Рішення № 26472873, 04.09.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2012 р.Справа № 5023/2980/12 вх. № 2980/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суярко Т.Д.

при секретарі судового засідання Шевчук Ю.В.

за участю

позивача Солдатенко І.В., дор. №114 від 11.10.11р.

відповідача не з"явився

розглянувши справу за позовом Харківського національного медичного університету, м. Харків

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_4, м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Позивач Харківський національний медичний університет звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення з відповідача - ФОП ОСОБА_4 неустойки за користування майном у сумі 151297,00 грн., відшкодування комунальних послуг у сумі 11004,19 грн., відшкодування експлуатаційних витрат у сумі 742,77 грн. та збору за спеціальне користування водою у сумі 10,21 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, після припинення дії договору оренди, не виконує свого обов"язку з повернення орендованого приміщення та продовжує його займати.

У судовому засіданні 04.09.12р. призначеному на 11:20год. оголошувалась перерва до 14:00 год.

Представник позивача підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити. Крім того, надав додаткові письмові пояснення щодо заявлених позовних вимог, які були досліджені судом та залучені до матеріалів справи.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з"явився, витребуваних судом документів не надав, однак, через канцелярію суду від його представника надійшла заява про відкладення розгляду справи, у зв"язку з перебуванням на лікарняному. До заяви представником відповідача додано довідку з лікарні, яка підтверджує поважність причини її неявки у попереднє судове засідання - 04.09.12р. Однак, доказів на підтвердження неможливості неявки представника відповідача у судове засідання 05.09.12р. надано не було.

Враховуючи те, що відповідачем не надано доказів на підтвердження викладених у заяві обставин, а також не обгрунтовано необхідності відкладення розгляду справи, наміру подати у наступне судове засідання документи на підтвердження своєї позиції у справі, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви відповідача про відкладення розгляду справи.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

31.12.2003р. між Державним підприємством Харківський науково-дослідний інститут гігієни праці та професійних захворювань та Дочірнім підприємством "Укртек" було укладено Договір оренди №36 про тимчасове, платне користування (оренду) нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, загальною площею 109,17 кв.м. Договір укладено строком на 7 років - до 31.12.10р.

Відповідно до Договору уступки майнових прав орендатора від 01.10.2005р. №10/012, ДП "Укртек" передало свої права та обов'язки орендатора Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 (відповідачу у справі).

У зв'язку з реорганізацією Державного підприємства Харківський науково-дослідний інститут гігієни праці та професійних захворювань, шляхом приєднання його як структурного підрозділу до Харківського державного медичного університету, який є правонаступником всіх майнових прав та обов'язків Орендодавця, було укладено додаткову угоду №2 від 20.01.2007р. до договору оренди №36 від 01.12.2003 р., відповідно якої ФОП ОСОБА_4 стала Орендарем, а Харківський державний медичний університет - Орендодавцем за даним договором.

Відповідно до Указу Президента України від 22.11.2007 р № 1135/2007 та наказу МОЗ України від 05.12.2007 р. № 784, Харківському державному медичному університету було надано статус національного та перейменовано на Харківський національний медичний університет, з визнанням правонаступником останнього.

В подальшому сторонами неодноразово вносилися зміни до договору оренди №36 від 01.12.2003 р. щодо реквізитів сторін, орендної плати тощо (Додаткові угоди №2 від 20.01.07р., №3 від 13.12.07р., №4 від 24.12.07р., №5 від 01.03.08р., №6 від 01.02.10р.).

Як вказує позивач, внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору, позивач неодноразово звертався до суду за захистом своїх порушених прав. Так, рішенням Господарського суду Харківської області від 23.09.2009 р., частково зміненим постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.02.2010 р. та Постановою Вищого господарського суду України від 02.08.2010р. по справі №62/107-09 (а.с.65-70), з відповідача на користь позивача було стягнуто заборгованість у сумі 46751,36 грн, за період з жовтня 2008 року по червень 2009 року.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 18.08.2010 р., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.10.2010 року та Постановою Вищого господарського суду України від 13.01.2011р. по справі №53/07-10 (а.с.71-78), з відповідача на користь позивача було стягнуто заборгованість у сумі 57759,97 грн., за період з липня 2009 року по лютий 2010 року.

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.08.2011р. у справі №5023/4927/11, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.2011р (а.с. 79-84), з відповідача на користь позивача було стягнуто заборгованість по орендній платі у сумі 60249,47 грн., по відшкодуванню комунальних, експлуатаційних витрат у сумі 8066,14 грн. та по землекористуванню у сумі 6904,37 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 16.11.11р. у справі №5023/7821/11 стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Харківського національного медичного університету 116769,96грн. неустойки за користування майном; відшкодування комунальних послуг - 7257,19грн.; відшкодування експлуатаційних витрат - 210,91грн.;

Крім того, рішенням господарського суду Харківської області від 17.06.10р. по справі №59/134-10, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.08.10р. та постановою Вищого господарського суду України від 25.06.11р. (арк..с.88-96), зобов'язано відповідача Фізичну особу - підприємця ОСОБА_4 звільнити та повернути Харківському національному медичному університету по акту приймання-передачі державне майно, що передане йому по договору оренди №36 від 31.12.2003р. В задоволенні позову в частині розірвання договору оренди №36 від 31.12.03р. - відмовлено.

При цьому, господарський суд, задовольняючи позовні вимоги про зобов»язання відповідача повернути майно та відмовляючи у розірванні договору оренди, виходив з того, що станом на дату звернення позивача із позовом про розірвання договору оренди від 31.12.2003р. №36, а саме на 08.04.2010р. договір вже був розірваним, і тому у відповідача виник обов»язок повернути орендоване приміщення.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Однак, як свідчать матеріали справи та не спростовано відповідачем, рішення суду у справі №59/134-10 не виконано, відповідач не повернув приміщення позивачу та продовжує ним користуватись.

У зв»язку з чим, позивачем, нараховано відповідачеві неустойку у розмірі подвійної орендної плати, що складає 151297,00 грн.

Позивачем неодноразово направлялися на адресу відповідача рахунки та вимоги про сплату неустойки за користування майном (арк..с.43-64), однак, на момент розгляду справи неустойка за користування орендованим майном відповідачем не сплачена.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

У разі невиконання зобов"язання щодо повернення річі, відповідно до ч.2 ст. 785 Цивільного кодексу України України, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки в розмірі подвійної оплати за користування річчю за час прострочення.

Як вже було зазначено вище, відповідач рішення суду у справі 59/134-10 не виконав, доказів повернення приміщення Харківському національному медичному університету по акту приймання-передачі державного майна за договором оренди №36 від 31.12.2003р. не надав. Не міститься таких доказів і в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене, та беручи до уваги те, що відповідачем не спростовано порушення ним зобов"язання з повернення позивачеві приміщення, заперечень щодо нарахованої неустойки або на підтвердження її сплати суду не надав, суд приходить до висновку про правомірність та обгрунтованість позовних вимог в частині стягнення неустойки, у період з серпень 2011 року - квітень 2012 року, за користування майном у розмірі 151297,00 грн.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення заборгованості по відшкодуванню комунальних витрат у сумі 11004,19 грн., експлуатаційних витрат в сумі 742,77 грн., то на думку суду вони також підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 6.8. договору оренди № 36 від 31.12.2003 р. сторони передбачили, що орендар зобов'язаний в місячний строк укласти договори на експлуатаційні витрати та комунальні послуги з відповідними організаціями.

Позивач стверджує, що між позивачем та відповідачем не укладались письмові договори щодо відшкодування комунальних та експлуатаційних витрат.

Матеріалами справи такі твердження позивача не спростовуються.

Нарахування позивачем комунальних та експлуатаційних витрат здійснені на підставі Методики розрахунку надання комунальних послуг та регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Законом України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій" встановлена відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги.

Статтею 1 зазначеного Закону передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем складались розрахунки відшкодування комунальних, експлуатаційних послуг, які не були оплачені відповідачем.

Як вже зазначалося вище, відповідач свого обов»язку з повернення позивачеві орендованого приміщення не виконав, та продовжує займати його. Комунальні та експлуатаційні витрати за займане відповідачем приміщення сплачував позивач, що підтверджується матеріалами справи (акт звіряння відпуска-отримання теплової енергії та розрахунків за її використання між позивачем та КП "Харківські теплові мережі" та ХНМУ; акт звіряння між КП "Харківводоканал" та позивачем; акти здачі-приймання наданих послуг водопостачання та водовідведення зі штампом ГУДКСУ в Харківській області про оплату).

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ст..1166 ЦК України).

Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Положеннями статті 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Під шкодою розуміють зменшення або втрату певного особистого чи майнового блага.

Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає в тому, що: 1) протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; 2) шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки.

Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.

Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Таким чином, сплата позивачем комунальних та експлуатаційних витрат за займане відповідачем приміщення є збитками, які позивачем понесено внаслідок порушення відповідачем зобов»язання з повернення орендованого приміщення позивачеві.

Оскільки відповідач доказів своєчасної оплати комунальних платежів та експлуатаційних витрат не надав, а позивачем доведено факт понесення збитків, що полягали у сплаті комунальних та експлуатаційних витрат за приміщення, що використовувалося відповідачем без правових підстав, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача збитків у сумі 11004,19 грн. по відшкодуванню комунальних послуг, збитків по відшкодуванню експлуатаційних витрат в сумі 742,77 грн.

Аналогічна позиція щодо наявності у відповідача обов"язку відшкодовувати позивачеві комунальні витрати та експлуатаційні послуги міститься також й у постанові Вищого господарського суду України по справі №62/109-09 від 02.08.10р. (арк.с.70), постанові Вищого господарського суду України по справі №53/07-10 від 13.01.11р. (арк.с.77-78).

Позові вимоги про стягнення з відповідача 10,21 грн. заборгованості по збору за спеціальне використання води, суд вважає необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 323 Податкового кодексу України, платниками збору є водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Збір не справляється за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок) (п. 324.4.1. ст.324 Податкового кодексу України в редакції станом на момент нарахування позивачем відповідачеві збору за спеціальне використання води).

Позивачем не доведено обставин та не надано доказів, які б могли свідчити про виникнення обов"язку у відповідача щодо сплати цього збору, а саме: доказів на підтвердження того, що позивач є платником збору; обставин понесення позивачем відповідних витрат; використання води позивачем чи відповідачем для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва, як то передбачено ст.323 Податкового кодексу України.

З огляду на наведене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 10,21 грн. заборгованості по збору за спеціальне використання води.

Відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.11, 22, 623, 785, 1166 ЦК України, ст.291 ГК України, 323, 324 ПК України, ст.ст.32, 33, 34, 35, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Харківського національного медичного університету (61022, м.Харків, пр.Леніна, 4, код 01896866) 151297,00 грн. неустойки за користування майном, збитки у сумі 11004,19 грн. по відшкодуванню комунальних послуг, збитки по відшкодуванню експлуатаційних витрат в сумі 742,77 грн. та 3260,87 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 06.09.2012 р.

Суддя Суярко Т.Д.