Постанова № 26471631, 16.10.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2012 р. Справа № 5019/63/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. -головуючого Волковицької Н.О. Рогач Л.І.за участю представників сторін:позивачане з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чиномвідповідачане з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чиномтретьої особине з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чиномрозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуУправління капітального будівництва Виконавчого комітету Рівненської міської радина постановувід 20.06.2012 року Рівненського апеляційного господарського суду у справі№ 5019/63/12 господарського суду Рівненської області за позовомРівненського обласного управління водних ресурсів до Управління капітального будівництва Виконавчого комітету Рівненської міської ради третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаВиконавчий комітет Рівненської міської радипроспонукання до належного виконання зобов'язань по договору

ВСТАНОВИВ:

Рівненське обласне управління водних ресурсів звернулось до господарського суду Рівненської області із позовом до Управління капітального будівництва Виконавчого комітету Рівненської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Виконавчий комітет Рівненської міської ради про спонукання до належного виконання зобов'язань по договору про сумісну діяльність від 24.11.1999 р., укладеного між Рівненським обласним управлінням меліорації і водного господарства (правонаступником якого є Рівненське обласне управління водних ресурсів) та Управлінням капітального будівництва Виконавчого комітету Рівненської міської ради, щодо передачі Рівненському обласному управлінню водних ресурсів трьох житлових квартир загальною площею 133,02 кв. м.

Доповідач Волковицька Н.О.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 06.03.2012 року (суддя Бережнюк В.В.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.06.2012 року (головуючий суддя Сініцина Л.М., судді Гудак А.В., Олексюк Г.Є.), позовні вимоги задоволено.

Зобов'язано Управління капітального будівництва Виконавчого комітету Рівненської міської ради виконати належним чином його зобов'язання по договору про сумісну діяльність від 24.11.1999 р., укладеного між Рівненським обласним управлінням меліорації і водного господарства (правонаступником якого є Рівненське обласне управління водних ресурсів) та Управлінням капітального будівництва Виконавчого комітету Рівненської міської ради, щодо передачі Рівненському обласному управлінню водних ресурсів трьох житлових квартир загальною площею 133,02 кв. м.

Управління капітального будівництва Виконавчого комітету Рівненської міської ради звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 06.03.2012 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.06.2012 року та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову Рівненського обласного управління водних ресурсів -відмовити.

Скаржник зазначає, що оскільки договором від 24.11.1999 року було індивідуально визначено квартири, які на даний час передані третім особам, кредитор -позивач по справі -втратив право на витребування таких квартир у відповідача.

Крім того заявник вважає, що договором про сумісну діяльність від 24.11.1999 року передбачався обов'язок УКБ передати квартири позивачу саме в житловому будинку на вул. О. Теліги, 57, а надавати житлові квартири позивачу у будь -яких інших будинках УКБ на себе зобов'язань не приймало.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю -доповідача, перевіривши в межах вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій 24.11.1999 р. між Рівненським обласним управлінням меліорації і водного господарства та Управлінням капітального будівництва Виконавчого комітету Рівненської міської ради укладено договір про сумісну діяльність, в пункті 1 якого сторони домовились закінчити будівництво 108-ми квартирного житлового будинку по вул. О. Теліги, 57, загальною площею 6013 кв. м. в м. Рівне (а.с.5).

Пунктом 2.1 даного договору передбачено, що Рівненське обласне управління меліорації і водного господарства після закінчення будівництва житлового будинку по вул. О. Теліги, 57, отримує гарантовано 399,32 кв.м., а саме: однокімнатних - 1, площею 36,2 кв.м.; двокімнатних - 4, площею 189,38 м ; трикімнатних -3, площею 173,74 кв.м.

Відповідно до пункту 2.2. договору Управління зобов'язалось побудувати і ввести в експлуатацію житловий будинок в нормативні терміни.

Розпорядженням міського голови від 02.02.2010 р. № 79-р "Про розподіл та передачу житлової площі в житловому будинку на вул. О. Теліги, 57 у м. Рівному" розподілено та передано житлову площу в житловому будинку на вул. О. Теліги, 57 у м. Рівному організаціям та фізичним особам згідно з додатком 1 та пунктом 3 залишено в резерві для подальшого розподілу квартири в житловому будинку на вул. О. Теліги, 57 у м. Рівному згідно з додатком 2 (а.с.48-51, 63-66).

Додатком 2 до розпорядження міського голови № 79-р від 02.02.2010 р. встановлений перелік квартир, які залишаються в резерві для подальшого розподілу в житловому будинку на вул. О. Теліги, 57 у м. Рівному Управлінню капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради, а саме: 9 квартир, з яких 5 однокімнатних, 3 двокімнатних, 1 трьохкімнатна, загальною площею 529,1 кв.м. (а.с.52, 67).

Судами також встановлено, що рішенням господарського суду Рівненської області від 18.01.2011 р. у справі № 2/35 за позовом Рівненського обласного управління меліорації і водного господарства до Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Виконавчий комітет Рівненської міської ради про спонукання до належного виконання зобов'язання за договором, зобов'язано Управління капітального будівництва Виконавчого комітету Рівненської міської ради в рахунок часткового виконання зобов'язань по договору про сумісну діяльність від 24 листопада 1999 року передати Рівненському обласному управлінню меліорації і водного господарства наступні житлові квартири у житловому будинку по вул. О. Теліги, 57 у м. Рівному, що згідно з Розпорядженням Міського Голови м. Рівного від 02.02.2010 року № 79-р (зі змінами від 18.02.2010 року № 151-р) перебувають у резерві Управління капітального будівництва Виконавчого комітету Рівненської міської ради, а саме: однокімнатну квартиру № 61 загальною площею 47,4 кв. м., двокімнатну квартиру № 62 загальною площею 63,1 кв. м., однокімнатну квартиру № 83 загальною площею 52,2 кв. м., однокімнатну квартиру № 86 загальною площею 51,4 кв. м., однокімнатну квартиру № 89 загальною площею 52,2 кв. м. (а.с.15).

Розпорядженням міського голови від 02.03.2011 р. № 185-р "Про внесення змін до розпорядження міського голови від 02.02.2010 № 79-р "Про розподіл та передачу житлової площі в житловому будинку на вул. О. Теліги, 57 у м. Рівному" було внесено зміни в розпорядження міського голови від 02.02.2010 № 79-р виключивши пункт 3 та зобов'язавши Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради розподілити та передати житлову площу в житловому будинку на вул. О. Теліги, 57 у м. Рівному організації згідно з додатком (а.с.17-18, 55-56, 73-74).

Таким чином суди дійшли висновку, що зобов'язання відповідача за спірним договором виконанні частково і ці обставини не потребують доведення виходячи з приписів частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Додатком до розпорядження міського голови від 02.03.2011 р. № 185-р на виконання рішення суду та договору від 24.11.99 року Рівненському обласному управлінню меліорації і водного господарства передано 5 квартир, а саме: 4 - однокімнатних, 1 - двокімнатна, загальною площею 266,3 кв. м. (а.с.18, 56, 74).

В частині передання позивачу квартир загальною площею 133,02 кв. м., згідно договору від 24.11.99 року Управлінням капітального будівництва Виконавчого комітету Рівненської міської ради умови договору від 24.11.1999 року не виконано.

Згідно частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини (пункт 1 частина 2 статті 11 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Керуючись вищевказаними нормами суди дійшли висновку про обгрунтованість позовних вимог про зобов'язання відповідача виконати належним чином умови договору про сумісну діяльність від 24.11.1999 р., укладеного між Рівненським обласним управлінням меліорації і водного господарства (правонаступником якого є Рівненське обласне управління водних ресурсів) та Управлінням капітального будівництва Виконавчого комітету Рівненської міської ради, щодо передачі позивачу трьох житлових квартир загальною площею 133,02 кв. м. та про задоволення позову.

Касаційна інстанція не може погодитись з таким висновком, оскільки задовольняючи позовні вимоги суди не врахували норми права які регулюють спірні правовідносини, а саме не звернули увагу на те, що згідно статті 179 Цивільного кодексу України предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки є річчю, яка в свою чергу може бути рухомою або не рухомою, подільною або не подільною, бути визначеною індивідуальними або родовими ознаками і таке інше (глава 13 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій предметом спору є примусове виконання обов'язку в натурі шляхом передання трьох житлових квартир загальною площею 133,02 кв. м.

При цьому в договорі, на підставі якого у відповідача виникло зобов'язання передати квартири поіменовані одно, дво, та трикімнатні квартири відповідної площі у будинку № 57 по вул. О. Теліги в м. Рівно.

Зміна умов договору можлива за згодою сторін або за рішенням суду при наявності передбачених законом підстав.

Обставин, пов'язаних із зміною умов договору в частині індивідуальних ознак тих квартир, які після закінчення будівництва гарантовано отримує позивач судами не встановлено, а відтак, для вирішення по суті спору про зобов'язання передати квартири суд повинен був встановити їх індивідуальні ознаки в межах договору з якого у сторін виникли права та обов'язки.

Встановлення індивідуальних ознак речі також є суттєвим для застосування наслідків невиконання зобов'язання, оскільки згідно частини 2 статті 620 Цивільного кодексу України Якщо річ, визначену індивідуальними ознаками, ще не передано, переважне право на її одержання має той з кредиторів, зобов'язання на користь якого виникло раніше, а коли це неможливо визначити, кредитор, який першим пред'явив позов.

Отже, окрім індивідуалізації предмету позову судам необхідно було також встановити наявність у відповідача тієї речі (речей) передачу якої вимагає позивач.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що господарськими судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи та прийнятті судових рішень не взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про порушення норм процесуального права, які унеможливлюють встановлення обставин, що є суттєвими для вирішення спору по суті, а касаційна інстанція позбавлена права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Рівненської області від 06.03.2012 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.06.2012 року у справі № 5019/63/12 господарського суду Рівненської області скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Рівненської області.

Касаційну скаргу Управління капітального будівництва Виконавчого комітету Рівненської міської ради задовольнити частково.

Головуючий суддя Т. Дроботова

С у д д і Н. Волковицька

Л. Рогач