Рішення № 26473045, 09.10.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2012 р.Справа № 5023/3793/12 вх. № 3793/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Трофименко С.В.

за участю представників сторін:

позивача - Квіцінська А.І., дов. № 01-62юр/4471 від 08.06.12р.; відповідача - Сумцова Н.В., дов. № 2 від 03.01.12р. 3-ї особи - не з*явився

розглянувши справу за позовом АК "Харківобленерго" м. Харків

до Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова МОУ, м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Харківський обласний військовий комісаріат м. Харків

про стягнення 9 414,18грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за електричну енергію в розмірі 7 878,32грн., збитки від інфляції в сумі 151,99грн., 3% річних в сумі 256,50грн., пеню в сумі 915,26грн., плату з компенсації перетікання реактивної енергії в сумі 212,11грн., а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

Позивач, у зв'язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості надав до суду заяву, в якій просить суд стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова пеню в сумі 915,26грн., збитки від інфляції в сумі 151,99грн., 3% річних в сумі 256,50грн., в частині сплати суми боргу за спожиту електричну енергію та плати з компенсації перетікання реактивної енергії провадження у справі просить припинити за відсутністю предмета спору, а також покласти на другого відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

Представник відповідача у відзиві на позов та в судовому засіданні зазначив про повну сплату суми боргу за спожиту електричну енергію та плату з компенсації перетікання реактивної енергії та просить суд зменшити розмір пені на 90%, посилаючись на те, що його установа є неприбутковою, утримується за рахунок коштів відповідного (державного) бюджету, всі витрати такої установи узгоджуються з органом, який уповноважений здійснювати фінансування такої установи, для чого складається кошторис, в який вносяться всі статті витрат. Також представник відповідача просить суд надати можливість користуватися захищеними видатками відповідно до ст.55 Бюджетного кодексу України.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача у призначене судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, хоча була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, з відміткою отримання ухвали про порушення провадження у справі Харківським обласним військовим комісаріатом, яке міститься в матеріалах справи.

Враховуючи те, що судом вжито всі заходи для належного повідомлення третьої особи про час та місце розгляду справи, проте третя особа не скористалася своїм правом, передбаченим ст. 22 ГПК України, оскільки в судові засідання не з`являлась, витребувані судом докази не подавала, не повідомила суд про причини своєї неявки, тому суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності її представника за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

25.11.09р. між АК "Харківобленерго" (позивач) та Харківським обласним військовим комісаріатом (третя особа) було укладено договір № 051466 про постачання електричної енергії (далі за текстом - договір), пролонгований відповідно до п.9.4 на 2012 рік, відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати електричну енергію третій особі, а третя особа оплачувати її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.

25.01.06р., 22.01.08р., 01.01.10р. та 06.09.10р. між позивачем, третьою особою та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харкова (відповідач у справі) було укладено додаткові угоди до договору, яким сторони змінили в п.п.4.1, 4.2, 4.5, 5 додатку № 2 до договору "Порядок розрахунків" слова "Споживач" на "Платник". Відповідно до умов зазначених додаткових угод Платник (Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова) (відповідач) зобов'язався здійснювати повну оплату за такі види нарахувань, як вартість електроенергії, за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, суми пені, 3% річних та збитків від інфляції.

Сторони додатковою угодою від 01.01.10р. змінили п.5 додатку № 2 до договору, яким погодили, що остаточний розрахунок за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду третьою особою, здійснюється відповідачем на підставі виставленого позивачем рахунку та акту звіряння взаєморозрахунків відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом). Для проведення остаточного розрахунку Споживач протягом п'яти операційних днів після закінчення розрахункового періоду отримує рахунок та акт звіряння взаєморозрахунків або акт виконаних робіт. Цей рахунок має бути оплачений відповідачем протягом 10 банківських днів з дня отримання третьою особою рахунку та акту звіряння взаєморозрахунків.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що відповідач 13.08.12р. перерахував на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти в сумі 26 806,45грн., 16.08.12р. - 547 757,10грн. Всього відповідачем було перераховано грошових коштів на загальну суму 574 563,55грн., з яких 7 878,32грн. позивачем було зараховано в рахунок погашення заборгованості за електричну енергію за липень 2012р. та 212,11грн. плати з компенсації перетікання реактивної енергії за травень 2012р. згідно договору.

Таким чином, сплата відповідачем суми основного боргу була здійснена до моменту звернення позивача із позовом до суду.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Судом встановлено, що у позивача були відсутні правові підстави для звернення до суду із позовом в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 7 878,32грн. за електричну енергію та 212,11грн. плати з компенсації перетікання реактивної енергії, оскільки вказана заборгованість була сплачена відповідачем ще до моменту звернення позивача з позовом до суду, а тому, в цій частині позовних вимог треба відмовити.

За таких обставин, заява позивача в частині припинення провадження у справі щодо заборгованості за спожиту електричну енергію та плати з компенсації перетікання реактивної енергії задоволенню не підлягає.

Як встановлено судом, відповідач взяті на себе зобов'язання за договором виконує не своєчасно, за отриману електричну енергію розрахувався з порушенням строків, визначених договором.

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.6 додатку № 2 "Порядок розрахунків", у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань позивач проводить відповідачу нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати

- пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який здійснюються нарахування, від суми боргу;

- 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов'язання за цим договором повинна бути оплачена відповідачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частинами 1, 3 ст. 202 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання припиняється, між іншим, виконанням, проведеним належним чином.

До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов'язання передбачені ст.ст. 202-205 ГК України, ст.ст. 599-601, 604-609 ЦК України, зокрема за ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст. 625 ЦК України).

Отже, виконання своїх зобов'язань за договором боржником, яке виконано з порушенням строків, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст. 625 ЦК України, на які заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також нарахування процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання, саме за період прострочення платежу.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Позивачем наданий обґрунтований розрахунок збитків від інфляції за період з жовтня 2011р. по квітень 2012р. в сумі 151,99грн. та 3 % річних за період з вересня 2011р. по липень 2012р. в сумі 256,50грн.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Позивач, відповідно п.6 "Порядку розрахунків" (Додаток № 2 до договору) за порушення строків виконання зобов'язання нарахував відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу за весь час прострочення, з урахуванням шестимісячного терміну за період з вересня 2011р. по лютий 2012р. у розмірі 915,26грн. та просить суд стягнути її на користь АК "Харківобленерго".

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам договору та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Однак, розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 90%, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.3 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до п.3.17.4 постанови № 18 від 26.12.11р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

З огляду на надані позивачем розрахунки заборгованості по пені, збиткам від інфляції та 3% річних, судом вбачається, що строк прострочення розрахунків з позивачем за отриману електричну енергію є незначним, сума заборгованості виплачена відповідачем в повному обсязі.

На підставі викладеного, а також враховуючи те, що установа відповідача є неприбутковою та фінансується виключно з Державного бюджету України, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача, та у відповідності до ст.233 ГК України, п.3 ст. 83 ГПК України зменшити розмір пені на 90%. За таких обставин, вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 91,53грн.

Відповідач просить суд при винесенні рішення вказати про можливість користування захищеними видатками бюджетного Кодексу України, відповідно до ст.55, посилаючись на те, що працівники та військовослужбовці Квартирно - експлуатаційного відділу гарантовано, у строки, передбачені законодавством, отримують заробітну плату та грошове забезпечення.

Відповідно до ст.55 Бюджетного кодексу України захищеними видатками бюджету визнаються видатки загального фонду бюджету, обсяг яких не може змінюватися при здійсненні скорочення затверджених бюджетних призначень.

Захищеними видатками Державного бюджету України визначаються видатки загального фонду на: оплату праці працівників бюджетних установ; нарахування на заробітну плату та інші, відповідно до вищезазначеної статті.

За таких обставин, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 ГПК України та постановою № 18 від 26.12.11р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції". Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Таким чином, судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 526, 598-601, 604-609, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, статтями 202-205, 276 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61, код ЄДРПОУ 07923280, р/р 35217001000219 в ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго", код ЄДРПОУ 00131954 (61037, м. Харків, вул.Плеханівська,149, п/р 26003010050912 в АТ "Банк Золоті ворота", МФО 351931) - 91,53грн. пені, 256,50грн. 3% річних, 151,99грн. збитків від інфляції, 226,32грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 10.10.2012 р.

Суддя Лавренюк Т.А.