Рішення № 26473231, 15.10.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2012 р.

Справа № 5023/3971/12

вх. № 3971/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бураковой А.М.

при секретарі судового засідання Шилов С.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

3-ї особи - не з'явився,

розглянувши справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Мехтранс" м. Харків

до Харківської міської ради, м. Харків, 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Мехтранс" м. Харків (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Харківської міської ради, м. Харків, відповідно до якого просить суд визнати за позивачем право власності в цілому на нежитлові приміщення №22636 першого поверху з окремими виходами в літ. "А-10", загальною площею 205,4 кв.м., які знаходяться за адресою: м.Харків, проспект Гагаріна,7. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на положення ст. 328, 331, 376, 392 Цивільного кодексу України, з урахуванням чого просить суд задовольнити позов та залишити за позивачем судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.09.2012 року було прийнято заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 27.09.2012 року о 11:30 годині. Крім того, зазначеною Ухвалою суду було залучено до участі у справі в якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.09.2012 року розгляд справи було відкладено на 15.10.2012 року о 11:30 годині.

До господарського суду Харківської області 12.10.2012 року від представника позивача надійшла заява (вх. 16528) про розгляд справи без його участі, крім того, зазначає, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Надані документи досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення №6102210320180.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення №6102210283152.

Представник 3-ої особи в призначене судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення №6102210283160.

Відповідач та третя особа правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористались, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізували.

Суд, розглянувши заяву (вх. 16528) про розгляд справи без участі представника позивача, вважає її такою , що підлягає задоволенню, оскільки обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів справи достатніх для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Враховуючи те, що п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, суд дійшов висновку про достатність в матеріалах справи доказів та можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами і документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

На підставі свідоцтва про право власності від 06.09.1999 року, виданого виконавчим комітетом Харківської міської ради та зареєстрованого 13.09.1999 року у встановленому законом порядку в КП ХМБТІ, Науково-виробниче приватне підприємство «СП-Манометр» придбало у власність нежитлові приміщення 1-го поверху №1-14 в будівлі літ. А-10 (секція 3) загальною площею 174,2 кв.м., розташовані в будинку №7 по просп. Гагаріна у м. Харків.

Науково-виробниче приватне підприємство «СП-Манометр» за власні кошти та господарським способом здійснила реконструкцію зазначених вище нежилих приміщень, добудувавши до нього додаткову площу - приміщення №15 площею 31,2 кв.м.

Комунальним підприємством "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", на замовлення Науково-виробничого приватного підприємства «СП-Манометр», було здійснено обстеження здійсненої реконструкції та виготовлено технічний паспорт, на зазначену будівлю, яка розташована у будинку №7 по просп. Гагаріна у м. Харків.

Здійснене будівництво відповідно до технічного висновку про стан будівельних конструкцій та можливість експлуатації самовільно побудованої прибудови (нежитлове приміщення №35) до нежитлових приміщень 1-го поверху №22ч34, 36 у будівлі літ. А-10», секція 3 по просп. Гагаріна, 7 в м. Харкові, виконаного на замовлення позивача ТОВ «НТК Енерго-Тайм» (ліцензія АВ №591993), визнане таким, що знаходиться в задовільному технічному стані. Суттєвих ознак пошкодження основних конструкцій на момент обстеження не встановлено. Зовнішній огляд приміщень і фасадів об’єкту на момент обстеження не виявив наявності ушкоджень і деформацій несучих і огроджуючих конструкцій та відхилень від архітектурно-будівельних норм. Використані при будівництві матеріали та конструктивні елементи мають достатню міцність і відповідають вимогам будівельних норм по несучій здатності. Ступінь зносу перетинів несучих і огороджуючи конструкцій не перевищує гранично допустимих параметрів. Конструкції відповідають вимогам надійності та безпечності в подальшій експлуатації. Конструктивні елементи і планування обстеженого об’єкту в цілому не протирічать будівельно-технічним, санітарним та протипожежним вимогам.

Отже, з наявному у матеріалах справи технічному висновку вбачається, що спірний об’єкти нерухомого майна знаходяться у задовільному стані, відповідають вимогам надійності та безпечності в експлуатації, конструктивні елементи обстеження приміщення в цілому не протирічать будівельно-технічним, протипожежним, та санітрано-гігієнічним вимогам.

Згідно акту приймання-передачі нежитлових приміщень від 24.03.2003 року, складеного на підставі передаточного акту від 21.03.2003 року, НВПП «СП-Манометр» передало, а ТОВ «Вимірювальна техніка» прийняло нежитлові приміщення загальною площею 174,2 кв.м., розташовані в м. Харкові на першому поверсі (секція 3) в будинку №7 по просп. Гагаріна. При цьому новому власнику було передано і правовстановлюючі документи на приміщення.

Згідно протоколу №15 від 11.11.2005 року засідання постійно діючої комісії з питань самочинного будівництва, комісія прийняла рішення щодо збереження самочинно побудованої прибудови (коридор) до нежитлового приміщення офісу по просп. Гагаріна, 7 (секція 3).

Рішенням Харківської міської ради №225/06 від 27.12.2006 року, ТОВ «Вимірювальна техніка» дозволено збереження самочинно побудованої прибудови (коридор) до нежитлового приміщення офісу по просп. Гагаріна, 7 (секція 3) та надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки для експлуатації вказаного об’єкту.

На підставі рішення Харківської міської ради №244/07 від 21.11.2007 року, враховуючи факт самовільного будівництва нежитлової прибудови, згідно з «Порядком вирішення питань, пов’язаних з самовільним будівництвом», затв. рішенням Харківської міської ради №90/04 від 23.06.2004 року, ТОВ «Вимірювальна техніка» було надано в оренду земельну ділянку по просп. Гагаріна, 7 (секція 3) загальною площею 0,0041 га, для експлуатації самочинно побудованої прибудови (коридор) до нежитлового приміщення офісу до 01.10.2012 року.

Згідно акту приймання-передачі від 15.02.2008 року, складеного на підставі розподільчого балансу від 01.02.2008 року, ТОВ «Вимірювальна техніка» передала, а ТОВ «Торговий дім «Вимірювальна техніка» прийняло нежитлові приміщення загальною площею 174,2 кв.м., розташовані в м. Харкові на першому поверсі (секція 3) в будинку №7 по просп. Гагаріна. При цьому новому власнику також було передано і правовстановлюючі документи на приміщення.

Згідно акту приймання-передачі від 20.08.2008 року, складеного на підставі передаточного акту від 08.08.2008 року, ТОВ «Торговий дім «Вимірювальна техніка» передало, а АК «Мехтранс» прийняло нежитлові приміщення загальною площею 174,2 кв.м., розташовані в м. Харкові на першому поверсі (секція 3) в будинку №7 по просп. Гагаріна. При цьому новому власнику також було передано і правовстановлюючі документи на приміщення.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Право власності є непорушним.

Чинним законодавством України встановлена презумпція правомірності набуття права власності. Так, у відповідності до статті 328 Цивільного кодексу України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає з закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає що позивач правомірно отримав право власності на спірні нежитлові приміщення першого поверху в літ. "А-10" по просп. Гагаріна, 7 у м. Харків. Оскільки, в тому числі, незаконність набуття позивачем права власності на майно не доведено у встановленому законом порядку.

Згідно ст. 331 ЦК України, право власності на новостворену річ набувається особою, яка її створила, якщо законом або договором не встановлено інше.

Відповідно до приписів частини першої статті 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, яка не відведена для цієї мети, або без відповідного дозволу чи належним чином затвердженого проекту, або з суттєвими порушеннями будівельних норм і правил.

Таким чином, самочинним вважається будівництво, яке задовольняє хоча б одній з умов: 1. якщо нерухоме майно збудовано або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; 2. якщо нерухоме майно збудовано або будується без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; 3. якщо нерухоме майно збудовано або будується з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Матеріали справи та пояснення представників сторін у судовому засіданні та письмових поясненнях свідчать про те, що реконструкцію було здійснено позивачем без відповідного дозволу та належним чином затвердженого проекту. Таким чином, реконструйований об’єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення №15 першого поверху в літ. "А-10", що розташоване за адресою: м. Харків, просп. Гагаріна, 7 є самочинним будівництвом.

Цивільно-правові наслідки самочинного будівництва нерухомого майна передбачені статтею 376 Цивільного кодексу України.

За загальним правилом, встановленим частиною другою статті 376 Цивільного кодексу України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Право власності на нерухоме майно може бути за рішенням суду визнано за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно (ч.3 ст. 376 Цивільного кодексу України).

Частиною 5 статті 376 Цивільного кодексу України передбачено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною,здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" відповідна державна реєстрація - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Пунктом 1 частини першої статті 4 цього Закону визначено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, зокрема, право власності на нерухоме майно.

Відповідно до ст. ст. 18, 19 Закону України від 01.07.2004 року №1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (далі - Закон), підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, є рішення суду про право власності на нерухоме майно, що набрало законної сили.

У відповідності з п.5 Прикінцевих положень зазначеного Закону, до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

Порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна передбачено Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5.

Відповідно до п.1.3 вказаного Положення, Державна реєстрація прав проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць, обслуговування на території яких здійснюється БТІ, створеними до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" ( 1878-17 ) та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до ч.1 п. 1.4 Тимчасового положення, обов'язковій державній реєстрації підлягають право власності та інші речові права на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.

Відповідно до чинного законодавства, право власності на земельні ділянки, на яких знаходяться спірні нежитлові приміщення, належить територіальній громаді м. Харків, яка через відповідні органи місцевого самоврядування - у даному випадку Харківську міську раду - реалізує повноваження власника земельної ділянки. Згідно ч.1, ст.33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження щодо надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад.

Як свідчать матеріали справи власник земельної ділянки - відповідач по справі своїм рішенням №244/07 від 21.11.2007 року надав позивачу земельну ділянку, необхідну для подальшої експлуатації спірних приміщень.

Відповідність вимогам будівельних, санітарних та протипожежних норм самочинно реконструйованих об’єктів нерухомого майна: нежитлових приміщень першого поверху в літ. "А-10", що розташоване за адресою: м. Харків, просп. Гагаріна, 7, підтверджується технічним висновком, зробленим Товариством з обмеженою відповідальністю "НТК Енерго-Тайм".

Визнання права власності на спірне нежитлове приміщення жодним чином не порушує ні особистих, ні майнових прав інших осіб.

Відповідач та жодна інша особа на визнання за ним право власності на це майно станом на момент вирішення спору не претендують.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, з огляду на наведені вище законодавчі норми стосовно можливості визнання права власності на самочинно реконструйований об’єкт нерухомого майна за позивачем, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги та визнати за Приватним акціонерним товариством «Мехтранс» право власності на реконструйований самочинно об’єкт нерухомого майна: нежитлові приміщення №22:36 першого поверху з окремими входами в літ. «А-10», загальною площею 205,4 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Харків, просп. Гагаріна, 7.

Приймаючи до уваги, що позивач не наполягає на стягненні з відповідача судових витрат, та, беручи до уваги, що спір виник не з вини відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору залишається за позивачем.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 41, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 20, 144, 147 Господарського кодексу України, п.2 ст. 331, ст.ст. 182, 319, 320, 331, 332, 375, 376, 392 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 47-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за Приватним акціонерним товариством «Мехтранс» (61052, м.Харків, провулок Чайкіної Лізи, будинок 17, ідентифікаційний код 14066675) право власності в цілому на нежитлові приміщення №22:36 першого поверху з окремими входами в літ. «А-10», загальною площею 205,4 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Харків, просп. Гагаріна, 7.

Повне рішення складено 16.10.2012 р.

Суддя Буракова А.М.

5023/3971/12