Ухвала суду № 26470664, 11.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/189/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Федорова М. О., Степашка О.І.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Горошків-Агро" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 липня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року у справі за позовом Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Горошків-Агро" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА

Тетіївська міжрайонна державна податкова інспекція в Київській області (далі -Тетіївська МДПІ) звернулось до суду з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Горошків-Агро" (далі -ТОВ "Горошків-Агро") в якому просить стягнути податкову заборгованість.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15 липня 2010 року позов Тетіївської МДПІ задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року апеляційну скаргу ТОВ "Горошків-Агро" залишено без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 липня 2010 року залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій ТОВ "Горошків-Агро" подало касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 липня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Тетіївської МДПІ.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ТОВ "Горошків-Агро" є юридичною особою зареєстрована 20.07.2001 року Тетіївською районною державною адміністрацією Київської області як платник податків перебуває на обліку в Тетіївській МДПІ з 25.07.2001 року.

У квітні 2009 року Тетіївською МДПІ проведено невиїзну документальну перевірку звітності ТОВ "Горошків-Агро" з питань нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб за період з 01.07.2007 року по 31.12.2008 року.

За результатами звіряння даних позивача про нараховані і перераховані до бюджету суми податку з доходів фізичних осіб, яким позивач у вказаний період здійснював виплату доходів у вигляді орендної плати за земельні частки (паї), податковим органом оформлено довідку від 08.04.2009 року №111/170-31364410 і підтверджено наявність заборгованості по податку з доходів фізичних осіб у сумі 67709,20 грн.

Господарським судом Київської області прийнято постанову від 15.05.2008 року по справі №А6/264-08 за позовом Тетіївської МДПІ до ТОВ «Горошків - Агро»про стягнення податкової заборгованості, згідно з якою з відповідача стягнуто заборгованість в сумі 26094,85 грн.

В даній справі Тетіївська МДПІ просить суд стягнути решту заборгованості в сумі 41614,35 грн.

Преамбулою Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон України №2181) визначено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів).

П.п 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України №2181 передбачено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

Відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні" (далі - Закон України №509) органи державної податкової служби наділені правом подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок майна боржників.

Ст. 25 Закону України «Про плату за землю» передбачено, що за прострочення встановлених строків сплати податку справляється пеня у розмірах, визначених законом.

Ч. 1 ст. 26 Закону України «Про плату за землю»за порушення норм цього Закону платники податків несуть відповідальність, передбачену Земельним кодексом України та законами України.

Згідно преамбули Закону №2181-ІІІ, цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних та фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Законом України «Про плату за землю»та за принципом превалювання спеціальної норми над загальною, положення Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є спеціальною нормою у галузі податкового законодавства, а Закон України «Про плату за землю»є загальною з цих питань.

Загальні норми можуть бути застосовані лише щодо питань неврегульованих спеціальною нормою права.

Порядок нарахування і сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб визначається Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб»та іншими законами України з питань оподаткування.

Ст. 16.3.2 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" передбачено, що юридична особа за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні розподільчі рахунки, відкриті в територіальних управліннях Державного казначейства України.

П. 3.2.1 ст. З даного Закону визначено, що в будь-яких випадках, коли платних податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі

П.п 3.1.3 п. 3.1. ст. 3 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»передбачено, що об'єктом оподаткування резидента є, зокрема, доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті.

Якщо виплата доходу на користь фізичної особи - резидента здійснюється податковим агентом - юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) або фізичною особою чи представництвом нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону (п. 1.15 ст. 1 Закону).

Згідно з п.п 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах ст. 7 цього Закону.

Ставка податку, за загальним правилом, визначеним у п. 7.1 ст. 7 вказаного Закону, становить 15 % від об'єкта оподаткування.

П.п 20.3.1 п. 20.3 ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»зазначено, що у разі, коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів попередніх інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Горошків-Агро" залишити без задоволення, постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 липня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров