Рішення № 26471715, 10.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-64/9873-2012 10.10.12

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Гарант-Авто"

про стягнення 24114,66 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.,

при секретарі судового засідання Наумкіній П.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Волчек Н.М. дов. від 04.09.12р.

Суть спору:

27.07.2012 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група»(далі -позивач) звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Гарант-Авто" (далі -відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 24114,66 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Іщенко Сергій Васильович відповідальність якого застрахована ПАТ «СК «Гарант-Авто»згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/5447373, визнаний винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди та заподіянні збитків транспортному засобу «Міцубісі», що є об'єктом страхування за договором № 28-2522-11-0264 від 10.11.2011 року, укладеним між ПАТ «СК «Українська страхова група»і Гаврильченко А.В. В зв'язку із чим, відповідно до Закону України «Про страхування», у позивача виникло право вимоги до відповідача про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в сумі 241114,66 грн.

Ухвалою суду від 27.07.2012 року порушено провадження у справі № 5011-64/9873-2012, розгляд справи призначено на 14.08.2012 року.

10.08.2012 року від представника позивача через відділ діловодства суду надійшло клопотання про слухання справи за його відсутності.

13.08.2012 року Моторне (транспортне) страхове бюро України надало інформацію про страхове покриття за полісом № АА/5447373, відповідно до якої застрахованим автомобілем є «Шевроле Авео», державний номер АА 0453 СР. Страховик: ПАТ «УСК «Гарант-Авто».

Ухвалою суду від 14.08.2012 року розгляд справи було відкладено на 05.09.2012 року у зв'язку із неявкою в судове засідання представника позивача.

03.09.2012 року від представника позивача через відділ діловодства суду надійшла телеграма про розгляд справи за його відсутності та про підтримання позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні 05.09.2012 року представник відповідача подав клопотання про доручення до матеріалів справи документів, а саме копії полісу № АА/5447373, копії страхового акту № 135905 від 13.08.2012 року та копії розрахунку страхового відшкодування від 17.08.2012 року.

Ухвалою суду від 05.09.2012 року продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 10.10.2012 року у зв'язку із неявкою в судове засідання представника позивача.

Через відділ діловодства суду 17.09.2012 року від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутністю.

18.09.2012 року через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява, в якій він просить суд розглядати справу за його відсутністю, припинити провадження в частині стягнення 16 260, 78 грн. з відповідача, у зв'язку з сплатою та стягнути суму заборгованості у розмірі 7 853, 88 грн. та сплату судового збору, відповідно до ч.4 си. 22 ГПК України.

У судове засідання 10.10.2012 року представник позивача не з'явився, в заяві від 17.09.2012 році просив суд розглядати справу за його відсутністю.

У судовому засіданні 10.10.2012 року представник відповідача позов не визнав та заперечував проти його задоволення у зв'язку із сплатою суми страхового відшкодування відповідно до страхового акту № 135905 та розрахунку страхового відшкодування від 17.08.2012 року.

У судовому засіданні 10.10.2012 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.

10.11.2011 року між ПАТ «СК «Українська страхова група»(за договором -Страховик) і Гаврильченко Антоном Вікторовичем (за договором -Страхувальник) було укладено договір страхування № 28-2522-11-0264, згідно якого Страховик взяв на себе зобов'язання здійснити виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк при настанні страхового випадку, який стався за участю транспортного засобу «Міцубісі Лансер», державний номер АА 1392 СВ.

Згідно із довідкою ДАІ Оболонського району ГУ МВС України в місті Києві, 01.03.2012 року в Оболонському районі міста Києва сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «Міцубісі Лансер», державний номер АА 1392 СВ, під керуванням Гаврильченко А.В. та «Шевроле Авео», державний номер АА 0453 СР, під керуванням Іщенко С.В.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Іщенко С.В. п. 10.3 Правил дорожнього руху України та визнано його винним у скоєнні адміністративного правопорушення постановою Оболонського районного суду м. Києва від 14.03.2012 року.

Страхувальник (Гаврильченко А.В.) звернувся до ПАТ «СК «Українська страхова група» із заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що відповідно до умов Договору страхування є страховим випадком.

ПАТ «СК «Українська страхова група»на підставі Страхового акту № ЦРКА-610 від 20.03.2012 року здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 24 114,66 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2816 від 22.03.2012 року.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль «Шевроле Авео», державний номер АА 0453 СР, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю «Міцубісі Лансер», державний номер АА 1392 СВ, під керуванням Гаврильченко А.В., належить Іщенко С.В.

Цивільно-правова відповідальність Іщенко С.В., а також будь-якої особи, яка на законних підставах експлуатує ТЗ, в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля «Шевроле Авео», державний номер АА 0453 СР була застрахована у ПАТ «СК «Гарант-Авто»на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АА/5447373).

Вина водія, який керував транспортним засобом «Шевроле Авео», державний номер АА 0453 СР, підтверджується постановою Оболонського районного суду м. Києва від 14.03.2012 року.

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином ПАТ «СК «Гарант-Авто»є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля «Міцубісі Лансер», державний номер АА 1392 СВ, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № АА/5447373), а до ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група»як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування № 28-2522-11-0264 від 10.11.2011 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до Іщенко С.В., як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно із ч. 1, п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору, а також положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язання, а також, які б спростували доводи позивача..

Відповідач надав страховий акт № 135905 та розрахунок страхового відшкодування від 17.08.2012 року відповідно до яких сума страхового відшкодування склала 16 260, 78 грн.

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування та додав до неї усі необхідні документи, що передбачені законом.

Відповідно до заяви на виплату страхового відшкодування ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» звернулось до ПАТ «СК «Гарант-Авто» з проханням виплатити 24 114, 66 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що 13.09.2012 року відповідачем було сплачено частину суми страхового відшкодування в розмірі 16 260, 78 грн. (24114,66грн. (збиток) - 7343,88 грн. (знос запчастин) -510, 00 грн. (франшиза згідно полісу ОСЦПВВНТЗ).

Окрім того, позивачем було уточнено позовні вимоги у заяві від 18.09.2012 році, а саме позивач просить стягнути з відповідача 7 853, 88грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 ГПК України, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до п. 12.1. статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності, укладеного між Іщенко С.В. та ПАТ «СК «Гарант-Авто»(поліс АА/5447373) сума франшизи складає 510,00 грн.

Відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів коефіцієнт фізичного зносу для нових складових та для складових КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 7 років для легкових КТЗ іноземного виробника, приймається таким, що дорівнює нулю.

Судом встановлено, що строк експлуатації автомобіля «Міцубісі Лансер», державний номер АА 1392 СВ не перевищує 7 років.

Згідно п. 22.1. ст. 22 Закону, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Таким чином, станом на день вирішення спору, враховуючи п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду в розмірі 7343,88 грн. (24114,66 грн. (збиток) -16 260, 78 грн. (сплачена сума страхового відшкодування) -510, 00грн. (франшиза) = 7343,88 грн.), а тому позовні вимоги в частині стягнення основної суми відшкодування підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Гарант-Авто» (01042, м. Київ, вул. Червоноармійська, 15/2, код ЄДРПОУ 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»(03038, м. Київ, вул. Федорова, 32-А, код ЄДРПОУ 30859524) відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 7343,88 грн.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Гарант-Авто» (01042, м. Київ, вул. Червоноармійська, 15/2, код ЄДРПОУ 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»(03038, м. Київ, вул. Федорова, 32-А, код ЄДРПОУ 30859524) судовий збір в сумі 1575,46 грн.

4. В задоволенні решти позовних вимог -відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Н.І. Зеленіна

Дата підписання рішення: 15.10.2012 року.