Ухвала суду № 26473736, 15.08.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-1184/12/0170/2

15.08.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кобаля М.І.,

суддів Щепанської О.А. ,

Омельченка В. А.

секретар судового засідання Міщенко М.М.

за участю сторін:

представник позивача, Приватного акціонерного товариства "УКпостач"- Попова Анжеліка Михайлівна, довіреність № 01/10 від 01.01.10;

представник відповідача, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АРК ДПС на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В. ) від 19.04.12 по справі № 2а-1184/12/0170/2

за позовом Приватного акціонерного товариства "УКпостач" (вул. Сєвєрная, 1-а,Красноперекопськ,Автономна Республіка Крим,96000)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,АР Крим,95000)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.04.12 адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "УКпостач" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, задоволено.

Визнано противоправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим № 0002130700 від 13.12.2011 р.

Не погодившись з даним рішенням суду, відповідач звернуся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.04.12 та прийняти нове рішення по справі.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що постанову суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, судом не в повному з'ясовані обставини справи, що мають суттєве значення для справи

У судовому засіданні 15.08.2012 представник позивача, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність апеляційної скарги, просить відмовити в її задоволенні, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, як законну та обґрунтовану.

Відповідач правом на участь в розгляді справи не скористався, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Разом з тим, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Враховуючи, що явка в судове засідання це право, а не обов'язок сторін, неявка в судове засідання сторони по справі не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача, належним чином повідомленого про час, місце та дату розгляду справи.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При апеляційному перегляді справи встановлено, що посадовими особами відповідача 02.12.2011 р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок в банку за вересень 2011 року, за результати якої склали акт №467/07-00/30169718. У висновках зазначеного акту зафіксовано, що позивачем в порушення п.200.4 ст.200 ПК України завищено бюджетне відшкодування по ПДВ у вересні 2011року на 23727 грн.

На підставі акту перевірки та відповідно до п.п. 54.3 ст. 54 та п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України відповідачем 13.12.2011 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002130700, згідно з яким йому зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2011 р. на 23727 грн., та застосовані штрафні санкції у розмірі 11863,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно сформовано суму податкового кредиту за перевіряємий період, визначено суму бюджетного відшкодування.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 200 Податкового Кодексу України, передбачено, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Таким чином, визначальним фактом права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в даному випадку є фактична надмірна оплата ним сум такого податку постачальникам товарів (послуг), які підтверджені виписаними відповідно до вимог чинного законодавства податковими накладними особами, які зареєстровані як платники такого податку, а підставою є дані податкової декларації за звітний податковий період.

Відповідно до п.198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними. У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

З матеріалів справи вбачається, що висновок про завищення платником податків суми бюджетного відшкодування у вересні 2011року на 23727грн. податковий орган зробив, виходячи з того, що в попередньому звітному періоді він безпідставно сформував податковий кредит по ПДВ за результатами правовідносин з ТОВ «ІЦ Кримпродмаш», ТОВ «Евросервіс Укрсаб», ПП «Об'єктив», ТОВ «Спецмонтажсервис»,ТОВ «Югсталь», ТОВ «ДНС Еспрес ІНК», ТОВ «КримРосСервіс», ТОВ «Гарда мет», ПП «Трансслайн сервіс»з підстав відсутності вчинення таких операцій, оскільки на його думку матеріалами бухгалтерської звітності платника податків не підтверджено ані отримання товару (послуг) від зазначених вище контрагентів позивача, ані оплати їх вартості ( в тому числі сплату ПДВ).

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що такі твердження відповідача є безпідставними, оскільки операції, проведені між позивачем та ТОВ «ІЦ Кримпродмаш», ТОВ «Евросервіс Укрсаб», ПП «Об'єктив», ТОВ «Спецмонтажсервис»,ТОВ «Югсталь», ТОВ «ДНС Еспрес ІНК», ТОВ «КримРосСервіс», ТОВ «Гарда мет», ПП «Трансслайн сервіс»підтверджені належним чином складеними первинними документами, а саме податковими накладними, яки свідчать про постачання на адресу позивача товару, копіями платіжних доручень, яки свідчать про отримання товару та проведення розрахунків за нього, актами приймання виконаних робіт, яки свідчать про виконання робіт, їх прийняття та проведення розрахунків їх вартості, тобто наведене свідчить про реальність таких операцій.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що всі наведені вище контрагенти позивача зареєстровані платниками ПДВ.

Судова колегія зазначає, що позивачем як доказ здійснення господарських операцій, були надані суду належним чином засвідчені копії документів, які відповідають вимогами первинності в розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»і являються підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Разом з тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірності прийнятого на їх підставі рішення.

За таких обставин, визначення відповідачем згідно податкового повідомлення-рішення № 0002130700 від 13.12.2011 завищеної суми бюджетного відшкодування з ПДВ у вересні 2011 року у сумі 23727,00 грн. є необґрунтованим.

Колегія суддів окрім наведеного зазначає, що податковим органом не встановлено факту завищення бюджетного відшкодування позивачем у зазначеному періоді, відтак підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування відповідач не мав.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0002130700 від 13.12.2011 про зменшення суми бюджетного відшкодування за вересень 2011 року в розмірі 23727,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 11863,00 суперечить вимогам Податкового кодексу України, та підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АРК ДПС залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 19.04.12 у справі № 2а-1184/12/0170/2 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 20 серпня 2012 р.

Головуючий суддя підпис М.І. Кобаль

Судді підпис О.А.Щепанська

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.І. Кобаль