ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 вересня 2012 року м. Київ К-35527/10
Вищий адміністративний суд України складі колегії суддів:
Головуючий:Нечитайло О.М.Судді: Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.,розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Мед-сервіс»
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2010 р.
у справі №2а-345/10/1670
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Мед-сервіс»
до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області
про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю фірми «Мед-сервіс»(далі -позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області (далі -відповідач) про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.03.2010 р. позовні вимоги задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22.12.2009 р. №0002582303.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2010 р. рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Відповідач надав письмові заперечення на касаційну скаргу позивача, за змістом яких проти вимог останньої заперечує з мотивів її необґрунтованості та просить вказану касаційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення -без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.
Представниками податкового органу була проведена перевірка позивача з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт від 11.12.2009 р. №0219/16/20/23/23364377.
Зазначеним актом перевірки встановлено порушення позивачем ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», а саме -здійснення роздрібної торгівлі без придбання торгового патенту за період з 16.01.2008 р. по 11.12.2009 р.
На підставі вказаного акту перевірки податковим органом було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22.12.2009 р. №0002582303, яким застосовано до позивача суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 7 318,71 грн.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що патенти видавалися Миргородською об'єднаною державною податковою інспекцією не для структурного підрозділу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Мед-сервіс»Полтавської філії, а для пункту продажу - Аптеки № 88 по вул. Гоголя, 72, м. Миргород, у зв'язку із чим висновок Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області про те, що за період з 16.01.2008 р. по 11.12.2009 р. торгівельна діяльність здійснювалась в аптеці № 88 по вул. Гоголя, 72, м. Миргород без придбання відповідного патенту є необґрунтованим.
Однак, суд апеляційної інстанції правомірно не погодився із таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до п.3 ст.9 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»(далі -Закон), контроль за дотриманням вимог цього Закону здійснюється державними податковими органами та органами Міністерства внутрішніх справ України.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, податковим органом 11.12.2009 р. було проведено перевірку аптеки в м. Миргороді по вул. Гоголя, 72, що належить позивачу.
На підтвердження того, що позивачем здійснювалась роздрібна торгівля без придбання торгового патенту за період з 16.01.2008 р. по 11.12.2009 р. включно, податковим органом у акті перевірки було зазначено 2 звіти РРО: згідно КОРО від 13.12.2007 р. №0465004195р/1 - початок роботи звіту від 16.01.2008 р. №2; згідно КОРО від 26.01.2009 р.№0465004195р/2 - останній звіт від 10.12.2009 р. №706.
Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення перевірки аптеки в м. Миргороді по вул. Гоголя, 72, що належить позивачу, перевіряючим було надано для перевірки торговий патент серія ТПБ №525604 виданий 27.11.2009 р. податковим органом суб'єкту підприємницької діяльності Полтавська філія ТОВ фірми «Мед-сервіс»на право здійснення торгової діяльності в пункті продажу товарів аптеки по вул. Гоголя, 72, м. Миргород.
Відповідно до п.1 ст.2 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеному у цьому Законі видами підприємницької діяльності.
Пунктом 1 ст.3 вказаного Закону встановлено, що патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.
Згідно п.2 ст.3 Закону, під торговельною діяльністю у цьому Законі слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби з використанням кредитних карток.
Так, при здійсненні перевірки аптеки за адресою: м. Миргород, вул. Гоголя, 72, було встановлено, що торгівельну діяльність здійснювало саме товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Мед-сервіс», що підтверджується: Х-звітом реєстратора розрахункових операцій за 11.12.2009 р., реєстраційним посвідченням від 13.12.2007р. №0465004196, виданим Державною податковою інспекцією Кіровського району м. Дніпропетровська про реєстрацію реєстратора розрахункових операцій (фіскальний номер 0465004196) за ТОВ фірмою «Мед-сервіс»(взято на облік за заявою ТОВ фірми «Мед-сервіс»від 20.12.2007р. в Миргородській ОДШ 27.12.2007р.), реєстраційним посвідченням №0465004195 від 13.12.2007р., виданим ДПІ Кіровського району м. Дніпропетровська про реєстрацію реєстратора розрахункових операцій (фіскальний номер 0465004195) за ТОВ фірмою «Мед-сервіс»(взято на облік за заявою ТОВ фірми «Мед-сервіс»від 20.12.2007р. в Миргородській ОДПІ 27.12.2007р.), довідкою про реєстрацію КОРО від 13.12.2007 р. №0465004196, довідкою про реєстрацію КОРО від 13.12.2007 р. №0465004195, дозволом виконавчого комітету Миргородської міської ради на розміщення об'єкта торгівлі від 18.01.2008 р. №4, виданого ТОВ фірмі «Мед-сервіс»та ліцензії державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення від 03.02.2005 р. №116998 виданої також на ТОВ фірму «Мед-сервіс».
Як встановлено судом апеляційної інстанції, у відповідності до приписів ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», в господарській одиниці -аптеці, за адресою м. Миргород, вул. Гоголя, 72 ведеться та зберігається книга обліку розрахункових операцій на РРО №0465004195р/2 та №0465004196р/2 від 26.01.2009 р. зареєстрована ДПІ Кіровського району м. Дніпропетровська на ТОВ фірму «Мед-сервіс», про що було зазначено в акті перевірки та є підтвердженням проведення діяльності за вказаною адресою саме ТОВ фірми «Мед-сервіс».
Також, згідно Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 р. №614, реєстратор розрахункових операцій може застосовуватись тільки в тій господарській одиниці, назва та адреса якої зазначені в реєстраційному посвідченні, та у сфері застосування, визначеній Державним реєстром реєстраторів розрахункових операцій та у відповідності до ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відповідно до якої, суб'єкти господарювання які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Відповідно до технічних вимог до електронних контрольно-касових апаратів затверджених рішенням Державної міжвідомчої експертної комісії з електронних контрольно-касових апаратів, протокол від 06.07.1995 р. №2 обов'язковими вимогами до виконання фіскальних функцій, технічні засоби, які віднесені до електронних контрольно - касових апаратів, повинні забезпечувати друк та видачу касового чека (квитанції), всі назви і літерні скорочення якого виконані державною мовою, і який містить: назву і місце знаходження підприємства тощо.
Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що Х-звіт реєстратора розрахункових операцій за 11.12.2009 р. є одним з доказів та свідчить про проведення торговельної діяльності за адресою м. Миргород, вул. Гоголя, 72 саме ТОВ фірми «Мед-сервіс».
Відповідно статті 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», у разі коли суб'єкт підприємницької діяльності має структурні (відокремлені) підрозділи, торговий патент придбавається окремо для кожного структурного (відокремленого) підрозділу (торгової точки).
Відповідно до ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», відокремлений підрозділ юридичної особи - це філія, інший підрозділ юридичної особи, що знаходиться поза її місцезнаходженням та виробляє продукцію, виконує роботи або операції, надає послуги від імені юридичної особи, або представництво, що здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.
Згідно з ч.2 ст.1 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», який є спеціальним законом з питань оподаткування щодо патентування, суб'єктами правовідносин, які підлягають регулюванню за цим Законом, є юридичні особи та суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи, - резиденти і нерезиденти, а також їх відокремлені підрозділи (філії, відділенні, представництва тощо), які займаються підприємницькою діяльністю, передбаченою ч. 1 цієї статті.
Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вказаним законом встановлено узагальнююче коло суб'єктів правовідносин у сфері патентування, до яких поряд із юридичними особами відносяться і філії, інші структурні (відокремлені) підрозділи юридичної особи.
Згідно до п.2 ст.2 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання і реалізацію торгових патентів»від 13.07.1998р. №1077, підставою для придбання торгового патенту є заявка, оформлена відповідно до ч.4 цієї статі та складена за формою згідно додатку до вказаної Постанови, де зазначено, що в графі «місце державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності»зазначається дата, номер свідоцтва, ким видано. Тоді як згідно діючого законодавства філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру, а отже реєстраційних даних (а саме свідоцтва) філії не мають, у зв'язку з чим в дану графу занесено інформацію головного підприємства.
Отже, ч.2 ст.2 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»визначено, що торговий патент придбавається суб'єктами підприємницької діяльності, предметом діяльності яких є види, зазначені у ч.1 ст.1 цього Закону.
Підставою для придбання торгового патенту є заявка, оформлена відповідно до частини четвертої цієї статті.
Судом апеляційної інстанції було встановлено, що ТОВ фірма «Мед-сервіс»із заявою про видачу патенту до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції не зверталось.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованих висновків, що відповідачем правомірно були застосовані штрафні (фінансові) санкції, а відтак підстав для задоволення позовних вимог немає.
Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду апеляційної інстанції.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення -залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Мед-сервіс»залишити без задоволення.
2. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2010 р. у справі №2а-345/10/1670 залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя:Нечитайло О.М. СуддіЛанченко Л.В. Пилипчук Н.Г.
Судове рішення № 26470426, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 24.09.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № к-35527/10-с. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: