Рішення № 26472197, 16.10.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" жовтня 2012 р. Справа № 20/067-12

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «АЕС Київобленерго»в особі Бородянського районного підрозділу

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бородянське житлово-комунальне підприємство»

про стягнення 110999,98 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача: Конєва Л.Л., довір. № 322 від 15.05.2012 р.

від відповідача: не з'явився

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «АЕС Київобленерго»в особі Бородянського районного підрозділу (далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бородянське житлово-комунальне підприємство»(далі - відповідач) про стягнення 161304,11 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення 03.03.2009 р. з ТОВ «Бородянське житлово-комунальне підприємство» договору про постачання електричної енергії № 00405/220012066, згідно якого ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго»в особі Бородянського районного підрозділу зобов'язувалось постачати електричну енергію, а відповідач -приймати та своєчасно оплачувати її.

Згідно умов договору позивач постачав електричну енергію, яка споживачем з грудня 2011 року не оплачувалась належним чином, у зв'язку з чим між відповідачем та позивачем було укладено договір № 7000017924 від 09.04.2012 р. про розстрочку виконання зобов'язань, яким ТОВ «Бородянське житлово-комунальне підприємство» зобов'язувалось здійснити оплату заборгованості в сумі 161304,11 грн. згідно графіку погашення заборгованості в строк до 01.06.2012 р., проте відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання, у зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 161304,11 грн. заборгованості за спожиту електроенергію та 3226,08 грн. судового збору.

Розгляд справи відкладався.

08.10.2012 р. до господарського суду Київської області ПАТ «АЕС Київобленерго»в особі Бородянського районного підрозділу було подано заяву б/н від 04.10.2012 р. про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач з огляду на часткове погашення товариством заборгованості просив суд стягнути з відповідача 113299,98 грн. основного боргу та судові витрати.

16.10.2012 р. до господарського суду Київської області ПАТ «АЕС Київобленерго»в особі Бородянського районного підрозділу було подано заяву б/н від 16.10.2012 р. про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд, з огляду на фактичний залишок заборгованості, стягнути з відповідача 110999,98 грн. основного боргу та судові витрати.

Представник позивача у судовому засіданні 16.10.2012 р. позовні вимоги підтримав, з урахуванням заяви б/н від 16.10.2012 р. про зменшення розміру позовних вимог, зазначивши суду про ненадходження від відповідача інших оплат, ніж вказані у заяві б/н від 16.10.2012 р. та акті звірки станом на 11.10.2012 р., на час розгляду справи.

Представник відповідача у судове засідання 16.10.2012 р. не з'явився.

У судовому засіданні 16.10.2012 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

03.03.2009 р. між Закритим акціонерним товариством «А.Е.С. Київобленерго»(правонаступник -Публічне акціонерне товариство «АЕС Київобленерго») в особі начальника Бородянського РП (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бородянське житлово-комунальне підприємство»(споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 00405/220012066, відповідно до п. 1.1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 5135 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору.

Згідно з пп. 2.3.3 п. 2.3 договору споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку № 4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію» та додатку № 6 «Порядок зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії та форма звіту споживача про покази приладів обліку».

У відповідності з пп. 2.3.4 п. 2.3 договору споживач зобов'язується здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача, згідно з умовами додатку № 5 (5а) «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».

Відповідно до п. 1.2 додатку № 4 до договору про постачання електричної енергії № 00405/220012066 від 03.03.2009 р., розрахунковий період встановлено споживачу з 20 числа календарного місяця до 20 числа наступного місяця.

Порядок оплати за активну електроенергію проводиться у формі авансової оплати та планових платежів з остаточним розрахунком по закінченні розрахункового періоду. Плановий платіж визначений у розмірі 100% з терміном оплати до 5 дня поточного періоду (п. 2.1 додатку № 4).

Як слідує з позову, станом на грудень 2011 року у відповідача виник борг перед позивачем у сумі 161304,11 грн., у зв'язку з чим ПАТ «АЕС Київобленерго»в особі Бородянського районного підрозділу було направлено на адресу ТОВ «Бородянське житлово-комунальне підприємство»претензію № 86 від 27.03.2012 р., відповідно до якої постачальник (позивач) просив споживача (відповідача) невідкладно перерахувати кошти в сумі 161304,11 грн. на розрахунковий рахунок позивача.

ПАТ «АЕС Київобленерго»в особі Бородянського районного підрозділу та ТОВ «Бородянське житлово-комунальне підприємство»було підписано акт звіряння розрахунків станом на 23.03.2012 р. на суму 161304,11 грн.

09.04.2012 р. ПАТ «АЕС Київобленерго»в особі Бородянського районного підрозділу (кредитор) та ТОВ «Бородянське житлово-комунальне підприємство»(боржник) було підписано договір № 7000017924 про розстрочку виконання зобов'язання, відповідно до п. 1.1 якого боржник зобов'язується та гарантує повне погашення заборгованості, що утворилась, виходячи з договору про постачання електроенергії № 220012066 від 03.03.2009 р., укладеного між сторонами, та існує на момент укладання цього договору.

Згідно з пп. 2.1.1 п. 2.1 даного договору боржник зобов'язаний погасити заборгованість за договором про постачання електроенергії № 220012066 від 03.03.2009 р., що складає 161304,11 грн. згідно акту звірки станом на 09.04.2012 р. в термін відповідно до графіка погашення заборгованості (додаток № 2 до цього договору).

Також ПАТ «АЕС Київобленерго»в особі Бородянського районного підрозділу та ТОВ «Бородянське житлово-комунальне підприємство»було підписано додаток № 2 до договору № 7000017924 про розстрочку виконання зобов'язання від 09.04.2012 р., відповідно до п. 1 якого боржник зобов'язувався сплачувати заборгованість на рахунок кредитора згідно з наступним графіком: до 02.04.2012 р. - в розмірі 53768,04 грн., до 03.05.2012 р. - в розмірі 53678,04 грн., до 01.06.2012 р. - в розмірі 53768,03 грн.

Проте відповідач не розрахувався з позивачем за використану електричну енергію, у зв'язку з чим останній і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Також слід зазначити, що відповідно до ч. 2 статті 11 ЦК України підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається зі змісту договору про постачання електричної енергії № 00405/220012066 від 03.03.2009 р., зазначений договір за своєю юридичною природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Статтею 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору енергопостачання слід застосовувати загальні положення про договір поставки та про договір купівлі-продажу, якщо інше не встановлено законом або якщо інше не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з приписами ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як передбачено частиною 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Водночас згідно зі статтею 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до п. 5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 (далі -ПКЕЕ), договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

У відповідності з пунктом 6.1 Правил користування електричною енергією, розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються відповідно до умов договору. Обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених цими Правилами.

Згідно з п. 6.11 ПКЕЕ остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами.

Як передбачено підпунктом 2 пункту 10.2 ПКЕЕ, споживач зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.10.2012 р. до господарського суду Київської області ПАТ «АЕС Київобленерго»в особі Бородянського районного підрозділу було подано заяву б/н від 16.10.2012 р. про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 110999,98 грн. основного боргу та судові витрати. До заяви позивачем додано акт звірки між ПАТ «АЕС Київобленерго»та ТОВ «Бородянське житлово-комунальне підприємство»станом на 11.10.2012 р. на суму 110999,98 грн., підписаний сторонами.

Водночас, відповідачем не надано суду доказів оплати станом на 16.10.2012 р. спожитої електроенергії та погашення заборгованості перед позивачем в сумі 110999,98 грн.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлений.

З урахуванням викладеного та встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем за активну електричну енергію у сумі 110999,98 грн., позовні вимоги в частині стягнення зазначеної суми основного боргу підлягають задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат у даній справі слід зазначити наступне.

Згідно з приписами ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Пунктом 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»№ 18 від 26.12.2011 р. (із змінами та доповненнями) передбачено, що зменшення розміру позовних вимог згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» є підставою для повернення відповідної суми судового збору.

Поряд з цим, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням поданої позивачем заяви б/н від 16.10.2012 р. про зменшення розміру позовних вимог, сплачений судовий збір в сумі 1006,09 грн. підлягає поверненню Публічному акціонерному товариству «АЕС Київобленерго»з Державного бюджету України, а решта витрат зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бородянське житлово-комунальне підприємство»(07800, Київська обл., Бородянський р-н, смт. Бородянка, вул. Гагаріна, 1А, код 34779406) на користь Публічного акціонерного товариства «АЕС Київобленерго»(08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, 2-Б, код ЄДРПОУ 23243188) - 110999 (сто десять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 98 коп. основного боргу, 2219 (дві тисячі двісті дев'ятнадцять) грн. 99 коп. судового збору.

3. Видати довідку про повернення з Державного бюджету України сплаченого позивачем судового збору в сумі 1006,09 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 16.10.2012 р.

Суддя В.М. Бабкіна