Рішення № 26472985, 03.10.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2012 р.Справа № 5023/3601/12 вх. № 3601/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Мартишко Д.І.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, м. Харків

до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Харківського обласного управління АТ "Ощадбанку", м. Харків

про стягнення 2004,25 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі Харківського обласного управління АТ "Ощадбанку", в якому просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 2646,09 грн. які набуті відповідачем без достатньої правової підстави, у зв'язку з чим мають бути повернуті позивачу.

У призначене судове засідання 03 жовтня 2012 року представник позивача не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином за адресою зазначеною у позовній заяві, проте 01 жовтня 2012 року до канцелярії суду позивачем були надані письмове правове обґрунтування позовних вимог (вх. 15130), яке досліджене судом та залучене до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, у наданому до суду клопотанні (вх. 15466) просить суд відкласти розгляд справи, оскільки в той же самий час 03 жовтня 2012 року призначене судове засідання по справі № 5023/3827/12, яка знаходиться в провадженні судді Буракової А.М.

Суд розглянувши матеріали справи та клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, вважає клопотання необґрунтованим і відхиляє його, оскільки ст. 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідачу, ухвалами суду від 10.08.2012 та 18.09.2012 року, було запропоновано надати до суду відзив на позов та при наявності заперечень їх правове та документальне обґрунтування та наданий час для реалізації свого права. Скориставшись своїм правом, відповідачем до суду було надано відзив на позов з документами в його обґрунтування, який було досліджено судом та залучено до матеріалів справи. Крім того, суд своїми ухвалами попереджав сторони, що неявка їх представників у судове засідання не перешкоджає розгляду справи в порядку ст. 75 ГПК України. Обґрунтування необхідно особистої участі представника відповідача у судовому засіданні у клопотанні не наведено, таким чином у суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Статтею 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що пенсіонерам з числа військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей пенсії виплачуються органами Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання пенсіонера, незалежно від реєстрації місця проживання. Іншим особам, які мають право на пенсійне забезпечення згідно з цим Законом, пенсії виплачуються органами Пенсійного фонду України через установи відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» за місцем фактичного проживання пенсіонера на підставі відповідних документів, що оформляються органом Пенсійного фонду України.

01.10.2009 року між Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області (позивачем) та Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі начальника філії - Харківського обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України» (відповідачем) було укладено договір № 104, відповідно до умов якого Банк виконує функції виплати пенсій пенсіонерам з числа осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, а також іншим особам, які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), допомоги на поховання та недоотриманої пенсії у зв'язку із смертю зазначених пенсіонерів, а також одноразової грошової допомоги членам сімей померлих пенсіонерів, що виплачуються згідно з постановою Кабінету міністрів України від 17.07.1992 року №393 (із змінами та доповненнями) та інші допомоги і виплати.

Згідно статті 3 зазначеного договору, банк зобов'язався забезпечити через установи банку зарахування сум пенсій та допомоги на поточні (карткові) рахунки одержувачів, за умови своєчасного отримання відповідних списків, у містах не пізніше наступного банківського дня, з дня надходження коштів від Фонду (позивача), а сільській місцевості - протягом трьох банківських днів з дня надходження коштів.

Суми пенсій, зараховані на поточний рахунок одержувача по місяць його смерті включно, разом з відсотками є його спадщиною і розподіляються відповідно до чинного законодавства України. З місяця, наступного за місяцем смерті одержувача, установа банку, при отриманні письмового повідомлення від Фонду про його смерть, припиняє зарахування сум пенсій та допомоги на поточний (картковий) рахунок. Суми пенсій, що зараховані на поточний (картковий) рахунок одержувача разом з нарахованими на них відсотками, починаючи з місяця, наступного за місяцем його смерті, установи Банку повертають Фонду, за умови наявності цих сум на поточному (картковому) рахунку одержувача. У містах - не пізніше одного банківського дня, а в сільській місцевості - не пізніше трьох банківських днів, після дня отримання письмового розпорядження від Фонду про повернення коштів (стаття 8 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області була перерахована пенсія Москаленко Сергію Миколайовичу за липень 2012 року у розмірі 2004,25 грн., що не заперечується сторонами.

Відповідно до залученої до матеріалів справи копії свідоцтв про смерть Москаленко Сергій Миколайович помер 27 червня 2012 року, про що в книзі реєстрації смертей 03.07.2012 р. зроблено відповідний актовий запис за № 61.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області було надіслано до відповідача розпорядження про повернення коштів від 16.07.2012 року за вих. № 11798-14/20 у сумі 2004 грн. 25 коп. з рахунку на ім'я Москаленко С.М.

Однак, відповідачем кошти в повному обсязі повернуті не були. В своєму листі від 19.07.2012 року вих. № 18/2-384-2662, відповідач посилається на те, що на картковому рахунку клієнта банку Москаленко С.М. не достатньо коштів для здійснення повернення в повному обсязі, в зв'язку з наявністю кредитної лінії.

Позивач зазначає, що до теперішнього часу грошові кошти у сумі 2004,25 грн., які набуті банком без достатньої правової підстави, до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області відповідачем повернені не були, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

У червні 2011 році внесені зміни до статуту Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», відповідно до пункту 1 якого, слово «відкритого» замінено словом «публічний».

Пунктом 2 змін до статуту Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» зазначено, що банк утворений відповідно до розпорядження Президента України від 20 травня 1999 року №106, постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 1999 року №876 шляхом перетворення Державного спеціалізованого комерційного ощадного банку України у відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», тип якого відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» змінено на публічне акціонерне товариство.

Заперечення відповідача проти позовних вимог, викладені у відзиві на позов. Зокрема відповідач посилається на той факт, що відповідачем з одержувачем пенсії Москаленко С.М. 09.07.2008 р. було укладено договір № 3469 про відкриття фізичній особі карткового рахунку та здійснення його розрахунково-касового обслуговування за дебетово-кредитовою схемою, умовами яких встановлено, що при виникненні заборгованості за договором усі суми, зараховані на картрахунок, направляються на погашення заборгованості у визначеній у договорі послідовності.

Як зазначає відповідач перераховані кошти (пенсія) були списані в рахунок погашення заборгованості по кредиту зазначеної фізичної особи відразу після перерахування пенсії до повідомлення позивача, у зв'язку з чим вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та незаконними.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

Пенсійний фонд є особою, що уповноважений державою виконувати функції у правовідносинах з призначення та виплати пенсій певним категоріям громадян.

Відповідно до ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ст. ст. 626-629 ЦК України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на той факт, що ним з одержувачем пенсії - Москаленко С.М., було укладено договір про відкриття фізичній особі карткового рахунку та здійснення його розрахунково-касового обслуговування за дебетово-кредитовою схемою, умовами якого встановлено, що при виникненні заборгованості за договором усі суми, зараховані на картрахунок, направляються на погашення заборгованості у визначеній у договорі послідовності.

Не оспорюючи факт надходження вказаної суми коштів та зарахування її на поточний рахунок пенсіонера, відповідач, у захист своєї позиції, вказує, що відповідно до параграфа 3 ст. 6 розділу ІІІ договору, Банк не несе відповідальності за переплату пенсії в разі відсутності інформації (письмового повідомлення) про смерть пенсіонера.

Проте, доказів здійснення або наявності переплати, а також доказів відсутності відповідної інформації про смерть зазначених пенсіонерів Банк (відповідач) не надав.

Більш того, відповідно до §2 та §3 ст. 8 договору встановлюється, що з місяця, наступного за місяцем смерті одержувача, установа Банку, при отриманні письмового повідомлення від Фонду про його смерть, припиняє зарахування сум пенсій та допомог на поточний (картковий) рахунок. Суми пенсій, що зараховані на поточний (картковий) рахунок одержувача разом з нарахованими на них відсотками, починаючи з місяця, наступного за місяцем його смерті, установи Банку повертають Фонду. Але банк вказаної умови договору не виконав, спірна сума нарахованої пенсій позивачеві не повернута.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Отже, інформація (про смерть пенсіонера) відповідачеві була надана, виплату (передплату) зазначеної суми пенсій пенсіонеру відповідач фактично не здійснив.

При цьому, відповідач зазначав, що на рахунку вищезазначеного клієнту банку недостатньо коштів для здійснення повернення в повному обсязі, в зв'язку з тим, що перераховані кошти в якості пенсії, були списані в рахунок погашення заборгованостей по кредиту зазначеної фізичної особи відразу ж після перерахування пенсій до розпоряджень (повідомлень) позивача.

Однак, такі дії відповідача не відповідають чинному законодавству України та умовам договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 608 Цивільного кодексу України, що зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Зобов'язання боржника (клієнта) за договорами про відкриття фізичній особі карткового рахунку та здійснення його розрахунково -касового обслуговування за дебетно - кредитною схемою між Банком та особою, є припиненими у зв'язку зі смертю боржника за договором, а, отже, Банк не мав правових підстав розпорядження зазначеними коштами, які мали бути наявними на рахунках боржника (клієнта).

Відповідно до ст. 1071 Цивільного кодексу України Банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом.

Проте ч. 4 ст. 25 Цивільного кодексу України визначено, що цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 399 Цивільного кодексу України право володіння припиняється у разі витребування майна від володільця власником майна або іншою особою.

Отже, грошові кошти, які перераховані на пенсійне забезпечення вищезазначеного пенсіонера, в силу ст. 25 та 346 Цивільного кодексу України вже йому не належали.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи, що зберігання Банком коштів Пенсійного фонду України є незаконним, а кошти у сумі 2004,25 грн. є набутими Банком без достатньої правової підстави та мають бути повернені Головному управлінню Пенсійного фонду України у Харківській області, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Аналогічна правова позиція, також, викладена Вищим господарським судом України у постанові у справі № 5023/9461/11.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Отже, судовий збір покладається на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 608, 1212, 1216, 1218, 1219 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Харківське обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України" (61003, м. Харків, пл. Конституції, 22, код установи банку 3518234 ідентифікаційний код 09351600) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов.; р/р 256023142099 ХОУ АТ "Державний Ощадний банк України", МФО 351823; код ОКПО 14099344) 2004,25 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Харківське обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України" (61003, м. Харків, пл. Конституції, 22, код установи банку 3518234 ідентифікаційний код 09351600) на користь Державного бюджету України (Управління державного казначейства у Дзержинському районі м. Харкова, код одержувача: 37999654, рахунок 31215206783003 в ГУДКСУ у Харківський області, МФО 851011, призначення платежу *; 101; код бюджетної класифікації 22030001; 03500039 Судовий збір ГС Х/о, п. 1) - 1609,50 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08.10.2012 року.

Суддя Шатерніков М.І.

справа № 5023/3601/12