Постанова № 26471539, 16.10.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2012 р. Справа № 14/5005/9872/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

В. Овечкін -головуючого, Є. Чернов В. Цвігунза участю представників: Криворізької міської ради розглянув касаційну скаргу Підсівна А.О. Криворізької міської радина постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 17 листопада 2011у справі№ 14/5005/9872/2011 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПАТ "Кривбастехнопром"доКриворізької міської радипроВизнання недійсним рішення міської ради В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2011 (суддя Панна С.П.) в позовних вимогах про визнання рішення міської ради від 24.01.2007р. №871 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою на вул. Каховській, 82а та передачу її в оренду для розміщення виробничих приміщень" відмовлено.

Суд дійшов висновку, що оспорюване рішення міської ради прийнято на підставі заяви позивача, доказів того, що волевиявлення згідно заяви не було вільним і не відповідало внутрішній волі позивачем не надано, тому спірне рішення є таким, що відповідає законодавству.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.11.2011 (судді: Євстигнеєв О.С., Лотоцька Л.О., Бахмат Р.М.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2011 скасовано.

Прийняти нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсним рішення Криворізької міської ради Дніпропетровської області (ІХ сесії У скликання) від 24 січня 2007 року №871 „Про припинення права постійного користування земельною ділянкою на вул. Каховській, 82а та передачу її в оренду для розміщення виробничих приміщень".

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відмова від суб'єктивного права землекористування передбачає не тільки небажання використовувати земельну ділянку в порядку постійного землекористування, а небажання взагалі користуватися земельною ділянкою, від якої відмовляється землекористувач, тому задовольняючи заяву позивача про припинення права постійного користування і одночасно надаючи цю ж саму земельну ділянку в оренду останньому, міська рада не врахувала, що у даному випадку відсутня добровільна відмова від права користування, оскільки заявник не відмовлявся від права користування земельною ділянкою на користь власника землі (підтвердженням цього є вимога заявника про надання йому в орендне користування цієї ж самої земельної ділянки).

Криворізька міська рада в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального права, рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

Скаржник доводить, що судом апеляційної інстанції порушені ст.ст. 141, 142 Земельного кодексу України, оскільки оспорюване рішення прийнято міською радою відповідно до заяви позивача, який добровільно, за власною волею звернувся з відмовою від права користування земельною ділянкою.

Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги, заслухавши представників учасників судового процесу, що взяли участь в засіданні, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що на підставі рішення виконкому Криворізької міської ради народних депутатів від 13.03.1996 року №127 відкритому акціонерному товариству "Кривбасскульттовари"було видано державний акт на право постійного користування 1,76 гектарів землі. Землю надано у постійне користування для розміщення виробничих приміщень. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №334 12.05.1996р.

З пункту 1.2. наданої публічним акціонерним товариством "Кривбастехнопром" останньої редакції статуту вбачається, що у зв'язку зі зміню назви на підставі рішення загальних зборів акціонерів (протокол №9 від 09.04.2004р.) товариство було перереєстроване у Відкрите акціонерне товариство "Кривбастехнопром"виконкомом Криворізької міської ради 23.04.2004р., про що зроблено запис в журналі обліку реєстраційних справ за номером 04052169Ю0090165.

Остання редакція Статуту приведена у відповідність до вимог Закону України "Про акціонерні товариства"шляхом викладення Статуту у новій редакції, яка в тому числі передбачає зміну найменування з відкритого акціонерного товариства "Кривбастехнопром"на публічне акціонерне товариство "Кривбастехнопром". Нова редакція затверджена рішенням Загальних зборів акціонерів ВАТ "Кривбастехнопром"(протокол №17 від 27.04.2011р.).

Відповідно до п. 1.3. Статуту, товариство є правонаступником всіх майнових та інших прав і обов'язків відкритого акціонерного товариства "Кривбасскульттовари".

06.12.2006 року відкрите акціонерне товариство "Кривбастехнопром" звернувся до відповідача із заявою в зв'язку з перейменуванням підприємства припинити право постійного користування земельною ділянкою по вул. Каховська, 82а площею 1,76 га під розміщення виробничих приміщень та надати в оренду зазначену земельну ділянку без зміни площі та мотивів користування.

24.01.2007р. за зверненням товариства Криворізькою міською радою було прийнято рішення №871 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою на вул. Каховській, 82а та передачу її в оренду для розміщення виробничих приміщень".

пунктами 1, 2 зазначеного рішення вирішила припинити ВАТ "Кривбаскульттовари" право постійного користування земельною ділянкою площею 1,7569 га для розміщення виробничих приміщень на вул. Каховській, 82а, підтверджене державним актом на право постійного користування землею від 12.05.1996р. №334 та передати ВАТ "КривбасТехноПром"в оренду терміном на 10 років земельну ділянку комерційного використання (код 1.11.3) площею 1,7569 га для розміщення виробничих приміщень на вул. Каховській, 82а ...

За змістом ст. 141 Земельного кодексу України однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою (підпункт „а" ч. 1).

Згідно з частинами 1, 3 ст. 142 Земельного кодексу України, припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.

Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою (ч. 4 ст.142 Земельного кодексу України).

Згідно з п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (с. 21 ЦК України).

Відповідно до п. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування", акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

З наведених норм вбачається, що підставою для визнання правового акту недійсним (незаконним, протиправним), тобто таким, що не відповідає закону може бути прийняття такого акту органом або посадовою особою з перевищенням наданих йому законом повноважень або в межах компетенції, але з порушенням діючого законодавства.

Орган місцевого самоврядування діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством, а саме міг прийняти рішення про припинення права постійного користування в розглядуваному випадку за наявності заяви землекористувача, тому задовольняючи заяву позивача про припинення права постійного користування міська рада діяла відповідно до волевиявлення заявника та в межах передбачених законодавством повноважень.

При цьому, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що обставин, які б свідчили про відсутність волевиявлення позивача, що відображено в його заяві не було доведено належним чином.

Висновки суду апеляційної інстанції щодо суті та сенсу поняття добровільної відмови від права користування є суб'єктивною інтерпретацією суду, що не підкріплено ніякими нормативними підставами, а, відтак, касаційна інстанція не визнає такий розсуд апеляційного суду правомірним.

Натомість, з норм Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі", що застосовані судом, відповідної інтерпретації добровільної відмови не вбачається, тому суд касаційної інстанції вважає, що висновки суду апеляційної інстанції на нормах закону, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин, не ґрунтуються.

Таким чином, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скасовуючи рішення місцевого господарського суду суд апеляційної інстанції виходив з довільного тлумачення норм закону, що призвело до прийняття неправомірного рішення та необґрунтованого скасування рішення суду першої інстанції.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 107, 108, 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.11.2011 у справі № 14/5005/9872/2011 господарського суду Дніпропетровської області скасувати.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2011 залишити в силі.

Витрати по сплаті судового збору, в тому числі за перегляд судового рішення в касаційному порядку, віднести на позивача. Господарському суду Дніпропетровської області видати відповідний наказ.

Головуючий, суддя В. Овечкін

судді Є. Чернов

В. Цвігун