Рішення № 26471854, 10.10.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" жовтня 2012 р. Справа № 5023/3217/2012-2/062-12

за позовом публічного акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Харківської філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м. Харків,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Еталон -К», м. Бровари Київської області,

про стягнення 2 355,81 грн.

Суддя О.В. Конюх;

за участю представників сторін:

від позивача: Кіяніцина О.С., уповноважена за довіреністю від 15.06.2012р. №684;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

позивач -публічне акціонерне товариство «Укртелеком»в особі Харківської філії ПАТ «Укртелеком», м. Харків, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом від 16.07.2012р. №26-18/22 до відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю «Центр кераміки», м. Бровари Київської області, в якому просить суд стягнути з відповідача 2 355,81 грн. заборгованості за Договором №057019800/43574 про надання телекомунікаційних послуг від 18.01.2010р., з яких: 2 301,68 грн. основної заборгованості, 29,60 грн. пені, 15,08 грн. 3% річних та 9,45 грн. збитків, завданих інфляційними процесами, а також покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов Договору №057019800/43574 про надання телекомунікаційних послуг від 18.01.2010р. позивач надав товариству з обмеженою відповідальністю «Центр кераміки»телекомунікаційні послуги, проте відповідач своїх господарських зобов'язань за Договором №057019800/43574 про надання телекомунікаційних послуг від 18.01.2010р. належним чином не виконав та не сплатив позивачу грошові кошти за надані послуги, в результаті чого за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 2 301,68 грн. Також, як стверджує позивач, у зв'язку із порушенням грошового зобов'язання з відповідача належить до стягнення 29,60 грн. пені, 15,08 грн. 3% річних та 9,45 грн. збитків, завданих інфляційними процесами.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.07.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.08.2012р., в порядку частини другої ст. 15 та частини першої ст. 17 ГПК України, справу №5023/3217/12 передано за територіальною підсудністю до господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.08.2012р. справу №5023/3217/12 прийнято до провадження, присвоєно справі №5023/3217/12-2/062-12 та призначено справу до розгляду.

У судовому засіданні 05.09.2012р. представником відповідача подані витребувані документи та додаткові докази.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.09.2012р., в порядку ст. 25 ГПК України, господарський суд здійснив заміну відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю «Центр кераміки»правонаступником -товариством з обмеженою відповідальністю «Еталон -К», м. Бровари.

05.09.2012р. до господарського суду представником позивача подані витребувані документи та додаткові докази (вих. №14/970 від 05.09.2012р.).

Представником позивача у судовому засіданні 10.10.2012р. подано письмове додаткове обґрунтування позовних вимог, в якому позивач позов підтримав та просив суд його задовольнити повністю. Представник відповідача у судове засідання 10.10.2012р. не з'явився, про причини нез'явлення суд належним чином не повідомив, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся судом належним чином.

Як свідчать залучені до матеріалів справи повідомлення про вручення поштових відправлень, відповідач був належним чином завчасно повідомлений судом про дату, час і місце проведення судових засідань. Згідно даних Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 04.05.2012р. №13713136, відповідач у справі включений до ЄДРПОУ і місцезнаходження його відповідає адресі вказаній в позовній заяві, на яку суд, відповідно до ст. ст. 64, 87 ГПК України направляв відповідачу копії ухвал рекомендованим листом з повідомленням. Відповідно до пункту 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог частини першої ст. ст. 87, 64 ГПК України.

Враховуючи обмежений статтею 69 ГПК України строк розгляду справи, те, що всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду, та те, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого його ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши позов публічного акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Харківської філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м. Харків (далі по тексту - Харківська філія ПАТ «Укртелеком»), до відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю «Еталон -К», який є правонаступником товариства з обмеженою відповідальністю «Центр кераміки», м. Бровари Київської області (далі по тексту -ТОВ «Еталон - К»), всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до частини першої ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений 18.01.2010р. між Харківською філією ПАТ «Укртелеком»(далі -виконавець/Укртелеком) та товариством з обмеженою відповідальністю «Центр кераміки»(правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Еталон -К») (далі -замовник/абонент) Договір №057019800/43574 про надання телекомунікаційних послуг (далі -Договір), згідно якого виконавець зобов'язується надавати замовнику загальнодоступні (універсальні) та інші телекомунікаційні послуги, супутні (додаткові) послуги, згідно переліку та в обсягах, замовлених замовником (далі -послуги), а замовник зобов'язується своєчасно оплачувати отримані послуги відповідно до умов цього Договору. Відповідно до умов Договору:

- надання послуг за Договором є платним (п. 4.1 Договору);

- оплата рахунку за отримані послуги проводиться абонентом в термін не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду (при кредитному порядку оплати) та до 20 числа поточного місяця у разі застосування попередньої (авансової) оплати (п. 4.15 Договору);

- у разі несплати отриманих послуг в установлений пунктом 4.15 Договору строк, абоненту надсилається письмове попередження із зазначенням кінцевого строку оплати. Якщо протягом 10 днів після зазначеного в попередженні строку від абонента не надійшло підтвердження про оплату, Укртелеком вживає заходів, передбачених пунктом 3.2.5. Договору (п. 4.22. Договору):

- у разі несвоєчасної оплати абонентом отриманих послуг Укртелеком має право вживати до нього такі заходи: нараховувати пеню; встановлювати рівень кредитування та/або заборгованості з їх оплати, письмово попередивши про це абонента; в односторонньому порядку змінити порядок оплати послуг на авансовий; скорочувати перелік послуг або припиняти їх надання в порядку, визначеному правилами (п. 3.2.5 Договору);

- цей Договір вступає в силу з дня його підписання Укртелекомом та абонентом і діє протягом одного року. Якщо за 30 днів до закінчення строку дії Договору жодна із сторін не повідомила письмово про його припинення Договір вважається продовженим на тих самих умовах на кожний наступний рік (п. п. 7.1., 7.2. Договору).

Відповідно до частини першої ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою ст. 173 та пунктом 2 частини першої ст. 175 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг. Згідно визначення частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 63 Закону України «Про телекомунікації»телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умови надання телекомунікаційних послуг: укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених НКРЗ; оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Відповідно до ст. 68 Закону України «Про телекомунікації»розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо в разі одержання споживачем замовленої за передоплатою (авансованої) послуги за тарифами, затвердженими згідно із законодавством.

Відповідно до частини першої ст. 33 Закону України «Про телекомунікації»споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Відповідно до пункту 36 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів від 11.04.2012р. №295, споживачі зобов'язані виконувати умови договору, в тому числі своєчасно оплачувати отримані послуги.

Згідно пункту 171 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів від 11.04.2012р. №295, та п. 4.7 Договору оператор відкриває в системі розрахунків кожному абоненту особовий рахунок з певним ідентифікаційним кодом, на якому проводяться розрахунки за всі надані абоненту послуги.

Згідно виписки з особового рахунку відповідача, у зв'язку із невчасною та частковою оплатою наданих телекомунікаційних послуг, станом на кінець 2011р., за відповідачем рахується заборгованість в сумі 653,34 грн. В подальшому, за період з січня по квітень 2012р. позивачем були надані відповідачу телекомунікаційні послуги на загальну суму 2 301,68 грн.

Відповідач взяті на себе зобов'язання за Договором належним чином не виконав, в зв'язку з чим заборгованість, яка утворилась за відповідачем станом на 01.05.2012 року, за період з січня 2012р. по квітень 2012р. включно становить у сумі 2 301,68 грн. В якості підтвердження своїх вимог, позивачем надано суду виписку з особового рахунку №43574 абонента (відповідача) та відповідний розрахунок заборгованості (копії наявні в матеріалах справи).

Судом встановлено, що з боку відповідача повідомлень про порушення надання телекомунікаційних послуг та заявок про їх усунення на адресу позивача не надходило.

Згідно частини першої ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.15 Договору встановлено, що оплата рахунку за отримані послуги проводиться абонентом в термін не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду (при кредитному порядку оплати) та до 20 числа поточного місяця у разі застосування попередньої (авансової) оплати.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 16 ЦК України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового або немайнового права та інтересу.

Відповідно до частини другої ст. 614 ЦК України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач відзив на позов не подав, доказів належного виконання своїх зобов'язань перед позивачем за Договором №057019800/43574 про надання телекомунікаційних послуг від 18.01.2010р. у встановлений договором строк суду не представив та доводів позивача не спростував.

За таких обставин судом встановлено факт наявності непогашеної заборгованості відповідача перед позивачем за надані телекомунікаційні послуги за період з січня 2012р. по квітень 2012р. включно в сумі 2 301,68 грн., строк погашення якої минув відповідно до пункту 4.15 Договору 20.04.2012р.

Статтею 16 ЦК України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового або немайнового права та інтересу.

Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані телекомунікаційні послуги в сумі 2 301,68 грн. є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджується та підлягає задоволенню в заявленій сумі.

У зв'язку з наявністю вказаної простроченої заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню, передбачену пунктом 3.2.5 Договору, яка нараховується у разі несплати відповідачем отриманих послуг в установлений Договором строк, в сумі 29,60 грн.

Відповідно до частини першої ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі статтею 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій -неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною четвертою ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступені його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини шостої ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 3.2.5 Договору встановлено, що у разі несвоєчасної оплати абонентом отриманих послуг, Укртелеком має право нараховувати пеню.

Відповідно до частини шостої ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно частини другою статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Преамбула Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»визначає, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності. Дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб'єктів переказу грошей через платіжні системи.

Таким чином договірні правовідносини між сторонами, щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», який є спеціальним з питань регулювання відносин, щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, і має пріоритетне застосування, щодо зазначених правовідносин сторін у справі.

В зазначеному законі прямо вказано про те, що розмір пені не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, а відповідно до абзацу другого частини третьої ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це.

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Такої ж правової позиції дотримується і Верховний суд України (постанова Верховного суду України від 24.10.2011р. у справі № 25/187).

Постановою правління НБУ від 09.08.2010р. №377 «Про регулювання грошово-кредитного ринку»розмір облікової ставки НБУ встановлений на рівні 7,75% та постановою правління НБУ від 21.03.2012р. №102 «Про регулювання грошово-кредитного ринку»розмір облікової ставки НБУ встановлений на рівні 7,5%.

У зв'язку із простроченням грошового зобов'язання, позивач просить суд стягнути з відповідача збитки, завдані інфляційними процесами в сумі 9,45 грн., а також 3% річних в розмірі 15,08 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних не є штрафними санкціями, а є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Зазначену позицію також підтримує і Верховний Суд України (постанова від 23.01.2012р. у справі № 37/64).

У зв'язку з вищевикладеним до вимог про стягнення інфляційних та річних не може бути застосована спеціальна позовна давність в один рік, встановлена пунктом 1 частини 1 ст. 258 ЦК України для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Пунктом 1.14 постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України» №480 від 27.12.2007р. визначено, що індекс інфляції - індекс споживчих цін, оприлюднений Державним комітетом статистики України.

Відтак, оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) -це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожен місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці. Індекс інфляції розраховується в середньому на місяць і розраховується шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

Отже, враховуючи:

- наявність у відповідача простроченого боргового зобов'язання перед позивачем;

- строк та порядок оплати вартості поставленого товару, встановлені пунктом 4.15 Договору;

- відповідальність за порушення грошового зобов'язання, визначені пунктом 3.2.5 Договору, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»та ст. 625 ЦК України;

- рекомендації Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ»;

- встановлений постановою правління НБУ від 09.08.2010р. №377 «Про регулювання грошово-кредитного ринку»розмір облікової ставки НБУ на рівні 7,75% та постановою правління НБУ від 21.03.2012р. №102 «Про регулювання грошово-кредитного ринку»розмір облікової ставки НБУ на рівні 7,5%,

судом встановлено, що належні до стягнення з відповідача пеня становить суму 131,91 грн., 3% річних становлять 26,29 грн.

Позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 29,60 грн., 3% річних в сумі 15,08 грн. та збитки, завдані інфляційними процесами в сумі 9,45 грн. Заява про збільшення розміру позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України, позивачем не подавалась. Суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 29,60 грн. та 3% річних в сумі 15,08 грн. підлягають задоволенню в заявлених сумах. Позовна вимога позивача про стягнення збитків, завданих інфляційними процесами, в сумі 9,45 грн. задоволенню не підлягає, оскільки за заявлений позивачем період, згідно офіційно оприлюднених даних щодо рівнів інфляції, мали місце дефляційні, а не інфляційні процеси.

За таких обставин, повно та обґрунтовано дослідивши обставини справи та наявні у справі докази, перевіривши їх на відповідність закону та дійсним обставинам справи, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню частково. Суд приймає рішення про стягнення з відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю «Еталон -К»(який є правонаступником товариства з обмеженою відповідальністю «Центр кераміки») на користь позивача -Харківської філії ПАТ «Укртелеком»заборгованості в розмірі 2 346,36 грн., з яких: 2 301,68 грн. основної заборгованості, 29,60 грн. пені, 3% річних в сумі 15,08 грн., та, відповідно до статті 49 ГПК України, судові витрати покладає на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 1 ст. 11, ст. 16, ч. 1 ст. 509, ст. ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530, ч. 2 ст. 536, ч. 1 ст. 546, ст. ст. 547, 610, ч. 2 ст. 614, ст. ст. 625, 629, ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 173, пункт 2 ч. 1 ст. 175, ст. 230, ч. ч. 4, 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232, ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст. ст. 33, 63, 68 Закону України «Про телекомунікації», ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов публічного акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Харківської філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком»до товариства з обмеженою відповідальністю «Еталон -К»задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Еталон - К»(07400, Київська область, м. Бровари, бульвар Незалежності, буд. 53, код ЄДРПОУ 36630287)

на користь публічного акціонерного товариства «Укртелеком»(01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 18, код ЄДРПОУ 21560766) в особі Харківської філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком»(61002, м. Харків, вул. Іванова, буд 7/9, код ЄДРПОУ 25614660)

2 301,68 грн. (дві тисячі триста одну гривню шістдесят вісім копійок) основної заборгованості,

29,60 грн. (двадцять дев'ять гривень шістдесят копійок) пені,

15,08 грн. (п'ятнадцять гривень вісім копійок) 3% річних,

1 603,04 грн. (одну тисячу шістсот три гривні чотири копійки) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя О.В. Конюх

Повний текст рішення підписано 18.10.2012р.