. справи 2-5; т. 8 арк. справи 2; т. 25 арк. справи 2-6; т. 24 арк. справи 1а; т. 24 арк. справи 5-17; т. 23 арк. справи 2-5; т. 52 арк. справи 2-3; т. 52 арк. справи 5-38; т. 48 арк. справи 2-4; т. 41 арк. справи 3-4; т 36 арк. справи 2-4; т. 35 арк. справи 2-3; т. 3 -5; т. 83 арк. справи 2-5; т. 61 арк. справи 2-4; т. 73 арк. справи 1а-296; т. 75 арк. справи 1а-327; т. 76 арк. справи 1-315), посвідченнями якості вугілля, накладними на групу вагонів (т. 11, арк. справи 7-121; т. 8 арк. справи 153-440; т. 25 арк. справи 38-287; т.23 арк. справи 8-417; т. 15 арк. справи 1-302; т. 21 арк. справи 61-213; т. 52 арк. справи 71-272; т. 45 арк. справи 41-294; т. 48 арк. справи 37-248; т. 41 арк. справи 6-313; т. 36 арк. справи 5-443; т. 35 арк. справи 5-447; т.79 арк. справи 7-459; т. 83 арк. справи 16-344; т. 61 арк. справи 6-318; т. 60 арк. справи 45-334; т. 69 арк. справи 7-349; т. 70 арк. справи 1а-298; т. 72 арк. справи 2-430), актами переваження (т. 60 арк. справи 14-44). В накладних на групу вагонів було вказано: «Одержувач»-ЦОФ «Нагольчанська», власник -ЗАТ «Луганська вугільна компанія», відправник -ЗАТ «Янівське», ПП «Антрацит»тощо та договір купівлі -продажу між ЗАТ «Луганська вугільна компанія»та продавцем.

Факт отримання позивачем сировини від ЗАТ «Луганська вугільна компанія»конвеєром підтверджується актами про передачу рядового вугілля збагачувальній (брикетній) фабриці (форма УПД-7) (т. 11, арк. справи 122-153; т. 8 арк. справи 123-151; т. 52 арк. справи 40-70), посвідченнями якості вугілля, накладними (т. 11, арк. справи 153-195; т. 10 арк. справи 1-402; т. 23 арк. справи 1а-212; т. 20 арк. справи 1а-252; т.50 арк. справи 1а-253; т. 37 арк. справи 1а-208). В накладних було вказано: «Одержувач»-ЦОФ «Нагольчанська», власник -ЗАТ «Луганська вугільна компанія», відправник -ДП «Антрацит», та договір купівлі -продажу між ЗАТ «Луганська вугільна компанія»та ДП «Антрацит».

Факт отримання позивачем сировини від ЗАТ «Луганська вугільна компанія»автомобільним транспортом підтверджується товарно-транспортними накладними (т. 5 арк. справи 2-110; т.16 арк. справи 1а-218; т. 19 арк. справи 1а-222; т. 37 арк. справи 209-285; т. 80 арк. справи 1-201; т. 64 арк. справи 1а-147), даними руху вугілля по збагачувальній фабриці та посвідченнями якості вугілля (т. 16 арк. справи 220-422, т.29 арк. справи 1а-195; т. 30 арк. справи 1-253; т. 27 арк. справи 1-249; т. 30 арк. справи 1-253; т. 29 арк. справи 1-195; т. 55 арк. справи 1-265; т. 53 арк. справи 1-232; т. 49 арк. справи 1-226; т. 32 арк. справи 6-12; т. 63 арк. справи 1а-262; т. 66 арк. справи 1а-293; т. 67 арк. справи 1-280; т. 68 арк. справи 1а-156; т. 73 арк. справи 1а-296).

Після отримання рядового вугілля згідно договору № 131 від 02 квітня 2007 року, воно перевірялось на якість та кількість, що підтверджується відомостями руху вугілля на збагачувальній фабриці (форма УПД-19) (т. 24 арк. справи 32,34; т. 38 арк. справи 1а-3), відомостями обліку надходження вугілля на збагачувальну фабрику (форма УПД-28) (т. 24, арк. справи 43-44, 49-50, 60-67; т. 38 арк. справи 4-10), даними про рух вугілля по збагачувальній фабриці (форма УПД-19) (т. 24 арк. справи 35-38, 51, 53-54; т. 14 арк. справи 1а-260; т. 51 арк. справи 1а-302; т. 42 арк. справи 1а-273; т. 32 арк. справи 6-12, 111-119, 125-132, 135-228) посвідчення якості вугілля та відомостями відвантаженого палива (т. 9, арк. справи 1-447; т.24 арк. справи 40-42, 56-59, 74; т. 32 арк. справи 14-24, 119-124; т. 38 арк. справи 11-14; т. 81 арк. справи 1а-278), актами переважування (т. 25 арк. справи 18; т. 32 арк. справи 24-34, 36-110; т. 38 арк. справи 16-105).

Як зазначалося вище, згідно пункту 21 статті 2 договору купівлі-продажу № 366/01 від 01 січня 2005 року сторони узгодили, що поставка товарів здійснюється погодженим сторонами засобом. За умовами пунктів 2.2 статей 2 договорів купівлі-продажу № 36 від 01 січня 2005 року та № 560/04 від 01 квітня 2010 року поставка вугілля здійснюється залізничним транспортом на умовах «FCA -станція відправлення»Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс 2000». При цьому, додатковими угодами до вказаних договорів сторони узгодили, що поставка товару може здійснюватися на території покупця безпосередньо після переробки вугільної сировини шляхом передачі у власність з балансу продавця на баланс покупця згідно актів приймання-передачі з наступним розрахунком по закінченню календарного місяця.

Згідно Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс 2000»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Термін «франко-перевізник»(FCA станція відправлення) означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Слід зазначити, що вибір місця поставки впливає на зобов'язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару. Цей термін може бути застосований незалежно від виду транспорту, включаючи змішані (мультимодальні) перевезення. Під словом «перевізник» розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов'язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту. Якщо покупець призначає іншу особу, ніж перевізник, прийняти товар для перевезення, то продавець вважається таким, що виконав свої обов'язки щодо поставки товару з моменту його передання такій особі.

Як вбачається з акту перевірки, № 96/23-00179648 від 31 березня 2011 року, підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість та зменшення суми бюджетного відшкодування і застосування штрафних (фінансових) санкцій слугував висновок податкового органу про те, що документи на транспортування вугілля від ЗАТ «Луганська вугільна компанія»до ВАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська»не надані, у зв'язку з чим перевірити фактичне транспортування вугілля не видається можливим, з урахуванням того, що від Ленінської МДПІ у м. Луганську не надійшла відповідь на запит про проведення зустрічної перевірки ЗАТ «Луганська вугільна компанія»з питань взаємовідносин з ВАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська»та підтвердження транспортування продукції.

Колегія суддів погоджує висновок судів попередніх інстанцій, що вугілля, яке було придбане позивачем у ЗАТ «Луганська вугільна компанія»згідно договорів № 366/01 від 01 січня 2005 року, № 36 від 01 січня 2005 року та № 560/04 від 01 квітня 2010 року, вже знаходилось на території ВАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська»після переробки позивачем вугільної продукції згідно договору № 131 від 02 квітня 2007 року.

Крім іншого, реальність операцій щодо отримання позивачем вугільної продукції від ЗАТ «Луганська вугільна компанія»згідно договорів купівлі-продажу № 366/01 від 01 січня 2009 року, № 560/04 від 01 квітня 2010 року та № 36 від 01 січня 2005 року підтверджується подальшою реалізацією позивачем вугільної продукції на експорт згідно наступних документів: рахунки-фактури, митні декларації, посвідчення якості вугілля, сертифікати якості (експорт), накладні та інвойси (т. 56 арк. справи 1-465, т. 59 арк. справи 1-172, т. 57 арк. справи 1-358, т. 54 арк. справи 1-239, т. 5 арк. справи 1-344, т. 18 арк. справи 1-227, т. 77 арк. справи 1-205, т. 78 арк. справи 1-343, т. 85 арк. справи 1-216, т. 84 арк. справи 1-267, т. 71 арк. справи 1-246, т. 65 арк. справи 1-250, т. 62 арк. справи 1-190, т. 44 арк. справи 1-210, т. 12 арк. справи 1а-217, т. 84 арк. справи 1а-267, т. 82 арк. справи 1а-216, т. 62 арк. справи 1а-190, т. 65 арк. справи 1а-249, т. 71 арк. справи 1а-246, т. 6 арк. справи 1а-215, т. 17 арк. справи 1а-160, т. 47 арк. справи 1а-264, т.78 арк. справи 1а-343, т. 77 арк. справи 1а-205, т. 18 арк. справи 1а-227, т. 5 арк. справи 1а-344, т. 59 арк. справи 1а-172, т. 56 арк. справи 1-465, т. 54 арк. справи 1а-238, т. 57 арк. справи 1а-357).

Вказані докази спростовують висновок податкового органу про безтоварність операцій.

Так, факт придбання товарів чи послуг із дотриманням вимог пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є достатньою підставою для виникнення права платника податків на податковий кредит із податку на додану вартість.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту.

За приписами підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно положень підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

За приписами абзацу 1 підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Матеріали справи містять також акти та довідки Антрацитівської ОДПІ Луганської області, складені за результатами перевірок ВАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку № 124/23-00179648 від 19 лютого 2010 року за період з 01 серпня 2009 року по 30 листопада 2009 року (т. 1 арк. справи 109-134), № 230/23-00179648 від 17 березня 2010 року за період з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2009 року (т. 2 арк. справи 1-28), № 369/23-00179648 від 22 квітня 2010 року за період з 01листопада 2009 року по 31 січня 2010 року (т. 2 арк. справи 67-92), № 440/23-00179648 від 21 травня 2010 року за період з 01 січня 2010 року по 28 лютого 2010 року (т. 2 арк. справи 112-129), № 585/23-00179648 від 20 липня 2010 року за період з 01 лютого 2010 року по 31 травня 2010 року (т. 2 арк. справи 155-184), № 847/23-00179648 від 12 листопада 2010 року за період з 01 червня 2010 року по 31 липня 2010 року (т. 3 арк. справи 1-22), № 1020/23-00179648 від 29 грудня 2010 року за період з 01 липня 2010 року по 30 вересня 2010 (т. 3 арк. справи 69-93), № 15/23-00179648 від 27 січня 2011 року за період з 01 вересня 2010 року по 31 жовтня 2010 року (т. 3 арк. справи 126-148), № 74/23-00179648 від 12 березня 2011року за період з 01 жовтня 2010 року по 30 листопада 2010 року (т. 3 арк. справи 168-190), № 86/23- 0179648 від 21 березня 2011 року за період з 01 жовтня 2010 року по 31 грудня 2010 року (т. 3 арк. справи 206-227), якими були підтверджені задекларовані позивачем суми податку на додану вартість, які підлягають бюджетному відшкодуванню за відповідний період, проте зазначено, що остаточні висновки будуть здійснені після отримання відповідей на запити про проведення зустрічних перевірок. Зазначені акти та довідки є засобом реалізації відповідачем владних управлінських функцій відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Посилання податкового органу в обґрунтування підтвердження нікчемності договорів купівлі-продажу, укладених позивачем з ЗАТ «Луганська вугільна компанія», на те, що право позивача на відшкодування не підтверджено результатами зустрічної перевірки постачальника позивача визнається колегією суддів необґрунтованим, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість»не передбачає отримання результатів зустрічних перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування у якості обов'язкової умови відшкодування податку на додану вартість. При цьому, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит та бюджетне відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім іншого, матеріали справи містять довідки № 229/23-709/32474386 від 29 березня 2010 року за листопад 2009 року (т. 4 арк. справи 84-86), № 251/23-709/32474386 від 06 квітня 2010 року за грудень 2009 року (т.4 арк. справи 87-91), № 252/23-709/32474386 від 07 квітня 2010 року за січень 2010 року (т. 4 арк. справи 93-95), № 378/23-709/32474386 від 25 травня 2010 року за лютий 2010 року (т. 4 арк. справи 100-102), згідно яких перевіркою ЗАТ «Луганська вугільна компанія»не встановлено розбіжностей з відомостями, отриманими від ВАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська», яке мало правовідносини з платником податків та встановлено відображення в податковому обліку результатів господарських відносин відповідно до відомостей, отриманих від позивача.

При цьому, колегія суддів відзначає, що при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін, тоді як доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Вироків у кримінальних справах матеріали справи не містять, не додано таких доказів і до касаційної скарги. Доказів звернення податковим органом до суду з позовом про визнання угод, укладених між позивачем та перевіркою ЗАТ «Луганська вугільна компанія», нікчемними та стягнення в доход держави коштів, одержаних за такими угодами, матеріали справи також не містять.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про неправомірність оспорюваних податкових повідомлень-рішень та наявність підстав для їх скасування.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Антрацитівської ОДПІ Луганської області ДПС підлягає залишенню без задоволення, а постанова Луганського окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2011 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна