Рішення № 26473126, 15.10.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2012 р.Справа № 5023/3960/12 вх. № 3960/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Інте Т.В.

при секретарі судового засідання Федоровой К.О.

за участю представників сторін:

позивача - Корольова І.О., дов. б/н від 20.04.12 р.;

відповідача - не з'явився;

розглянувши справу за позовом ТОВ "Три ведмеді"

до ПП "Торгівельна мережа "Добрий Купець", м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Три ведмеді" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, відповідно до якого просить стягнути з Приватного підприємства "Торгівельна мережа "Добрий купець" (далі - відповідач) 9081,90 грн. основного боргу та судові витрати по справі, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань з оплати поставленого позивачем товару за договором поставки № 136 від 31.12.10 р.

Позивач в судовому засіданні 15.10.12 р. підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 15.10.12 р. не з'явився, вимоги суду не виконав, відзив на позов і документи в його обґрунтування не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с. 53-54).

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

Між сторонами був укладений договір поставки № 136 від 31.12.10 р. (а.с.13-15), відповідно до умов якого (п. 1.1), постачальник (позивач) зобов'язався поставити покупцю (відповідачу) продовольчі товари (товар), а відповідач прийняти і оплачувати його у строки та на умовах передбачених договором. Товар за договором поставляється позивачем відповідачу окремими партіями на підставі заяв відповідача. Найменування та кількість товару узгоджуються сторонами в заявках та вказуються в накладних, які є невід'ємною частиною договору (пункт 1.2 договору).

Відповідно до п.п. 2.1 та 2.2 вказаного договору, доставка товару відповідачу здійснюється позивачем та за його рахунок. Датою поставки вважається дата приймання товару відповідачем та підписання накладної (або товарно-транспортної накладної) уповноваженими представниками сторін.

31.12.10 р. сторони підписали додаткову угоду до договору поставки № 136 від 31.12.10 р. (а.с. 16), в якій пунктом 1 внесли зміни до п. 2.8 договору, вказавши, що у випадку не реалізації поставленого за даним договором товару, відповідач має право в будь - який час повернути товар позивачу, за умови, що залишковий строк придатності товару, що повертається, на момент повідомлення відповідачем позивача про бажання здійснити його повернення, становить не менш ніж 30 календарних днів, та не порушений (по вині відповідача) товарний вигляд продукції. Позивач повинен прийняти від відповідача повернення товару та вивезти його з території складу відповідача протягом трьох днів з моменту відповідної вимоги відповідача.

Відповідно до п. 8 додаткової угоди до договору поставки № 136 від 31.12.10 р., сторони домовились п. 8.10 договору змінити та викласти в наступній редакції: покупець (відповідач) має право зменшити суму, яка підлягає сплаті постачальнику (позивачу) за поставлений товар, на суму неустойки, штрафів, пені, інших видів санкцій; на вартість повернутого позивачу товару та наданих у відповідності з доповненнями до даного договору відповідачем позивачу послуг; а також на суму інших платежів, які мають бути сплачені позивачем відповідачу у відповідності до даного договору, шляхом проведення зарахування зустрічних однорідних вимог. Зарахування зустрічних однорідних вимог здійснюється відповідачем шляхом направлення позивачу відповідного акту (або угоди) про зарахування зустрічних однорідних вимог. Відповідач повинен протягом трьох робочих днів з моменту отримання відповідного акту (або угоди) від позивача підписати його та надати один належно оформлений екземпляр позивачу.

У відповідності до умов договору, позивач здійснив поставку продовольчих товарів відповідачу на загальну суму 219494,88 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними (а.с. 17-27), які були підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Відповідно до п. 6.1.1 вказаного договору, оплата поставленого товару здійснюється відповідачем на умовах відстрочки платежу, протягом 35 календарних днів з моменту поставки товару відповідачу та підписання уповноваженими представниками сторін відповідної накладної.

Проте, відповідач своє зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару виконав не в повному обсязі, сплативши лише 202934,41 грн., внаслідок чого заборгованість відповідача склала 16560,47 грн.

Крім того, відповідно до п. 8.10 договору, на підставі відповідних актів (а.с. 28 - 35) між сторонами були проведені зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 7478,57 грн., внаслідок чого заборгованість відповідача склала 9081,90 грн.

Сторони підписали акт зведення взаєморозрахунків (а.с. 36), відповідно до якого, станом на 31.01.12 р. заборгованість відповідача складає 9081,90 грн.

13.03.12 р. позивач направив на адресу відповідача претензію № 44 від 13.03.12 р. (а.с. 37) про сплату боргу в сумі 9081,90 грн.

У відповідь на вищезазначену претензію, відповідач направив позивачу претензію та лист від 19.01.12 р. (а.с. 40-41), в яких зазначив, що він (відповідач) не реалізував певний товар, та просив у відповідності до п. 2.8 договору поставки № 136 від 31.12.10 р., повернути вказаний товар позивачу.

30.05.12 р. позивач направив на адресу відповідача відповідь на лист та претензію № 283 від 22.03.12 р. (а.с. 43), в якій зазначив, що прибувши на склад відповідача 27.04.12 р., представникам позивача не був пред'явлений товар для огляду і прийняття рішення про можливість приймання такої продукції, згідно умов договору, про що був складений відповідний акт (а.с. 45).

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 9081,90 грн. заборгованості не сплатив, та не надав суду жодних заперечень щодо суми боргу.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару за договором № 136 від 31.12.10 р.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Суд зазначає, що відповідачем не підтверджено додержання вимог п. 2.8 договору № 136 від 31.12.10 р., який надає право в будь - який час повернути товар позивачу, за умови, що залишковий строк придатності товару, що повертається, на момент повідомлення відповідачем позивача про бажання здійснити його повернення, становить не менш ніж 30 календарних днів (а.с. 43, 45), що в свою чергу не дає право визнати неоплачений товар таким, що може бути поверненим.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 9081,90 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати відшкодовуються за рахунок відповідача.

Керуючись ст. cт. 525, 526, ч.1 ст. 530, ч.1 ст. 612, ч.1 ст. 625, ст. 629, ч.1 ст. 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Торгівельна мережа "Добрий купець" (фактична адреса: вул. Морозова, б. 1, м. Харків, 61036; юридична адреса: вул. Героїв праці, б. 46, м. Харків, 61135, код ЄДРПОУ 37364856, р/р 26004060382318 в Харківському ГРУ ПАТ КБ "Приват Банк", МФО 351533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Три ведмеді" (фактична адреса: вул. Київський шлях, б. 16, м. Бориспіль, Київська область, 08300; юридична адреса: вул. Зрошувальна, б. 7, м. Київ, 02099, код ЄДРПОУ 31450478, р/р 26006300035793 в ПАТ "Банк Форум" в м. Києві, МФО 322948) 9081,90 грн. заборгованості та витрати по сплаті судового збору у сумі 1609,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16.10.2012 р.

Суддя Інте Т.В.