Постанова № 26473165, 16.10.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

16.10.12 Справа № 5027/447-Б/2012

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Михалюк О.В.

суддів Новосад Д.Ф.

Мельник Г.І.

розглянув апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»

на ухвалу господарського суду Чернівецької області від 27.08.2012р.

у справі № 5027/447-Б/2012

за заявою Публічного акціонерного товариства «Сведбанк», м.Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного товариства «Арго», с.Шилівці Хотинського району Чернівецької області

про визнання банкрутом,

з участю представників :

від скаржника -не з»явився

від боржника -не з»явився

арбітражний керуючий -не з»явився

Сторони належним чином були повідомлені про день та час слухання справи, однак повноважних представників в засідання не скерували.

Скаржник в судове засідання 16.10.2012р. не з'явився, подав суду клопотання (телеграма) від 16.10.2012р., в якому просить розгляд апеляційної скарги відкласти у зв'язку із зайнятістю представника в іншому судовому процесі. Оцінюючи подане клопотання, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно з Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - четвертою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК). З огляду на викладене, беручи до уваги документальну непідтвердженість поданого клопотання, зважаючи на те, що відкладення розгляду справи за обставин, визначених у ч. 1 ст. 77 ГПК України, є обов'язком лише за умови неможливості вирішення спору в даному судовому засіданні, колегія суддів в задоволенні клопотання скаржника відмовляє.

В зв"язку з викладеним колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі доказами.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 27.08.2012р. у справі № 5027/447-Б/2012 (суддя Ніколаєв М.І.) про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного товариства «Арго», с.Шилівці Хотинського району Чернівецької області визнано безспірні вимоги ініціюючого кредитора до боржника в сумі 29 123 920,00 грн. основного боргу, введено процедуру розпорядження майном, призначено розпорядника майна арбітражного керуючого Бурму С.В., зобов»язано ініціюючого кредитора подати до офіційних друкованих органів оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство тощо.

Не погоджуючись з даною ухвалою ініціюючий кредитор -Публічне акціонерне товариство «Сведбанк»подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадану ухвалу, посилаючись, зокрема, на те, що в порушення статті 43 ГПК України господарський суд не вжив заходів, спрямованих на всебічне, повне і об»єктивне встановлення всіх обставин справи, оскільки, як зазначає скаржник, усі заявлені грошові вимоги підтверджені наказами господарського суду і боржник визнав безспірність вимог кредитора. Крім того, на думку скаржника, судом першої інстанції безпідставно відхилено кандидатуру арбітражного керуючого Аверкина В.В., оскільки призначений судом арбітражний керуючий суміщає свою діяльність з адвокатською практикою, що може перешкоджати належному виконанню ним обов»язків розпорядника майна.

Наводить скаржник і інші доводи, що є на його думку підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 23.07.2012 року за заявою публічного акціонерного товариства «Сведбанк», м. Київ порушено справу про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне товариство «Арго», с. Шилівці Хотинського району Чернівецької області, розгляд справи в підготовчому засіданні призначено на 08.08.2012 року.

Заява ініціюючого кредитора обґрунтована тим, що боржник неспроможний протягом більш як тримісячного строку після відкриття виконавчого провадження погасити безспірні вимоги в сумі 43 320 456,80 грн., розмір яких більше ніж 300 мінімальних заробітних плат. Відтак, ініціюючий кредитор просив суд визнати свої грошові вимоги, ввести процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначити арбітражного керуючого Аверкина В.В. та вжити заходів щодо забезпечення вимог кредиторів.

До початку судового засідання 08.08.2012 року від арбітражного керуючого Бурми С.В. надійшла заява про його участь у справі в якості розпорядника майна боржника.

Відповідно до част. 3 ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закону про банкрутство), справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Так, судом першої інстанції встановлено, що протягом більш як трьох місяців з дня відкриття виконавчого провадження (постанова ВП №30533661 від 09.12.2011 року) по примусовому виконанню наказу господарського суду міста Києва по справі №14/133 та виконавчого провадження (постанова ВП №30997574 від 30.01.2012 року) по примусовому виконанню наказу господарського суду міста Києва по справі №14/134 ТОВ «Арго»як солідарний боржник 29 123 920 грн. основного боргу ініціюючому кредитору не сплатив.

Відтак, безспірні вимоги до боржника в сумі 29 123 920 грн. основного боргу перевищують триста мінімальних заробітних плат та не були задоволені протягом трьох місяців після встановленого строку для їх погашення.

Щодо інших заявлених ініціюючим кредитором вимог суд підставно роз'яснив наступне.

Так, положеннями абз. 8 ст. 1 Закону про банкрутство встановлено, що безспірними вимогами кредиторів являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Саме з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.

Норми ст. 1071 Цивільного кодексу України визначають підстави списання Банком грошових коштів з рахунка клієнта.

За приписами ч. 1 цієї статті банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Без такого розпорядження грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом (ч. 2 вказаної статті).

Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття останньою виконавчого провадження та саме з цього моменту починає свій перебіг визначений в ст. 1 та ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство трьохмісячний термін.

Таким чином, без порушеного щодо боржника виконавчого провадження та без доказів невиконання боржником своїх зобов'язань щодо безспірних вимог протягом трьох місяців з моменту порушення такого провадження відсутні ознаки його неплатоспроможності.

З урахуванням того, що ініціюючим кредитором не надано доказів відкриття виконавчого провадження щодо інших заявлених вимог в сумі 14 196 536,80, вони можуть бути заявлені та визнані судом в порядку, встановленому статтею 14 Закону про банкрутство.

Згідно з п. 4 ст. 11 Закону про банкрутство в підготовчому засіданні суддя оцінює надані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника.

За таких обставин, за наслідками розгляду справи у підготовчому засіданні, суд дійшов вірного висновку про наявність підстав для подальшого провадження у справі про банкрутство та введення процедури розпорядження майном боржника.

При цьому, враховуючи положення п. 1 Інформаційного листа ВГС України від 26.10.2011 р. N 01-06/1481/11, яким встановлено, що до вирішення на законодавчому рівні питання стосовно врегулювання суперечностей щодо порядку офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство, а також оголошення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом господарським судам у розгляді справ про банкрутство необхідно виходити з пріоритету опублікування оголошення в офіційному друкованому органі (газеті "Голос України" або "Урядовий кур'єр"), суд обгрунтовано зобов'язав ініціюючого кредитора подати до офіційних друкованих органів оголошення про порушення справи про банкрутство, а примірник газети з надрукованим оголошенням надати суду.

Також обгрунтовано суд призначив розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Бурму С.В. виходячи з наступного.

Частиною 3 ст. 13 Закону про банкрутство встановлено, що розпорядником майна може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну чи економічну освіту або володіє спеціальними знаннями, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до ст. 1 цього Закону і яка має ліцензію арбітражного керуючого, що видається в установленому законодавством порядку.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 3-1 Закону про банкрутство арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів.

Враховуючи вищевикладене, за наявності конкуренції кандидатур на призначення розпорядника майна боржника право вибору кандидатури розпорядника майна боржника залишається за господарським судом. При цьому, жодна з кандидатур арбітражних керуючих не являється для суду пріоритетною.

При виборі кандидатури розпорядника майна боржника суду слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про його здатність належним чином виконувати передбачені Законом про банкрутство обов'язки.

З урахуванням вищевикладеного, розглянувши кандидатури арбітражних керуючих Бурми С.В. та Аверкина В.В. на посаду розпорядника майна боржника - ТОВ "Арго", суд дійшов правильного висновку щодо призначення арбітражного керуючого Бурми С.В. розпорядником майна боржника, оскільки зазначена кандидатура відповідає всім вимогам ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Зокрема, Бурма С.В. не є заінтересованою особою по відношенню до боржника та кредиторів, має порівняно з іншим кандидатом більший досвід роботи у справах про банкрутство (зокрема, Бурма С.В. працює арбітражним керуючим з травня 2005 року, в той час як Аверкин В.В. - з жовтня 2010 року, Бурма С.В. здійснив ліквідаційну процедуру біля 40 підприємств, Аверкин В.В. - призначався розпорядником на 2 підприємствах та ліквідатором 12 підприємств і підприємців), на даний час бере участь у 5 справах про банкрутство (у той час як Аверкин В.В. у 10 справах), відповідні технічні та організаційні можливості, проживає та здійснює свою професійну діяльність на території Чернівецької області, тобто за місцезнаходженням боржника. Крім того, Бурма С.В. на підставі відповідного свідоцтва №441 від 24.12.2010 року має право та займається адвокатською діяльністю, що безсумнівно сприятиме належному виконанню ним функцій розпорядника майна.

За таких обставин, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст.91,101-106 ГПК України,-

Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Чернівецької області від 27.08.2012р. у справі № 5027/447-Б/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати покласти на скаржника.

Повний текст постанови складено «17»жовтня 2012р.

Головуючий суддя Михалюк О.В.

суддя Новосад Д.Ф.

суддя Мельник Г.І.