Ухвала суду № 26475135, 11.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2012 року м. Київ К-3/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича О.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова

на постанову Господарського суду Львiвської областi від 09.09.2008

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2009

у справі № 12/158-А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВФ «Дока»

до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НВФ «Дока»(далі по тексту -позивач, ТОВ «НВФ «Дока») звернулося до Господарського суду Львiвської областi з позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова (далі по тексту -відповідач, ДПІ у Галицькому районі м. Львова) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 22.10.2007 №0004972321/0.

Постановою Господарського суду Львiвської областi від 09.09.2008, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2009, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем була проведена перевірка позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004 по 31.03.2007, за результатами якої складено акт перевірки від 03.10.2007 №2223/23-2/13834103.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем норм п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 94792,81 грн.

Також в акті перевірки зазначено, що позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат комплексних земляних робіт по відновленні та замощуванні дорожнього покриття в сумі 379171,21 грн.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.10.2007 №0004972321/0, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 142189,00 грн., в тому числі основний платіж -94793,00 грн., штрафні санкції -47396,00 грн.

Дане рішення позивачем було оскаржено в адміністративному порядку, в результаті чого відповідачем було прийняті нові податкові повідомлення-рішення від 17.12.2007 №0004972321/1, від 11.03.2008 №0004972321/2 та від 23.05.2008 №0004972321/3, якими визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 142189,00 грн., в тому числі основний платіж -94793,00 грн., штрафні санкції -47396,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем було укладено угоду від 28.04.2006 №126 з ПП «Будмасервіс»на комплекс земляних робіт та робіт по відновленню покриття на об'єктах обумовлених контрактом «Поставка і монтаж систем контролю СКАДА для ЛМКП «Львівводоканал»в обсязі субконтракту №VТ2509001 від 12.09.2005 з Technidata AG згідно робочої документації на суму 278400,00 грн. з ПДВ, та було укладено доповнення від 30.08.2006 №1 згідно якого вартість робіт становить 455005,45 грн. з ПДВ.

Роботи вважалися виконаними після підписання актів здачі-приймання виконаних робіт. У актах виконаних робіт зазначався опис робіт, а саме: земляні роботи виконані в ручну в земляному ґрунті для облаштування траншей глибиною 850 мм і шириною на дні траншеї 150 мм для прокладання труб захисних з ПЕ RHDPEр 50х3,5 від колодязів до опор вуличного освітлення та фасадів будівель, підготовка піщаної основи, засипка траншеї піском по всій довжині шаром товщиною 100 мм, монтаж трубопроводів для прокладки кабелю, антикоризійний захист металевих конструкцій, герметизація місць спряження, засипка трубопроводів піском, зворотна засипка трубопроводів з ущільненням, кінцева зворотна засипка трубопроводів, герметизація вводів в колодязі та виходів кабелю з труби, прокладка кабелів від здавачів тиску до панелей управління, вскриття дорожнього покриття (асфальт, дорожня плитка, бруківка), замощування та відновлення дорожнього покриття.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 зазначеного Закону, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як стверджує позивач, в процесі виконання ПП «Будмасервіс»робіт визначених угодою №126 було оформлено 321 акт огляду прихованих робіт. Вищевказані акти підписано комісією в складі представника підрядника, представника фірми незалежного інженерного нагляду за будівництвом M HILL».

Дані акти були надані ТОВ «НВФ «Дока»відповідачу в процесі проведення перевірки товариства, однак вказаним документам не надано жодної правової оцінки, що свідчить про неповноту дослідження документів наданих товариством для перевірки.

Отже, висновок ДПІ у Галицькому районі м. Львова зроблений в акті перевірки про відсутність актів огляду прихованих робіт ТОВ «НВФ «Дока»суди правомірно визнали не обґрунтованим.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, ПП «Будмасервіс» виконало роботи для ТОВ «НВФ «Дока», а ТОВ «НВФ «Дока»оплатило ці роботи, що підтверджується платіжними дорученнями, які долучено до справи, та на кожну окрему частину виконаної роботи у день підписання відповідного акта приймання здачі виконаних робіт виконавцем (позивачем) були видані податкові накладні на загальну суму 455005,45 грн. в тому числі ПДВ 75834,24 грн.

Отже, висновки ДПІ у Галицькому районі м.Львова про те що понесені ТОВ «НВФ «Дока»витрати на придбання в ПП «Будмасервіс»робіт не оформлені відповідними документами, які підтверджують фактичне виконання цих робіт та віднесено до складу валових витрат в ІІ-ІV кварталах 2006 року в сумі 379171,21 грн., сплачених на користь ПП «Будмасервіс», як компенсацію вартості виконаних останнім робіт не відповідають дійсності, тому прийняті податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова відхилити.

Постанову Господарського суду Львiвської областi від 09.09.2008 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова