Рішення № 26471392, 04.10.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.10.12 р. Справа № 5006/36/107/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді: Гриник М.М.

при секретарі судового засідання Новіковій В.Р.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Кіровоградського міжрайонного природоохоронного прокурора, м.Кіровоград в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області, м.Кіровоград

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанії Гідроенерго», м.Донецьк

про стягнення шкоди у сумі 148 381 грн. 13 коп.

Представники сторін:

Прокурор: Шаталова О.О.- посвідчення

від позивача: Воробйов С.В., Куца В.В. - довіреність

від відповідача: Желніна В.В., за довіреністю

Кіровоградський міжрайонний природоохоронний прокурор, м.Кіровоград в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області, м.Кіровоград звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанії Гідроенерго», м.Донецьк про стягнення шкоди у сумі 148 381 грн. 13 коп.

В обґрунтування позовних вимог прокурор та позивач посилаються на факт самовільного забору та використання підземних вод відповідачем за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням ст.ст. 44, 48, 49 Водного кодексу України. Зазначене порушення стало підставою для нарахування відповідачу шкоди, заподіяної самовільним водокористуванням на суму 148 381 грн. 13 коп. В підтвердження викладених обставин прокурор надав до суду акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України №07-336 від 14.09.2011року, припис від 19.09.2011р. та від 25.11.2011р. №389, протокол про адміністративне правопорушення №015448 від 28.11.2011р., постанову про накладення адміністративного стягнення №015448 від 28.11.2011р.

Позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в сумі 148381,13 товариства. Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК України).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Доказів того, що відповідачем будуть витрачені кошти з рахунку підприємства разом із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову суду надано не було.

Отже, заява позивача про забезпечення позову є такою, що не підлягає задоволенню.

Ухвалою суду від 24.07.2012р. позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №5006/36/107/2012, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує в повному обсязі.

Процесуальний термін розгляду справи подовжувався на 15 днів.

В порядку ст.30 ГПК України судом в судове засідання викликалося для дачі пояснень Державне управління навколишнього природного середовища в Кіровоградській області.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні, яке відбулось 04.10.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судовому засіданні пояснення сторін, присутніх у судовому засіданні, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Державною екологічною інспекцією в Кіровоградській області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Гідроенерго».

Перевіркою встановлено та в акті перевірки №07-336 від 14.09.2011 року зафіксовано, що на момент проведення перевірки на підприємстві відсутній дозвіл на спеціальне водокористування, тобто підприємство здійснює самовільний забір води, що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України.

За результатами перевірки складено припис від 19.09.2011р. про необхідність надання інспекції документів. На підставі наданих відповідачем документів державною екологічною інспекцією в Кіровоградській області складено припис від 25.11.2011р. №389 про отримання дозволу на спеціальне водокористування на забір підземної води. За фактом самовільного водокористування складено протокол про адміністративне правопорушення №015448 від 28.11.2011р., в якому зафіксовано факт порушення відповідачем ст.ст. 44, 48 Водного кодексу України. Відповідальна посадова особа підприємства за вищевказане правопорушення притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 48 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що свідчить постанова про накладення адміністративного стягнення №015448 від 28.11.2011р.

Статтею 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках передбачених законодавством, - на пільгових умовах.

Відповідно до ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Згідно ст. 48 цього ж Кодексу спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Статтею 49 Водного кодексу України передбачено, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Як встановлено в ході розгляду справи, відповідач здійснює забір води без дозволу на спеціальне водокористування з (10.06.2011р.) і до моменту отримання першого дозволу, - 13.12.2011р. Планову перевірку здійснено 13.09.2011р., акт перевірки №07-336 складено 14.09.2011р., в якому зафіксовано факт здійснення використання водних ресурсів у спірний період за відсутності відповідного дозволу, що не спростовано і самим відповідачем.

Збитки, заподіяні державі внаслідок порушення водного законодавства підлягають відшкодуванню з винної особи.

Згідно приписів ст. 110 Водного кодексу України, порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи винні, зокрема, у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування (п.6 ст.110 Водного кодексу України).

Підприємства, установи, організації зобов'язані відшкодувати збитки, завдані внаслідок порушення водного законодавства в розмірах, порядку, встановлених законодавством (ст.111 Водного кодексу України).

На підставі журналів обліку спожитої води відповідача та довідки №7/10-2 від 07.10.2011р., наданої самим відповідачем витрати води за період з 10.06.11р. по 13.09.11р., тобто до моменту перевірки склали 2831,701 тис. куб. м. спеціалістами Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області відповідно до Методики розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінприроди від 20.07.2009р. №389, зареєстрованим в Мін'юсті України 14.08.2009р. за №767/16783 (із змінами, затвердженими наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 30.06.2011р. №220, зареєстрованим в Мін'юсті України 15.07.2011р. за №881/19619), нараховано шкоду в розмірі 148381,13 грн., яка є арифметично вірною.

Посилання відповідача на те, що ним було вжито всі необхідні заходи для своєчасного отримання дозволу та ще 17.05.2011р. підприємством була подана заява для отримання дозволу на спеціальне водокористування, а фактичне отримання дозволу 13.12.2011р. є зволіканням Державного управління навколишнього природного середовища в Кіровоградській області судом до уваги не приймається та не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності.

З метою зясування всіх обставин по справі судом було зроблено запит до Державного управління навколишнього природного середовища в Кіровоградській області. На запит суду останнім було надано письмові пояснення та належним чином засвідчені копії документів вхідної та вихідної кореспонденції, журналу реєстрації вхідної кореспонденції, які свідчать про те, що ТОВ «Компанія Гідроенерго» зверталося до управління не з заявою, а з листом з приводу отримання консультацій з питань розроблення природоохоронних заходів. Заява з приводу отримання дозволу на спеціальне водокористування відповідачем надана лише 07.12.2011р.

Суму шкоди позивач просить стягнути на рахунок спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища Заваллівської селищної ради.

В ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" зазначається про утворення місцевих фондів охорони довкілля у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок зборів за забруднення, частини грошових стягнень за порушення норм і правил охорони довкілля та шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Прокурор у встановленому законом порядку звільнений від оплати судових витрат. Позовна заява була подана ним після вступу в законну силу Закону України «Про судовий збір», тому суд при вирішенні питання про розподіл судових витрат керується Господарським процесуальним кодексом України в редакції, яка діяла після 01.11.2011 р.

Так, згідно ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. З матеріалів справи вбачається, що відповідач не звільнений від сплати судового збору, тому у зв'язку із задоволенням позову в повному обсязі судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Кіровоградського міжрайонного природоохоронного прокурора, м. Кіровоград в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області, м. Кіровоград до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанії Гідроенерго», м.Донецьк про стягнення шкоди у сумі 148 381 грн. 13 коп. - задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Гідроенерго» (83096, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 131, ЄДРПОУ 36381069) на користь Заваллівської селищної ради (Кіровоградська область, Гайворонський район, смт. Завалля, вул..Жовтнева,10, р/р33110331700093 в ГУДКСУ в Кіровоградській області, МФО 823016, код одержувача 37958136, КБК 24062100) шкоду, заподіяну державі внаслідок здійснення самовільного водокористування, у сумі 148 381 грн. 13 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Гідроенерго» (83096, м.Донецьк, вул. Куйбишева, 131, ЄДРПОУ 36381069) на користь Державного бюджету України (ЄДРПОУ 38034002, отримувач Управління державної казначейської служби у Київському районі м. Донецька, рахунок 31217206783006 у ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, КБК 22030001) судовий збір в сумі 2967грн. 62 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Гриник М.М.

Повний текст рішення складено та підписано 08.10.2012р.